Усі уроки біології 8 клас - Задорожний К.М. 2016

Вища нервова діяльність
РЕФЛЕКСИ

Цілі уроку:

- освітня: ознайомити учнів з рефлексами людини, розглянути різноманіття рефлексів, механізми та принципи рефлекторної діяльності;

- розвивальна: розвивати вміння логічно мислити та знаходити причинно-наслідкові зв'язки між подіями на прикладі рефлексів;

- виховна: виховувати розуміння значення нормального перебігу рефлекторних процесів для збереження здоров'я людини.

Обладнання й матеріали: фотографії або малюнки з прикладами рефлекторної поведінки.

Базові поняття й терміни: умовний рефлекс, безумовний рефлекс, інстинкт, програми поведінки.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Питання для бесіди

1. Яка система органів керує поведінкою тварин?

2. Чи існують приклади складної поведінки тварин?

3. Чи можуть тварини в процесі життя виробляти нові форми поведінки?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Рефлекс — це найпростіша несвідома реакція живого організму на подразнення рецепторів, яка відбувається за участі центральної нервової системи. Розрізняють безумовні й умовні рефлекси. Безумовні рефлекси є властивими для всіх особин одного виду і проявляються в них однаково.

Інстинкти — це ланцюг послідовних безумовних рефлексів, що є однією з форм пристосування тварин до умов життя. Це природжена форма поведінки тварини. Інстинкти характеризуються стереотипністю дій, поштовхом для яких є зовнішні подразнення. У незмінюваних умовах інстинкти корисні, однак несвідомі, автоматичні дії стають марними в разі зміни ситуації. Деякі безумовні рефлекси використовують у медичній практиці для визначення стану здоров’я людини — колінний, черевний, мигальний, смоктальний тощо.

Безумовні рефлекси та інстинкти не здатні забезпечити повне пристосування тварин до умов життя, що постійно змінюються. це пристосування досягається умовними рефлексами, що формуються впродовж індивідуального життя тварини.

Умовні рефлекси — складні пристосувальні реакції, що виробляються у процесі життя на основі безумовних. На відміну від безумовних, умовним рефлексам не властива сталість. Вони можуть утворюватися і зникати залежно від конкретних умов. Тому їх називають умовними, тобто для їх формування потрібні умови. Ці рефлекси утворюються за участі кори великих півкуль. Про це свідчать досліди на тваринах, у яких видаляли кору. Вони майже втрачали здатність утворювати умовні рефлекси, але зберігали безумовні та раніше вироблені умовні.

Умовний рефлекс можна виробити тільки тоді, коли байдужий подразник передує безумовному. В інших поєднаннях умовні рефлекси не утворюються, а якщо утворюються, то слабко і швидко згасають. Важливо, щоб умовний подразник біологічно був слабшим, ніж безумовний.

Умовні рефлекси можна виробляти на базі не лише безумовних, а й раніше утворених умовних, які добре сформувались і є стійкими. У цьому разі раніше створений рефлекс виконує роль безумовного подразника. На базі такого умовного рефлексу можна виробляти і третій рефлекс. У людини можна виробити 50-100 умовних рефлексів, що спираються один на одного.

Набуті форми поведінки

До типових форм набутої поведінки відносять динамічні стереотипи, уміння (навички) і звички.

Динамічний стереотип необхідний для успішної взаємодії організму із середовищем. повторення однакових рухів і дій, однакових актів поведінки, схожих реакцій організму забезпечує йому успіх у діяльності, задоволенні своїх потреб.

Відомо, що людина звикає до певного способу дій, виробляє певний спосіб сприймання, запам’ятовування, мислення. Автоматизуючи свої дії, вона виробляє навички та звички, які полегшують здійснення свідомо спрямованої діяльності. В усьому цьому головну роль відіграють динамічні стереотипи.

У процесі діяльності постійно утворюються нові динамічні стереотипи. Старі ж динамічні стереотипи не зникають, вони взаємодіють з новоутворюваними, сприяють їх утворенню або, навпаки, суперечать їм, унаслідок чого успішне утворення нових стереотипів гальмується.

Вироблення або перероблення динамічного стереотипу потребує значного обсягу роботи нервової системи. Воно може відбуватися впродовж тривалого часу й залежить від складності самої діяльності, а також від індивідуальності та стану тварини чи людини. Вироблення й підтримання динамічного стереотипу завжди пов’язуються з певними переживаннями.

Нервові процеси, що відображаються в півкулях головного мозку в процесі встановлення й підтримування динамічного стереотипу, є підґрунтям почуттів, вони зумовлюють їхній характер та інтенсивність. Почуття труднощів, бадьорості та стомленості, задоволення й засмученості, радості й відчаю тощо мають своїм фізіологічним підґрунтям зміни, порушення старого динамічного стереотипу чи складність встановлення нового.

Динамічний стереотип краще утворюється тоді, коли подразники діють у певній системі, певній послідовності та певному порядку. Підтримується динамічний стереотип додержанням певного зовнішнього порядку, системи та режиму діяльності.

Навичка — здатність виконувати дії відповідно до заданих критеріїв (наприклад, якості), що набута в процесі навчання або «життєвої практики». З точки зору психології, навичка — психічне новоутворення, підконтрольне свідомості й вироблене шляхом вправ, завдяки якому індивід спроможний виконувати певну дію раціонально, з належною точністю і швидкістю, без зайвих витрат фізичної та нервово-психологічної енергії.

Першим етапом у виробленні навички є вміння, яке формується шляхом багаторазового повторення потрібної послідовності дій у стандартних умовах, за активної участі всіх органів чуття (зору, слуху тощо). Увага людини при цьому зосереджена на деталях, елементах рухової дії, на просторових, часових, просторово-часових, динамічних та ритмічних характеристиках рухів. Одночасно засвоїти ці характеристики неможливо. їх вивчають послідовно, шляхом усвідомленого багаторазового практичного вправляння. Багаторазове повторення потрібної послідовності дій та її частин під безпосереднім контролем свідомості й за безперервного пошуку способів найефективнішого їх виконання поступово призводить до вдосконалення та стабілізації рухових операцій, окремих елементів, з наступним їх поєднанням у рухову дію. На перших етапах навчання рухові дії виконуються уповільнено, із зупинками, зайвими рухами та помилками. людина виконує дії нестабільно. Такий рівень освоєння дій прийнято називати вмінням.

Збільшення числа повторень і корекції помилок призводить до невимушеного, плавного, безпомилкового, стабільного й економного виконання потрібної послідовності дій. Вони поступово автоматизуються. Іншими словами, відбувається плавна трансформація вміння в навичку.

Звички, як і навички, виробляються шляхом вправ, завдяки чому індивід стає спроможним виконувати певну дію раціонально, з належною точністю і швидкістю, без зайвих витрат фізичної та нервово-психологічної енергії. Але, на відміну від навичок, звички не виробляються цілеспрямовано, а виникають завдяки простому багаторазовому повторенню одноманітних дій, які людина виконує несвідомо.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Питання до учнів

1. Що таке навичка?

2. Як формується вміння?

3. Чим звичка відрізняється від навички?

4. Які шкідливі звички вам відомі?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити відповідний матеріал з підручника.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити