Усі уроки біології 7 клас - Цуканова Є. О. 2015

Організми й середовище існування
ПРИРОДООХОРОННІ ТЕРИТОРІЇ. ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ

Цілі: узагальнити знання учнів про питання охорони природи; розвивати уявлення про Червону книгу України.

Очікувані результати:

учні:

•  називають природоохоронні території України та своєї місцевості;

•  наводять приклади тварин Червоної книги України та своєї місцевості;

•  пояснюють причини зменшення чисельності популяцій;

•  моделюють дії щодо збереження біорізноманіття.

Основні поняття й терміни: природоохоронні території, Червона книга України, тварини Червоної книги.

Тип уроку: узагальнення знань.

Обладнання: карта заповідних територій України, фото й малюнки тварин Червоної книги, фрагменти відеофільмів.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

III. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ 1. Червона книга України

Червона книга України — основний документ, у якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, на підставі якого розробляють наукові та практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.

До Червоної книги України заносять види тварин і рослин, які постійно або тимчасово зростають у природних умовах на території України, в межах її територіальних вод, континентального шельфу та виняткової (морської) економічної зони, і перебувають під загрозою зникнення. Занесені до Червоної книги України види тварин і рослин підлягають особливій охороні на всій території України.

Перелік видів рослин і тварин, що потребують охорони, наводять у так званих Червоних книгах. Перша Червона книга була видана 1966 року за ініціативи Міжнародного союзу охорони природи та природних ресурсів (МСОП). Крім того, наукове узагальнення інформації в галузі охорони окремих видів рослин, грибів, тварин відображено в Європейському Червоному списку тварин і рослин, що перебувають під загрозою зникнення у світовому масштабі (1991), Червоних книгах окремих країн. Червона книга України — основний державний документ, у якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних рослин і тварин у країні, на підставі якого розроблено наукові та практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.

Мета заснування Червоної книги — поліпшення охорони рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослинного і тваринного світу; є основою для розробки подальших дій, спрямованих на охорону занесених до неї видів тварин і рослин.

Перший том — «Червона книга України. Тваринний світ» — складається з 11 розділів, що містять статті про 382 види тварин.

Другий том Червоної книги України — «Рослинний світ» — вийшов друком 1996 року. Він складається з 5 розділів, що містять статті про 541 вид (підвид, різновид, форму) рослин і грибів.

Залежно від стану та ступеня загрози для популяції видів тварин, рослин і грибів, занесених до Червоної книги України, їх поділяють на такі категорії:

•  зниклі (0) — види, про які після неодноразових пошуків, проведених у типових місцевостях або в інших відомих та можливих місцях поширення, відсутня будь-якаінформація про перебування в дикій природі;

•  зникаючі (І) — види, що перебувають під загрозою зникнення, збереження яких є малоймовірним, якщо триватиме згубна дія факторів, які впливають на їхній стан;

•  вразливі (II) — види, які в найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії «зникаючих», якщо триватиме дія факторів, що впливають на їхній стан;

•  рідкісні (III) — види, популяції яких невеликі, які наразі не належать до категорії «зникаючих» чи «вразливих», хоча їм і загрожує небезпека;

•  невизначені (IV) — види, про які відомо, що вони належать до категорії «зникаючих» чи «рідкісних», однак достовірна інформація, яка б дозволяла визначити, до якої із зазначених категорій вони належать, відсутня;

•  недостатньо відомі (V) — види, які можна було віднести до однієї з вищеназваних категорій, однак у зв’язку з відсутністю повної достовірної інформації питання залишається невизначеним;

•  відновлені (VI) — види, популяції яких завдяки вжитим заходам щодо їх охорони не викликають стурбованості, однак не підлягають використанню й вимагають постійного контролю.

Стаття 10 законопроекту містить перелік заходів з охорони та відтворення тварин і рослин, види яких занесені до Червоної книги України.

Червона книга України про кожний із видів тварин і рослин містить такі відомості:

•  категорія;

•  поширення;

•  основні місця знаходження;

•  чисельність у природі;

•  відомості про розмноження або розведення у штучних умовах;

•  заходи, що вже вжито та які необхідно вжити для їх охорони;

•  джерела інформації;

•  картосхеми поширення на території України;

•  фотографії (малюнки).

Занесені до Червоної книги України види тварин і рослин поділяють на такі категорії:

•  зниклі;

•  зникаючі;

•  вразливі;

•  рідкісні;

•  невизначені;

•  недостатньо відомі;

•  відновлені.

Ведення Червоної книги України покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Ведення Червоної книги України фінансується за рахунок Державного бюджету України.

Розділ VI законопроекту встановлює відповідальність за порушення законодавства у сфері охорони, використання та відтворення тварин і рослин, види яких занесені до Червоної книги України.

Стаття 1. Законодавство про Червону книгу України

Відносини, пов’язані з веденням Червоної книги України, охороною, використанням та відтворенням рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, регулюються законами України «Про охорону навколишнього природного середовища» (1264-12), «Про тваринний світ» (2894-14), «Про рослинний світ» (591-14), «Про природно-заповідний фонд України» (2456-12), «Про захист тварин від жорстокого поводження» (3447-15), цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

2.Тварини Червоної книги

3. Природоохоронні території

1) Природно-заповідний фонд

Сукупність ділянок природних об’єктів, виділених із метою збереження природного різноманіття, підтримання екологічної рівноваги.

Функціонування природно-заповідного фонду України регулює Закон України «Про природно-заповідний фонд України». Основні категорії заповідних об’єктів:

• заповідники:

• біосферний;

• природний;

• природні парки:

• національний;

• регіональний;

• заказник;

• пам’ятка природи;

• заповідне урочище;

• ботанічний сад;

• дендрологічний парк;

• екологічний парк;

• парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва.

Природно-заповідний фонд України (станом на 1 січня 2008 р.)

(Екологічна енциклопедія ВЕЛ. — Т. 3. — С. 150)

2) Біорізноманіття окремих заповідників України

Джерело: Розбудова екомережі України. — К., 1999.

Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити