Усі уроки біології 7 клас - 2015 рік

ТЕМА 4. ОРГАНІЗМИ Й СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ

УРОК 56 ВПЛИВ ЛЮДИНИ ТА ЇЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ЕКОСИСТЕМИ

Цілі: розглянути вплив діяльності людини на організм; розвивати уявлення про роль організмів у кругообігу речовин.

Очікувані результати:

учні:

■ називають причини зменшення чисельності тварин;

■ наводять приклади впливу людини на організми;

■ описують роль організмів у кругообігу речовин.

Основні поняття й терміни: кругообіг речовин.

Тип уроку: узагальнення знань.

Обладнання: схеми кругообігу речовин, фрагменти відеофільмів.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

III. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ

1. Кругообіг речовин у екосистемах

(Робота в малих групах)

1- ша група — кругообіг води.

2- га група — кругообіг Карбону.

3- тя група — кругообіг Нітрогену.

4- та група — вплив діяльності людини на організми.

1) Кругообіг води

По ланцюгах живлення вода з ґрунту й водойм потрапляє в організми (рідка їжа, вода в складі органічних речовин). Якщо вода містить забруднювачі, то вони також потрапляють в організми.

Наприклад: вплив важких металів на організми.

Важкі метали як мікроелементи: CoMnHgCdCrPbCuAsZn.

Основні джерела забруднення:

■ Викид важких металів у промисловості.

■ Електростанції.

■ Автомобільний транспорт.

■ Комунально-побутові відходи.

■ Засоби захисту рослин.

Потрапляючи в повітря, важкі метали обов’язково потрапляють в воду та включаються в ланцюги живлення.

Вплив важких металів на організми

■ Позитивний:

• Входять до складу багатьох ферментів.

■ Негативний (у разі надлишку):

• Загальне отруєння організму.

• Мутації.

• Засмічують канали нирок і печінки.

Період напіввидалення або видалення половини від початкової концентрації становить тривалий час:

■ для цинку — від 70 до 510 років;

■ для кадмію — від 13 до 110 років;

■ для міді — від 310 до 1500 років;

■ для свинцю — від 740 до 5900 років.

Таблиця забруднення по областях

Область

Рівень забруднення

Волинська

Дуже забруднена

Львівська

Дуже забруднена

Херсонська

Забруднена

Чернігівська

Дуже забруднена

Сумська

Помірне забруднення

Харківська

Помірне забруднення

Рівненська

Помірне забруднення

2) Кругообіг Карбону

З ростом промисловості та транспорту в атмосфері накопичується надлишок вуглекислого газу, який утворює тепловий екран, і тепло значно менше випромінюється з планети. Це вплив на зміну клімату й умови життя організмів.

Фактори зменшення утилізації CO2 рослинами й ціанобактеріями:

■   забруднення водойм;

■   вирубка лісів (пожежі).

3) Кругообіг Нітрогену

Нітроген входить до складу білків. Якщо в ланцюги живлення потрапляє надлишок штучних добрив (змивання з полів у воду, внесення добрів до ґрунту), вони не всі засвоюються рослинами й відкладаються в цитоплазмі. Споживаючи такі рослини, тварини отруюються та гинуть.

Оксиди Нітрогену, які потрапляють в атмосферу з відходів промисловості та транспорту, розчиняються у випарах води, й утворюються кислотні дощі (слабкі розчини нітратної кислоти), що негативно впливає на організми.

4) Наслідки впливу діяльності людини на природу

1) Забруднення водойм

■ Зменшення фотосинтезу.

■ Загибель водних тварин.

2)   Вирубка лісів (пожежі)

■ Зменшення фотосинтезу.

■ Зменшення чисельності лісових тварин.

■ Зниження рівня ґрунтових вод.

3)   Забруднення атмосфери

■ Забруднення води і ґрунтів.

■ Хвороби тварин.

■ Гибель тварин.

4)   Будівля гребель для гідроелектростанцій

■ Порушення водостоків.

■ Порушення ланцюгів живлення.

2. «Літературна вітальня»

КОМАШИНА РАДА

Обабіч картопляного поля височіє старезне одиноке дерево, неначе маяк на березі океану. З тріщин у його кори витікає солодкий духмяний сік. Навколо ласої поживи починає збиратися комашина братія. Ось рухливим ланцюжком прибувають ненажери мурахи, злітаються розбійниці оси, підповзають аристократи комашиного світу — жуки. Серед них два красені — рогачі. Між ними виникає сутичка за смачний поживний сік. Це справжній турнір. Чути скреготіння від зіткнення величезних рогів. Один жук підіймає іншого та кидає його з дерева на землю.

У цей час на гілку влітає колорадський жук і починає скаржитися на життя:

— Увесь світ ворожий до мене. Я змушений ховатися від хижих комах, птахів, пристосовуватися до отрути, яку розпилюють ці прибульці-люди. Я чудово почувався, доки їх не було на нашій планеті. А що тепер? Чому я не можу їсти оцю картоплю?

Швидка жужелиця відповіла сердитому жукові:

—  Це людські рослини, і люди їх охороняють.

— У природі немає свого й чужого, тому я можу їсти все, що захочу, — не вгамовувався жук.

— Не забувай, що ти сам прибув до нас із далекого Колорадо. Ми прийняли тебе до свого товариства, — додав жук-олень.

— І почали жорстоко нищити, — продовжував розгнівано гість із Колорадо.

— Звісно, люди немилосердні до комах, але ж вони охороняють нас у заповідниках, національних парках.

—  Якби не нищили, не доводилося б і охороняти.

— Зрештою, люди ведуть боротьбу не з усіма комахами, а лише зі шкідливими для них, — зауважила капустянка.

У цю мить щось зашурхотіло поряд. Раптом з’явився богомол, що весь цей час сидів замаскований у засідці й чув усю розмову:

— Природа дуже складна, у ній немає шкідливого та корисного. Це визначає лише людина. Саме вона змінює навколишній світ і цим завдає шкоди не тільки комахам, але й усім іншим істотам.

— То що ж лишається нам робити? Вихід один — позбутися людей! — закричав сердито колорадський жук.

— Так! Так! — почулися оклики.

— Це вони вирубали наші дуби! — підтримали хрущі.

— Це вони осушили моє озерце, — затріпотіла крильцями бабка.

— Це вони відловлюють та засушують у колекціях моїх братів! — обурився махаон.

Та раптом забриніли по листочках краплини дощу. — Рятуйтесь! Рятуйтесь! — почулося всюди.

Місце зібрання вмить спорожніло.

Ось так завжди. То дощ завадить, то птах налякає, то людина розжене.

Артем Гаргола, Луцька ЗОШ № 19, 6 клас

ХМАРИНКА

Це було дуже давно, ще коли люди носили замість звичного одягу шкіри диких тварин. Саме тоді й народилася русява висока хмаринка Леля. Батько Вітер узяв собі за дружину кришталево чисту, холодну Воду всієї планети, а Леля стала їхньою першою донечкою. Матуся і татусь плекали свою крихітку, віддавали ніжність і тепло, аби вона швидко росла. Вода дарувала свої соки, а Вітер носив їх до хмаринки. Так пливла блакиттю Леля, перетворюючись то на дрібненькі крапельки роси чи води, то на теплі пологі потоки повітря. Але одного разу засумувала хмарка, злившись із матінкою Водою.

— Дуже мені сумно самій. Не маю я ані друзів, ані подруг. А так лише сама по собі.

— Не журися, донечко. Ти можеш мати багато друзів, оскільки живильні крапельки твого тіла дають змогу існувати всім навколо. Уважно подивися навкруги — і ти обов’язково знайдеш собі вірну подругу, — втішила Вода.

Так Леля і зробила. Набравши швидкості, помчала вона напувати спраглих. Але подорож не була звичайною. Якось кружляла хмаринка над широчезним пагорбом у долині. Саме тут вона й зустріла майбутню подругу. На галявині росла самотня квіточка Ромашка.

Тільце було майже сухе, пелюсточки прив’яли, а личко потемніло. Вона вмирала.

Леля ледве запримітила Ромашку, бо дивилась у далечінь, аж за ліс. Їй стало шкода рослинку, і вона почала плакати дуже довго, аж поки Ромашка не ожила. Так вони стали друзями. Щодня хмаринка припливала до галявинки, щороку квітка вітала її золотою посмішкою сонця.

Але одного разу трапилося нещастя. У XX столітті полетіли Леля з батьком у незвідані ще краї, де живуть люди, на Північ (бо ж вона плавала над широкими степами й густими лісами). Подорож була небезпечною й мала трагічні наслідки.

Хмаринка думала, що, як принесе всім води, то отримає вдячність від людей. Та не так сталось, як гадалось. Пробігаючи над високими колонами фабрик і заводів, над темними каламутними ріками, Леля відчула, як її тіло наповнилося невідомими тяжкими краплями, кислими і брудними. Страшна хвороба поглинала поволі хмарку. Але нічого ще не знала вона, навіть не здогадувалася. Політала-політала над смертоносними димовими завісами, ввібрала в себе отрути, скільки змогла, і повернулася додому.

Одразу ж Леля навідала свою подругу після розлуки:

— Привіт, Ромашко! Як добре вдома. Тепер ми бачитимемося щодня, і я даватиму живлющу воду тобі. Мені так тебе не вистачало!

— І я сумувала за тобою. Щодня виглядала, коли ти прилетиш. Так хотілося пити, змучилася дуже.

— Та ось зараз я поплачу над галявиною, й одразу стане легше, — порадувала Леля. Розтягнулася на ціле небо, розпростала крила, і полилися додолу потоки води. Звільнила тіло від тяжкої ноші, яку зібрала ще там, на Півночі. Потім зібралися подруги, і почала хмарка розповідати про «чудеса» далеких країв. Розмова була недовгою. Раптом Ромашка зойкнула, схилилась, і зів’яли її руки-листочки і впали на землю.

— Що трапилося? Що з тобою? — гукала згори перелякана хмарка.

Вона спускалася все нижче і кропила подругу дощем. Не знала, бідолаха, що це було фатальною помилкою і вбивало квітку. А Ромашка стогнала на травневому килимі й тихо промовляла:

— Кислі, кислі...

Так обірвалося життя квітки, так згасла дружба. І хто знає, скільки ще постраждало й постраждає від кислотних дощів? Кого звинувачувати в повільній смерті нашої матінки-природи? Подумаймо!..

Наталія Бондар,

Головнянська ЗОШІ-III ст., 11 клас, Любомльський район

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ, ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

МАТЕРІАЛИ ДО УРОКУ-СЕМІНАРУ

Біологічний кругообіг

(Енциклопедія ВЕЛ. — Т. 2. — С. 220)

Основні антропогенні джерела забруднення навколишнього середовища

1. Добування корисних копалин

■ Виснаження природних невідновлених ресурсів;

■ забруднення грунтів важкими металами;

■ просідання грунту;

■ запилення атмосфери та гідросфери;

■ зсуви

2. Землеробство

■ Зміна біоценозів на агроценози (зміщення середовищ існування живих організмів);

■ деградація грунту (забруднення пестицидами й мінеральними добривами; ерозії, засолення, заболочення; зміни гідрологічного режиму, забруднення водоймищ)

3. Тваринництво

■ знищення природного рослинного покриву (кози з’їдають навіть корені трав і кору дерев і кущів);

■ забруднення прісних водоймищ;

■ поширення глистових захворювань

4. Енергетика

■  Забруднення гідросфери й атмосфери; виснаження невідновлених природнихресурсів;

■  порушення гідрологічного режиму річок (будування водосховищ);

■ зменшення рибних ресурсів;

■  наявність електромагнітних полів біля трансформаторів і ЛЕП

5. Промисловість

■  Синтез нових речовин і матеріалів, для яких природні редуценти відсутні;

■ викид у навколишнє середовище відходів виробництва;

■  забруднення ґрунтів і води сполуками важких металів та кислоти

6. Лісодобування

■ Зменшення площі лісів

■ погіршення клімату;

■ погіршення гідрологічного режиму річок;

■ винищення середовища існування живих організмів;

■ ерозія ґрунтів

7. Побут людини

■  Забруднення води та ґрунтів синтетичними органічними матеріалами, пально-мастильними речовинами;

■ забруднення повітря аерозолями та продуктами згоряння органічних решток іпобутових речовин



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити