Усі уроки біології 8 класі - 2016 рік

ТЕМА 11. РОЗМНОЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЛЮДИНИ

УРОК 57 РЕПРОДУКТИВНА СИСТЕМА

Цілі уроку:

- освітня: ознайомити учнів з особливостями будови й основними органами репродуктивної системи людини;

- розвивальна: розвивати вміння логічно мислити та знаходити зв'язки між особливостями будови й функціями біологічних структур на прикладі органів репродуктивної системи;

- виховна: виховувати розуміння значення нормального функціонування репродуктивної системи для збереження здоров'я людини.

Обладнання й матеріали: таблиці зі схемами будови чоловічих та жіночих статевих органів.

Базові поняття й терміни: внутрішні статеві органи, зовнішні статеві органи, сім'яники, передміхурова залоза, пеніс, мошонка, сперматозоїди, яєчники, матка, маткові труби, піхва, клітор, статеві губи, яйцеклітини.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Питання для бесіди

1. Що таке алергія?

2. Які речовини можуть бути алергенами?

3. Хто є збудником СНІДу?

4. Які чинники сприяють зниженню імунітету?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Розповідь учителя

Стать — це сукупність ознак, які забезпечують статеве розмноження й відрізняють особин різної статі одного виду. Особини різної статі продукують у процесі розмноження різні типи гамет, що забезпечує збільшення генетичного різноманіття їхніх нащадків.

Між собою особини різної статі відрізняються за первинними і вториними статевими ознаками. первинні статеві ознаки — це анатомо-морфологічні особливості організму, які забезпечують утворення відповідних гамет і запліднення. До первинних статевих ознак відносять статеві залози, статеві провідні шляхи, зовнішні статеві органи. Вторинні статеві ознаки — це анатомо- морфологічні особливості організму, що відіграють певну роль у процесах розвитку організму й регуляції фізіологічних процесів, які в особин різної статі відбуваються по-різному.

Статеві органи людини поділяються на чоловічі та жіночі. І в чоловіків, і в жінок виділяють зовнішні та внутрішні статеві органи. їх основною функцією є забезпечення процесу розмноження, тобто утворення чоловічих та жіночих статевих клітин, виношування плоду в жінок та виділення специфічних секретів у чоловіків.

Внутрішні статеві органи чоловіків — це яєчка з придатками, статеві канали (сім’явиносні й придаткові протоки), придаткові статеві залози (сім’яні міхурці, передміхурова залоза, залози цибулини сечівника), сечівник.

Яєчка — овальні парні статеві залози, що містяться поза черевною порожниною у шкірному мішку (мошонці). Вони належать до залоз змішаної секреції: зовнішня функція — це утворення сперматозоїдів, а внутрішня — виділення гормону тестостерону. Кожне яєчко складається приблизно з 1000 звивистих сім’яних канальців загальною довжиною до 300-400 м. Під час статевого дозрівання у сім’яних каналах яєчок утворюються чоловічі статеві клітини — сперматозоїди. З яєчок вони надходять до придатків, де дозрівають упродовж двох тижнів.

Придаток яєчка — це згорнута спіраллю трубка, що проходить по задній частині кожного яєчка. Секрети придаткових статевих залоз разом зі сперматозоїдами утворюють сперму.

Сім'яні міхурці — парні залози, секрет яких забезпечує сперматозоїди поживними речовинами, а також підтримує їхню рухливість. передміхурова залоза (простата) розташована під сечовим міхуром; охоплює верхню частину сечівника. Вона виділяє слиз, який забезпечує пересування сперматозоїдів сім’явиносною протокою, а також процес сім’явипорскування.

До зовнішніх чоловічих статевих органів відносять статевий член (пеніс) та мошонку.

Статевий член (пеніс) — орган циліндричної форми, призначений для виведення сечі та сім’яної рідини (сперми).У цьому органі розрізняють головку, на якій розташоване зовнішнє вічко сечівника, корінь (місце фіксації члена до кісток таза) та тіло (частину органа, яка лежить між коренем і головкою).

Основу будови статевого члена складають три поздовжньо розміщені тіла: два печеристі та одне губчасте. Печеристі тіла статевого члена розміщені поряд у спинці статевого члена і вкриті спільною білковою оболонкою. Від внутрішньої поверхні білкової оболонки печеристого тіла йдуть відростки, які, розгалужуючись тонкими перегородками, утворюють численні лакуни, або каверни. Ці перегородки побудовані зі щільної сполучної тканини з домішкою еластичних волокон та великою кількістю непосмугованих м’язових клітин. У кавернах, стінки яких покриті епітелієм, є кров. У разі напруження статевого члена (ерекції) порожнина каверн розширюється й переповнюється кров’ю, а перегородки стають тонкими.

Губчасте тіло розміщене по середній лінії статевого члена, під печеристими тілами, і в його середині проходить більша частина сечівника.

Усі три тіла статевого члена (печеристі та губчасте) зовні оточені глибокою та поверхневою фасціями, назовні від яких розміщена легкорухлива, тонка шкіра. Лише на головці статевого члена шкіра, міцно зрощена з білковою оболонкою, нерухома. У ділянці головки шкіра утворює вільну складку — передню шкірочку. На нижній поверхні головки передня шкірочка з’єднується зі шкірою головки з допомогою вуздечка.

Мошонка — шкірний мішечкоподібний утвір, в якому розміщені яєчка з придатками та початкові відділи сім’яних канатиків. Шари мошонки подібні до шарів передньої черевної стінки, тому що мошонка утворилася шляхом випинання стінки живота.

До внутрішніх жіночих статевих органів належать яєчники, маткові труби, матка й піхва. Яєчники — парні статеві залози мигдалеподібної форми, в яких утворюються й дозрівають жіночі статеві клітини — яйцеклітини та статеві гормони, основні з яких — естрадіол і прогестерон. До черевної порожнини яєчники прикріплені кількома зв’язками. Розмір яєчника становить 3 х 2 х 1 см, а важить він близько 7 г.

Маткові труби — трубчасті утворення, що з’єднують порожнину матки з черевною порожниною, завдовжки близько 10 см. Кожна труба воронкою відкривається в черевну порожнину.

Матка складається з тіла, шийки й перешийка. Матка має грушоподібну форму, сплощену в передньозадньому напрямку. Тіло її складається з гладком’язових волокон, між якими розташовані сполучнотканинні й еластичні волокна. Це забезпечує велику скоротливу здатність цього органа. Довжина матки становить близько 9 см, ширина у верхній частині дорівнює половині довжини (близько 4,5 см), передньозадній розмір — близько половини ширини (2,5-3 см). Стінки тіла матки завтовшки 1,5 см. Зовні тіло матки вкрито очеревиною, усередині — слизовою оболонкою (ендометрій).

Піхва — сполучнотканинний канал завдовжки від 7-8 до 9-10 см. Він прикріплюється до місця переходу шийки матки в її тіло.

До зовнішніх жіночих статевих органів належать великі й малі соромітні губи та клітор.

Великі соромітні губи — парні, масивні складки шкіри, досить пружні, які йдуть паралельно одна одній і обмежують з боків соромітну щілину.

Малі соромітні губи — парні, тонкі складки шкіри, розміщені досередини від великих соромітних губ, паралельно їм, але тонші та коротші.

Клітор — невелике пальцеподібне випинання, яке за своїм розвитком відповідає статевому члену. Клітор розміщується між передньою спайкою губ та зовнішнім отвором жіночого сечівника і складається з головки, тіла та ніжки. Тіло клітора утворюють печеристі тіла (праве та ліве) 1,5-2,5 см завдовжки, фіксовані своїми ніжками до лобкових кісток.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Питання до учнів

1. Які органи належать до внутрішніх жіночих статевих органів?

2. Які органи належать до внутрішніх чоловічих статевих органів?

3. Які органи належать до зовнішніх жіночих статевих органів?

4. Які органи належать до зовнішніх чоловічих статевих органів?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити