Усі уроки біології 7 клас - Цуканова Є. О. 2015

Організми й середовище існування
ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК КОМПОНЕНТІВ ЕКОСИСТЕМИ. СПІВІСНУВАННЯ ОРГАНІЗМІВ В УГРУПОВАННЯХ

Цілі: розглянути взаємозв'язки компонентів екосистеми; розвивати уявлення про стійкість екосистем.

Очікувані результати:

учні:

• аналізують взаємозв'язки компонентів у екосистемах;

• називають типи взаємовідносин;

• наводять приклади взаємозв'язків.

Основні поняття й терміни: конкуренція, коменсалізм, паразитизм, симбіоз.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: таблиця, малюнки й фото рослин, грибів, тварин; фрагменти відеофільмів.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. «Асоціативний кущ»

•  Ланцюги живлення. Які асоціації викликають в учнів?

(Складання схеми на дошці за відповідями учнів, обговорення.)

2. Біологічний диктант

•  Поясніть терміни:

1) ланцюг живлення;

2) мережа живлення;

3) продуценти;

4) консументи першого порядку;

5) консументи другого порядку;

6) консументи третього порядку;

7) редуценти.

3. Тести

1) Продуценти — це:

а) тварини;      б) гриби;

в) бактерії;      г) рослини.

2) Консументи першого порядку — це:

а) рослини;      б) рослиноїдні тварини;

в) ціанобактерії;      г) хижаки.

3) Консументи другого порядку — це:

а) бактерії;      б) хижаки;

в) гриби;      г) рослини.

4) Консументи третього порядку — це:

а) хижаки;      б) хижаки хижаків;

в) гриби;      г) бактерії.

5) Редуценти — це:

а) гриби;      б) рослини;

в) рослиноїдні тварини;  г) хижаки.

6) До рослиноїдних тварин належать:

а) тигр;      б)заєць;

в) дятли;      г) миші.

4. Розв'яжіть задачу

•  Скільки потрібно водоростей, щоби прогодувати акулу масою 50 кг?

Скласти ланцюг живлення:

водорості → карасі → тріска → акула

50 000 кг 5000 кг 500 кг 50 кг

•  У разі випадіння якої ланки зможе існувати акула? (Тріска)

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Конкуренція між організмами за їжу, екологічні чинники

Вона може бути міжвидова та внутрішньовидова.

Конкуренція призводить до того, що одні організми будуть існувати в більш комфортних умовах, ніж інші, що дає їм переваги в розмноженні та збільшенні чисельності виду. Вид із більш низьким потенціалом розмноження може зовсім зникнути з екосистеми. Наприклад, мишу можуть з’їсти вовк, сова, лисиця.

Конкурентні виключення

Два види з однаковими життєвими умовами не можуть одночасно створювати життєздатні популяції.

2. Коменсалізм

Це відносини між особинами двох видів, коли один із видів додатково живиться за рахунок їжі іншого виду, але види не завдають шкоди один одному.

Наприклад, великі хижаки живляться м’ясом, рештки споживають інші, на що не звертають уваги великі хижаки: акули й риби-лоцмани, тигри, леви й шакали з гієнами.

3. Паразитизм

Це взаємовідносини між особинами різних видів, де один вид (паразит) завдає шкоди особині іншого виду (хазяїну) тим, що паразит живиться їжею хазяїна або його речовинами. Паразит у процесі своєї життєдіяльності може виділяти в організм хазяїна токсини (отруйні речовини).

Паразити можуть бути зовнішніми (воші) і внутрішніми (гельмінти).

Гніздовий паразитизм — птахи насиджують яйця зозуль, що збільшує шанси на виживаність зозуль і зменшує чисельність птахів інших видів.

Хижацький паразитизм

Комахи відкладають яйця в личинки комах інших видів, у яких їхні паразитичні личинки живляться тканинами личинки- хазяїна.

Пристосування до паразитизму

1) Ендопаразити — мають присоски, гачки; редукція травної системи, анаеробне дихання, велика кількість яєць, зміна хазяїв.

2) Ендопаразити — сисний ротовий апарат, колючий ротовий апарат, прикріплення яєць та їх велика кількість.

У зв’язку з високим рівнем спеціалізації паразит обмежений чисельністю хазяїв.

4. Відношення хижак — жертва

Хижак споживає жертву, і між популяціями встановлюється взаємозалежне коливання чисельності популяцій.

Хижаки зменшують чисельність жертв, після чого починає зменшуватися чисельність хижаків, що, у свою чергу, призведе до збільшення кількості жертв.

Пристосування до хижацтва: розвинуті органи полювання (зуби, дзьоби, кігті), виділення паразитуючих отрут у змій; плетіння ловчих сіток павуками, здатність до швидкого бігу і стрибків.

Пристосування до безпеки у жертв: голки їжаків, мімікрія, виділення речовин із дуже неприємним запахом, особлива поведінка.

5. Симбіоз

Це взаємозалежні та взаємокорисні відносини між організмами різних видів (рак і актинія).

Актинія, перебуваючи на панцирі рака, живиться рештками його їжі й переміщується разом із раком. Рак захищений від ворогів жалкими клітинами актинії.

6. Нейтралізм

Це співіснування в екосистемах видів із різкими харчовими відносинами. Наприклад:

• дятли → білки;

• зайці → їжаки;

• зайці → комахи.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Самостійна робота з підручником, доповнення конспекту в разі необхідності

2. «Поміркуйте»

•  Які відносини існують між організмами в ланцюгах живлення? (Відносини хижаків і жертв)

3. Визначте взаємовідносини між організмами

а)

1. Хижак-жертва

А. Жирафа

2. Симбіоз

Б. Рак-відлюдник

В. Актинія

Г. Лев

б)

1. Нейтралізм

А. Дятел

2. Хижак-жертва

Б. Білка

В. Миша

Г. Сова

4. «Зоопарк»

•  Відгадайте загадки.

•  Визначте відносини між тваринами (робота в малих групах).

Увесь день літає,

Усім набридає,

Коли ніч настане —

Дзижчать перестане.

(Муха)

Уночі дзижчить, кусає,

Дітям спати заважає.

(Комар)

Живе лише улітку він,

Красиві крильця має,

Із квіточки на квіточку

Він весело літає.

(Метелик)

На дорозі лежить квітка,

Пелюстки згортає.

Я хотів її підняти,

А вона — літає.

(Метелик)

Крила маю, та не птах,

Я літаю по квітках

І співаю: «Жу-жу-жу».

Називають мене...

(Жук)

Червона спинка,

Чорні краплинки.

(Сонечко)

Влітку літає серед квіток,

У вулику робить добрий медок.

(Бджола)

Сидить в куточку і тче сорочку. (Павук)

Влітку сіренький, а взимку біленький.

Довгі вуха має, швидко в лісі стрибає. (Заєць)

Летить — пищить, сяде — мовчить.

Хто його вб’є, той кров свою проллє.

(Комар)

Схопила півня на обід

Та й замела мітлою слід.

(Лисиця)

Уночі гуляє,

А вдень спочиває,

Має круглі очі,

Бачить серед ночі.

(Сова)

Хто крилатий, гарний, гожий,

На красиву квітку схожий,

Має довгий хоботок,

П’є нектар ним із квіток?

(Метелик)

Що за жучок це — яскравий, моторний,

Спинка червона у крапочку чорну,

Сам симпатичний, хоча і маленький,

Гарний на вроду він та веселенький.

(Сонечко)

Навіть в спеку, відчайдуха,

Не скидає він кожуха.

Взимку ж холоду боїться.

Лізе до барлогу грітись.

(Ведмідь)

Загорнулася в клубок

Ціла купка голочок.

Лис підбіг, голки понюхав.

Потім довго носа чухав.

(Їжак)

Що це за будинок

Ходить без доріжки,

Схожий він на колобок,

А під дахом ріжки?

(Равлик)

Вірно людям я служу,

Їм дерева стережу,

Дзьоб міцний і гострий маю,

Шкідників ним здобуваю.

(Дятел)

У північнім морі плава,

Рибку ловить для забави,

Ласти має, чорний фрак,

В небо не злетить ніяк.

Друг він людям, як дельфін.

Називається...

(пінгвін)

Скелі вкруг, нема гнізда —

Це для нього не біда,

Ластами яйце тримає,

Своїм тілом зігріває.

(Пінгвін)

Шия довга й ніжна,

Пір’я білосніжне.

Їсть траву, комашок,

Рибу й черепашок.

(Лебідь)

Хоч малі, та землю риють,

Працювати добре вміють.

Після дощику в калюжах

Можеш їх побачить, друже.

(Дощові черв’яки)

У воді сидить охоче,

Та не риба і не рак,

Виставля булькаті очі

І співає: «Ква-ква-квак!»

(Жаба)

Довгий хвіст пухнастий має,

Їй на місці не сидиться,

І зовуть її...

(лисиця)

Дуже товсті ноги має,

Ледве їх переставляє.

Сам високий він на зріст,

Ніс великий, наче хвіст.

(Слон)

В океані гора пропливає

І фонтанчик угору пускає.

(Кит)

Довгі ноги, довгий ніс,

По болоті ходить скрізь.

(Лелека)

Поволі виповзає на дорогу

Хатиночка чудна чотиринога.

(Черепаха)

Полохлива і струнка,

З роду оленів вона.

Коли зміниш «К» на «З»,

Птах у лісі закує.

(Зозуля)

Хто з хвостиком, із вушками,

В кого лапки з подушками?

Як ступа, ніхто не чує,

Тихо, крадучись, полює.

І маленькі сірі мишки

Утікають геть від...

(кішки)

Спритний майстер у стрибках:

На деревах, по гілках.

Вся руда, пухнастий хвіст,

Рідний дім для неї — ліс.

(Білка)

•  Які тварини можуть співіснувати в одних екосистемах?

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ, ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити