Усі уроки біології 7 клас - Цуканова Є. О. 2015

Поведінка тварин
ЕВОЛЮЦІЯ ПОВЕДІНКИ

Цілі: узагальнення знань про поведінку тварин; розвиток творчих здібностей учнів.

Очікувані результати:

учні:

• характеризують різні відповіді організмів тварин на подразнення;

• аналізують пристосувальне значення еволюції поведінки тварин. Основні поняття й терміни: поведінка, еволюція, мозок, пристосування,

нервова система.

Тип уроку: узагальнення знань.

Обладнання: фрагменти відеофільмів, таблиці нервових систем тварин.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

III. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Семінарське заняття

1) Вступ

На різних етапах розвитку живих істот ці способи стосунків і взаємовпливів набирають різної складності. З їх допомогою тварини сигналізують про небезпеку, поживу, гнів, страх, передають ту чи іншу інформацію. Але ці різновиди стосунків, ця «мова» тварин мають інстинктивний характер, є виявленням емоційних станів. Залежно від умов життя і стану організму виникають, чергуючись, ті чи інші акти поведінки, розмноження, захисту, акти, пов’язані з живленням, тощо. В індивідуальному пристосуванні тварин до умов життя інстинкти здаються осмисленими діями, проте якщо порушити якийсь ланцюг в інстинктивній дії, тварини все одно продовжують здійснювати наступні акти в ланцюзі інстинктивної дії, хоча успіху ця дія не забезпечує. Так, квочка продовжуватиме сидіти на кладці, навіть якщо забрати з-під неї яйця, а бджола, почавши заліплювати наповнені медом щільники, продовжуватиме це робити й тоді, коли випустити зі стільників мед. Отже, інстинктивні дії — це неусвідомлювані, механічні дії.

1-ша група — тварини з дифузною нервовою системою

«Презентація про прісноводну гідру»

Нервова клітина

Гідра: пересування, подразливість та розмноження

Реакція на подразники — рухова.

2-га група — тварини з вузловою нервовою системою Презентації «Кільчасті черви», «Членистоногі», «Молюски»

Нейрони концентруються в нервові вузли — ганглії, які зв’язуються між собою нервовими волокнами, а також із рецепторами і органами, які відповідають на подразники. Утворюються центральні нервові структури, що підпорядковані одна одній. Передній кінець тіла першим сприймає подразники й передає сигнали центральним структурам — дистанційне сприйняття. Це сприяє більшому розвитку нервових вузлів — утворення головного мозку. Серед членистоногих найбільш розвинута нервова система комах.

Тварини з гангліонарною нервовою системою (насамперед комахи) функціонально можуть сприймати цілий комплекс подразнень, але реагують тільки на окремі сигнальні властивості, які збуджують у них уроджені програми поведінки. На цьому етапі розвитку вроджені форми пристосування залишаються провідними.

3-тя група — тварини з трубчатою нервовою системою

У цих тварин сформована центральна й периферична нервова система.

Центральна: головний мозок із п’ятьма відділами і спинний мозок. Периферична: нерви й нервові вузли.

1-ша підгрупа — риби

Відділи головного мозку

Розвиток

Довгастий мозок

Центри дихання, травлення, кровообігу

Мозочок

Координація рухів, добре розвинутий

Середній мозок

Зорові центри

Передній мозок

Слабка диференціація. Є нюхові центри

Таке ускладнення нервової системи дало можливість незначно змінювати інстинктивну поведінку, але дуже повільно.

Акваріум був перегороджений екраном із марлі, і риби, які намагалися настигнути їжу, натикалися на цей екран. Поступово вони навчилися обпливати цей екран, отже, у них з’явилася індивідуально-мінлива форма поведінки. Але, коли екран було прибрано, риби тривалий час продовжували робити дугу, яку вони робили, обходячи екран, хоча вона стала тепер зайвою.

Виходить, навіть вироблені мінливі індивідуальні форми поведінки є настільки інертними, що вони залишаються відносно мало придатними як форми пристосування індивідуальної поведінки.

2-га підгрупа — амфібії

Відділи головного мозку

Розвиток

Довгастий мозок

Ядра черепних нервів і спеціалізація їхніх рецепторів. Інші центри — як у риб

Мозочок

Слабко розвинутий (рухи амфібій простіші, ніж рухи риб)

Середній мозок

Збільшується (вплив виходу на сушу)

Передній мозок

Значно збільшується. Диференціація на проміжний мозок і великі півкулі. З’являються функції сенсомоторної координації

3-тя підгрупа — плазуни

Відділи головного мозку

Особливості

Довгастий мозок

Розвивається вестибулярний апарат. Інше — як у плазунів

Мозочок

Слабко розвинутий, але є ядра кори (скупчення нейронів)

Середній мозок

Як у плазунів

Проміжний мозок

Формуються центри залоз внутрішньої секреції

Великі півкулі

Як у амфібій, формуються ядра кори

4-та підгрупа — птахи

Відділи головного мозку

Особливості

Довгастий мозок

Ускладнюється вестибулярний апарат

Мозочок

Дуже великий, утворюється кора

Середній мозок

Як у плазунів

Проміжний мозок

Як у плазунів

Великі півкулі

Ускладнення будови, збільшення розмірів. Вкриті корою (тіла нейронів)

Ускладнення будови головного мозку птахів ускладнює їхню поведінку, дає можливість адаптації до навколишнього середовища. Наприклад, турбота про пташенят, у плазунів — турбота про розвиток нащадків відсутня.

Різні види чайок після вилуплювання пташенят чинять зі шкаралупою яєць по-різному.

Деякі не звертають на неї уваги, інші ж, зокрема звичайна чайка, збирають і несуть подалі від гнізда. Цей факт був відомий орнітологам давно, але йому не надавали значення. У той же час саме існування цієї форми поведінки в одних видів і відсутність її в інших змусили етологів припустити, що вона має значення для виживання виду.

Пояснення такої поведінки вдалося одержати під час зіставлення особливостей біології цих видів.

Шкаралупу забирають ті види чайок, пташенята яких тривалий час залишаються в гнізді. Якщо ж виводки залишають гніздо незабаром після вилуплювання, то шкаралупа залишається на місці.

Отже, ця, на перший погляд, незначна поведінкова реакція, що займає всього кілька десятків секунд один раз на рік, має для виду певне адаптивне значення.

Подальший аналіз показав, що серед чайок і качок забирають шкаралупу особини тих видів, пташенята яких мають захисне забарвлення. Оскільки шкаралупа впадає в око білизною своєї внутрішньої поверхні, легко припустити, що після її видалення гніздо стає менш помітним. Для перевірки цього припущення в колонію чайок дослідники поміщали по-різному забарвлені яйця. З’ясувалося, що білі яйця хижаки викрадали набагато частіше, ніж яйця природного для чайок забарвлення.

Отже, характерне для яєць чайок забарвлення є маскувальним і має істотне адаптивне значення. Однак захисні властивості природного забарвлення яєць істотно слабшають, якщо поряд покласти яєчну шкаралупу: у таких гніздах яйця набагато частіше ставали здобиччю хижаків. Таким чином, є всі підстави гадати, що видалення яєчної шкаралупи має адаптивне значення як засіб охорони гнізда від хижаків.

Шкаралупки з гнізда птахи видаляють не відразу. У звичайної чайки, наприклад, вони залишаються в гнізді 1-2 години після вилуплювання пташенят, тоді як у інших видів гніздо очищується набагато швидше. Адаптивне значення цієї особливості поведінки звичайної чайки в тому, що в перші 1-2 години після вилуплювання, поки пташенята не обсохли, їм загрожує небезпека стати здобиччю дорослих чайок-сусідів. Після обсихання цієї загрози більше немає, і шкаралупу можна віднести.

У птахів можливе утворення умовних рефлексів.

5-та підгрупа — ссавці

Відділи головного мозку

Особливості

Довгастий мозок

Збільшується й ускладнюється

Мозочок

Дуже великий, із боків середньої частини утворюються півкулі. Кора має звивини

Середній мозок

Ускладнюється

Проміжний мозок

Регуляція вегетативних функцій

Великі півкулі

Дуже складна кора (борозни, звивини). Центри органів чуття та вищої нервової діяльності (формування умовних рефлексів, індивідуальне навчання)

Усі особливості поведінки тварин, розглянутих на попередніх уроках, є вродженими формами поведінки, спричиненими відносно простими сенсорними сигналами, і пристосовані до незмінних або повільно мінливих умов. Ціла велика гілка розвитку тваринного світу, гілка безхребетних (особливо комах) іде шляхом вироблення саме таких складних форм уродженої поведінки, і пристосування до навколишнього середовища, здійснюване з допомогою видових, спадково закріплених програм поведінки, посідає провідне місце в цих тварин.

Слід зазначити, що такі форми поведінки є адекватними тільки за постійних або повільно мінливих умов. Якщо умови існування змінюються, ця форма пристосування з допомогою вроджених програм поведінки виявляється дуже не ощадливою, а часто навіть неадекватною. Основним недоліком такої форми поведінки є недостатня пластичність цих програм. Справді, іноді достатньо внести дуже незначні зміни в умови, щоби ці програми переставали забезпечувати пристосування тварини до навколишнього середовища. Саме тому описаний тип пристосування до дійсності шляхом спадково зафіксованих програм поведінки дуже незабаром стає неадекватним, і умови життя, що ускладнюються, починають потребувати нових, набагато більш пластичних форм поведінки.

Однак у процесі еволюції сам тип пристосування тварин до навколишнього середовища радикально змінюється: уроджені

програми поведінки, які посідають провідне місце в комах і нижчих хребетних, відступають на вищих етапах еволюції на другий план, і у хребетних, особливо у ссавців, поведінка відбувається вже зовсім за іншим принципом.

На цьому етапі розвитку умови життя стають настільки складними, що необхідне вироблення нових форм пристосування індивідів до мінливих форм середовища.

Народження великої кількості дитинчат, що різко відрізняє вищих тварин, і особливо ссавців, від нижчих хребетних, припускає різку зміну принципів існування з переміщенням пластичності видових форм пристосування тварин до мінливих форм поведінки окремих особин. Потрібно, щоби розвинулися такі форми поведінки, за яких індивідуальна особина змінювала б свою поведінку залежно від мінливих умов.

Ще Ч. Дарвін зазначав, що є непаразитичні види зозулі, які самі насиджують свої яйця.

Ці ж види зозуль відкладають яйця в чужі гнізда тільки в рідкісних аномальних випадках. Можна припустити, пише Дарвін, що й далекий предок європейської зозулі мав подібні звички й час від часу відкладав яйця в чужі гнізда. Птахи з такими випадковими відхиленнями від батьківської поведінки одержали можливість раніше відлітати до місць зимівлі, що давало їм значні переваги.

Пташенята-підкидьки також могли мати якусь перевагу порівняно з виведеними звичайним способом. Вони могли виростати міцнішими, ніж вигодувані матір’ю зозулею, яка буває постійно обтяжена турботами і про яйця, і про різновікових пташенят.

Таким чином, і дорослі зозулі, і пташенята мають більше шансів вижити й залишити потомство, яке, у свою чергу, одержить у спадок ту саму особливість поведінки. Поступово процес природного добору призвів до того, що в сучасної європейської зозулі виняток перетворився на правило, і всі її види відкладають яйця в чужі гнізда. Однак описано рідкісні випадки, коли зозулі відкладали яйця на голу землю й самостійно висиджували й вигодовували пташенят. Ці випадки являють собою, очевидно, повернення до давно загубленого інстинкту нормального виведення потомства.

На базі порівняльного опису поведінки декількох видів мурах-«рабовласників» Дарвін показує, що й вона могла сформуватися шляхом природного добору, на основі властивій деяким видам схильності збирати для корму лялечок інших видів. Якщо виховання чужих лялечок виявлялося більш вигідним, ніж виведення власних, то одного разу виникле відхилення в поведінці під впливом природного добору змінювалося й підсилювалося настільки,

що спричинило, зрештою, появу Formica rufescens. Цей вид мурах повністю залежить від своїх «рабів», які будують для них гнізда, роблять переселення, збирають корм для дорослих і молоді й навіть годують тих і інших.

На прикладі вигодовування зозуль добре видно, що поведінка птахів інстинктивна. Вони не захищають пташенят свого роду, навіть коли зозуленя викидає з гнізда яйця або пташенят.

2) «Ерудити»

•  Відгадайте загадки.

•  Які тварини турбуються про нащадків?

•  Що можна сказати про особливості їньої нервової системи?

Довгоногий хитрунець

Сплів тоненький ятірець.

Ятірець легкий, як пух,

Не для рибок, а для мух.

(Павук)

В довжину стриба охоче

І до того ще й стрекоче,

Трішки схожий на коня,

Та із ним він не рідня.

(Коник-стрибунець)

Лізе-лізе потихеньку,

Тягне гору помаленьку,

А коли лякається,

У горі сховається.

(Равлик)

Бадилинку силачі

Тягнуть, наче тягачі.

Працювати важко У траві...

(мурашкам)

Хто у лісі, під сосною

Дім собі будує з хвої?

Дім — не дім, великий дах,

Справжнє місто для...

(мурах)

Квокче голосно, співає,

Господиню сповіщає,

Що в гнізді лежить яйце.

Здогадалися, хто це?

(Курка)

Тонкі крильця,

Смугаста спідниця,

Чорний поясок,

Медовий голосок.

(Бджола)

Сто сестер один килим плетуть,

Дірки медом латають.

(Стільники)

Хоч бджолі вона сестриця,

Та медок збирать ліниться.

(Оса)

Я крилатий і пухнастий,

Золотистий і смугастий,

Над лужком танок веду,

Дзвінко, весело гуду.

(Джміль)

В цирку виступа вона —

І весела, і смішна.

Трішки схожа на людину,

Відгадать її повинні.

(Мавпа)

Я товстенні ноги маю,

Ледве їх переставляю.

Височенний я на зріст,

Замість носа в мене хвіст.

(Слон)

Довге хвостище, руде волосище,

Хитре хитрище.

(Лисиця)

Сірий, зубастий, по полю блукає,

Всіх лякає, овечок шукає!

(Вовк)

Хоч малі, та землю риють,

Працювати добре вміють.

Після дощику в калюжах

Можеш їх побачить, друже.

(Дощові черв’яки)

На болоті я сиджу,

Своє царство стережу.

У зеленому жупані

«Ква-ква-ква» співаю зрання.

(Жаба)

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ, ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити