Усі уроки біології 7 клас - 2015 рік

ТЕМА 1. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИН

УРОК 16 ПАРАЗИТИЧНІ БЕЗХРЕБЕТНІ ТВАРИНИ

Цілі: розглянути особливості паразитичних червів; розвивати уявлення про шляхи зараження, вплив гельмінтів на організм людини, попередження паразитарних захворювань.

Очікувані результати:

учні:

■ аналізують шляхи зараження паразитичними плоскими та круглими червами;

■ пояснюють засоби профілактики;

■ характеризують біологічні особливості плоских і круглих червів. Основні поняття й терміни: процеси життєдіяльності, особливості систем органів, проміжні й основні хазяї.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: таблиці, малюнки, фото, фрагменти відеофільмів.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. «Асоціативний кущ»

ü  Гельмінти. Гельмінтоди. Глисти. Які асоціації викликають в учнів?

(Складання схеми на дошці за відповідями учнів, обговорення.)

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Гельмінтологія — наука, що вивчає паразитичних червів

Медична гельмінтологія вивчає гельмінтів людини.

Залежно від біологічних особливостей паразита, місця його проживання гельмінтози ділять на порожнинні та тканинні.

У разі тканинних гельмінтозів личинки й дорослі особини гельмінтів живуть у тканинах, мігрують по кровоносному чи лімфатичному руслу, локалізуються в підшкірній клітковині, рідше — у різних інших органах.

У разі порожнинних гельмінтозів місцем проживання гельмінтів є кишечник.

Крім того, є безліч гельмінтозів, у яких тканинна фаза існує лише в початковий період хвороби, а міграція личинок у тканинах повторюється періодично.

2. Різноманітність паразитичних червів

Плоскі черві

■ Сисуни, або Трематоди:

• печінковий сисун;

• котячий сисун.

■ Стьожкові, або Цестоди:

• бичачий ціп’як;

• свинячий ціп’як;

• широкий стьожак;

• ехінокок.

Круглі черві

■ Нематоди, або власне круглі черві:

• людська аскарида;

• трихінели;

• гострик.

3. Характерні ознаки

Плоскі черві

Круглі черві

Цестоди

Тринематоди

Нематоди(аскариди)

1. Будова тіла: голівка, шийка, членики

1. Тіло листоподібне

1. Тіло округле, веретеноподібне

2. На голові гачки, присоски

2. Ротова й черевна присоски

2. Присоски відсутні

3. Укриті міцною кутикулою

3. Укриті міцною кутикулою

3. Укриті міцною кутикулою

4. Травна система відсутня

4. Травна система замкнута

4. Травна система починається ротом, закінчується анальним отвором

5. Анаеробне дихання

5. Анаеробне дихання

5. Дихальна система відсутня

6. Розмноження — гермафродити

6. Розмноження — гермафродити

6. Роздільностатеві

(Самостійна кооперативно-групова робота з текстом підручника.)

4. «Дослідники»

(Складання та обговорення схем циклів розвитку паразитичних червів, кооперативно-групова робота.)

1) Цикл розвитку бичачого ціп'яка

1 — дозрілі членики, 2 — яйце, 3— велика рогата худоба (проміжний хазяїн), 4 — личинка — онкосфера → фіна в м’язах , 5 — дорослий черв у кишечнику, 6 — людина (основний хазяїн)

2) Цикл розвитку ехінокока

3) Цикл розвитку аскариди

5. Вплив паразитичних червів на організм

1) Ознаки захворювання на аскаридоз

Рання фаза хвороби може варіюватися від латентної (прихованої) стадії до виражених алергічних реакцій. На другий-третій день зараження виникають нездужання, слабкість, іноді лихоманка до 38 °С, частіше субфебрильна температура (37-37,2 °С), збільшення розмірів печінки, селезінки, лімфатичних вузлів, алергічні висипання на шкірі. Найбільш характерний легеневий синдром: сухий кашель чи кашель із виділенням слизової, рідше — слизисто-кров’янистої мокроти, задишка.

Діагностика гострої фази важка, зрідка вдається виявити в мокроті личинки аскарид. Найчастіше хвороба залишається нерозпізнаною, лікарі ставлять діагноз банальної пневмонії та призначають антибактеріальну терапію. Слід пам’ятати, що антибіотики є чинником, що обтяжують хворобу.

2) Ознаки зараження бичачим ціп'яком (теніаринхоз)

Теніаринхоз часто перебігає майже безсимптомно. Ознаками захворювання є виділення члеників з анального отвору з фекаліями й поза актом дефекації. Членики, що виділилися, можуть плазувати поза шкірою на білизні хворого. Інші симптоми мало специфічні: слабкість, запаморочення, біль у животі, порушення апетиту. Негативну роль відіграють антиферменти, виділені паразитом, які нейтралізують травні ферменти хазяїна.

3) Ознаки трихінельозу (збудник — трихінела)

Трихінельоз перебігає з лихоманкою, набряком обличчя, інтенсивними м’язовими болями, нерідко шкірними висипаннями різного характеру й підвищеним вмістом еозинофілів у крові.

У разі важкого перебігу хвороба ускладнюється міокардитом, осередковим чи дифузійним ураженням легких, центральної нервової системи, ураженням судин. Органи травлення в разі трихінельозу уражаються відносно рідко. Відносно легко трихінельоз перебігає під час вагітності, не впливаючи на розвиток плода.

4) Ентеробіоз (ураження гостриками)

Збудник ентеробіозу — гострик — дрібна нематода білого кольору. Довжина самця — 2-3 мм, самиці — 9-12 мм. Після відкладення яєць самиця гине, тривалість її життя не перевищує одного місяця.

Якщо гострики потраплять у червоподібний відросток кишки (апендикс), то вони можуть стати причиною апендициту. Джерело зараження — хвора на ентеробіоз людина. Шлях передачі — фекально-оральний. Зараження відбувається в разі проковтування яєць із продуктами харчування або в разі потрапляння в рот із пальців рук і з пилюкою. Яйця в зовнішньому середовищі зберігаються на шкірі періанальної ділянки, під нігтями хворих, на нижній і постільній білизні, і навіть на предметах побуту, нічних горщиках, іграшках, килимах. Також їх можуть розносити мухи.

До групи ризику зараження ентеробіозом належать діти.

Ознаки захворювання на ентеробіоз: найбільш постійним симптомом ентеробіозу є свербіж в області анального отвору, який виникає ввечері та вночі внаслідок виповзання гостриків з анального отвору, коли сфінктер дещо розслаблюється. За слабкої інвазії свербіж з’являється періодично, після дозрівання чергового покоління самиць. У разі масивної інвазії свербіж стає постійною і болісним.

Висновки

Дія глистів на організм людини різноманітна: токсична, механічна, алергічна. Паразит може поглинати харчові ресурси господаря. Токсичні речовини паразитів — це продукти їхньої життєдіяльності, які виділяються з тіла глистів. У сисунів і круглих глистів вони отруйні. Також отруйні й випорожнення їхнього кишечника, тому такі важкі інвазії (множинне розмноження) аскарид, гостриків і сисунів у печінці.

6. Способи зараження гельмінтами

Зараження людини гельмінтами відбувається оральним шляхом, через шкіру, інвазованими комахами й контактним шляхом. Оральним шляхом можна заразитися:

■   використовуючи для харчування погано промиті овочі й фрукти, оскільки розвиток личинкових форм геогельмінтів відбувається у ґрунті;

■   використовуючи для харчування інвазоване (заражене) м’ясо ссавців, риб, ракоподібних, навіть земноводних, плазунів і молюсків.

Зауважимо, що термічна обробка м’ясних продуктів часто буває недостатньою для повного знищення гельмінтів.

Через шкіру можуть проникати личинки гельмінтів, що перебувають у воді.

Комахи найчастіше є проміжними хазяїнами гельмінтів. Такі комахи також можуть бути причиною зараження людини.

У разі контактного способу зараження яйця й личинки виділяються з фекаліями; дозрівання яєць відбувається на шкірі й одязі інвазованого.

Людина може бути як остаточним, так і проміжним хазяїном гельмінтів.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. «Вільний мікрофон»

1) Чому в паразитичних червів спрощена або відсутня травна система?

2) Чому, за статистикою, захворювання на ентеробіоз вище в дитячих, дошкільних закладах, ніж серед дітей, які в закладах не перебувають?

3) Чим небезпечне вживання сирого м’яса?

4) Чому свійським тваринам потрібне профілактичне вживання ліків від глистів?

5) Чому після прогулянок необхідно ретельно мити руки?

2. «Мозковий штурм»

ü  Чому більшість глистових хвороб мають спільну назву — «хвороби брудних рук»?

3. «Дослідники»

(Робота в малих групах)

Непарні групи «Стадії розвитку бичачого ціп'яка»

Назва стадії

Місце розвитку

1. Яйце.

2. Онкосфера.

3. Фіна.

4. Дорослий черв’як

 

Парні групи «Стадії розвитку печінкового сисуна»

Назва стадії

Місце розвитку

1. Яйце.

2. Личинка з війками.

3. Два-три покоління личинок.

4. Личинка з хвостом.

5. Циста.

6. Дорослий черв’як

 

Окремий варіант «Стадія розвитку аскариди людської»

Назва стадії

Місце розвитку

1. Яйце.

2. Молода личинка.

3. Доросла личинка.

4. Дорослий черв

 

4. «Біологічні задачі»

1) Чому аскариди мають травну систему, а ціп’яки — ні? (Середовище існування — тонка кишка)

2) Що й чому небезпечніше для людини: ціп’яки або ехінококи?

5. Кросворди

1) Різноманітність паразитичних червів. Хвороби, спричинені паразитичними червами

По горизонталі:

1. Збудник хвороби — легеневий сисун. (Парагонімоз)

3. Збудник хвороби — стрічкові глисти кишечника. (Теніодоз)

4. Збудники хвороби — кров’яні сисуни. (Шистосомоз)

5. Представник круглих червів. Збудник однойменної хвороби. (Анкилостома)

6. Збудник хвороби — вугриця кишкова. (Стронгілоїдоз)

7. Збудник хвороби — печінковий сисун. (Фасціольоз)

8. Збудник хвороби — трихінела. (Трихінельоз)

9. Хвороби від паразитичних червів. (Гельмінтози)

10. Проміжний хазяїн збудника — молюск бітинія. (Опісторхоз)

11. Збудники хвороби — аскариди. (Аскаридоз)

12. Збудники хвороби — гострики. (Ентеробіоз)

По вертикалі:

2.  Збудники хвороби — карликові ціп’яки. (Гіменоленідоз)

2) Тип Круглі черви. Аскарида людська

По вертикалі:

1.  Жіноча статева клітина. (Яйцеклітина)

2.  Чоловічі статеві клітини. (Сперматозоїди)

3.  Кишечник має... (анальний отвір).

4.  Аскариди спричиняють. (аскаридоз).

5.  Тип нервової системи. (Стовбурова)

6.  Кишечник має форму. (трубки).

7.  Тіло вкриває щільна. (кутикула).

8.  Ротовий отвір оточений. (губами).

9.  Розширена задня частина кишечника. (Клоака)

По горизонталі:

10. Через рот їжа потрапляє в... (глотку).

11. Функція порожнини тіла. (Опорна)

12. Їжа всмоктується через. (рот).

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ, ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ


Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити