Усі уроки біології 7 клас - 2015 рік

ТЕМА 1. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИН

УРОК 7 КИШКОВОПОРОЖНИННІ

Цілі: розглянути процеси життєдіяльності кишковопорожнинних; розвивати уявлення про значення кишковопорожнинних у природі та для людини.

Очікувані результати:

учні:

■ пояснюють процеси життєдіяльності кишковопорожнинних;

■ аналізують значення у природі та для людини;

■ називають прийоми першої долікарської допомоги в разі опіків від отруйних кишковопорожнинних.

Основні поняття й терміни: кишкова порожнина, живлення, дихання, виділення, розмноження (роздільностатеві, гермафродити), вегетативне і статеве розмноження, отруйні кишковопорожнинні, життєві форми.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: таблиці, фото, малюнки, фрагменти фільмів.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. «Асоціативний кущ»

ü  Кишковопорожнинні. Які асоціації викликає це слово в учнів? (Складання схеми на дошці за відповідями учнів, обговорення.)

2. Установіть відповідність між клітинами та їхніми функціями

Функції

Клітини

1.Захисна

А. Нервові

2. Травна

Б. Жалкі

3. Регенерація

В. Епітеліально-м’язові

4. Розмноження (статеве)

Г. Проміжні

5. Внутрішньоклітинне травлення

Д. Залозисті

6. Рух

Е. Статеві

7. Відповідь на подразнення

Ж. Травні

3. Кросворд «Прісноводна гідра»

По вертикалі:

1. Жіночі статеві клітини. (Яйцеклітини)

2. Розвивається із зиготи. (Зародок)

3. Чоловічі статеві клітини. (Сперматозоїди)

4. Запліднена яйцеклітина. (Зигота)

5. Тип симетрії. (Променева)

6. Спосіб живлення. (Хижак)

7. Тип нервової системи гідри. (Дифузна)

8. Речовина жалких клітин за характером. (Отруйна).

9. З цих клітин утворюються інші. (Проміжні)

10. Перша система органів. (Нервова)

11. Форма нервової клітини. (Зірчаста)

По горизонталі:

12. Організм із чоловічими й жіночими статевими клітинами. (Гермафродит)

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Процеси життєдіяльності гідри прісноводної

1) Обмін речовин:

а) дихання — через поверхню тіла киснем, який розчинений у воді;

б) виділення — через поверхню тіла (гази, рідкі речовини; тверді з кишкової порожнини через рот);

в) травлення:

■ внутрішньоклітинне — утворення травних вакуоль шляхом фагоцитозу внутрішньоамебоїдних травних клітин;

■ порожнинне — травний сік змочує й перемішує їжу в кишковій порожнині;

2) розмноження:

а) вегетативне — брунькування;

б) статеве.

У разі статевого розмноження в ектодермі утворюються статеві клітини (гамети): великі нерухомі яйцеклітини та маленькі рухомі сперматозоїди.

Найчастіше гідри — роздільностатеві, тобто в них є чоловічі та жіночі особини, але зрідка трапляються також гермафродити.

На одній жіночій особині гідри може розвинутися до 10 яєчників (але частіше 2-3). У кожному яєчнику закладаються первинні яйця (оогонії) і безліч клітин, що містять поживні речовини. Первинні яйця мають псевдоподії, якими вони захоплюють (а потім і перетравлюють) спочатку ці живильні клітини, а потім і один одного.

Запліднене яйце одразу ж починає дробитися — до стадії перетворення на гаструли. Потім зародок покривається оболонкою, часто прикрашеною виростами й шипиками, і в такому вигляді падає на дно, де переживає зиму.

Коли вода у водоймі починає прогріватися під променями весняного сонця, молодий поліп, що розвинувся, прориває стінку свого будиночка й виходить назовні.

Гермафродити — організми, які мають чоловічі та жіночі статеві органи.

У гермафродитів запліднення перехресне. У сприятливих умовах (тепло) гідри розмножуються вегетативно.

Брунькування гідри

3) Рух — «акробатичний»

Пересування гідри

4) Подразнення

Усі нервові клітини з’єднані між собою відростками й утворюють нервову систему дифузного типу, рефлекторного характеру.

Рефлекс — відповідна реакція організму на подразнення, яке здійснює нервова система.

5) Регенерація — здатність відновлювати цілісність тканин і органів

Гідра легко відновлює втрачені частини тіла. Навіть сильно поранена, перетворена на лахміття, вона виживає. Вціліє хоч шматочок тулуба — і гідра відновиться.

2. Різноманітність кишковопорожнинних

1) Клас Сцифоїдні

Морські тварини, у життєвому циклі яких переважає стан медузи. Рух цих медуз реактивний, вони плавають із допомогою скорочення зонтика, кількість цих скорочень може бути 110-140 на хвилину. Вони напівпрозорі та на 98 % складаються з води.

Рухомий стан сприяє розселенню. Наявність двох життєвих форм зменшує внутрішньовидову конкуренцію за їжу.

2) Клас Коралові поліпи

Майже всі види колоніальні та мають внутрішній або зовнішній скелет із нерозчинених солей. За кольором вони можуть бути білими, червоними, чорними.

Стадія медузи відсутня.

Колонії коралів утворюються в результаті «не доведеного до кінця» брунькування.

Зростають колонії коралових поліпів досить швидко — гіллясті форми за сприятливих умов нарощують на рік до 20-30 см. Досягнувши рівня відливу, верхівки коралових рифів зупиняються в рості й відмирають, а вся колонія продовжує зростати з боків.

У коралів існує також статеве розмноження, ці організми роздільностатеві. Із заплідненого яйця утворюється вільноплаваюча личинка, яка через кілька днів осідає на дно й дає початок новій колонії.

Щоб коралові поліпи могли спокійно рости та зводити рифи, їм необхідні певні умови. У дрібних лагунах, що добре прогріваються, вони витримують прогрівання води до 35 °С і певне підвищення солоності. Однак охолодження води нижче 20,5 °С і навіть короткочасне опріснення позначаються на них згубно. Тому в холодних і помірних водах, а також там, де в море впадають великі річки, коралові рифи не розвиваються.

3. Отруйні кишковопорожнинні

У Чорному й Азовському морях трапляється сцифоїдна медуза ризостома (Rhizostoma pulmo). Уражена нею людина відчуває гострий біль. Його пов’язують із високим умістом серотоніну в отруті. З неї виділено також пептид, що складається із шести амінокислотних залишків. В експериментальних тварин він спричиняв параліч і смерть.

Сцифоїдна медуза «морська оса» (Chironex fleckeri) мешкає в теплих морських водах неподалік від узбережжя Австралії, Африки, Індонезії. Це один із найнебезпечніших для людини представників кишковопорожнинних. В ураженої «морською осою» людини виникає гострий біль, на шкірі з’являється дерматит, а потім спостерігається некроз тканин. У тяжких випадках виникає адинамія, спазми скелетних і гладеньких м’язів, порушення дихання і серцевої діяльності, що призводять до колапсу та смерті.

Серед інших сцифоїдних медуз добре вивчені небезпечні для людини «морська кропива» (Chrysaora quinquecirrha), поширена в теплих водах Атлантичного, Індійського та Тихого океанів, ціанея (Cyanea capillata) — мешканець холодних і теплих вод Світового океану з діаметром купола до 2,5 м і довжиною щупалець до декількох десятків метрів, пелагія (Pelagia noctiluca). Різке збільшення популяції останньої було зафіксовано в північній частині Адріатичного моря 1978 року. Воно навіть заважало судноплавству і призвело до масових випадків отруєнь людей. Основними наслідками контакту людини з пелагією, «морською кропивою» та ціанеєю є різкий біль та ураження шкіри різного ступеня.

В Японському морі поширена гідроїдна медуза хрестовичок (Gonionemus vertens). Вона має близько 80 щупалець, що містять жалкі клітини. В ураженої хрестовичком людини, окрім місцевої реакції у вигляді різкого болю, висипів у місцях «опіків», виникають порушення у функціонуванні нервової системи. Вони проявляються атонією скелетних м’язів, тимчасовими сліпотою, глухотою, психічними розладами (страх смерті, безпідставна радість, плаксивість, депресія, запаморочення, галюцинації). Під час експериментального вивчення механізму дії отрути виявлено її здатність спричиняти блокування синаптичної передачі у скелетних м’язах та парасимпатичних гангліях, де містяться нікотинові ацетилхолінові постсинаптичні рецептори.

У тропічній і субтропічній зонах Атлантичного океану трапляється характерний представник сифонофор фізалія (Physalia physalis). Розташований над поверхнею води, її плавальний міхур діаметром до 20 см має яскраве забарвлення блакитного, фіолетового або пурпурового кольору. Від плавального міхура відходять щупальці довжиною близько 30 м.

Уражена фізалією людина відчуває сильний біль у місці опіку. У деяких випадках, окрім зазвичай реєстрованого ураження шкіри, в людини трапляються розлади дихання, серцево-судинної діяльності, судоми, навіть може настати смерть.

4. Значення кишковопорожнинних

Значення у природі

Значення для людини

1. Ланка в ланцюзі живлення.

2. Змінюють рельєф: утворюють рифи, атоли.

3. Коралові рифи — середовище існування інших тварин.

4. Фільтратори води

1. Перешкоджають судноплавству.

2. Видобування будматеріалів.

3. Виготовлення прикрас.

4. Небезпека під час купання.

5. Створено прилад «Вухо медузи», який передбачає шторм, що наближається.

6. У Китаї деяких медуз уживають у їжу

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Самостійна робота з текстом підручника, доповнення конспекту в разі необхідності

2. Біологічні задачі

1) Влітку у прісноводної гідри довжина щупалець 2-3 см, а восени щупальця відростають до 25 см. Із чим це пов’язано?

2) У тілі деяких мадрепорових коралів живуть одноклітинні водорості. Ці корали живуть на глибині не більше 50 м. Чому?

3. «Асоціативний кущ»

Процеси життєдіяльності кишковопорожнинних. Які асоціації викликають в учнів?

4. «Мозковий штурм»

ü  За що хірурги вдячні гідрам?

ü  Чому судновласники не люблять коралові поліпи?

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ, ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити