Усі уроки біології 7 клас - Цуканова Є. О. 2015

Організми й середовище існування
ЕКОЛОГІЧНА ЕТИКА Й ОХОРОНА ПРИРОДИ

Цілі: узагальнити знання учнів про основи охорони природи; розвивати уявлення про екологічну етику та державні заходи з охорони природи.

Очікувані результати:

учні:

• називають напрямки природоохоронної роботи;

• висловлюють судження про необхідність етичного ставлення до природи та охорони природи.

Основні поняття й терміни: екологічна етика, екологічне мислення, охорона природи.

Тип уроку: узагальнення знань.

Обладнання: тексти законодавства України з охорони природи.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

III. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ (СЕМІНАР)

Матеріали до семінару

1. Екологічна етика (грецьк. oikos — «оселя», «середовище» і logos — «слово», «вчення») — галузь міждисциплінарних знань, предметом якої є моральні й духовні аспекти ставлення людини до живої та неживої природи. Це вчення про належне у відносинах людини з природою, що сприймається як суб’єкт, які ґрунтуються на визнанні морального статусу природи, високому оцінюванні її внутрішньої та нематеріальної цінностей, повазі прав природи й обмеженні прав людини.

Історія становлення екологічної етики

Засновниками екологічної етики можна назвати американського еколога і природоохоронника Олдо Леопольда (1887-1948) і німецького лікаря та філософа Альберта Швейцера (1875-1965). Класична праця О. Леопольда «Календар піщаного графства» була видана 1949 року після смерті автора. 1953 року вийшли інші його книги під заголовком «Кругова ріка». У цих роботах О. Леопольд розвинув свої погляди з екології, екологічної етики (етики землі) і природоохоронної естетики. Етика благоговіння перед життям (універсальна етика) розроблена Альбертом Швейцером у класичних працях «Культура й етика» (1923), а також у «Вченні про благословення перед життям». Не слід заперечувати величезний вплив руху захисту тварин на розвиток екологічної етики. Ще 1802 року у Франції була призначена премія за роботу, яка дала найкращу відповідь на питання: «Наскільки жорстокість по відношенню до тварин впливає на моральний рівень населення, і чи корисно буде видати щодо цього закони?»

Колискою товариств захисту тварин вважають Англію. 1809 року прем’єр-міністр лорд Ерскін проголосив у палаті лордів: «Без жалю до тварин немає істинно гарного виховання, немає істинно доброго серця».

1822 року завдяки Ерскіну в Європі було прийнято перший закон про покарання мучителів тварин. 1824 року Річард Мартін заснував у Лондоні перше у світі товариство захисту тварин. 1892 року на земній кулі існувало вже 780 таких товариств, з них в Англії — 244, у Німеччині — 191, у США — 105, у Швеції та Норвегії — 31. До 1896 року у світі було проведено 12 міжнародних конгресів товариств захисту тварин (80).

1959 року було створено Міжнародне товариство захисту тварин. На 1998 рік тільки в Інтернеті було подано відомості про

6 000 різних громадських організацій, що захищають права тварин. Вони проводять три основні міжнародні акції: Антихутрову кампанію, Антикосметичну кампанію та кампанію, спрямовану на поліпшення умов утримання сільськогосподарського птаха й худоби у тваринницьких комплексах.

На Заході екологічна етика вперше голосно заявила про себе на початку 70-х років, коли її почали викладати у філософських курсах вишів. Піонером є університет штату Вісконсін, де з 1971 року екологічну етику читав професор Беярд Каллікотт. Із середини 1970-х екологічну етику по праву почали називати самостійною дисципліною. Особливо активно ця наука розвивалася в США, Англії, Австралії, Норвегії та Канаді.

1972 року Джон Б. Кобб-молодший опублікував першу статтю з екологічної етики в США «Чи не пізно? Технологія екології». Цього ж року Вільям Блекстоун організував конференцію «Філософія й екологічна криза». 1973 року Арне Нейс надрукував статтю «Рух глибинної екології», що стала початком нового руху, а Ричард Рутлі вперше зробив доповідь з екологічної етики на світовому конгресі. 1975 року Холмс Ролстон III у популярному журналі «Етика» опублікував статтю «Чи це екологічна етика?».

1990 року було створено Міжнародне товариство екологічної етики (його лідери — Лаура Вестра і Холмс Ролстон III) і Міжнародну асоціацію природоохоронної філософії (на чолі з Брюсом В. Фольцем і Робертом Фродманом). Товариство філософії та теократії з початку 1990-х років також багато уваги приділяє екологічній етиці. Ці товариства організовують конференції та публікують матеріали.

