Уроки біології для 9 класів -

Біологічні основи поведінки людини
Формування поведінки і психіки людини
Види пам’яті. Розвиток пам’яті

Освітня мета: закріпити знання про види пам’яті, навчитися їх розрізняти; скласти правила запам’ятовування.

Основні поняття і терміни: види пам’яті, моторна, образна, змістова, емоційна, мнемотехніка.

Структура уроку, основний зміст і методи навчання

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Біологічний диктант.

(«+» якщо твердження правильне, «-» — якщо хибне).

1. Пам’ять — це здатність нервової системи зберігати і відтворювати інформацію (+).

2. Короткий ряд інформації легше запам’ятати, ніж довший (+).

3. Все, що не зникає безслідно, у пам’яті зберігається у вигляді слідів (+).

4. Кількісні характеристики пам’яті — швидкість, точність, готовність (-).

5. Якісні характеристики пам’яті — обсяг, тривалість (-).

6. Сенсорна пам’ять — це збереження інформації на час, потрібний для виконання завдання (+).

7. Тривале збереження знань, образів — короткочасна пам’ять (-).

8. Закріплення в пам’яті певних знань — це запам’ятовування (+).

9. Запам’ятовування пов’язане зі свідомим запам’ятовуванням — це довільне (+).

10. Події, що відбулися в дитинстві під впливом сильних емоцій — це сенсорна пам’ять (-).

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Завдання учням: прочитайте текст підручника і заповніть схему «Види пам’яті», вказавши, що є об’єктом запам’ятовування.



В 70-ті роки вчені, що працювали над створенням штучного інтелекту, стали розрізняти пам’ять: процедурну і декларативну.

Процедурна пам’ять — це пам’ять на дії. Вона представлена моторними навичками. Може здійснюватися без усвідомлення.

Декларативна пам’ять — це процес запам’ятовування об’єктів подій, епізодів. Це пам’ять на обличчя, місце дії, предмети. Вона є свідомою. Минає швидко після першого «уроку». З допомогою декларативної пам’яті ми розрізняємо знайомі і незнайомі події.

Процедурна пам’ять тече поволі, вимагає повторення, дозволяє зберігати інформацію про причинно-наслідкові дії.

2. Розвиток пам’яті. Механізми збереження інформації. (Розповідь вчителя).

Мальовничо описаний англійським фізіологом Греєм В. Уотером: «Це не річ, а процес, не копійка, що лежить на столі, а свічка, що горить на вівтарі».

Для того, щоб пам’ятати вивчену інформацію, недостатньо мати добру пам’ять, необхідно постійно працювати над її поліпшенням.

Щорічно у Лондоні відбувається чемпіонат світу з механічного запам’ятовування. У ньому беруть участь різні люди. Після закінчення змагань чемпіон характеризує особливості своєї пам’яті з прийомами тренування пам’яті.

Мнемотехніка займається удосконаленням техніки запам’ятовування і тренування пам’яті.

Складаємо разом поради для успішного запам’ятовування.

а) Наявність інтересу до того, що запам’ятовуєш, і уваги в процесі засвоєння і відтворення матеріалу.

б) Почуття, такі як радість, гнів, сум, впливають краще на запам’ятовування, ніж байдужість.

в) Потрібно розуміти те, що запам’ятовуєш.

г) Важливо поставити мету для того, щоб краще засвоїти.

д) Поєднувати запам’ятовування з мисленням.

ж) Наявність знань з того навчального предмету, з якого засвоюється матеріал, сприяє запам’ятовуванню.

з) Пам’ятай: запам’ятовування — це праця нелегка.

е) Використовуй штучні прийоми мнемотехніки зрідка.

Львівського лікаря Андрія Слюсарчука усі знають як рекордсмена із запам’ятовування інформації. Він за 10 днів запам’ятав число значенням в 500 тисяч знаків. Зі слів лікаря, на запам’ятовування 752 сторінок «Війни і миру» Л.Толстого знадобилося не більше 6 годин, а щоб повністю вивчити мову — 25 днів.

Для кращого запам’ятовування колись давньогрецький учений Сионід описав такий мнемотехнічний прийом: якщо слід утримати в пам’яті багато різних відомостей, достатньо подумки уявити місто, вулицю міста, будинки на вулицях, кімнати в будинках. У кожній кімнаті зберігається своя інформація.

III. Закріплення знань учнів.

1. Рольова гра «На прийомі в психоаналітика».

Завдання: визначити, який вид пам’яті є у пацієнтів.

Запитання до психоаналітика.

а) Актриса викликає в себе сльози, пригадуючи сумний випадок із життя для того, щоб зіграти нещастя в театрі. (Емоційна).

б) Академік Іоффе з пам’яті користувався таблицею логарифмів. (На числа).

в) Бетховен (глухий), писав свої музичні твори. (Образно-слухова).

г) М. Некрасов добре пам’ятав усі свої 2 тис. віршів. (Логічно-змістова).

2. Вісім законів пам’яті. (Розповідь вчителя).

Закон осмислення — найпростіший, проте найважливіший. «Люди так погано запам’ятовують прочитане тому, що вони надто мало думають самі», — вважав німецький письменник Георг Ліхтенберг. Чим глибше осмислюємо запам’ятовуване, тим міцніше, легше і докладніше воно зберігається в пам’яті.

Закон інтересу. «Щоб перетравити знання, потрібно проковтнути їх з апетитом», — писав Анатоль Франс. Цікаве, «апетитне» запам’ятовується легко, бо ми не витрачаємо на це спеціальних зусиль — працює мимовільне запам’ятовування.

Закон попередніх знань. Чим більше у вас знань з певної теми, тим легше запам’ятовується все нове. Кожен, мабуть, помічав за собою: береш в руки книжку, яку читав колись давно, а читаєш її, як уперше. Отже, першого разу не вистачало досвіду та інформації з цієї теми, а тепер знання нагромадилися.

Закон готовності до запам’ятовування. До запам’ятовування якої інформації ви готуєтеся — таку і одержите з тексту. Те саме стосується і настанови на час. Запам’ятовуючи надовго, ви запам’ятаєте цю інформацію в будь-якому випадку краще, ніж запам’ятовуючи на короткий час.

Закон асоціацій описав ще в IV ст. Аристотель. Уявлення, що виникають одночасно, викликають одне одного з пам’яті асоціативно. Наприклад, інтер’єр кімнати викликає спогади про події, які в ній відбулися.

Закон послідовностей. Алфавіт легко вимовити у звичному порядку і важко в протилежному. Поняття, завчені одне за одним, під час пригадування викликають одне одного за порядком.

Закон сильних вражень. Чим більше вражень від запам’ятовуваного, тим яскравіший образ. Звідси завдання — усіма засобами посилювати перше враження від запам’ятовуваного.

Закон гальмування. Усяке наступне запам’ятовування гальмує попереднє. Завчена інформація повинна «відстоятися», перш ніж ви зможете братися за іншу. Кращий спосіб забути тільки-но запам’ятоване — відразу запам’ятати подібний матеріал. Звідси рекомендації: не вчіть фізику після математики, літературу після історії, вірші вчіть перед сном.

IV. Домашнє завдання.

Вивчити відповідну тему із підручника.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити