Розробки всіх уроків біології у 8 класі - 2016 рік

ТЕМА 8. ЗВ'ЯЗОК ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ ІЗ ЗОВНІШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ. СЕНСОРНІ СИСТЕМИ

УРОК 36. СЕНСОРНІ СИСТЕМИ. АНАЛІЗАТОРИ

Цілі уроку:

- освітня: ознайомити учнів з особливостями будови та роботи сенсорних системи в організмі людини, розглянути різноманіття аналізаторів;

- розвивальна: розвивати вміння логічно мислити та знаходити зв'язки між особливостями будови й функціями біологічних структур на прикладі органів сенсорних систем;

- виховна: виховувати розуміння значення нормального функціонування сенсорних систем для збереження здоров'я людини.

Обладнання й матеріали: таблиці зі схемами структури сенсорних систем, схема розміщення нервових центрів у корі головного мозку людини.

Базові поняття й терміни: сенсорні системи, аналізатори, рецептори, органи чуттів, нервові центри.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Питання для бесіди

1. Які органи чуттів є у безхребетних тварин?

2. Які органи чуттів є у хребетних тварин?

3. Чи відрізняються органи чуттів у наземних і водних тварин?

ІII. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Розповідь учителя з елементами бесіди

Сенсорні системи (аналізатори) — це складні структури, які сприймають і проводять тонкий аналіз усіх подразнень, що надходять із зовнішнього та внутрішнього середовища організму. Сенсорні системи (аналізатори) людини:

• зору;

• рівноваги;

• нюху;

• руху;

• болю.

• слуху;

• смаку;

• дотику;

• температури;

Кожний аналізатор складається з трьох тісно пов’язаних між собою частин: периферичної, середньої та центральної.

Периферичною ланкою аналізаторів є рецептори, що перетворюють енергію подразника на процес нервового збудження або, як кажуть, трансформують силу подразника в нервовий імпульс.

Рецептори — спеціальні чутливі утворення, що сприймають і перетворюють подразнення із зовнішнього і внутрішнього середовища на специфічну активність нервової системи.

Доцентрові нейрони, з’єднані між собою послідовно, що є шляхом, який веде від рецептора до кори великого мозку, становлять середню, або провідникову, частину аналізатора.

Ділянки кори великого мозку, які сприймають інформацію від відповідних рецепторних утворень, становлять центральну, або кіркову, частину (ядро) аналізатора. Ядра аналізаторів не мають чітко окреслених меж. У кожному з них розрізняють центральну частину — це головне місце скупчення клітин ядра аналізатора, і периферичну частину, де розташовані такі самі клітини, але розпорошені серед інших клітин. Роль ядра полягає в усвідомленні сприйнятого почуття. Ділянки кори, де розташовані кіркові ядра аналізаторів, називають сенсорними зонами кори великого мозку.

Усі частини аналізаторів діють як єдине ціле. Порушення діяльності однієї з частин веде до порушення функцій усього аналізатора. Розрізняють зоровий, слуховий, смаковий, шкірний та інші аналізатори. Центральні частини найбільш важливих аналізаторів містяться в таких ділянках кори:

• Кірковий центр шкірного аналізатора, або аналізатора всіх видів загальної чутливості (тактильної, больової, температурної, м’язово-суглобової чутливості), розташований у задній центральній закрутці тім’яної частки.

• Кірковий центр зорового аналізатора розташований у потиличній частці (на медіальній поверхні) навколо шпорної щілини.

• Кірковий центр слухового аналізатора міститься у верхній скроневій закрутці скроневої частки.

• Кірковий центр смакового аналізатора розміщений у нижній частині задньої центральної закрутки тім’яної частки.

• Кірковий центр нюхового аналізатора локалізується в ділянці закрутки морського коника і його гачка.

• Кірковий центр рухового аналізатора міститься в передній центральній закрутці лобної частки. У цій ділянці розташовані нервові клітини, з діяльністю яких пов’язані всі рухи організму, а також формування свідомих рухових реакцій.

Кіркові центри всіх аналізаторів правої половини тіла розміщені в лівій півкулі, а лівої половини — у правій.

Можна сказати, що вся кора великого мозку — це складна система ядер аналізаторів, в яких відбувається безперервний аналіз і синтез подразнень, що постійно надходять до кори, унаслідок чого організм відповідає на них певними реакціями. Отже, ядра аналізаторів — це центри, що регулюють виконання певних функцій.

ІV. УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Питання до учнів

1. Які сенсорні системи є у людини?

2. Які компоненти входять до складу аналізатора?

3. Де розташований кірковий центр зорового аналізатора?

4. Де розташований кірковий центр слухового аналізатора?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.