З’явилися журнали, спеціально присвячені екологічній етиці. Один із них організований у США філософом Юджином Харгроувом 1979 року й був названий «Екологічна етика» («Environmental ethics»), з 1992 року в Англії випадають журнал «Екологічні цінності» («Environmental values»). У Канаді — журнал «Сурмач» («The Trumpeter») — з 1983 року. У Німеччині існує журнал «Екологія й етика» («Okologie und ethis»). Крім цього, у США видають такі журнали, як «Екофілософія» («Ecophilosophy»), «Глибинний екологіст» («The deep ecologist»), «Журнал сільськогосподарської й екологічної етики» («Journal of agricultural and environmental ethics»), «Між видами» («Вetween the species»), «Етика і тварини» («Еthics and animals»), «Етика і навколишнє середовище» («Еthics and the Environment») — з 1995 року, «Етика, місце, навколишнє середовище» («Еthics, Place andEnvironment») — з кінця 1990-х. На 1981 рік бібліографічний список англо-американської літератури з екологічної етики містить понад ніж 3200 найменувань. Було проведено міжнародні конференції «Права нелюдської природи» (1974), «Гуманістична й екологічна свідомість» (1980), «Екологічна етика і Сонячна система» (1985) та ін.

Зараз екологічна етика на Заході має більше десятка різних напрямків, що бурхливо розвиваються (звільнення тварин, ексцентризм, екофемінізм, глибинна екологія і т. д.), а також таких яскравих теоретиків і проповідників, як Холмс Ролстон III, Юджин Харгроув, Беярд Каллікотт. Спеціальний комітет з біоетики діє в Європейському Союзі. 24 квітня в багатьох країнах відзначають День прав тварин.

1982 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Всесвітню Хартію природи — перший міжнародний документ, де наголошено, що всім формам життя повинна бути забезпечена можливість існування.

2. Законодавство України з охорони природи

Закон України «Про тваринний світ»

Цей закон регулює відносини в галузі охорони й використання тваринного світу й середовища його існування з метою забезпечення біологічної розмаїтості, стійкого використання всіх його компонентів, створення умов для стійкого існування тваринного світу, збереження генетичного фонду диких тварин та іншого захисту тваринного світу як невід’ємного елемента природного середовища.

Тваринний світ є одним із компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного й естетичного збагачення та виховання людей, об’єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової й лікарської сировини, харчових продуктів та іншої матеріальної цінності.

В інтересах нинішнього й майбутнього поколінь в Україні за участі підприємств, установ, організації та громадян уживають заходів щодо охорони, науково обґрунтованого, невиснажливого використання й відтворення тваринного світу.

13 грудня 2001 року

№ 2894-111

Акти законодавства України з охорони навколишнього природного

середовища та раціонального використання природних ресурсів:

•  Закон України про охорону навколишнього середовища (25.06.91);

•  Закон України про природно-заповідний фонд України (16.06.92);

•  Закон України про охорону атмосферного повітря (16.10.92);

•  Закон України про тваринний світ (13.12.2002);

•  Лісовий кодекс України (21.01.94);

•  Водний кодекс України (06.06.95);

•  Закон України про екологічну експертизу (09.02.95);

•  Закон України про меліорацію земель (14.01.2000).

3. Формування екологічного мислення

Екологічне мислення — це сприйняття цілісності й цінності природних компонентів, збалансоване природокористування. Напрямки екологічного мислення:

•  регулятивний — забезпечення наявності певних розумних механізмів раціонального управління взаємовідносинами суспільства і природи;

•  пізнавальний — з’ясування дійсного характеру соціоприродних відносин, причин глобальної екологічної кризи та пошук способів її розв’язання в інтересах виживання як самої людини, так і природи;

•  нормативний — розробка на основі пізнання закономірностей розвитку системи «суспільство-природа», норм раціональної природоперетворювальної діяльності;

•  прогностичний — передбачення можливих негативних впливів наслідків господарської діяльності та пошук засобів їх мінімізації або й цілковитого уникнення;

•  виховний — створення підґрунтя для формування екологічної культури, екологічної відповідальності та екологічної поведінки як окремих індивідів, так і суспільства в цілому.

4. Екологічні права громадян України

Кожний громадянин України має право на таке:

•  участь в обговоренні проектів, що можуть негативно впливати на життя і здоров’я людей;

•  безпечне для їхнього життя та здоров’я навколишнє природне середовище;

•  здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів;

•  участь у розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;

•  об’єднання в громадські природоохоронні формування;

•  право на участь у проведенні громадської екологічної експертизи;

•  одержання повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища;

•  здобуття екологічної освіти;

•  подання до суду позовів.

Ст. 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р.

Перелік екологічних правопорушень, за які передбачена

адміністративна відповідальність

Стаття 47. Порушення права державної власності на надра.

Стаття 48. Порушення права державної власності на води.

Стаття 49. Порушення права державної власності на ліси.

Стаття 50. Порушення права державної власності на тваринний світ.

Стаття 511. Ухилення від відшкодування майнової шкоди, заподіяної злочином підприємствам, установам, організаціям.

Стаття 52. Псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель.

Стаття 53. Порушення правил використання земель.

Стаття 531. Самовільне зайняття земельної ділянки.

Стаття 57. Порушення вимог щодо охорони надр.

Стаття 59. Порушення правил охорони водних ресурсів.

Стаття 63. Незаконне використання земель державного лісового фонду.

Стаття 65. Незаконна вирубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка.

Стаття 69. Пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду.

Стаття 70. Самовільне сінокосіння і пасіння худоби, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід.

Стаття 73. Пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами, шкідливими викидами й відходами

Стаття 76. Знищення корисної для лісу фауни.

Стаття 77. Порушення вимог пожежної безпеки в лісах.

Стаття 771. Самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків.

Стаття 791. Недодержання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції та прийняття в експлуатацію об’єктів або споруд.

Стаття 80. Випуск в експлуатацію транспортних та інших пересувних засобів із перевищенням нормативів умісту забруднювальних речовин у викидах.

Стаття 81. Експлуатація автомототранспортних та інших пересувних засобів із перевищенням нормативів умісту забруднювальних речовин у викидах.

Стаття 82. Порушення правил складування, зберігання, розміщення, транспортування, утилізації, ліквідації та використання промислових і побутових відходів.

Стаття 85. Порушення правил використання об’єктів тваринного світу.

Стаття 851. Виготовлення та збут заборонених знарядь добування об’єктів тваринного або рослинного світу.

Стаття 861. Експлуатація на водних об’єктах водозабірних споруд, не забезпечених рибозахисним обладнанням.

Стаття 87. Порушення вимог щодо охорони середовища перебування і шляхів міграції, переселення, акліматизації та схрещування диких тварин.

Стаття 88. Незаконне вивезення з України і ввезення на її територію об’єктів тваринного і рослинного світу.

Стаття 881. Порушення порядку придбання чи збуту об’єктів тваринного або рослинного світу, правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах.

Стаття 882. Порушення правил створення, поповнення, зберігання, використання або державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій та торгівлі ними.

Стаття 89. Жорстоке поводження з тваринами.

Стаття 90. Порушення вимог щодо охорони видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України.

Стаття 91. Порушення правил охорони та використання територій і об’єктів природно-заповідного фонду.

Стаття 911. Невиконання вимог екологічної безпеки у процесі впровадження, відкриттів, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій, нової техніки, технологій і систем, речовин і матеріалів.

Стаття 912. Перевищення лімітів і нормативів використання природних ресурсів.

Стаття 92. Порушення правил охорони й використання пам’яток історії та культури.

Стаття 153. Знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об’єктів озеленення населених пунктів.

Стаття 1885. Невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної та ядерної безпеки або охорони природних ресурсів.

Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення — різновид суспільних відносин, у яких застосовують заходи адміністративного впливу (стягнення) за винні та протиправні діяння, що порушують установлений порядок використання природних ресурсів, а також охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки та екологічних прав громадян.

Любі друзі, запам’ятайте, що повторне порушення статей Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» може призвести до кримінальної відповідальності. Перегорніть сторінку, і ви про це дізнаєтеся. Будьте уважні!

5. Суспільні екологічні організації

Всеукраїнська громадська організація «Екологічна варта», що об’єднує громадян України, дитячі та юнацькі організації природоохоронного спрямування, розпочала свою діяльність 2001 року.

У своїй діяльності Спілка керується принципами гуманізму, відкритості, добровільності, творчої ініціативи та активності.

Мета діяльності спілки — виховання екологічно свідомої особистості через організацію цікавої екологічної роботи з дітьми та молоддю, їх участь у дослідній роботі та природоохоронних акціях, допомога новому поколінню в усвідомленні себе частинкою світу, у якому ми живемо.

«Екологічна варта» — це хлопці та дівчата, які піклуються про навколишнє природне середовище; це дослідження проблем довкілля; це цікаві зустрічі з науковцями і природо охоронцями; це конкурси й вікторини, туристичні подорожі й відпочинок в екологічному таборі; це віра в те, що ми здатні зробити нашу Землю прекрасною.

Гасло спілки: «Станьмо на варті власного майбутнього!»

Природоохоронні акції, які проводить спілка протягом року:

•  «Прибери планету»;

•  «Посади своє дерево»;

•  «Збережи ялинку»;

•  «Наша допомога птахам»;

•  «Первоцвіт»;

•  «Струмочок, річечка, ріка»;

•  «Робота екологічних таборів»;

•  «Шкільне подвір’я».

ГІМН «ДІТИ СОНЦЯ»

Спливає час, минає вік, волає дзвін, лунає крик:

Рятуйте всі, рятуйте всі краплину сонця у росі.

Шепоче вітер поміж віт: лише краса врятує світ.

Дарує небо людям шанс останній раз, останній раз.

Приспів:

Ми всі — діти Сонця. На білому світі

У кожного доля і пісня своя.

Ми всі — діти Сонця, і кожна людина —

Це тільки краплина у морі життя.

Давай повернемо Землі всі веселкові кольори,

Надію, віру і любов, день щоб для радості прийшов.

Рожева чайка б’є крилом, злітає ранок за вікном,

Мір посміхається до нас, дарує небо людям шанс.

(Сл. Олександра Вратарьова, муз. Юрія Шевченка)

6. Екологічні проблеми своєї місцевості

7. Внесок учнів в охорону організмів

ГОРОБЧИК

Од січневих тріскучих морозів

По кутках поховалось живло,

А горобчик малий на дорозі:

«Цвінь-цвірінь!» — на усеньке село.

І хоч він і дрібненький, і сірий,

І пісень не уміє співать,

Та чомусь не подався у вирій,

Залишився отут зимувать.

Холодище — аж дух забиває!..

Хтось проходив з дірявим мішком

І просипав зерно — він збирає

По зернинці та ще й запиває,—

На такому морозі! — сніжком.

Олег Орач

СВІЙ ГОЛОС

НА ЗАХИСТ ПРИРОДІ ПІДНОШУ».

Свій голос на захист природі підношу,

Бо хочу я жити на чистій землі,

Щоб снігу стелилася біла пороша,

Щоб воду цілющу пили журавлі.

Отруйне повітря, забруднені води

Сьогодні вбивають мільйони людей.

Підносьмо ж свій голос на захист природи

І дбаймо про неї щомить і щодень.

Почистьмо струмок, деревце посадімо...

Хай стеляться килимом трави до ніг!

Земля — це домівка. Її бережімо,

Щоб дихалось легше тобі і мені.

Почнімо ж сьогодні. Почнімо із себе.

Лишім на землі тільки чисті сліди!

...Хай в плесах озерних купається небо

Завжди і усюди, усюди й завжди!

Олег Осипчук Нововолинський колегіум, 11 клас

СОМ

Як директору заводу раз приснився сон,

Що уже він не людина, а вусатий сом.

І квартирою для нього став підводний пень,

Карасів та іншу рибу їсть він день у день.

Поправляється, жиріє і живе без втрат.

Раптом чує — коло річки зводять комбінат.

І директор там такий живе, як і він колись.

«Нащо, — каже, — нам споруди очисні здались?

Тож для того, щоб уникнуть зайвих цих витрат,

Всі відходи буде в річку лити комбінат.

І потік у бідну річку вже мазут струмком,

Гинуть жаби, риба, раки і директор-сом.

Щоб від смерті врятуватись, він на берег плиг...

— Чоловіче, а чого ти на підлогу ліг,

Що з тобою, мій коханий, прошу: схаменись!

— Чи у мене зябр немає, жінко, подивись?

Ні, нема, а я злякався, слава Богу — сон.

Тої ночі в їхній річці здох останній сом.

Олександр Омельковець

Луцька ЗОШІ-ІІІ ст. № 10, 10 клас

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ, ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Символіка акцій «Екологічні варти»





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити