Вивчення Біології в 6 класі - розробки уроків - І.В. Олійник 2014

Тема 4. Різноманітність рослин
ГРУПИ РОСЛИН, ЩО РОЗМНОЖУЮТЬСЯ НАСІННЯМ. ГОЛОНАСІННІ. СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ. ПРИСТОСУВАЛЬНІ РИСИ БУДОВИ ТА ПРОЦЕСІВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Мета: розглянуги появу насінних рослин як один з етапів в еволюції органічного світу та показати перевагу насінного розмноження над споровим, розкрити особливості будови голонасінних і дати їм загальну характеристику.

Основні поняття і терміни: голонасінні, клітини спорогенна та генеративна, нуцелус, інтегументи, пилковий вхід, первинний ендосперм.

Обладнання: гербарії пагонів сосни та шишки, колекції «Голонасінні рослини», таблиця «Цикл розвитку сосни».

Структура уроку, основний зміст і методи роботи

І. Актуалізація опорних знань. (Тестовий контроль).

1. Органами спорофіту папоротеподібних є:

A) ризоїди;

Б) спорангії;

B) кореневище;

Г) архегонії і антеридії.

2. Органами гаметофіту плауноподібних є:

A) ризоїди;

Б) спорангії;

B) кореневище;

Г) архегонії і антеридії.

3. У життєвому циклі папоротей, плаунів, хвощів переважає:

А) спорофіт;

Б) гаметофіт.

4. Спорангії хвощів і плаунів зібрані:

А) у стробіли;

Б) у соруси.

5. Зі спори у вищих спорових рослин розвивається:

А) гаметофіт;

Б) спорофіт.

6. Гаметофіт щитника чоловічого:

A) підземний;

Б) надземний;

B) дводомний;

Г) однодомний;

Д) фотосинтезуючий.

7. Гаметофіт прикріплюється до ґрунту:

Б) ризоїдами;

Б) коренями;

В) кореневищем.

8. Із зиготи вищих спорових рослин розвивається:

А) гаметофіт;

Б) спорофіт.

Правильні відповіді: 1-Б,В; 2-А,Г; 3-А; 4-А; 5-А; 6-Б,Г,Д; 7-А; 8-Б.

II. Вивчення нового матеріалу.

1. Поява насінних рослин. (Розповідь учителя з елементами бесіди, робота з підручником).

На думку вчених, насінні рослини виникли приблизно 360 млн років тому.

Першими серед них були насінні папороті. Насінних було небагато. Панування насінних рослин почалося тоді, коли змінилися кліматичні умови. Стало сухіше та холодніше.

— Які кліматичні зміни передували появі насінних?

— Чому вимерли вищі спорові рослини?

До насінних рослин належать два відділи — Голонасінні та Покритонасінні. Насінні папороті дали початок голонасінним. Такі представники голонасінних, як араукарія, сосна, кипарис жили сотні мільйонів років тому. їх потіснили квіткові рослини. Однак, як і в давні часи, сьогодні голонасінні добре себе почувають.

2. Переваги насінного розмноження над споровим. (Розповідь вчителя з елементами бесіди).

— Що таке спора?

— Де утворюються статеві органи у спорових рослин?

— Що необхідно для того, щоб відбулося злиття двох статевих клітин у спорах?

У насінних рослин є певні особливості: насінина багатоклітинна і складається із зародка та запасу поживних речовин. Зародок складається із корінця, брунечки і зародкових листків, або сім’ядолей.

3. Загальна характеристика Голонасінних. (Розповідь учителя).

Голонасінних налічується близько 750 видів. Це переважно дерева і кущі. Трав’янистих рослин серед них немає. У них досконаліші покривні та провідні тканини, добре розвинений камбій, що забезпечує ріст стебла в товщину. Мають головний корінь і стрижневу кореневу систему. Спорофіт у них має ще більше значення — він є носієм органів спороношення і домівкою для гаметофіту. Гаметофіти розвиваються і живуть на спорофіті, живляться за рахунок його поживних речовин. Насінні зачатки розміщені «голо», відкрито на лусках шишок. Запилення здійснюється вітром.

4. Життєвий цикл у голонасінних. (Розповідь учителя і складання схеми циклу розвитку сосни).

Спорофіт переважає над гаметофітом. Чоловічий гаметофіт утворюється в чоловічих шишках на верхівках багаторічних пагонів. Вони жовті. Чоловічий гаметофіт формується з мікроспори в мікроспорангіях між лусками шишок. Він складається з двох клітин — сифоногенної, або клітини пилкової трубки, і генеративної, або спермагенної клітини, з якої утворюються статеві клітини.

Жіночий гаметофіт формується із мегаспори в мегаспорангіях, що знаходяться на жіночих шишках. Мегаспорангії є всередині насінного зачатка і їх називають нуцелусом. Зверху нуцелус вкритий покривами, або інтегументами.

Покриви утворюють щілину (пилковхід, або мікропіле). Жіночий гаметофіт складається із двох архегоніїв та первинного ендосперму (запасу поживних речовин).

Схема циклу розвитку сосни

Гра «Мудре дерево»

На дошці намальоване дерево, до якого прикріплені запитання. Учні розділені на групи. Представник групи підходить до дерева, зриває листок із запитанням. Відповідь на запитання шукають у підручнику і доповідають усім учням класу.

Перелік запитань:

— Скільки є видів голонасінних:

— Чи є трав’янисті рослини серед них?

— Які тканини краще розвинуті у голонасінних?

— Яка в них коренева система?

— Де живе гаметофіт у голонасінних?

— Де розміщені насінні зачатки?

— Як здійснюється запилення у голонасінних.

5. Середовище існування голонасінних. (Розповідь вчителя.)

Голонасінні поширені на усіх континентах. Саговники живуть у тропіках і субтропіках.

Ефедра — в пустелях, напівпустелях, степах, на піщаних і скелястих місцях.

Вельвічія дивна росте в кам’янистих пустелях Анголи, біля пустелі. Місяцями там не випадає жодної краплі дощу, а в деяких місцях річна кількість опадів не перевищує 25 мм.

Хвойні поширені у Північній Євразії, Північній Америці, в Південній півкулі — в Новій Зеландії, Австралії і в Південній Америці та вздовж Тихого океану.

У сухих соснових лісах ростуть світлолюбні сосни. Щодо ґрунтів, то вони невибагливі. Поширені на пісках, крейдяних горах, а іноді на голих скелях, укорінюючись в їхніх тріщинах.

Ялина — тіньовитривала рослина. Вона добре росте тільки на достатньо зволоженому й багатому на поживні речовини ґрунті.

6. Різноманітність голонасінних (Розповідь учителя зі складанням схеми).

III. Закріплення знань учнів.

Лабораторне дослідження

Тема. Будова голонасінних.

Мета: розвивати вміння робити порівняльний опис рослин, вивчати зовнішню будову хвої, шишки і насіння хвойних, робити висновки про переваги насінних рослин над споровими.

Обладнання: живі або гербарні зразки пагонів та шишок ялини, сосни, лупа, таблиця «Голонасінні».

Інструктивна картка

1. Розгляньте пагони сосни і ялини. Порівняйте їх.

2. Огляньте хвою. Визначте її форму, розміщення на стеблі, виміряйте її довжину і зверніть увагу на забарвлення.

3. Розгляньте хвою під мікроскопом.

4. Користуючись лупою, розгляньте пилкові мішечки та пилок на чоловічих шишках.

5. Огляньте жіночі шишки. Які їхня форма, розміри, забарвлення?

6. Всі дані занесіть у таблицю.

Назва

рослини

Хвоя

Шишки

Довжина

Забарвлення

Розміщення на стеблі

Розміри

Форма лусок

Щільність








7. На основі порівнянь зробіть висновок.

IV. Домашнє завдання.

Вивчити § підручника.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити