Усі уроки біології 7 клас - Цуканова Є. О. 2015

Поведінка тварин
СУСПІЛЬНА ПОВЕДІНКА ТВАРИН

Цілі: розглянути особливості суспільної поведінки тварин; розвивати уявлення про інстинктивну поведінку тварин.

Очікувані результати:

учні:

• називають приклади суспільних тварин;

• аналізують особливості суспільної поведінки тварин;

• пояснюють інстинктивну суспільну поведінку тварин.

Основні поняття й терміни: суспільні тварини.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: таблиці, фрагменти відеофільмів.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. «Асоціативний кущ»

•  Видові форми поведінки тварин. Які асоціації викликають в учнів?

(Складання схеми на дошці за відповідями учнів, обговорення.)

2. «Вільний мікрофон»

1) Приклади групового способу життя тварин.

2) Що таке ефект групи?

3) Які види тварин схильні до поодинокого способу життя?

4) Які види тварин схильні до сімейного способу життя?

3. «Поміркуйте»

•  Які переваги має груповий спосіб життя?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Особливості суспільних тварин

(на прикладі перетинчастокрилих)

Комах, що живуть великими родинами, називають соціальними. Членів родини соціальних комах поділяють на дві групи: самців і самиць, які виконують функцію розмноження, і робітників, що не беруть участі в розмноженні, а спільно виконують усі роботи з підтримання життя родини й охороняють особин першої групи. Утворюють родини лише представники двох рядів: Перетинчастокрилі та Терміти.

Для суспільних тварин характерно не просте створення угруповань, але розподіл функцій та обмін інформацією.

Об’єднання комах називають біологічними надорганізмами. Всі особини діють генетично запрограмовано як організм одного типу.

Кооперативно-групова самостійна робота з підручником і додатковими джерелами інформації

1- ша група — мурахи.

2- га група — бджоли.

3- тя група — терміти.

4- та група — джмелі.

5- та група — оси.

Довідковий матеріал

Оси — і соціальні, й одиночні комахи. Вони вигодовують личинок тваринною їжею, яку добувають, паралізуючи своїх жертв із допомогою жала. Дорослі оси живляться нектаром рослин або виділеннями попелиць.

Гнізда вони будують зі своєрідного напівфабрикату паперу: щелепами відгризають маленькі волоконця деревини, зволожують їх слиною та перетирають.

Життєвий цикл родини лісової оси, поширеної в лісах України, такий. Навесні зі сховища — якоїсь тріщини в деревині — вилітає самиця. У зручному місці вона влаштовує гніздо, що звисає зі стелі сховища і складається з кількох комірок. У кожну комірку самиця відкладає по яйцю, з якого з’являється личинка. Самиця вигодовує личинок пережованими комахами. Вона приносить їм їжу, неначе пташка, що годує пташенят. Личинки заляльковуються, а після стадії лялечки перетворюються на робітників. Тепер вони самі влаштовують гнізда та дбають про нових личинок. Крім того, робітники годують самицю, єдиний обов’язок якої — відкладати яйця. Робітники — теж самки, але вони не беруть участі в процесі розмноження. Зовні самиці-робітники не відрізняються від самиці-цариці й після її загибелі здатні самі відкладати яйця. Протягом літа кількість особин у гнізді збільшується. Наприкінці літа з яєць з’являються не робітники, а повноцінні самиці й самці, що паруються. Потім самці вмирають, а самиці ховаються до весни. З настанням зими в гнізді «розігрується справжня трагедія»: стара самиця й робітники вбивають усіх личинок та лялечок, що не встигли розвинутися, а далі й самі вмирають.

Джмелі — це, по суті, великі бджоли. Вони ведуть соціальний спосіб життя. Свої гнізда влаштовують у затишних місцях. Ранньої весни поодинокі самиці літають низько над землею, відшукуючи місце для заснування нової родини — щілину або якусь нірку в землі. Гніздо джмеля кулеподібне і складається з кількох комірок. В одній комірці розвиваються личинки, а в інших містяться запаси меду. Розвиток личинок триває 20-30 днів. З лялечок виходять особини-робітники, значно менші за розмірами, ніж матка. Після загибелі цариці робітники здатні розмножуватися.

Джмелі — одна з найуразливіших груп комах. У багатьох країнах Європи за вилов лише одного джмеля стягують чималий штраф. Проте, незважаючи на охоронні заходи, багато видів цих корисних волохатих комах, що нагадують плюшевих ведмедиків, уже практично зникли. Із 38 видів джмелів, що живуть на території нашої країни, особливої охорони потребують 10 видів.

Мурашки — також соціальні комахи. Особливістю їхньої будови є наявність тонкого рухомого стебельця, що з’єднує груди й черевце. Мурашки — переважно хижаки, що нападають на дрібних тварин. Проте трапляються й такі, що живляться виділеннями попелиць, нектаром квітів, грибами й насінням рослин. Живуть у гніздах (мурашниках) великими родинами.

Родина мурашок, як і бджолина, складається із самки-цариці, недорозвинених самиць-робітників і самців, котрі гинуть після періоду розмноження. Кожна мурашина родина походить від однієї цариці. Цариця відкладає безліч яєць, з яких з’являються мурашки-робітники. Вони обслуговують царицю, добувають їжу, охороняють її, будують і захищають гніздо, доглядають личинок і лялечок. Доти, доки не з’являться перші робітники, цариця беззахисна, тому чимало самиць гине, не встигаючи залишити потомства. Внаслідок цього деякі види мурашок виробили захисну реакцію, що дістала назву соціальний паразитизм. До таких хитрих пристосуванців належить руда лісова мурашка — звичайний вид наших лісів. Самиця після запліднення забирається в якийсь мурашник, убиває царицю й починає використовувати чужих робітників, поки не з’являться власні. Але найцікавішим у суспільному житті мурашок є «рабовласництво», коли мурашки одного виду учиняють напади на гніздо мурашок іншого виду, крадуть їхніх лялечок, а робітників, що виходять із них, використовують як «рабів». У тропіках живуть мурашки-воїни, які взагалі не здатні існувати без «рабів». Ці мурашки мають міцні вигнуті щелепи, якими можуть лише уражати супротивників, а от добувати їжу чи будувати мурашник аж ніяк не здатні.

Терміти

Досконалості досягли терміти, що будують термітники, розводять гриби, якими харчуються. У них угруповання розділені на касти, наприклад, є «солдати», «фуражири» та ін.

Головна маса — терміти-робітники. Вони споруджують будівлю, скріплюючи крупиці глини слиною, добувають корм, безперервно несуть із покоїв цариці яйця, доглядають за нею, а також за білими, майже прозорими личинками. Терміти-солдати корм добувати не можуть. Зголоднівши, вони лоскочуть робітників вусиками, і ті відригають їм крапельку їжі. Призначення солдата — пильно охороняти термітник, якщо треба — ціною життя, від вторгнення тих, хто хотів би його пограбувати.

Найчастіше розбоєм займаються мурахи. Не пустити їх у житло — головне завдання солдат. Виконують вони його по-різному. Найчастіше величезними «броньованими» головами вони затикають щілини — закривають грабіжникам вхід. Інші прийоми — уразити розбійника величезними щелепами або випустити липку рідину, у якій загрузне грабіжник, але й захисник теж.

Терміти сліпі, бояться сонця й виходять шукати здобич лише вночі або рухаються по підземних ходах.

Цариця-породілля й малюсінький цар живуть в особливих покоях будівлі.

Їжу для них безупинно приносять, їх чистять, забирають із келії рештки.

Справа царя й цариці — породжувати потомство. Удень і вночі. Усі члени угруповання дуже міцно пов’язані один з одним і разом становлять надорганізм, що добре функціонує тільки за умови, що кожний робить свою справу. Приблизно те саме відбувається у вулику. Окремо ні бджола, ні терміт жити не можуть. І пристосування до умов життя відбувається не на рівні окремої особини, а всього угруповання.

У термітів є каста, призначення якої — розселення й обживання нових земель. Каста нечисленна, але її особини мають очі, і до шлюбної пори, коли треба покинути термітник, у них виростають крила. У шлюбних польотах і на землі утворюються парочки. Така родинка із двох термітів обирає підходяще місце й, заглибившись де-небудь у землю, починає відкладати яєчка.

Терміти-робітники роблять свою справу, солдати охороняють житло. Термітник росте. Родоначальники цього надорганізму — цар і цариця — виявляються замкненими в невеликій камері. Цар залишається первісних розмірів, а в цариці м’яке тіло весь час росте. Запахи, що йдуть від цариці, регулюють усе складне життя організму. Послаблюється, наприклад, концентрація запахів, що їх випускають воїни, і цариця подає свій запаховий сигнал, за яким частина термітів-робітників трансформується в головатих, із величезними щелепами охоронців.

Бджоли

Медоносна бджола — один із небагатьох видів комах, яких людина одомашнила. Бджолина родина складається з матки (цариці), робітників (недорозвинених самок, які, на відміну від ос, не здатні до розмноження) і самців-трутнів. Після спарювання трутнів не пускають у вулики, тому вони гинуть або бджоли-робітники їх убивають. Личинки бджіл розвиваються у воскових комірках, з яких бджоли вибудовують спеціальні ряди — стільники.

Молоді бджоли-робітники виконують різноманітну роботу: чистять комірки стільників, вигодовують личинок, матку, будують стільники, а потім починають збирати пилок і нектар із квіток.

У нові місця бджоли переселяються родинами, що називаються роями та складаються з матки й робітників.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. «Поміркуйте»

•  Проаналізуйте приклади поведінки суспільних комах. Що є їхньою основою?

1) Бджоли реагують на «танець» бджіл, які знайшли медоносні рослини. Коли вчені запустили над вуликами механічних «бджіл», інші бджоли зреагували на «танець» роботів.

2) Якщо мурах полити феромоном «смерті», то мурахи-охоронці таких живих рухомих комах у мурашник не впустять.

2. «Веселі ентомологи»

•  Відгадайте загадки й визначте суспільних комах.

Сіреньке літа, сіреньке гуде, а жовтеньке — носить. (Бджола)

Не мотор, а гуде, не пілот, а летить, не гадюка, а жалить. (Бджола)

Летить дід — сів на цвіт, волосинки розгортає, солоденького шукає. (Джміль)

Летить — виє, сяде — риє. (Жук)

Ніс довгий, а голос дзвінкий. (Комар)

Не звір, не птиця, а ніс, як спиця. (Комар)

Довкола нас в’ється, а в руки не дається. (Муха)

Сидить у куточку і тче сорочку. (Павук)

Удень спить, а як ніч прийде — на вогонь летить. (Нічний метелик)

Блідо-голубенький

Ліхтарик маленький,

Влітку уночі Мигає в кущі.

(Світлячок)

Ця комашка — розумашка

І працює дуже важко.

В земляну свою хатинку

Тягне довгу соломинку.

(Мурашка)

3. «У світі цікавого»

Матка термітів протягом одного дня відкладає 30 000 яєць. У «державі» термітів одночасно можуть жити й виконувати чітко встановлені функції 7 мільйонів комах. Робочі бджоли, захищаючи колонію, гинуть, оскільки їхнє зазублене жало залишається в тілі ворога.

Джмелі-зозулі відкладають яйця в гнізда інших суспільних джмелів. Їхнє потомство, як своє, виховують робітники. Самі паразитуючі комахи не мають робітників. Крім того, на ногах у їхніх самок немає щіточок і кошиків.

Деякі види мурашок нападають на інші мурашники й захоплюють у полон їхніх дитинчат. Поневолені мурашки потім усе життя служать нападникам. У деяких термітів існує особливий вид самозахисту: робітники, які зазнали нападу, немов вибухають, окропляючи при цьому ворога клейкою слизистою речовиною та відволікаючи його увагу від колонії.

4. «Майже як у казці»

•  Складіть стислу розповідь від імені суспільних комах.

1) Терміти

2) Мурахи

Мурашник рудої лісової мурашки

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ, ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити