Усі уроки біології 7 клас - Цуканова Є. О. 2015

Поведінка тварин
ФОРМИ ПОВЕДІНКИ ТВАРИН

Цілі: узагальнити знання учнів про форми поведінки тварин; розвивати вміння використовувати власний досвід спостереження за тваринами.

Очікувані результати:

учні:

• називають форми поведінки тварин;

• аналізують особливості форм поведінки;

• наводять приклади поведінкових реакцій.

Опорні поняття й терміни: поведінка: комфортна, дослідницька, оборонна, наслідувальна, територіальна.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: фрагменти відеофільмів.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. «Асоціативний кущ»

•  Суспільні тварини. Які асоціації викликають в учнів?

(Складання схеми на дошці за відповідями учнів, обговорення.)

2. «Поміркуйте»

•  Чому робочі бджоли безплідні?

3. «Аналітики»

•  Проаналізуйте, чи можна цих комах віднести до соціальних тварин із розумною поведінкою.

1) Восени, із настанням холодів, гинуть усі особини колонії ос, за винятком запліднених маток. Незадовго до того, як зникне гніздо, в колонії ос з’являється декілька статевозрілих пар, які відлітають і злучаються. Самці невдовзі гинуть, а самиці, відчуваючи наближення зими, ховаються в теплих місцях. Навесні запліднені матки виходять з укриттів, і кожна з них будує гніздо з обробленої спеціальними ферментами деревини, що складається з 10-12 шестигранних комірок. У ці комірки матки поміщаються яйця. Личинки, що виклюнулися з яєць, королева-матка годує кашкою з напівперетравлених комах. Личинки швидко ростуть і незабаром перетворюються на безплідних робочих ос. Після появи на світ робітників матка нічим більше не турбується, вона тільки відкладає яйця, а робітники будують нові комірки, піклуються про яйця і вирощують личинок.

2) Медоносні бджоли з допомогою спеціального танцю дуже точно повідомляють своїм одноплемінницям по вулику про дорогу до місця, де, за їхніми даними, є джерело нектару.

3) Мурашки користуються іншим методом. Знайшовши джерело їжі, вони повертаються в мурашник, залишаючи за собою стійкий пахучий слід. Інші мурашки, слідуючи цією стежкою, також залишають власні пахучі відмітки, ще є орієнтиром для решти членів колонії.

4. «Мозковий штурм»

•  Проаналізуйте інформацію. Доведіть інстинктивну поведінку комах.

Дуже велику роль у життєдіяльності всіх видів суспільних комах відіграють феромони. Голодні личинки виділяють особливу речовину, яка є сигналом «нагодуй мене». Тоді матка виділяє свої феромони й таким чином посилає власний сигнал робітникам, нагадуючи про їхні обов’язки. Через певний час робітники обмінюються з маткою виділеннями залоз, і в такий спосіб між ними підтримуються тісні взаємини. Спільнота комах, що втратила матку, приречена на загибель: комахи не знають, що їм робити (наприклад,робітники припиняють працювати).

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Форми поведінки тварин

(Кооперативно-групова робота)

1- ша група — харчова поведінка.

2- га група — комфортна поведінка.

3- тя група — дослідницька поведінка.

4- та група — оборонна поведінка.

5- та група — наслідувальна поведінка.

Довідковий матеріал

1) Харчова поведінка. Харчова поведінка — різні стани рухових і вегетативних реакцій організму, пов’язані з пошуком і прийомом корму. Новонароджені ссавці з нормальним розвитком (лошата, телята, ягнята, козенята, поросята та ін.) після облизування матір’ю тягнуться до вимені, активно ссуть молозиво. Тварини протягом випасу активно в різний час дня поїдають вибірково різні рослини, задовольняючи потреби організму в їжі. Формування харчової поведінки шляхом інтеграції вроджених і набутих форм поведінки відбувається протягом усього життя організму. Найбільш загальним подразником, що викликає харчовидобувну реакцію в незрілонароджених дитинчат, є тепла поверхня матері, у зрілонароджених і дорослих тварин — нюхові, зорові й слухові подразнення.

Тварини віддають перевагу одним кормам, а інші відкидають; корм поїдають протягом певного часу до насичення, через різні інтервали часу.

Тварини відшукують і поїдають насамперед ті трави, корми, які містять необхідні для організму речовини.

2) Комфортна поведінка — різні сполучення рухових реакцій, пов’язані з пошуком і створенням комфортних зовнішніх умов (перехід у тінь або на припік залежно від температури, в укриття, на суху або вологу, гладку, м’яку поверхню, у тепле приміщення або у вигульний двір), усуненням дій несприятливих чинників (облизування, почісування, купання тощо), прагненням до повернення додому (англ. «хоумінг»), випасної ділянки, місця відпочинку, на свою територію. Всі вони так чи інакше пов’язані із забезпеченням гомеостазу.

3) Пасивна або активна оборонна поведінка. Пасивна оборонна поведінка проявляється у тварин специфічним чином. Тваринам властивий рефлекс обережності, який проявляється сторожкістю, лякливістю, переховуванням, заціпенінням, нерухомістю, затаюванням. Опинившись у небезпечній ситуації, тварини швидко орієнтуються в ситуації та здійснюють доцільну оборонну поведінкову реакцію в різній формі. Так, коні не «бажають» входити у вагон. Дуже поширена пасивна поведінкова реакція — втеча (відступ) тварин від небезпеки.

Активну оборонну поведінку у тварин зазвичай виявляють за добре помітними ознаками: зміною пози, положенням голови, вух, м’язів морди, хвоста. Коні можуть фиркати, іржати, вищати. Бики видають приглушене ревіння. Більшість тварин, потрапляючи в ситуацію, за якої необхідна оборона, обирають тактику нападу на супротивника.

Сенсорні системи тварин тонко сприймають і аналізують інформацію із зовнішнього світу. Свійські тварини вловлюють передвісників тектонічних катастроф, запахи, похолодання й реагують певною оборонною поведінковою реакцією. Відмовляються поїдати корм, пити воду, якщо від годівниці, цебер пахне нафтою, креоліном, лізолом. Рятуються втечею, коли відчують запахи або звуки, видавані звірами.

4) Дослідна поведінка. Багатьом тваринам властивий інстинкт новизни. У разі нового незвичайного явища у тварин спочатку проявляється рефлекс біологічної обережності, а потім дослідна поведінка. Прийоми дослідження навколишнього середовища в багатьох тварин, в основному, однотипні. Спочатку тварина оглядає довкілля, обнюхує підлогу, стіни, перегородки, годівниці. Поведінка спрямована на відновлення втраченого побуту, визначення придатності для існування, одержання корму, води, відпочинку.

5) Ігрова поведінка. Ігрова поведінка проявляється у тварин через 2-3 тижні після народження. Лошата, телята, ягнята, козенята починають робити різкі рухи, підскакувати нагору, убік. У разі групового утримання ігрова поведінка проявляється в біганні по прямій наввипередки, буцанні, лизанні один одного, видиранні на узвишшя. Тварини, які симпатизують одна одній, труться головами, стрибають, борються, супроводжують одна одну.

6) Наслідувальна поведінка. Проявляється в наслідуванні поведінки іншої тварини. Молоді тварини наслідують, копіюють поведінку матері; дорослі можуть копіювати поведінку інших.

2. Територіальна поведінка

Територіальною називають поведінку, яка пов’язана з розподілом доступної території на індивідуальні ділянки. Вона включає виділення індивідуальної ділянки, маркування її меж та охорону від інших особин. Територія може позначатися звуковими сигналами, як у птахів, пахучими мітками, як у котячих, а також візуальними позначками. Візуальні позначки являють собою екскременти, витоптані ділянки, подряпини й вигризи на корі дерев або переважно поєднання різних міток. Наприклад, ведмеді мочаться біля дерев, труться об них, дряпають і гризуть кору, а також роблять заглиблення в землі.

Особливості територіальної поведінки

(Кооперативно-групова робота)

1- ша група — птахи.

2- га група — риби.

3- тя група — хижаки.

Довідковий матеріал

Спів, що позначає вид, відіграє у співочих птахів ту саму роль, що оптична сигналізація в риб. Безсумнівно, що інші птахи, які ще не мають власної ділянки, за цим співом дізнаються: у цьому місці заявив свої територіальні домагання самець такого-то роду й племені. Важливо ще й те, що в багатьох видів за співом можна дуже точно визначити, наскільки сильним є співак, якого він віку — іншими словами, наскільки він небезпечний для слухача. У багатьох птахів, які акустично маркують свої володіння, звертають на себе увагу значні індивідуальні розходження видаваних ними звуків. Багато дослідників уважають, що в таких видів може мати значення персональна візитна картка. Так, до прильоту самиці самець-дрізд обирає ділянку й захищає її від інших птахів.

На прикладі бродячих кішок, які мешкають на відкритій місцевості, виявлено, що кілька особин можуть використовувати одну й ту саму мисливську зону без яких-небудь зіткнень. При цьому полювання регулюється суворим розкладом. Додатковою гарантією проти небажаних зустрічей є пахучі мітки, які ці кішки, залишають зазвичай через правильні проміжки часу, де б вони не були. Ці мітки діють як блок-сигнал на залізниці, який аналогічно слугує для того, щоби запобігти зіткненню поїздів: кішка, виявивши на своїй мисливській стежці сигнал іншої кішки, може дуже точно визначити час подачі цього сигналу; якщо він свіжий, то вона зупиняється або звертає убік, якщо йому вже кілька годин — спокійно продовжує свій шлях.

Помацентрові — це найагресивніші риби, що живуть на коралових рифах. Вони невеликі, проте не бояться поєдинків із великими супротивниками. Ці риби влаштовують на рифах своєрідні сади з водних рослин. Спочатку на невеликій ділянці вони знищують усі живі корали. Незабаром виростають нові водорості, що є їжею помацентрових, серед них поселяються дрібні ракоподібні.

Численні види помацентрових захищають свої ділянки від більших рослиноїдних риб. Види, що харчуються планктоном, не становлять для них конкуренції. Інші риби, наприклад, щетинозуб пінцетник, захищають тільки свої нічні укриття. Рибки даніо створюють цілі ієрархічні угруповання і всією групою захищають свою територію.

3. Позначення ділянок

Наземні тварини позначають межі своєї ділянки з допомогою запахів. У воді хімічні сигнали діють дуже коротко, тому, щоб позначити територію, мешканці глибин використовують головним чином звук і колір. Риби, морські леви та ракоподібні позначають межі своїх ділянок різними звуками.

Морські леви й на суходолі, і під водою здатні видавати подібні до гавкоту звуки. Креветки, краби та інші ракоподібні видають скрегіт, потираючи клішнями й ногами об панцир. Ці звуки призначені попередити представників того самого виду про те, що ділянка зайнята. У деяких риб на голові є спеціальні кісткові вирости, з допомогою яких вони видають звуки. Інші риби видають специфічні звуки завдяки особливій будові плавального міхура. Деякі риби, наприклад риби-ангели, захищають територію від інших своїх родичів, демонструючи їм яскраве забарвлення свого тіла. Помацентрові не звертають уваги на молодь, поки та не стане певного кольору.

Якщо риби орієнтуються на візуальні повідомлення, птахи — більшою мірою на акустичні, то ссавці віддають перевагу хімічній сигналізації. Іноді навіть говорять, що ссавці «думають носом». Не дивно, що в них провідну роль виконує маркування своїх володінь запахом. Відомо, що носіями інформації є пахучі виділення залоз, а також сеча й кал. Але й самі акти маркування меж території перетворилися на дивні ритуали (найвідоміший — задирання лап у собак). Досить важливою є та обставина, що деякі хижі тварини здатні з допомогою міток не тільки до просторового поділу території, але й до тимчасового впорядкування своєї активності.

Займані ділянки не бувають більше тих меж, за яких зв’язок між сусідніми особинами порушується. Мінімальні ж розміри індивідуальної території залежать від кормових ресурсів середовища. За такої системи розміщення кожна осіла особина не має конкуренції на своїй ділянці, і це підвищує шанси на виживання й залишення потомства.

4. Захист територій

«Закріплення ділянки» досягають різними способами:

1) охороною меж займаного простору та прямою агресією відносно чужинця;

2) особливою ритуальною поведінкою, що демонструє погрозу;

3) системою спеціальних сигналів і міток, які свідчать про зайнятість території.

Пряма агресія й нанесення конкуренту фізичних ушкоджень трапляються досить рідко. Перед нападом зазвичай демонструють поведінку погрози. Часто «сутичка» являє собою лише систему ритуальних поз і закінчується, як правило, вигнанням прибульця. У територіальних конфліктах у більшості випадків перемагає хазяїн ділянки, навіть якщо йому протистоїть більш сильний суперник. У поведінці тварин на своїй території переважає рефлекс активної оборони, на чужій — орієнтовний. Малий ховрашок негайно кидається на іншого, якщо той забігає на його ділянку, і переслідує порушника до меж своєї території. Якщо ж, захопившись погонею, він потрапляє на ділянку сусіда, ролі міняються, і хазяїн активно виганяє звірка, від якого тільки-но рятувався сам.

Таке саме право першості має місце й у територіальних домаганнях більшості птахів. Гнізда мухоловок-пеструх в експерименті пересували в переносних дуплянках на гніздові ділянки сусідніх пар. При цьому виникали бійки, у яких завжди перемагали хазяї ділянки. Якщо гніздо пари, що перемогла, опинялося на території сусідів, результат бійки вирішували на користь власників ділянки.

Багато тварин узагалі рідко вступають у конфлікти, активно уникаючи чужих ділянок. Широко розвинена система маркування, попереджувальних сигналів про зайнятість території. У птахів це в основному сигналізація звуками. Співаючий самець вільшанки, наприклад, увесь час пересувається межами своєї ділянки, затримуючись у тих місцях, звідки загрожує вторгнення сусіда. Ссавці часто залишають запахові мітки: сечу, кал, виділення спеціальних залоз. У бабаків і багатьох інших видів для мічення ділянки слугують анальні залози. У соболів пахучий секрет виділяється на підошвах ніг, у сарн — за рогами, в антилопи гарна — попереду від внутрішнього краю очей. Сарни й антилопи залишають запахові сліди на чагарниках і нижніх гілках дерев. Собачі, котячі й лемури мітять територію сечею. Лемури для цієї мети долонями втирають краплі сечі в підошви ніг.

Ряд великих тварин залишають мітки, сприймані візуально. Наприклад, ведмеді й дикі коти залишають глибокі подряпини на деревах.

Звичайна реакція на територіальні мітки — уникнення — закріплена у тварин спадково. Біологічна вигода такого типу поведінки очевидна. Якби оволодіння територією вирішувалося тільки результатом фізичної боротьби, поява кожного більш сильного прибульця загрожувала б хазяїну втратою ділянки й усуненням від розмноження. Більша частина енергії особин витрачалася б на постійні сутички, що зменшило би шанси виведення потомства та збільшило смертність.

(Учні наводять приклади певної поведінки тварин: словами, жестами, мімікою.)

5. «Мозковий штурм»

•  Чи можна поведінку тварин уважати розумною?

а) Наприклад, у Кіровоградській області в одному з господарств до тракторного стану, кульгаючи, підійшла поранена лосиця й дозволила надати їй лікувальну допомогу. Інший приклад: у лабораторії І. П. Павлова один із собак після операції ізолювання малого шлуночка відчував роз’їдаючу дію шлункового соку. Собаку втримували на прив’язі в лабораторії, і незабаром він почав руйнувати штукатурку стіни, лежати на ній. Шлунковий сік, що витікав, проникав у штукатурку, черево собаки стало сухим і подразнення шкіри зменшилося. Кмітливість властива багатьом тваринам: у разі важких поранень вони «довіряють» людині надавати їм лікувальну допомогу.

б) Поведінка в екстремальних ситуаціях. В екстремальних ситуаціях тварини проявляють позитивні й негативні реакції. Так, у разі загибелі співтоваришів у череді великої рогатої худоби тварини різко збуджуються, ревуть. Ч. Дарвін описав випадки, коли тварини годували своїх постарілих і хворих співтоваришів. Вивчав поведінку гірських баранів у заповіднику, спостерігав, що місцем на водопої, пасовищі барани завжди поступаються старому самцю череди. Але тварини бувають і далекі від будь-якої жалості, проявляють негативну поведінкову реакцію: виганяють пораненого або хворого із череди або ж забивають його до смерті.

в) Уривок із казки Р. Кіплінга «Мауглі»:

«Когда вожак стаи не убивает намеченной добычи, весь остаток жизни (обыкновенно очень короткий) недавнего предводителя зовут Мертвым Волком.

Усталым движением Акела поднял свою старую голову.

— Свободный народ и вы, шакалы Шер Хана! Двенадцать лет я водил вас на охоту и с охоты, и за все это время никто, ни один волк не попался в ловушку и не был изувечен. Теперь я упустил добычу. Вам известно, как был выполнен заговор. Вы знаете, что меня привели к крепкому самбхуру, чтобы показать всем мою слабость. Задумали умно! Вы вправе убить меня теперь же на Скале Совета. Поэтому я спрашиваю вас: кто выйдет, чтобы покончить с Одиноким Волком? В силу Закона Джунглей вы должны выходить по одному».

6. «Поміркуйте»

•  Як спілкуються тварини?

(Продовження роботи в малих групах.)

Довідковий матеріал

Комунікація між тваринами

Взаємна узгодженість поведінки окремих особин можлива лише в тому випадку, якщо всі тварини цього виду користуються під час спілкування один з одним якимось загальновживаним і зрозумілим для всіх її членів кодом, видоспецифічними сигналами: виразними рухами, запахами, звуками, дотиками, «візуальними контактами» (взаємоспостереженнями), перебуванням особин у тісній близькості один до одного, що дозволяє оцінити забарвлення, рух очей, міміку.

Відповідно, звуки, що видають тварини, називають «загрозливими звуками», «сигналами дискомфорту», сигналами «захисту», «підпорядкування», «призовними сигналами», локаційними сигналами та ін. Звукові сигнали тварини сприймають у контексті, у якому їх чують.

Так, агресивно-територіальні звуки, що видає тварина-господар на своїй території, викликають відповідну реакцію у тварин — порушників територіальних кордонів; тварини, що перебувають на своїй території, не реагують на ці звуки.

Усі звуки, що видають ссавці, за способом генерації прийнято ділити на неголосові та власні звуки голосу. Неголосові звуки виникають у результаті тупання по землі, клацання або скреготання зубами, сопіння, форкання.

У разі агресії у птахів і ссавців звуки різкі, низькочастотні, у разі дружньої поведінки — більш високої частоти й тональності. Для вищих за рангом тварин характерні низькі частоти в сигналі: високі частоти та подовження сигналу характерні для прояву підпорядкування; широкий частотний спектр і велика гучність звуків характерні для тварин під час оборони. Частота, інтенсивність сигналу підвищуються за наростання збудження. На різну частоту звуку, різну тональність у центральній нервовій системі реагують різні нейрони.

Хімічним видоспецифічним сигналом у тварин є леткі речовини, феромони, які вони виділяють у навколишнє середовище. Леткими компонентами виділень обумовлений запах. Запахи у ссавців викликають різні поведінкові реакції, які проявляються у впізнаванні статі, віку, фізіологічного стану, у статевій, агресивній, материнській, «територіальній» поведінці. З допомогою запаху сечі й калу, пахучого секрету спеціальної залози тварини мітять, маркують свої ділянки. Орієнтуючись на запах своїх родичів, інші особи того ж виду уникають небезпеки, знаходять особин іншої статі, своїх дитинчат.

Це цікаво!

Аномальна (ненормальна) поведінка. Тваринам притаманна ненормальна поведінка, яка виражається в наполегливому потязі до окремих речовин, які не є кормом, підгодівлями й смаковими приправами, у мурашкуванні (прийнятті «мурашиних ванн», деякі птахи лягають із розпущеними крильми на мурашники), у легкому звиканні до червоних мухоморів (вівці деяких популяцій), до листків і плодів кави (кози), у надмірній агресивності або боягузтві.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. «Орнітологи»

1) Відгадайте загадки й відтворіть звукові сигнали цих птахів.

2) Як ці птахи захищають свою територію і для чого?

3) Визначте, які птахи утворюють зграї.

Ця птаха тендітна та сильна,

Пливе вона в річці повільно.

Шия довга, наче спиця,

А постава, як в цариці.

(Лебідь)

Біленький він, неначе сніг,

Його краса чарує всіх,

І на свою чарівну вроду

Сам загляда у синю воду.

(Лебідь)

Біла пташка понад морем

Плаче, ніби в неї горе,

І далеко від землі

Проводжає кораблі.

(Чайка)

В ластах по сніжку тупцює,

Ходить, начебто танцює,

Не літав ніколи він,

Називається...

(пінгвін)

Сіренькі, квапливі,

Маленькі, рухливі,

Летять в табунці,

Це - ...

(горобці)

Він найчорніший із птахів,

Ріллю звільня від черв’яків.

(Грак)

Чорний пан за плугом ходить,

Черв’яків, жуків знаходить,

Сторож вірний, друг полів;

Перший вісник теплих днів.

(Грак)

На березі поза тином

Я вчепив йому хатину.

Він навколо обдивився,

Заспівав і оселився.

(Шпак)

Пишне пір’я у хвості,

Ноги довгі і товсті.

Бігає, а не літає,

Голову в пісок ховає.

(Страус)

Голова зелена, білий комірець,

За собою водить цілий табунець.

(Селезень)

Крізь зимові заметілі

Пташенята прилетіли.

В них червоні гарні груди —

Ніби яблука усюди

Хтось розвісив у дворі.

Звуться пташки.

(снігурі)

Є така у лісі птиця:

Світла денного боїться,

Дзьоб гачком, великі очі,

І не спиться їй щоночі.

(Сова)

У зеленому лісочку

Хтось усівся на дубочку,

Уночі мишей полює,

Діточок своїх годує.

(Сова)

Удень мовчить,

Уночі кричить.

(Пугач)

Довгоногий ґречний пан

Сірий одягнув жупан:

До бабиних конопель

Унадився...

(журавель)

Понад садом, понад гаєм

Швидко птах оцей ширяє,

Ос хапає на обід

І зоветься.

(осоїд)

Над річкою вербичка,

На гілці рукавичка,

А в рукавичці — птичка.

(Ремез)

На болоті плаче, а з болота не йде. (Кулик)

Відкладає птах яєчка,

Не ляка мороз та сніг,

Бо як з’явиться малеча,

Шишок вистачить на всіх.

(Шишкар)

Навіть півень-красень хай сховається,

Бо із ним красою не зрівняється.

Як веселка, фарбами іскриться,

Ще й по-людському розмовляє птиця.

(Папуга)

Птах цей зовсім не літає,

Дуже довгі ноги має.

Він верблюда, і коня,

І машину здоганя.

(Страус)

2. Практична робота № 7 «Визначення форм поведінки тварин» (за відеоматеріалом або описом різних форм)

Висновок. Біологічне значення територіальної поведінки.

3. «Вільний мікрофон»

1) Що таке територіальна поведінка?

2) Що таке територіальні мітки?

3) Як тварини захищають свої території?

4) Чи можуть на одній території існувати тварини різних видів?

4. «Поміркуйте»

•  Що спільного й відмінного в харчовій і територіальній поведінці тварин?

Подібність

Відмінність



VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ, ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити