Біологія 8 клас - розробки уроків - Л.В. Мариненко 2016

Вища нервова діяльність
НАВЧАННЯ ТА ПАМ'ЯТЬ

Цілі уроку:

- освітня: ознайомити учнів із процесами навчання та пам'яті людини, розглянути механізми та принципи навчання й пам'яті;

- розвивальна: розвивати вміння логічно мислити та знаходити причинно-наслідкові зв'язки між подіями на прикладі процесів навчання й пам'яті;

- виховна: виховувати розуміння значення навчання та пам'яті для нормальної життєдіяльності людини.

Обладнання й матеріали: таблиця «Будова головного мозку» , фотографії або малюнки людей у різних життєвих ситуаціях, пов'язаних із процесами навчання.

Базові поняття й терміни: навчання, види навчання, догматичне навчання, пояснювальне навчання, пам'ять, види пам'яті, рухова, емоційна, образна, словесно-логічна пам'ять, миттєва (сенсорна), короткочасна та довгострокова пам'ять, мимовільна та довільна пам'ять.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Питання для бесіди

1. Що таке умовні рефлекси?

2. Навіщо потрібно навчатися?

3. Чи є пам’ять у комах?

4. Чи є пам’ять у ссавців, які не належать до ряду Примати?

5. Навіщо людині потрібна пам’ять?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Розповідь учителя з елементами бесіди

Види навчання

У різні епохи формувалися свої погляди на завдання й характер навчання, що визначали навчальний процес, специфічний для кожного суспільства, конкретних умов його життя, тенденції в теорії та практиці навчання. Так, у середньовіччя склався догматичний вид навчання. Така система не сприяла розумовому розвиткові учнів, не пробуджувала інтересу до знань.

Пояснювально-ілюстративне навчання забезпечує сприймання учнями навчальної інформації з одночасним її узагальненням, засвоєнням понять, законів, теорій. Мета практичних вправ — поглиблення знань, формування, закріплення знань, умінь і навичок, застосування їх у нових ситуаціях. Вони передбачають самоконтроль ефективності засвоєння знань, умінь і навичок, повторення вивченого матеріалу. Цей вид навчання орієнтує на репродуктивне засвоєння знань, умінь і навичок.

Проблемне навчання передбачає послідовні й цілеспрямовані пізнавальні завдання, які учні розв’язують під керівництвом учителя й активно засвоюють нові знання. Використання теоретичних та експериментальних завдань само по собі ще не робить навчання проблемним. Усе залежить від того, наскільки вчителеві вдається надати цим завданням проблемного характеру й поєднувати проблемний підхід з іншими методичними підходами. Завдання стає пізнавальною проблемою, якщо воно потребує роздумів над проблемою, викликає в учнів пізнавальний інтерес, спирається на попередній досвід і знання за принципом аперцепції.

Пам'ять — це психічний феномен, який полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворенні минулого досвіду, що дає можливість його повторного застосування в життєдіяльності людини.

Види пам'яті

За змістом матеріалу, який запам’ятовують (тобто за модальністю), розрізняють рухову, емоційну, образну і словесно-логічну пам’ять.

Рухова пам'ять — це пам’ять на позу, рух тіла. Вона виявляється в людини ще в ранньому дитинстві та є основою для формування рухових навичок: ходіння, танцю, гри на музичному інструменті, спортивних, професійних та великої кількості інших навичок.

Емоційна пам'ять — це пам’ять емоцій, почуттів. Вона надає можливість зберігати емоції та почуття, що раніше виникали, і відновлювати певний емоційний стан у разі повторної дії в ситуації. Слідами в емоційній пам’яті є не самі по собі емоції та почуття, а події, що їх викликали. Особливості цієї пам’яті полягають у швидкості, винятковій стійкості, тривалості зберігання слідів та мимовільності відтворення.

Образна пам'ять — це пам’ять на зорові, слухові, нюхові, смакові, дотикові образи. У ній зберігаються картини навколишнього світу, звуки, запахи, що колись сприймалися людиною.

Словесно-логічна пам'ять — це суто людська пам’ять на думки, судження, закономірності та зв’язки між предметами і явищами дійсності. Цей вид пам’яті тісно пов’язаний з мовленням і мисленням, формується разом із ними й досягає свого розвитку пізніше за рухову, емоційну, образну.

За часом зберігання інформації розрізняють миттєву (сенсорну), короткочасну та довгострокову пам’ять.

У миттєвій (сенсорній) пам'яті інформація зберігається дуже короткий час (від 0,3 до 2,0 секунди) і стосується того, як відображається дійсність на рівні рецепторів. З допомогою цього виду пам’яті людина на дуже короткий час утримує картину зовнішнього світу. Її обсяг набагато перевищує обсяг короткочасної пам’яті, але інформація, яка міститься в ній, дуже швидко руйнується. Миттєва пам’ять забезпечує збереження сприйнятого образу під час мигання та рухів очима й під впливом інших факторів.

Короткочасна пам'ять утримує інформацію, яка надходить до неї з миттєвої та довгострокової пам’яті. Час зберігання інформації в ній — від 15 до 30 секунд. Ця пам’ять не має різновидів за модальністю і зберігає те, на що спрямована увага людини. Обсяг короткочасної пам’яті обмежений.

Довгострокова пам'ять практично не обмежена за об’ємом і тривалістю зберігання інформації.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Питання до учнів

1. В який період історії широко використовували догматичне навчання?

2. Які переваги має пояснювально-ілюстративне навчання?

3. Чи завжди можна використовувати проблемне навчання?

4. Що таке пам’ять?

5. Як людина запам’ятовує інформацію?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ






Personalised Essay Writing Service for You

Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити