Усі уроки біології 7 клас - Цуканова Є. О. 2015

Поведінка тварин
ТИПИ УГРУПОВАНЬ ТВАРИН. ДЕЯКІ ФОРМИ ПОВЕДІНКИ ТВАРИН

Цілі: розглянути типи угруповань тварин і видову схильність тварин до деяких форм поведінки; розвивати вміння аналізу й синтезу інформації.

Очікувані результати:

учні:

• називають типи угруповань тварин;

• називають форми поведінки;

• наводять приклади видової поведінки.

Основні поняття й терміни: типи угруповань, скупчення, анонімні угруповання, індивідуальні угруповання, форми поведінки, видова поведінка. Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: таблиці, фрагменти відеофільмів.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. «Асоціативний кущ»

•  Типи поведінкових реакцій. Які асоціації викликають в учнів? (Складання схеми на дошці за відповідями учнів, обговорення.)

2. «Мозковий штурм»

•  Що є основою поведінкових реакцій тварин?

3. «Вільний мікрофон»

1) Наведіть приклади харчової поведінки тварин.

2) Наведіть приклади навчання у тварин.

3) Наведіть приклади орієнтувальної поведінки тварин.

4. «Поміркуйте»

Чи є пам’ять у тварин? (Використання особистого досвіду.)

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.Типи угруповань тварин Скупчення та угруповання

Тварини можуть збиратися разом, утворюючи скупчення й угруповання. Скупчення є простим зібранням тварин, які зібралися

в одному місці з якоїсь причини. Наприклад, пуголовки можуть збиратися в одному місці ставка через те, що там багато їжі.

Угруповання відрізняються від скупчень тим, що тварини в них можуть розрізняти «своїх» і «чужих». Вони впізнають тих, хто належить до їхньої групи, і можуть негативно ставитися до тварин з інших груп.

К. Лоренц (етолог і лауреат Нобелівської премії) довів, що всі угруповання тварин можна розділити на дві групи. Перша з них — анонімні угруповання, які не мають якоїсь певної структури. Друга — індивідуалізовані угруповання, які мають певну структуру і в яких кожна тварина виконує ту чи іншу роль.

Анонімні угруповання

Тварини з анонімних угруповань відрізняють членів своєї групи від інших тварин цього виду. Але вони не розрізняють членів групи між собою. Часто для впізнавання використовують запах. Ця особина пахне як член нашої групи, значить, вона «своя». А та особина пахне по-іншому — вона «чужа». Якщо одну особину з групи щурів натерти чимось пахучим, то це змінить її запах. І група почне визначати її як «чужу».

Анонімні угруповання значно підвищують шанси своїх членів на виживання. Вони не мають ватажків, і повести за собою групу може будь-яка тварина. Зазвичай тварина, яка помітила небезпеку, подає сигнал. Він може бути звуковим (крик птахів) або мати іншу природу. Так, риби, що бачать небезпеку, виділяють спеціальні речовини, і їхні сусіди реагують на запах. Після сигналу угруповання починає реагувати як єдине ціле. І це значно утруднює дії хижака.

Індивідуалізовані угруповання

У цих угрупованнях тварини знають одна одну «в обличчя». Індивідуалізовані угруповання побудовані на особистих контактах тварин між собою. І кожна тварина в групі відіграє певну роль. У таких угрупованнях уже можна побачити ватажків. Ватажки відіграють головні ролі — домінують над іншими членами групи. Але є в таких групах і родинні, і дружні відносини. Тварини, які створюють індивідуалізовані угруповання, вже мають досить складну будову нервової системи. Вони відрізняються досить складною поведінкою.

Прикладів таких угруповань багато. Це зграя вовків, група павіанів, лев’ячий правд. Навіть кури, які живуть у курнику в одного господаря, теж утворюють індивідуалізоване угруповання.

2.Способи життя тварин

Особинам різних видів властивий поодинокий або груповий спосіб життя. У першому випадку особини популяції більш-менш розділені просторово та збираються разом лише на період розмноження, міграцій тощо (скорпіони, тетеруки, качки-крижні та ін.).

1) Груповий спосіб життя

Пов’язаний з утворенням постійних родин, колоній, зграй, табунів тощо. Спільне існування організмів у вигляді постійних груп сприяє кращому пристосуванню до умов довкілля (захист від хижаків, ефективне полювання, виживання молоді тощо). Зазвичай у цих угрупованнях кожна особина займає певне положення (ранг), яке визначає поведінку, черговість доступу до їжі, участі (або неучасті) у розмноженні тощо.

Приклад. Шимпанзе живуть невеликими групами. Самці захищають групу від ворогів, самиці доглядають потомство. У кожній такій групі є лідер. Він нерідко із шумом кидається на оточуючих. Так він демонструє рядовим шимпанзе, хто тут головний. Інші шимпанзе під час зустрічі з вожаком щуляться. Нерідко самці вирушають у мандри, а потім повертаються додому.

Приклад. Кажани виду Вухани оселяються в нежитлових темних приміщеннях, а в гірських місцевостях живуть переважно в печерах, збираючись там у величезній кількості — по кілька тисяч особин. Удень усі кажани сплять, учепившись кігтистими задніми лапами за нерівності стін печери або за балки та крокви та звисаючи вниз головою зі складеними вздовж тіла крилами. Вночі активно полюють.

Приклад. Сірі кити населяють води Тихого океану. Усього існує дві групи сірих китів: одна зимує та розмножується біля берегів Каліфорнії й Мексики, друга — біля Північної Кореї. Перед Другою світовою війною, коли залишилося тільки 250 сірих китів, полювання на них заборонили. Сьогодні популяція налічує близько 6 тис. особин.

Приклад. Горили живуть невеликими групами від 5 до 30 особин. Зазвичай один із дорослих сріблястоспинних самців є вожаком і захисником групи. До складу групи входять також 1-2 молодих самців, 6 дорослих самиць і 9-10 малят.

Приклад. Бобри живуть групами (до 200 особин більше). Але через цінне хутро і смачне м’ясо цей вид був майже повністю винищений. Поодинокі невеликі групи залишилися в таких областях, як Київська, Житомирська, Волинська та Чернігівська. Живуть бобри здебільшого в норах на високих берегах річок або будують хатки. В одній хатці на різних поверхах можуть існувати дві-три сім’ї.

Колонії — це групові поселення осілих тварин. Вони можуть існувати довго або виникати лише на період розмноження. Найскладніший тип колонії у громадських комах — термітів, бджіл, мурашок. Зграї — це тимчасові об’єднання тварин, які виявляють біологічно корисну організованість дій. Зграї поділяють на дві категорії: 1) без вираженого домінування окремих членів (морські риби, сарана); 2) зграї з лідерами (вовки, гієни, койоти).

Стадо — тривале об’єднання кочових тварин. Основу групової поведінки тварин у стадах становлять узаємовідносини домінування — підлеглості, що ґрунтуються на індивідуальних відмінностях між особинами. Розрізняють групи з тимчасовим лідером (північні олені) та з вожаками. Вожаки керують стадом, у якому виникає розподіл прав — ранги (павіани, зебри). Ієрархія відносин у такому стаді досить складна. Група — це невелике об’єднання кількох сімей. Групами живуть річкові бобри, ондатри, горбаті кити, шимпанзе.

Поняття про ефект групи

Життя в групі через нервову й гуморальну системи позначається на стані багатьох фізіологічних процесів у організмі тварин. Оптимізація фізіологічних процесів, яка спричиняє підвищення життєздатності в разі спільного існування, дістала назву ефект групи. Він виявляється як психофізіологічна реакція окремої особини на присутність інших особин свого виду. В овець поза стадом частішає пульс і дихання, а щойно тварина побачить отару, ці процеси одразу ж нормалізуються.

Кажани, які зимують поодинці, відзначаються вищим рівнем обміну речовин, ніж у колонії. Це призводить до підвищеної витрати енергії, виснаження і часто закінчується загибеллю тварини. Ефект групи виявляється у прискоренні темпів росту тварин, підвищенні плодючості, швидшому виникненні умовних рефлексів, збільшенні середньої тривалості життя особини тощо. Разом із тим позитивний ефект групи виявляється лише до деякого оптимального рівня щільності популяції. Якщо тварин стає надто багато, то це загрожує всім нестачею ресурсів.

2) Одиночний і сімейний спосіб життя

Повністю одиночного існування організмів у природі немає, оскільки була б неможливою така основна функція будь-якого організму, як розмноження.

Приклад. У бурого ведмедя пари утворюються лише на короткий строк. Самець ніякої участі у створенні сім’ї та вихованні свого потомства не бере. Через 7 місяців у барлозі з’являються ведмежата.

Приклад. Восени самці крижнів одягають «шлюбне» яскраве вбрання. На місцях зимівель птахи утворюють пари. Самець ретельно доглядає свою «наречену». Ранньої весни крижні повертаються додому й відразу приступають до будівництва гнізда. Мостять гнізда на непрохідних болотах на землі або на купинах. Після того як самиця знесе сім-дев’ять яєць і сяде на гніздо, самець її назавжди покидає.

Приклад. Поля ще вкриті снігом, тільки-но з’явилися перші таловини, а вже чути дзвінку, життєрадісну пісню польового жайворонка. Чудовим співом самець зачаровує самицю, утворюється пара. Удвох мостять гніздо на землі. Самиця насиджує яйця 14 днів. А самець у цей момент підгодовує її та співає свої чудові пісні. Коли з’являються пташенята, пісні припиняються й обидва батьки вигодовують молодь. Після вильоту молодих птахів із гнізда пари розпадаються.

Приклад. Морж — тварина полігамна. У «гаремі» самця може бути п’ять і більше самиць, яких він ретельно охороняє. Така група утворюється лише на один сезон, а на наступний усе починається спочатку.

Висновок 1. У видів з одиночним способом життя утворюються тимчасові пари, спільне існування яких зумовлене еволюційно закріпленими статевими інстинктами та умовами існування. Для того щоб пара утворилася, природа надала самцям цілу низку пристосувань: від характерного забарвлення і розмірів до специфічної ритуальної поведінки.

Приклад. Вовки живуть сім’ями, пари в них постійні, часто на все життя. Лише смерть партнера змушує вовків шукати собі іншої пари. Сім’я зазвичай невелика й складається з батьків і вовченят поточного року, до яких іноді приєднуються минулорічні вовченята або вовки-одинаки. У захисті лігва, догляді за вовченятами, добуванні їжі беруть участь обидва батьки.

Приклад. У жаб турбота про потомство має велике значення. Вона характерна для тих видів, які не мають відповідного місця для відкладання яєць. Своєрідний спосіб турботи про потомство притаманний ринодермі Дарвіна. Тут про потомство дбає самець. Він запліднює відкладені самицею яйця, вміщує їх у рот і проштовхує в горловий мішок, де вони й розвиваються.

Приклад. Імператорські пінгвіни — моногами. У них зразкова сім’я. У розпалі антарктичної зими самиця відкладає яйце. Самець тримає його на лапах, прикривши зверху складкою шкіри. Адже покласти його нікуди — навколо сніг. Самиця в цей час іде зі своїми подругами на берег океану запасати їжу для майбутнього потомства, нагулювати жир. Через два місяці самиці урочистою процесією повертаються до залишених самців, які весь цей час голодували, а на світ уже з’явилися пінгвінята.

Приклад. Леви живуть особливими сім’ями — прайдами. Прайд складається із самця-голови, самиць (їх кілька) і молодих левів (які не старші трьох років). Коли молодому самцю виповнюється три роки, він покидає прайд або вступає в боротьбу за керівництво в ньому з батьком. Іноді в цьому йому допомагають інші молоді самці. Нерідко це може закінчитися трагічно. Полюванням займаються левиці, які проводять в одному прайді все своє життя. Вони годують левенят (будь-яка самиця готова годувати будь-яке левеня) і доглядають їх. Розрізняють сім’ї батьківського, материнського й мішаного типу залежно від того, хто з батьків бере на себе догляд за потомством.

Висновок 2. За сімейного способу життя територіальна поведінка тварин виявляється найяскравіше: різноманітні сигнали, маркування, ритуальні форми погрози і пряма агресія забезпечують володіння ділянкою, достатньою для вигодовування потомства.

Більш ускладнені поведінкові зв’язки характерні для популяцій тварин, які живуть великими групами.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Самостійна робота з підручником, доповнення конспекту в разі необхідності

2. «Зоопарк»

Відгадайте загадки, визначте видову поведінку тварин.

Десь живе поміж снігами

Птах із ластами-ногами,

Гордо носить чорний фрак,

Та не полетить ніяк —

Перевальцем між крижин

Ходить дивний птах — ...

(пінгвін)

Першим я приніс весну,

Пробудив усе від сну.

Заспіваю під вікном,

Звуть усі мене...

(шпаком)

Ноги довгі, мов жердини,

Чваньковита ця пташина,

Нові чоботи убрала,

По болоту почвалала.

(Чапля)

Білосніжні, гарні птиці

Дім будують на водиці,

Дуже схожі на гусей,

Обережні до людей!

(Лебеді)

Вдень вона лягає спати,

Бо всю ніч їй знов літати,

Ловить мишок, гризунів,

З нею їм вже не до снів!

(Сова)

У долині цілий день

Він співа дзвінких пісень.

Як верба і як калина,

Птах цей — символ України.

Тішить піснею людей

Гарна пташка — ...

(соловей)

Сіро-чорний, волохатий,

Птах цей може налякати,

Він полює на мишей,

Спить в дуплі весь божий день,

А настане темна ніч —

«Пугу-пугу» каже.

(сич)

Сіра пташка на лужку

Нам кує: «Ку-ку, ку-ку».

Та погану звичку має —

Яйця в гнізда підкладає.

Ця матуся-вередуля

Називається.

(зозуля)

На даху моєї хати

Оселився птах цибатий.

Довгий дзьоб і ноги має,

Мишок, жабок полюбляє.

Чемних діток іздалека

В кожен дім несе...

(лелека)

Птах цей довгі ноги має,

Голову в пісок ховає,

Хоч і швидко він біжить,

В небеса не полетить!

Я догнати намагаюсь,

Та швидкий, як вітер, ...

(страус)

Пташка хвіст свій розпустила —

І півсвіту затулила!

Як веселка, пір’я сяє,

Та поганий голос має

Набурмосений панич.

Здогадались? Це...

(павич)

Велика, страшенна

Колода зелена

З води випливає

І роззяв хапає.

(Крокодил)

Ходить диво по пустелі,

На собі несе дві скелі.

(Верблюд)

Розмальовані мама і тато:

Смужок чорних і білих багато.

Може, в цирку колись ти їх бачив,

Як же звуться ці гарні конячки?

(Зебри)

Очі гарні. Пишні вії.

Має дуже довгу шию —

Добре це, бо зручно їсти

Із дерев зелене листя.

(Жирафа)

Є на животі кишенька —

Там сидять її маленькі.

Як малі повиростають,

Разом з мамою стрибають.

(Кенгуру)

Поблизу отари ходить,

На ягняток страх наводить.

(Вовк)

Ходить він поміж дубами,

Хижо клацає зубами,

Має злющі очі,

Виє серед ночі.

(Вовк)

Буркотливий, вайлуватий,

В лісі ходить звір патлатий.

Одягнувши кожушину,

Мед шукає і малину.

(Ведмідь)

Взимку ляже спати

Дядько вайлуватий,

Лиш тоді устане,

Як весна настане.

(Ведмідь)

Серед інших тварин

Всяк його впізнає,

Бо на світі він один

Ріг на носі має.

(Носоріг)

На дереві кривляється

І на хвості гойдається,

А зветься це малятко

Веселе...

(мавпенятко)

Хижий звір у хащах спить,

А коли він загарчить —

Листя сиплеться з дерев.

Називається він...

(лев)

Він рудий, смугастий

І такий зубастий!

А як грізно загарчить —

Всі ховаються умить.

(Тигр)

Він великий, як хатинка,

Оченята, як у свинки,

Носом воду набирає,

Мов із душа поливає.

(Слон)

Всі тікають з переляку,

Звір цей схожий на собаку.

(Вовк)

Влітку наїдається,

А взимку відсипається.

(Ведмідь)

Хоч у нього шуба є,

Та, як холод настає,

Він по лісу не гуляє,

А в барлозі спать лягає.

(Ведмідь)

3. «Дослідники»

•  Проаналізуйте малюнки тварин, визначте їхню видову поведінку.

4. «Особистий досвід»

•  Наведіть приклади видової поведінки тварин.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ, ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити