ТЕМА 4. ОРГАНІЗМИ Й СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ

УРОК 58 ПРИРОДООХОРОННІ ТЕРИТОРІЇ. ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ

Цілі: узагальнити знання учнів про питання охорони природи; розвивати уявлення про Червону книгу України.

Очікувані результати:

учні:

■   називають природоохоронні території України та своєї місцевості;

■   наводять приклади тварин Червоної книги України та своєї місцевості;

■   пояснюють причини зменшення чисельності популяцій;

■   моделюють дії щодо збереження біорізноманіття.

Основні поняття й терміни: природоохоронні території, Червона книга України, тварини Червоної книги.

Тип уроку: узагальнення знань.

Обладнання: карта заповідних територій України, фото й малюнки тварин Червоної книги, фрагменти відеофільмів.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

III. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ 1. Червона книга України

Червона книга України — основний документ, у якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, на підставі якого розробляють наукові та практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.

До Червоної книги України заносять види тварин і рослин, які постійно або тимчасово зростають у природних умовах на території України, в межах її територіальних вод, континентального шельфу та виняткової (морської) економічної зони, і перебувають під загрозою зникнення. Занесені до Червоної книги України види тварин і рослин підлягають особливій охороні на всій території України.

Перелік видів рослин і тварин, що потребують охорони, наводять у так званих Червоних книгах. Перша Червона книга була видана 1966 року за ініціативи Міжнародного союзу охорони природи та природних ресурсів (МСОП). Крім того, наукове узагальнення інформації в галузі охорони окремих видів рослин, грибів, тварин відображено в Європейському Червоному списку тварин і рослин, що перебувають під загрозою зникнення у світовому масштабі (1991), Червоних книгах окремих країн. Червона книга України — основний державний документ, у якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних рослин і тварин у країні, на підставі якого розроблено наукові та практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.

Мета заснування Червоної книги — поліпшення охорони рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослинного і тваринного світу; є основою для розробки подальших дій, спрямованих на охорону занесених до неї видів тварин і рослин.

Перший том — «Червона книга України. Тваринний світ» — складається з 11 розділів, що містять статті про 382 види тварин.

Другий том Червоної книги України — «Рослинний світ» — вийшов друком 1996 року. Він складається з 5 розділів, що містять статті про 541 вид (підвид, різновид, форму) рослин і грибів.

Залежно від стану та ступеня загрози для популяції видів тварин, рослин і грибів, занесених до Червоної книги України, їх поділяють на такі категорії:

■   зниклі (0) — види, про які після неодноразових пошуків, проведених у типових місцевостях або в інших відомих та можливих місцях поширення, відсутня будь-якаінформація про перебування в дикій природі;

■   зникаючі (І) — види, що перебувають під загрозою зникнення, збереження яких є малоймовірним, якщо триватиме згубна дія факторів, які впливають на їхній стан;

■   вразливі (II) — види, які в найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії «зникаючих», якщо триватиме дія факторів, що впливають на їхній стан;

■   рідкісні (III) — види, популяції яких невеликі, які наразі не належать до категорії «зникаючих» чи «вразливих», хоча їм і загрожує небезпека;

■   невизначені (IV) — види, про які відомо, що вони належать до категорії «зникаючих» чи «рідкісних», однак достовірна інформація, яка б дозволяла визначити, до якої із зазначених категорій вони належать, відсутня;

■   недостатньо відомі (V) — види, які можна було віднести до однієї з вищеназваних категорій, однак у зв’язку з відсутністю повної достовірної інформації питання залишається невизначеним;

■   відновлені (VI) — види, популяції яких завдяки вжитим заходам щодо їх охорони не викликають стурбованості, однак не підлягають використанню й вимагають постійного контролю.

Стаття 10 законопроекту містить перелік заходів з охорони та відтворення тварин і рослин, види яких занесені до Червоної книги України.

Червона книга України про кожний із видів тварин і рослин містить такі відомості:

■   категорія;

■   поширення;

■   основні місця знаходження;

■   чисельність у природі;

■   відомості про розмноження або розведення у штучних умовах;

■   заходи, що вже вжито та які необхідно вжити для їх охорони;

■   джерела інформації;

■   картосхеми поширення на території України;

■   фотографії (малюнки).

Занесені до Червоної книги України види тварин і рослин поділяють на такі категорії:

■   зниклі;

■   зникаючі;

■   вразливі;

■   рідкісні;

■   невизначені;

■   недостатньо відомі;

■   відновлені.

Ведення Червоної книги України покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Ведення Червоної книги України фінансується за рахунок Державного бюджету України.

Розділ VI законопроекту встановлює відповідальність за порушення законодавства у сфері охорони, використання та відтворення тварин і рослин, види яких занесені до Червоної книги України.

Стаття 1. Законодавство про Червону книгу України

Відносини, пов’язані з веденням Червоної книги України, охороною, використанням та відтворенням рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, регулюються законами України «Про охорону навколишнього природного середовища» (1264-12), «Про тваринний світ» (2894-14), «Про рослинний світ» (591-14), «Про природно-заповідний фонд України» (2456-12), «Про захист тварин від жорстокого поводження» (3447-15), цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Таксон	І видання (1980 р.) (кількість видів)	II видання (1994 р. тваринний світ, 1996 р. рослинний світ) (кількість видів)	III видання (проект станом на 20.09.2007) (кількість видів)
Рослини та гриби:	151	541	817
■ судинні	151	439	602
■ водорості	-	17	60
■ лишайники	-	27	52
■ мохи	-	28	46
■ гриби	-	30	57
Тварини:	85	382	533
■ гідроїдні поліпи	-	2	2
■ круглі черви	-	2	2
■ кільчасті черви	-	7	8
■ ракоподібні	-	26	30
■ павукоподібні	-	2	2
■ багатоніжки	-	3	3
■ комахи	18	173	242
■ молюски	-	12	19
■ круглороті	-	2	2
■ риби	-	32	80
■ земноводні	4	5	20
■ плазуни	6	8	12
■ птахи	28	67	66
■ ссавці	29	41	61

2.Тварини Червоної книги

Комахи	Плазуни	Птахи	Ссавці	Риби	Ракоподібні
Бражник дубовий	Гадюка степова	Балабан	Вечірниця мала	Бистрянка російська	Трав’яний краб
Бражник мертва голова	Мідянка звичайна	Гоголь	Вечірниця руда	Вирезуб причорно морський	Рак широкопалий
Вусач альпійський	Полоз саратський, Палласів	Змієїд	Горностай	Йорж носар	Волохатий краб
Джміль моховий	Ящірка зелена	Канюк степовий	Нетопир звичайний	Марена дніпровська	Прісноводний краб
Дибка степова	Полоз візерунковий	Коловодник ставковий (поручайник)	Сліпачок звичайний	Мінога українська	Морський кріт
Жук- олень, рогач звичайний	Полоз жовточеревий, касійський	Косар	Тушканчик великий	Стерлядь прісновод на	Мармуровий краб
Махаон	Гадюка Нікольського	Кулик- сорока	Тхір лісовий	Судак волзький, Берш	Лісмата щетинконога
Кошеніль польська	Жовтопуз безногий	Лунь польовий	Тхір степовий	Ялець звичайний	Кам’яний Краб
Поліксена	Саламандра плямиста	Могиль ник	Ховрах одеський	Бистрянка російська	Бранхінекта лякаюча
Сатир залізний	Полоз лісовий, ескулапів	Орел- карлик	Хом’ячок сірий	Бичок- пуголовок зірчастий	Бранхінекта маленька
Сатурнія велика	Гекон середземно- морський	Орлан-білохвіст	Їжак вухатий	Білуга звичайна	Бранхінекта східна
Бабка перев’язана	Полоз леоардовий	Сиворакша	Тхір лісовий	Пічкур дунайський	Бранхінектела середня
Вусач великий дубовий		Скопа	Хом’ячок сірий	Лосось чорноморський	Бранхінела колюча
Джміль глинистий		Сова болотяна	Корсак	Марена дніпров ська	Бранхіпус Шаффера
Зегрис Евфема		Стерв’ятник	Нетопир-карлик	Морська свиня (азовка)	Дрепанозурус двоикий
Красотіл пахучий		Шуліка чорний	Нічниця Брандта	Осетер російський	Танімастикс ставковий
Ксилокопа (бджола-тесляр) Звичайна		Балабан	Норка європейська	Севрюга звичайна	Мухоловка звичайна
Мегалодонт середній		Вівсянка чорного лова	Ховрах крапчас тий	Судак волзький, Берні	Скорпіон кримський
Мелітурга булавовуса		Гуска мала (гуска білолоба мала)	Хом’ячок сірий	Шемая азовська	Сольпуга звичайна
Мнемозина		Дрохва	Хохуля руська	Ялець звичайний	Багатозв’яз гірський український
Плавунець дволінійний		Жайворонок сірий	Кажан пізній	Йорж носар	Лептоюлюс Семенкевича
Сатир залізний		Казарка червоно- вола	Нетопир Натузіуса	Підуст волзький	Смірнові-елла редукована
Синявець Бавій		Кулик- довгоніг (ходулич ник)	Нетопир середземноморський	Щипавка сибірська	Кольпоциклоп шипуватий
Сколія- гігант		Лебідь малий	Кажан північний	Ялець Данилевського	Кольпоциклоп прісноводний
Совка розкішна		Лунь польовий	Хутора мала	Гольян озерний	Ніфарг середній
Турун бесараб- ський		Мартин каспій ський	Нічниця ставкова	Білоперий пічкур дністров ський	Іфігенела шаблінська
Харакопіг скіфський		Пісочник морський	Зубр	Йорж смугастий	Іфігенела колючко нога
Бабка перев’язана		Сапсан	Кіт лісовий	Карась золотий	Іфігенела Андрусова
Вусач мускусний		Сова болотяна	Рись	Марена дунайсько-дністровська	Гмеліна маленька
Гоплітіс рудий		Сорокопуд червоноголовий	Сліпак білозубий	Марена звичайна	Мізида зубчаста
Джміль лезус		Чапля жовта	Сліпак буковинський	Чоп звичайний,	Мізида Варпахов- ського
Дозорець- імператор		Чоботар (шило дзьобка)	Ховрах європей ський	Чоп великий	Мізида аномальна
Жук- самітник		Шпак рожевий	Ведмідь бурий	Чоп малий	Гмеліна Кузнецова
Лярра анафемська		Шуліка чорний	Бурозубка альпійська	Осетер шип
Мелітта Ванковича		Голуб- синяк	Кажан північний	Піскара бура
Райдужниця велика		Гуска мала (гуска білолоба мала)	Нічниця довговуха	Піскара сіра
Стафілін волохатий		Огар	Полівка снігова	Судак морський
Скарабей священ ний		Пугач	Полівка татранська	Йорж Балона
		Сорокопуд червоно головий	Заєць білий	Перкарина
		Казарка червоновола	Соня садова	Шемая азовська

3. Природоохоронні території

1) Природно-заповідний фонд

Сукупність ділянок природних об’єктів, виділених із метою збереження природного різноманіття, підтримання екологічної рівноваги.

Функціонування природно-заповідного фонду України регулює Закон України «Про природно-заповідний фонд України». Основні категорії заповідних об’єктів:

■ заповідники:

• біосферний;

• природний;

■ природні парки:

• національний;

• регіональний;

■ заказник;

■ пам’ятка природи;

■ заповідне урочище;

■ ботанічний сад;

■ дендрологічний парк;

■ екологічний парк;

■ парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва.

Природно-заповідний фонд України (станом на 1 січня 2008 р.)

Категорія	Загальнодержавного значення		Місцевого значення		Разом
	кількість	площа	кількість	площа	кількість	Площа
Природний заповідник	17	164286,3	—	—	17	164286,3
Біосферний заповідник	4	226319,5	—	—	4	226319,5
Національний природний парк	19	765870,4	—	—	19	765870,4
Регіональний ландшафтний парк	—	—	49	627079,3	49	6270793
Заказник	304	415372,3	2430	773414,3	2734	1188786,6
Пам’ятка природи	132	5758,5	2972	20559,0	3104	26317,5
Заповідне урочище	—	—	798	96805,5	798	96805,5
Ботанічний сад	17	1763,1	9	153,6	26	1916,7
Дендрологічний парк	19	1339,0	29	226,2	48	1565,2
Зоологічний парк	7	119,6	5	309,9	12	429,5
Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва	88	5987,0	447	7349,9	535	13336,9

(Екологічна енциклопедія ВЕЛ. — Т. 3. — С. 150)

2) Біорізноманіття окремих заповідників України

Таксономічні групи організмів	Поліський	Канівський	Асканія-Нова	Карпатський	Карадазький
Судинні рослини	604	974	1316(515)	1062	1169
Мохоподібні	139	138	57	440	76
Водорості	376	266	285	465	538
Лишайники	140	170	55	392	94
Гриби та міксоміцети	42	1120	388	262	63
Ссавці	39	51	67	65	29
Птахи	180	226	272	179	210
Плазуни	7	8	5	9	8
Земноводні	11	11	4	13	4
Риби	19	50	8	22	89
Комахи	537	7800	958	1623	1752
Багатоніжки	-	42	7	31	1
Павукоподібні	-	200	186	341	310
Ракоподібні	-	130	4	1	127
Молюски	-	150	14	76	70
Черви кільчасті	-	65	2	31	51
Черви круглі	-	-	-	37	41
Найпростіші	-	800	29	-	69

Джерело: Розбудова екомережі України. — К., 1999.

Назва	Розташування (АР Крим, область)	Площа, га	Рік створення
Гортани	Івано-Франківська	5344,20	1996
Дніпровсько-Орільський	Дніпропетровська	3766,20	1990
Єланецький степ	Миколаївська	1675,70	1996
Казантипський	АР Крим	450,10	1998
Канівський	Черкаська	2027,00	1923
Карадазький	АР Крим	2855,20	1979
Кримський	АР Крим	44175,50	1923
Луганський	Луганська	2109,30	1975
Маневицький	Волинська	2975,70	2001
Медобори	Тернопільська	10516,70	1990
Мис Мартьян	АР Крим	240,00	1973
Поліський	Житомирська	20104,00	1968
Рівненський	Рівненська	47046,80	1999
Розточчя	Львівська	2084,50	1984
Український степовий:		2768,40
Кам’яні Могили
Крейдяна флора	Запорізька	100,00	1988
Хомутівський степ	Донецька	2466,00	1925
Ялтинський гірсько-лісовий	АР Крим	14523,00	1973