Усі уроки біології 7 клас - Цуканова Є. О. 2015

Різноманітність тварин
ССАВЦІ. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ССАВЦІВ

Цілі: розглянути біологічні особливості яйцекладних і сумчастих; розвивати вміння визначати ознаки розвитку ссавців.

Очікувані результати:

учні:

• аналізують біологічні особливості яйцекладних і сумчастих;

• пояснюють особливості розвитку;

• визначають ссавців за фото й малюнками.

Основні поняття й терміни: яйцекладні, сумчасті.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: таблиці, фото, малюнки, фрагменти відеофільмів.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. «Вільний мікрофон»

1) Які особливості розмноження ссавців?

2) Як ссавці турбуються про малят?

3) Який життєвий цикл ссавців: ведмідь, вовк?

2. «Поміркуйте»

1) Яке значення діафрагми?

2) Коли самиці найбільш агресивні: без дитинчат або з дитинчатами?

3) Чому хижаків не можна годувати тільки рослинною їжею?

3. «Мозковий штурм»

•  Поясніть вираз: «Який собака, такий і господар».

4. «Зоологи»

•  Відгадайте загадки.

•  Які тварини живуть поряд?

•  Чим вони живляться?

•  Яке їхнє значення для людини?

Без сокири і лопати

Може греблю збудувати.

(Бобер)

Я — красуня хитрувата,

Вбрана пишно, як на свято.

Стережіться, зайченята,

Коли вийду полювати.

(Лисиця)

Прийшла кума із довгим віником

На бесіду з нашим півником.

Схопила півня на обід

І замела мітлою слід.

(Лисиця)

Живе в лісі хижий, дикий,

Хапа курей та індиків.

(Вовк)

Вдалині посеред ночі

Засвітились хижі очі.

Сірий звір чатує в хащах,

Не піду туди нізащо!

(Вовк)

Влітку медом ласував,

Досхочу малини мав,

А як впав глибокий сніг —

У барлогу спати ліг.

(Ведмідь)

Він великі ікла має

І густу щетину,

В лісі жолуді шукає

Ісклика родину.

(Кабан)

Малюки були смугасті,

Виросли — тепер ікласті.

(Кабани)

Багато ходив по безводній пустелі,

Не бачив води, ні людської оселі,

Сухі колючки по барханах шукав

І звуть мене — «той, хто багато блукав (Верблюд)».

Вередлива ця тварина —

Мов розбещена дитина,

В очі віддано загляне,

Лапку тягне до банана.

(Мавпа)

Вона на нас з тобою схожа;

Робити навіть дещо може.

Ну, а коли б заговорила,

Була б людиною.

(Горила)

Знають усі — ця тварина охайна,

Будь-яку їжу помиє негайно.

(Єнот)

Цей носатий на мурахів

Наганя чимало жахів.

(Мурахоїд)

Він товстенький, невисокий,

І на носі в нього ріг,

І повільно робить кроки

Обережний...

(носоріг)

Не олень і не бик,

На носі в нього ріг,

І зветься.

(носоріг)

Упізна його всяк,

Це — великий їжак.

Відгадаєш ураз.

Зветься він.

(дикобраз)

Мале й проворне; хрущів, мишей поїдає, а на свою оборону безліч списів має. (Їжак)

Одяг багатий, сам сліпуватий, живе без віконця, не бачить сонця. (Кріт)

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Яйцекладні, або Першозвірі

1) Під час розмноження відкладають яйця.

2) Є слабкі молочні залози.

3) Відносно слабко розвинута кора великих півкуль.

4) Є клоака.

5) Відсутня плацента.

6) Непостійна температура тіла.

7) Волосяний покрив.

8) Представники: єхидна, качкодзьоб.

«Зоологи»

Цікава інформація

Єхидна

На перший погляд, вона схожа на їжака, але насправді сильно від нього відрізняється.

Самиця відкладає одне яйце й виношує його в сумці. Її дитинча, що вилупилося, розвивається в сумці та злизує виділення молочних залоз матері. Завдяки своїм гострим голкам єхидна майже не має природних ворогів, за винятком аборигенів, які іноді вживають її м’ясо в їжу.

Качкодзьоб

Качкодзьоб — має великий лопаткоподібний дзьоб, що робить його схожим на птаха. Хоча качкодзьоб належить до ссавців, його самиця відкладає яйця, зазвичай два, у м’якій плівковій шкаралупі, які насиджує в гнізді близько десяти днів. Дитинчата народжуються сліпими, повністю позбавленими волосяного покриву, і мати годує їх, лягаючи на спину, — малята злизують молоко, яке виділяється з молочних пор на шкірі. Коли дитинчата підростуть, мати відносить їх до води, щоб вони полювали за дрібними тваринами.

Дзьоб у качкодзьоба широкий і плоский, зовні нагадує пташиний. У качкодзьоба зовсім немає зубів, тільки на язику два рогових горбка, необхідні для подрібнення їжі. Качкодзьоб перетирає їжу об верхню частину дзьоба, що має рогову складку.

Вхід у нору качкодзьоб влаштовує безпосередньо на березі водоймища, у якому зазвичай проводить час.

Тіло качкодзьоба добре пристосоване до життя у воді. Навпаки, на суходолі качкодзьоб незграбний і пересувається поволі.

Велику частину часу качкодзьоб проводить у норі, яку викопує поблизу проточної води. Рано вранці та пізно ввечері тварина виходить із нори та не більше однієї години займається полюванням дрібних водних тварин — личинок, черв’яків, рибок і рачків. У воді він пересувається досить швидко завдяки обтічній формі тіла й перетинчастим лапам, добре пристосованим для плавання.

2. Сумчасті

1) Мають шкірну сумку.

2) У сумці є молочні залози.

3) Плацента в матці розвинута слабко.

4) Дитинчата продовжують розвиток у сумці.

5) Представники: кенгуру.

«Зоологи»

Цікаві факти

Коала

Це сумчасте схоже на ведмедика й важить близько 15 кілограмів. Коала вкрита сірою шерстю, більш світлою на животі. Передні лапи з гострими кігтями добре пристосовані до життя на деревах і допомагають звіру спритно лазити. На дереві він проводить більшу частину часу, рідко спускаючись на землю. Ці тварини водяться у східній частині Австралії, яка особливо багата евкаліптовими лісами.

Щодня коала з’їдає близько одного кілограма листя евкаліпта.

На вигляд коала повільна, але вона здатна спритно стрибати з гілки на гілку й з одного дерева на інше. Тільки коли дерева розташовані далеко один від одного, тварина спускається на землю. Зазвичай усе життя коала проводить на гілках евкаліпта.

Коала харчується тільки листям евкаліпта й серед них вибирає найбільш старі, а не молоді. Зоологи виявили, що молоді листки містять сильну отруту — синильну кислоту, тому тварини намагаються не їсти їх.

Сумчаста білка

Цього маленького звірка часто називають «літаючою білкою». Але насправді — це зовсім не гризун, а сумчасте, як кенгуру або коала. Сумчасту летягу також називають цукровою летягою, оскільки вона любить ласувати солодким соком евкаліптів. Водиться летяга на сході й півночі Австралії, на острові Нова Гвінея та на архіпелазі Бісмарка, а зараз ще й на Тасманії, куди її завезли. Живе сумчаста летяга в лісі, а гніздо влаштовує в гілках евкаліпта. Головна особливість цього звірка — вміння планувати в повітрі.

Стрибаючи з дерева на дерево і плануючи по повітрю, летяга може долати по горизонталі відстань понад 150 м. Здатність «літати» забезпечують шкіряні перетинки, що розтягуються між передніми лапками й великими пальцями задніх лапок. Звірятко стрибає й у польоті розставляє передні лапки. Розтягнуті складки шкіри підпорядковані законам аеродинаміки і створюють підйомну силу. Тварина тримається в повітрі, поки аеродинамічний опір не гасить початковий імпульс. Це, звичайно, не справжній політ, як у птахів, а ширяння — як у планерів і білок-летяг. Але вміння подовгу триматися в повітрі допомагає сумчастій летязі уникати хижаків. Тим більше що під час ширяння звір може міняти напрям: він «рулить», рухаючи хвостом і по-різному розтягуючи перетинки. Якщо, наприклад, права перетинка розтягнута сильніше, ніж ліва, то звірок повертає вліво. У природному середовищі існування сумчасті летяги живуть зграйками по 15-30 особин. Спосіб життя в них — нічний: в темряві вони полюють на комах і дрібних хребетних.

Американський опосум

Американські опосуми — мешканці лісів, живуть на деревах. Мають довгий чіпкий хвіст, який використовують під час лазіння по деревах. Живляться опосуми гризунами та їхніми яйцями, комахами, рештками тварин, грибами, рослинами. Активні переважно вночі.

Хижі сумчасті

До хижих сумчастих належать сумчасті миші та сумчасті куниці. Сумчасті миші живляться безхребетними тваринами, а також ящірками та гризунами. Вони добре лазять по деревах і мешкають у ґрунті, дуплах дерев, тріщинах скель тощо. Сумчасті куниці нагадують звичайних куниць: вони мають тонку морду та довгий пухнастий хвіст. Вони живуть на деревах, а свою здобич (комах, ящірок, пташок, дрібних ссавців тощо) вистежують і захоплюють у стрибку.

Кенгуру

Зовнішній вигляд цієї тварини такий, що її ні з ким не сплутаєш: передні лапи короткі, що надає їй деякої схожості з людиною, а задні, навпаки, довгі та пристосовані до стрибків. Хвіст довгий і сильний.

Видів кенгуру багато. Одні водяться на величезних просторах напівсухих прерій, інші живуть у чагарниках під деревами, а треті — у вологій зоні. Рудий кенгуру найбільш відомий; він живе групами різної чисельності в прерії, де його легко було вивчати зоологам, оскільки ці тварини не дуже бояться людини.

У кенгуру довгі й досить великі вуха. Вони можуть рухатися незалежно одне від одного — це допомагає тваринам уловлювати найслабші звуки. І справді, кенгуру має сильно розвинений слух.

Кенгуру не спирається на передні лапи, коли стоїть на землі. Вони необхідні тварині для хапання предметів — пальці дуже добре пристосовані для цієї мети.

Іноді кенгуру борються між собою, щоб установити своє панування. Дуелянти стають один навпроти одного, спираючись на задні лапи і хвіст. Щоб завдати удару, вони хапають один одного передніми лапами, піднімають ноги, утримуючись лише на одному хвості, і наносять ними потужні удари, заподіюючи серйозні рани своїми гострими кігтями.

Перш ніж залишити сумку на череві матері, дитинча кенгуру перебуває в ній близько восьми місяців.

Часто трапляється, що самиця кенгуру припиняє годувати молоком дитинча, яке уже перебуває в сумці, тому що інше, ледве народившись, займає його місце. Одночасно всередині неї розвивається третє дитинча. Кенгуреня народжується сліпим і голим, довжиною у два сантиметри й масою всього один грам.

Для швидкого пересування, наприклад, у випадку, коли їх злякають, кенгуру здійснюють довгі стрибки, користуючись хвостом як кермом, а задніми ногами — для поштовху. Незважаючи на велику масу — до 70 кілограмів, вони розвивають високу швидкість.

Хвіст, який на кінці стає тоншим, дуже м’язистий і може досягати одного метра завдовжки.

Деревний кенгуру — найменший із рудих кенгуру. Нижні й верхні кінцівки в нього не сильно відрізняються за довжиною. Живе він у лісі, зазвичай на деревах.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Самостійна робота з підручником, доповнення конспекту в разі необхідності

2. «Дослідники»

1) Складіть порівняльну характеристику першозвірів, сумчастих і плацентарних.

Ознаки

Першозвірі

Сумчасті

Плацентарні

1. Температура

Непостійна

Постійна

Постійна

2. Особливості яйцеклітин

Великі, багато поживних речовин

Малі, мало поживних речовин

Дуже малі, поживні речовини відсутні

3. Наявність матки

+

+

4. Наявність плаценти

Недорозвинута

+

5. Особливості молочних залоз

Соски відсутні, залози є

Соски в сумці

Добре розвинуті, розташовані на черевному боці

6. Розмноження

Відкладають яйця

Живонародження

Живонародження

7. Розвиток малят

У сумці в єхидни, в норі в качкодзьоба

У сумці

В укриттях або рухаються за самицею

8. Стан малят після народження

Голі та сліпі

Недорозвинений

Різний ступінь розвитку

2) Використовуючи характерні ознаки першозвірів, визначте ознаки плазунів і ссавців.

Ознаки плазунів

Ознаки ссавців



3) Порівняйте розмноження плазунів і першозвірів.

Подібність

Відмінність



3. «Мозковий штурм»

•  Чому малята кенгуру не випадають із сумки?

4. «Зоологи»

•  Який стан малюків після народження?

•  Чи турбуються про них батьки?

•  Відгадайте загадки.

Стережіться, миші й змії!

З вами впоратись зумію.

І у мене є свій жах —

Хитрий і рудий хижак.

(Лисиця)

Поперед комбайна

Господиня файна

Понаносила в комори

Золотих зерняток гори.

(Миша)

Як кота злякається —

В нірку заховається.

(Миша)

Це який дивак знадвору

Носить здобич у комору

Не на спині у мішку,

А сховавши за щоку?

(Хом’як)

Стоїть, як стовпчик,

Свистить, як хлопчик,

Живе у степу.

Знаєш тваринку таку?

(Ховрах)

Під землею ходить пан,

Оксамитовий жупан.

Нищить всіх жуків добродій,

Порядкує на городі.

(Кріт)

Всі тікають з переляку,

Звір цей схожий на собаку.

(Вовк)

Влітку наїдається,

А взимку відсипається.

(Ведмідь)

Хоч у нього шуба є,

Та, як холод настає,

Він по лісу не гуляє,

А в барлогу спать лягає.

(Ведмідь)

В цирку виступа вона —

І весела, і смішна.

Трішки схожа на людину.

Відгадать її повинні.

(Мавпа)

Я товстенні ноги маю,

Ледве їх переставляю.

Височенний я на зріст,

Замість носа в мене хвіст.

(Слон)

5. «Знавці»

Самиця сумчастої летяги приносить одного або двох дитинчат, кожен із яких після народження важить не більше... 0,19 г! Потім він підростає в сумці матері, і лише через два місяці з гаком, зміцнівши, малюк залишає сумку й «виходить у світ».

Руді кенгуру мають унікальну здатність. Вагітні самиці цього виду сумчастих можуть пригальмувати народження одного свого дитинчати й почати виношувати другий плід. За несприятливих умов або в разі смерті одного з народжених дитинчат вони можуть продовжити виношування другого.

У коал зовсім немає часу на ігри та розваги, тому що на відпочинок у них йде близько 18 годин на день. В інший час, уночі, вони шукають їжу. Коали ведуть самотній спосіб життя.

Згідно з дослідженнями, коали володіють чудовим нюхом, який набагато кращий від їхнього зору. Вони можуть за запахом відрізняти різні види евкаліптів, які містять різну кількість токсину.

В Австралії з розвитком інфраструктури влада вирішила запобігти загибелі тварин під колесами автомобілів незвичайним способом. Над автодорогами простягають штучні ліани, з’єднують евкаліпти. По цих канатах коали охоче перебираються через дорогу.

Відбитки пальців коали абсолютно не відрізняються від відбитків пальців людини, навіть якщо розглядати їх під електронним мікроскопом.

Для того щоб дитинча в сумці матері не поранилося, коли мама-коала лазить по деревах, «вхід» у її сумку розташований не вгорі, як у кенгуру, а внизу.

Коали хоч і не є агресивними тваринами, але самці під час шлюбного сезону влаштовують справжні війни між собою й видають гучні звуки.

Коали можуть жити без води. Втамовувати спрагу й голод їм допомагають евкаліптове листя. Багато в чому їм також допомагає сплячий спосіб життя.

Вони живляться молодими пагонами певних видів евкаліпту, споживаючи їх за один день. М’ясо коал неїстівне для інших тварин, і єдиним їхнім ворогом є людина, яка полює на коал заради хутра. Так, на початку XX століття цей вид перебував на межі зникнення, і лише завдяки енергійним заходам уряду та громадськості Австралії його вдалося врятувати. Нині 21 вид сумчастих ссавців занесений до Міжнародної Червоної книги.

Хоча слово «коала» помилково перекладають як «тварина, яка не п’є воду», сьогодні коали дедалі частіше контактують із людьми в пошуках води, особливо під час лісових пожеж.

Маса дорослої коали може досягати 15 кг, а зріст — 80 см.

Перші шість місяців свого життя дитинча коали проводить у маминій сумці. Новонароджене дитинча важить усього лише 3-5 г.

6. «У світі сумчастих»

Вомбат

Живе в південних районах Австралії. Риє собі глибоку розгалужену нору. Живиться корінням, листям і грибами.

Сумчастий диявол

Живе тільки на Тасманії; іноді його навіть називають тасманійський диявол. Цей хижак проводить день у заростях чагарників, а вночі виходить на полювання. Дуже любить битися, вступає в бій із більш сильним противником, перемагає навіть собак. Якщо його зловити дитинчам, то легко приручити.

Сумчастий вовк, або тилацин

Один із рідкісних сумчастих хижаків. Його звички мало вивчені, відомо тільки, що раніше він був поширений по всій Австралії, але до початку XX століття зберігся лише на Тасманії, де був повністю винищений до початку 40-х років XX століття.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ, ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити