Усі уроки біології 7 клас - Цуканова Є. О. 2015

Процеси життєдіяльності тварин
РОЗВИТОК ТВАРИН ІЗ ПЕРЕТВОРЕННЯМ. ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ ТВАРИН

Цілі: розглянути особливості розвитку тварин із перетворенням; розвивати вміння виявляти біологічне значення розвитку з перетворенням.

Очікувані результати:

учні:

• аналізують особливості розвитку з перетворенням;

• пояснюють біологічне значення розвитку з перетворенням;

• характеризують тривалість життя тварин;

• називають тварин із повним перетворенням.

Основні поняття й терміни: розвиток із повним і неповним перетворенням, імаго, личинка, лялечка.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: таблиці «Розвиток тварин із повним і неповним перетворенням», фото й малюнки тварин, фрагменти відеофільмів.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. «Асоціативний кущ»

•  Розвиток тварин. Які асоціації викликає в учнів?

(Складання схеми на дошці за відповідями учнів, обговорення)

2. «Поміркуйте»

1) Особливості дитинчат тварин із розвитком без перетворення після народження.

2) Від чого залежить виживаність потомства?

3. Біологічний диктант

•  Поясніть терміни.

1) Зовнішнє запліднення.

2) Внутрішнє запліднення.

3) Гамети.

4) Яйцеклітина.

5) Сперматозоїд.

6) Розвиток без перетворення.

7) Розвиток із перетворенням.

8) Насиджування.

9) Нерест.

10) Нагніздні птахи.

11) Виводкові птахи.

12) Метаморфоз.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Розвиток із неповним перетворенням (на прикладі комах)

Яйце → личинка без крил (живиться, росте, линяє) → схожа на дорослу, але маленька (після останнього линяння) → імаго

Личинки комах із неповним перетворенням можуть жити в одному середовищі з дорослими або мати інше середовище існування. Наприклад, личинки бабок живуть у воді.

2. Розвиток із повним перетворенням

Яйце → личинка (не схожа на дорослу особину), вона живиться іншою їжею й живе в іншому середовищі → лялечка (після кількох линянь), усередині лялечки відбуваються складні процеси руйнування органів личинки та утворення органів дорослої комахи → комаха.

Розвиток земноводних

(Можлива самостійна робота в малих групах з подальшою презентацією.)

3. Біологічне значення розвитку з перетворенням

Раціональне використання ресурсів. Різні фази розвитку часто розділені просторово як за способом, так і за об’єктами живлення. Так удається уникнути надмірного збільшення густоти популяції, що могло б призвести до виснаження ресурсів, необхідних для існування виду. Це явище спостерігають у комах, які розвиваються з повним перетворенням, прохідних риб, паразитичних організмів, цикл розвитку яких пов’язаний зі зміною хазяїв, земноводних тощо.

Функція розселення. Личинки багатьох тварин, які ведуть малорухомий чи прикріплений спосіб життя (губки, коралові поліпи, двостулкові молюски, ланцетники, вусоногі ракоподібні тощо), здатні активно чи пасивно (з допомогою течій, вітру, інших організмів) розселятися, забезпечуючи поширення виду.

Забезпечення зараження хазяїв. Личинки паразитичних видів потрапляють різними шляхами в організм хазяїна. Так, із їжею в організм людини потрапляють личинки котячого сисуна, ціп’яків, стьожака широкого, трихінели; з водою — печінкового сисуна; через шкіру — анкілостоми тощо. В організмі хазяїна вони мігрують до певних тканин чи органів, де завершується їхній розвиток.

4. Регенерація

Одним із процесів, який також відбувається в онтогенезі, є регенерація — відновлення організмом утрачених або ушкоджених органів і тканин, а також відновлення організму з його частини. Розрізняють фізіологічну регенерацію — заміщення структур, утрачених у процесі життєдіяльності (оновлення епідермісу та інших епітеліїв, клітин крові тощо), і репаративну регенерацію — відновлення випадково ушкоджених чи втрачених структур.

Прісноводну гідру, або планарію, можна розрізати на десятки шматочків, кожен з яких здатний регенерувати цілу тварину. У хребетних тварин є фізіологічна регенерація. Репаративна регенерація може відбуватися в більшості тканин, можуть регенерувати й деякі органи, наприклад, шкіра, частини кісток, хрящів, відростки нервових клітин тощо. Регенерація здійснюється за рахунок так званих стовбурових клітин, які здатні розмножуватись і диференціюватися під дією гормонів і тканинних чинників за рахунок поліплоїдії та збільшення розміру клітин. Такий тип регенерації є в печінці, нервовій тканині.

5. Підсумок

Основними подіями післяембріонального розвитку є ріст, статеве дозрівання, старіння, регенерація. Важливою особливістю онтогенезу організму є процеси його росту. Ріст — це поступальна зміна показників маси й розмірів організму. Ріст відбувається внаслідок розмноження клітин, збільшення їхніх розмірів (м’язові клітини, відростки нервових клітин) та кількості міжклітинної речовини. При цьому диференціюються клітини й відбувається формоутворення організму. Програму росту закодовано в генотипі, але до певної міри вона може бути замінена чинниками навколишнього середовища.

У більшості тварин ріст визначений, тобто відбувається до визначеної межі й закінчується в певному віці. Наприклад, у чоловіків — 25-26 років, у жінок — у 19-20 років.

Невизначений ріст триває протягом усього життя організму (наприклад, у риб, молюсків).

Інтенсивність і час перебігу ростових процесів у тварин контролюються низкою внутрішніх і зовнішніх чинників. Зовнішні чинники, які впливають на ростові процеси, — це умови живлення, фізичні й нервові навантаження, кліматичні чинники, фонова радіоактивність середовища, концентрація кисню в повітрі, температура тощо. Вплив зовнішніх чинників реалізується завдяки нервовій та ендокринній системам. У системному контролі росту у хребетних важливу роль відіграє гормон росту, виведення якого з гіпофіза контролюється гормонами гіпоталамуса. Проте це не єдиний гормональний регулятор ростових процесів. У їхній регуляції беруть участь тироксин (гормон щитовидної залози), кортикостероїди, інсулін, статеві гормони тощо.

Закінчується онтогенез старінням і смертю організму. Старіння — вікові зміни, що закономірно виникають у процесі онтогенезу, починаються задовго до старості, знижують адаптивні здатності особини та збільшують імовірність смерті. Є багато гіпотез старіння. Одні з них пояснюють старіння його генетичною запрограмованістю. Таким чином, на визначених етапах онтогенезу змінюються адаптивні здатності організму. Інша група гіпотез пов’язує старіння з накопиченням мутацій у клітинах, що також спричиняє зниження пристосувальних можливостей організму до умов середовища. Виникнення порушень у клітинах та органах обумовлює зміни поведінки, працездатності особини, зниження стійкості до пошкоджувальних чинників тощо. Вікові зміни є причиною багатьох хвороб і смерті особини.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Самостійна робота з підручником, доповнення конспекту в разі необхідності

2. Лабораторне дослідження «Визначення віку тварин»

Робота з мушлями двостулкових молюсків і лускою кісткових риб.

Підрахунок річних кілець із допомогою лупи.

3. Кросворд «Розвиток»

По горизонталі:

1. Розвиток після народження. (Постембріональний)

2. Перетворення з фазою лялечки. (Повне)

3. Хребетні тварини із розвитком повного перетворення. (Земноводні)

4. Перетворення без стадії лялечки. (Неповне)

5. Розвиток до народження. (Ембріональний)

6. Нерухома стадія розвитку комах. (Лялечка)

По вертикалі:

7. Членистоногі із повним перетворенням. (Комахи)

8. Вилуплюється з яйця комах. (Личинка)

9. Зародок в оболонках. (Яйце)

4. «Мозковий штурм»

Переваги й недоліки розвитку з повним перетворенням.

5. «Зоопарк»

•  Відгадайте тварин із повним перетворенням та неповним, без перетворення.

У воді водиться,

Із хвостом родиться,

Як виростає — хвіст пропадає.

(Жаба)

У кого вуса довші за ноги? (Рак)

Не яйце, а в шкаралупі, не кіт, а з вусами,

Поганий на вроду і любить воду.

(Рак)

Швидко бігаю в траві,

Спробуй ти мене влови!

Міцно хвостик мій тримай,

Та збіжу я, так і знай.

Я тваринка непроста —

Проживу і без хвоста.

(Ящірка)

Вона в морі промишляє,

І людей, і риб лякає.

Гострі зуби в два ряди,

Ось плавець стирчить з води.

Краще б в морі потонула

Ця страшна, бридка...

(акула)

Чув я десь таке повір’я:

Коли в птаха біле пір’я,

Птах цей символ миру в світі.

Як же він зоветься, діти?

(Голуб)

У савані проживає,

Чорно-білі смужки має.

І весела, і пригожа,

На конячку нашу схожа.

(Зебра)

У зеленому жакеті

Галасує в очереті,

Хоч і плавати мастак,

Та не риба і не рак.

(Жаба)

Має жало отруйне,

Як вірьовка, в’ється.

Спритна, влучна та холодна.

Як вона зоветься?

(Гадюка)

Крильця прозорі в цього вертоліта,

Над нами літає він майже все літо.

Для нього посадочна смуга — кульбабка,

А цей вертоліт — звичайнісінька...

(бабка)

Біля річки, де трава,

Хтось виспівує: «Ква-ква»,

Заховавшись під кульбабу.

Це зелена, мокра.

(жаба)

Гострі зуби у кота,

Відкусив він їй хвоста,

А вона йому на те:

— Завтра хвіст мій відросте.

(Ящірка)

Хто таку тварину знає:

Губить хвіст, коли втікає?

(Ящірка)

Тварина ця усім відома,

Не розлучається із домом,

Гуляє, їсть і спить в хатині,

Бо ця хатиночка на спині.

(Черепаха)

Ледве повзе, бо хатку везе,

А у воді швидка, бо там стає легка.

(Черепаха)

В’ється вірьовка, а на кінці — головка. (Змія)

Над капустою літав,

Під листочки заглядав,

Наробив велику шкоду

Він для нашого городу.

(Метелик-капусниця)

Наче синій вертоліт,

Робить дальній переліт,

На льоту комашку з’їла

І на квітці відпочила.

(Бабка)

Зелененька, невеличка,

Має рота-рукавичку,

Рукавичку відкриває,

«Ква-ква-ква» вона співає.

(Жаба)

Хто на берег не виходить,

У воді таночки водить,

Поміж ряски грається,

Від людей ховається?

(Риба)

Які ноги заввишки,

Такий дзьоб завдовжки,

Хатку на хаті має,

Жабам рахунок знає.

(Лелека)

Лізе-лізе потихеньку,

Тягне гору помаленьку.

А коли лякається,

У горі сховається.

(Равлик)

Довгоногий хитрунець

Сплів тоненький ятірець.

Ятірець легкий, як пух,

Не для рибок, а для мух.

(Павук)

Як горобчик цвірінчить,

Мов сорока стрекотить,

Передражнює птахів,

Підробляє їхній спів.

Пересмішник і дивак,

Називають пташку...

(шпак)

Влітку повно її скрізь,

Листячко зелене їсть,

А пташки її куштують,

І город, і сад рятують.

(Гусінь)

Зелена, як трава,

Перед дощиком співа.

(Жаба)

Має клешні й довгі вуса,

Я і сам його боюся:

Він щипає, мов гусак,

Ну, а звуть щипаку...

(рак)

Сірий мішок має вісім ніг,

Називається.

(восьминіг)

Довгі ноги, довгий носик,

На голівці чорний хвостик,

В сірі вбралася пір’їни.

Це — лелекова родина.

(Чапля)

Сірий, довгоногий,

По болоті гуляє,

Журавлину шукає.

(Журавель)

Не сидить вона на місці —

На хвості розносить вісті,

Бачить все, немов стоока,

Називається.

(сорока)





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити