Усі уроки біології 7 клас - Цуканова Є. О. 2015

Організми й середовище існування
ПОПУЛЯЦІЇ, ЕКОСИСТЕМИ ТА ЧИННИКИ СЕРЕДОВИЩА

Цілі: розглянути поняття популяції та екосистеми; розвивати уявлення про вплив екологічних чинників на тварин.

Очікувані результати:

учні:

•  визначають поняття популяції та екосистеми;

•  називають чинники середовища;

•  наводять приклади пристосування тварин до дії різних чинників середовища (температури, вологи, освітленості).

Основні поняття й терміни: вид, популяція, екосистема; абіотичні, біотичні, антропогенні чинники середовища, екологія.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: таблиці, фрагменти відеофільмів.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. «Асоціативний кущ»

•  Екологія. Які асоціації викликає в учнів?

(Складання схеми на дошці за відповідями учнів, обговорення.)

2. Екологічні чинники (вивчалися у минулому році)

•  Чи діють ці чинники на тварин? («Мозковий штурм»)

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ (ЛЕКЦІЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ БЕСІДИ)

1. Екологія — синтетична біологічна наука про взаємовідносини живих організмів між собою та з навколишнім середовищем. Екологія досліджує фундаментальні властивості надорганізменого рівня організації життя.

2. Предмет екології — вивчення сукупності живих організмів, які взаємодіють один з одним та утворюють із навколишнім середовищем систему, у межах якої відбувається процес трансформації енергії та органічних речовин.

3. Завдання екології:

•  вивчення взаємодії енергії та матерії в екосистемах;

•  екологічний розвиток як визначення важливості екологічних умов існування людства, котрі не можна порушувати під час господарської та побутової діяльності людини;

•  відновлення стабільності окремих екосистем і біосфери в цілому;

•  формування екологічного мислення;

•  створення наукової основи природокористування.

4. Методи екології:

•  екологічний моніторинг (комплексна система спостережень, оцінки та прогнозування змін стану навколишнього середовища під впливом екологічних факторів);

•  математичного моделювання;

•  екологічні індикації за станом компонентів та елементами екосистеми (наприклад, за станом хижаків як останньої ланки в харчових ланцюгах);

•  застосування екологічних регламентів (певні обмеження діяльності людини);

•  екологічна освіта;

•  геобіоархеологічні дослідження.

5. Екологічні чинники середовища.

• Абіотичні:

• температура;

• вологість;

• світло.

• Біотичні:

• тварини;

• рослини;

• гриби;

• дроб’янки.

• Антропогенні:

• вплив діяльності людини.

1) Класифікація чинників

По відношенню до температури тварин поділяють на дві групи: пойкілотермні й гомойотермні.

Пойкілотермні тварини холоднокровні.

Гомойотермні тварини теплокровні.

Температура по-різному впливає на пойкілотермних і гомойотермних тварин.

Пойкілотермні тварини активні тільки в період оптимальних для їхньої життєдіяльності температур. У період низьких температур вони впадають у сплячку (земноводні, плазуни, членистоногі та ін.). Деякі комахи перезимовують або у вигляді яєць, або у вигляді лялечок. Перебування організму в сплячці характеризується станом анабіозу, за якого процеси обміну дуже сильно загальмовані й організм може тривалий час обходитися без їжі. У сплячку пойкілотермні тварини можуть упадати й під впливом високих температур. Так, тварини пустель у нижніх широтах у спекотний час дня перебувають у норах, а період їхньої активної життєдіяльності припадає на ранній ранок або пізній вечір (або вони ведуть нічний спосіб життя).

У сплячку тваринні організми впадають не тільки за рахунок впливу температури, але й за рахунок інших чинників. Так, ведмідь (гомойотермна тварина) упадає в сплячку взимку через нестачу їжі.

Гомойотермні тварини в меншому ступені у своїй життєдіяльності залежать від температури, але температура впливає на них з точки зору наявності (відсутності) кормової бази. Ці тварини мають такі пристосування до подолання впливу низьких температур:

1) тварини переміщаються з більш холодних областей у більш теплі (перельоти птахів, міграції ссавців);

2) змінюють характер покриву (літнє хутро або оперення заміняються на більш густі зимові; накопичують великий шар жиру — дикі свині, тюлені та ін.);

3) упадають у сплячку (наприклад, ведмідь).

Гомойотермні тварини мають пристосування до зниження впливу коливань температури на організм. Так, у людини є потові залози, які змінюють характер секреції за підвищених температур (кількість секрету збільшується), змінюється просвіт кровоносних судин у шкірі (за низьких температур він зменшується, а за високих — збільшується) та ін.

2) Вплив світла на тварин

Сонячна енергія безпосередньо тваринами не засвоюється, і, тим не менш, вона є джерелом їхньої життєдіяльності. Крім того, що сонячна енергія — джерело життя тварин, вона відіграє величезну роль у їхньому житті за рахунок таких процесів:

1. Сонячне світло визначає добовий фотоперіодизм життя тварин і їх розподіл за екологічними нішами. Розрізняють тварин, що ведуть денний і нічний спосіб життя, і це виключає конкуренцію за джерела їжі.

2. Сонячне світло дозволяє тваринам легко орієнтуватися в навколишньому середовищі; світло еволюційно сприяло розвитку органів зору.

3. Світло визначає й сезонний фотоперіодизм, з яким пов’язана зміна під час фізіологічних процесів (з настанням осені інтенсифікується накопичення запасних речовин в організмі, змінюється характер покривів). Організми, для яких характерні міграції (наприклад, перелітні птахи), готуються до них і мігрують, незважаючи на наявність тепла й кормової бази. Однак не всі явища можна пояснити фотоперіодизмом. Наприклад, міграції птахів із місць зимівлі в теплі краї, де тривалість дня сезонно не змінюється, можна пояснити наявністю «біологічних годинників», які виникли в процесі еволюції та закладені в генетичному коді.

3) Вода і тварини

Вода є найважливішою хімічною сполукою, яка міститься в живій речовині, тому наявність (відсутність) води в навколишньому середовищі (іменоване «вологістю») є найважливішим екологічним чинником, який чинить величезний вплив на життєдіяльність різних організмів, зокрема й людину.

Відносно впливу води на тварин їх розділяють на сухопутних, водних і земноводних. Сухопутних тварин можна розділити на тварин лісів, степів і пустель, тому що ці зони відрізняються зволоженістю.

До сухопутних тварин відносять багатьох ссавців, різних плазунів та інших тварин.

До водних тварин належать риби, водні ссавці (кити), водні членистоногі, головоногі та інші молюски.

До земноводних належать класи Земноводні (жабки, жаби тощо), Ссавці (наприклад, тюлені, гіпопотам та ін.).

Необхідність у воді сухопутні тварини заповнюють за рахунок поглинання води або у водоймах (пиття), або з їжею. Найбільшого дефіциту води зазнають тварини степів, пустель і напівпустель. Вони по-різному пристосовані до перенесення нестачі вологи. Так, коні здатні долати великі відстані в пошуках води та їжі. Верблюди можуть тривалий час обходитися без води, накопичуючи її у формі жиру в горбах (а курдючні вівці — в особливих розширеннях хвоста — курдюках); у результаті окиснення жирів утворюється велика кількість води, яку організм використовує для своєї життєдіяльності. За нестачі води деякі тварини впадають у сплячку. Пристосуванням до подолання нестачі води у тварин є перехід до нічного способу життя.

Популяції — це сукупність особин одного виду в обмеженому природному середовищі існування. У природних умовах види організмів існують у вигляді окремих популяцій. У процесі життєдіяльності популяції можуть відокремлюватися одна від одної або змішуватися.

Екосистема — сукупність організмів різних видів на певній території, яка склалася під дією абіотичних чинників.

(Зв’язки організмів у екосистемах розглядатимуться на наступних уроках.)

Інші вчені таку структуру називають біоценозом.

Природні екосистеми відносно стабільні.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Самостійна робота з підручником, доповнення конспекту

в разі необхідності

2. «Вільний мікрофон»

1) Що вивчає екологія?

2) Що є предметом екології?

3) Що є завданнями екології?

4) Які методи використовує екологія?

5) Вплив температури на тварин.

6) Вплив світла на тварин.

7) Вода і тварини.

8) Що таке популяція?

9) Що таке екосистема (біоценоз)?

3. «Дослідники»

(Екосистему визначає вчитель: ліс, парк, водойма)

Наприклад:

4. Відгадайте загадки (робота в малих групах)

•  До яких екосистем належать наведені тварини?

•  Визначте відношення цих тварин до світла, води, температури.

Як желе мої боки:

І прозорі, і м’які.

Якщо зловиш мене ти,

Можу руку обпекти!

(Медуза)

Біла латка, чорна латка по дереву скаче. (Сорока)

Ходить пані в срібному жупані. (Риба)

У воді купався, сухим лишився. (Гусак)

Удень спить, уночі літає й перехожих лякає. (Сова)

Вірно людям я служу,

Їм дерева стережу,

Дзьоб міцний і гострий маю,

Шкідників ним здобуваю.

(Дятел)

Я вночі дзижчу на вухо,

Та не джміль я і не муха.

Непомітно вас я — кусь —

Крові вашої нап’юсь.

(Комар)

Швець — не швець,

Кравець — не кравець,

Тримає в роті щетину,

А в руках — ножиці.

(Рак)

Крильця прозорі в цього вертоліта;

Над нами літає він майже все літо,

Для нього посадкова смуга — кульбабка,

А цей вертоліт — звичайнісінька...

(бабка)

І людей, і риб лякає,

Гострих зубів два ряди має.

Ось плавець стирчить з води,

Направляється сюди!

Краще б в морі потонула

Ця страшна, бридка.

(акула)

Я тваринка непроста —

Проживу і без хвоста.

(Ящірка)

Прийшла кума з довгим віником

На бесіду з нашим півником.

Схопила півня на обід

Та й замела мітлою слід.

(Лисиця)

У воді водиться,

З хвостом родиться.

А як виростає —

Хвіст відпадає.

(Жаба)

Край дороги, по обніжку,

Йде тваринка-тонконіжка.

Одна ніжка, п’ята ніжка...

Так іде...

(сороконіжка)

Котиться клубочок,

Зовсім без ниточок.

Замість ниточок —

Триста голочок.

(Їжак)

Тонкі ніжки, два крила,

І за розміром мала.

У кімнаті, надворі,

Рідна нам, як комарі.

(Муха)

Має жало ядовите,

Як вірьовка, в’ється.

Спритна, влучна та холодна.

Як вона зоветься?

(Гадюка)

Пір’ям махає,

Хвостом управляє,

А на повітрі помирає.

(Риба)

Вона живе в болоті,

Зелена, як трава.

І цілий день нам чути

З болота «ква-ква-ква».

(Жаба)

Поряд риба проживає —

Довгу морду вона має,

Гострі зуби, хижу вдачу —

В річці всі від неї плачуть.

(Щука)

Дивний ключ у небі лине,

Не залізний, а пташиний.

Цим ключем в осінній млі

Відлітають...

(Журавлі)

Одяг багатий, сам сліпуватий, живе без віконця, не бачить сонця. (Кріт)

Маленький, горбатенький, все поле перерив. (Кріт)

Всюди скрізь цей птах літає,

Безліч мошок поїдає.

За вікном гніздо будує,

Тільки в нас він не зимує.

(Ластівка)

Наче птиця, крила має,

Все літає і співає:

— Я медок вам ношу,

Не чіпай же, бо вкушу.

Так лякає нас мала,

А зовуть її...

(бджола)

Невеличка та сіренька,

В норці мешкаю тихенько.

Уночі по хаті — нир,

Я шукаю сало й сир.

(Миша)

Він ікластий і сердитий,

Дуже любить землю рити.

Жолуді весь час шукає

Й малюків смугастих має.

(Кабан)

Летить дід — сів на цвіт, волосинки розгортає, солоденького шукає. (Джміль)

Я веселенький звірок: плиг з ялинки на дубок. (Білка)

Уночі гуляє, а вдень спочиває,

Має круглі очі, бачить серед ночі.

(Сова)

По полю гасає, овечок хапає та всіх лякає. (Вовк)

Влітку наїдається, взимку висипається. (Ведмідь)

Летить — виє, сяде — риє. (Жук)

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ, ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити