I СЕМЕСТР

ПОВТОРЕННЯ ОСНОВНИХ ПИТАНЬ КУРСУ ХІМІЇ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ (4 год.)

УРОК 2

Тема уроку. Хімічний зв’язок, будова речовини

Цілі уроку: актуалізувати знання учнів про природу хімічного зв’язку, види хімічного зв’язку; розвивати вміння використовувати теоретичні знання для прогнозування властивостей елементів та їхніх сполук на підставі знань про будову атома й будову речовини; розвивати навички складання молекулярних і структурних формул речовин, описувати властивості речовин на підставі знань про хімічний зв’язок.

Тип уроку: повторення й систематизації знань.

Форми роботи: фронтальна, групова.

Обладнання: періодична система хімічних елементів, ряд активності металів, таблиця розчинності, схема до уроку 2.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

II. Актуалізація опорних знань учнів з теми «Хімічний зв’язок. Будова речовини»

1. Фронтальна бесіда за основними питаннями теми

(з використанням схеми 2)

Поясніть, як ви розумієте поняття «хімічний зв’язок».

Хімічний зв’язок — це сила, що втримує разом певне число атомів, іонів, молекул.

Отже, це взаємодії, що приводять до об’єднання хімічних частинок у речовини. Хімічний зв’язок буває внутрішньо-молекулярним і міжмолекулярним (міжмолекулярні взаємодії).

Які зв’язки називаються міжмолекулярними?

Міжмолекулярні зв’язки — це зв’язки між молекулами. Це водневий зв’язок, іон-дипольний зв’язок (за рахунок утворення цього зв’язку відбувається, наприклад, утворення гідратної оболонки іонів), диполь-дипольний (за рахунок утворення цього зв’язку з’єднуються молекули полярних речовин, наприклад, у рідкому ацетоні) та ін.

Який зв’язок називається іонним?

Іонний зв’язок — це хімічний зв’язок, утворений за рахунок електростатичного притягання різнойменно заряджених іонів. У бінарних сполуках (сполуках з двох елементів) він утворюється у випадку, коли одні атоми легко віддають електрони, а інші схильні їх приймати (зазвичай це атоми елементів, що утворюють типові метали, а також атоми елементів, які утворюють типові неметали); електронегативність таких атомів значною мірою відрізняється (Δχ> 2).

Іонний зв’язок є ненаправленим і ненасичуваним.

Поясніть механізм утворення ковалентного зв’язку.

Ковалентний зв’язок — це хімічний зв’язок, що виникає за рахунок перекривання електронних хмарин неспарених електронів. Ковалентний зв’язок утворюється між атомами з однаковою або близькою електронегативністю. Необхідна умова — наявність неспарених електронів в обох атомів, що зв’язуються (обмінний механізм), або неподіленої пари в одного атома й вільної орбіталі — у другого (донорно-акцепторний механізм):

а		H - H	H2	Одна загальна пара електронів; H одновалентний
б			N2	Три загальні пари електронів; N тривалентний
в		H - F	HF	Одна загальна пара електронів; H і F одновалентні
г			NH4+	Чотири загальні пари електронів; N чотиривалентний

За характером перекривання електронних хмарин («орбіталей») ковалентний зв’язок поділяється на σ-зв’язок і π-зв’язок. σ-зв’язок утворюється за рахунок прямого перекривання електронних хмарин (уздовж прямої, що з’єднує ядра атомів), π-зв’язок — за рахунок бічного перекривання (по обидва боки від площини, у якій перебувають ядра атомів).

За кількістю загальних електронних пар ковалентні зв’язки поділяються на такі:

• прості (одинарні) — одна пара електронів (σ-зв’язок);

• подвійні — дві пари електронів (σ-зв’язок і π-зв’язок);

• потрійні — три пари електронів (σ-зв’язок і два π-зв’язки).

Подвійні й потрійні зв’язки називаються кратними зв’язками.

Наведіть приклади сполук із кратними зв’язками.

За розподілом електронної густини між атомами, що зв’язуються, ковалентний зв’язок поділяється на неполярний і полярний. Неполярний зв’язок утворюється між однаковими атомами, полярний — між різними (Δχ > 2).

Що таке електронегативність?

Електронегативність — це міра здатності атома в речовині притягувати до себе загальні електронні пари.

Електронні пари полярних зв’язків зміщені в бік більш електронегативних елементів. Власне зсув електронних пар називається поляризацією зв’язку. Часткові (надлишкові) заряди, що утворюються в процесі поляризації, позначаються δ+ і δ-, наприклад: Hδ+ ^ Fδ-.

Ковалентний зв’язок має спрямованість і насичуваність, а також здатність поляризуватися.

Для пояснення і прогнозування взаємного напрямку ковалентних зв’язків використовують модель гібридизації.

Гібридизація атомних орбіталей і електронних хмар — це передбачуване вирівнювання атомних орбіталей за енергією, а електронних хмарин — за формою в процесі утворення атомом ковалентних зв’язків.

Найчастіше трапляються три типи гібридизації: sp-, sp2- і sp3-гiбридизація. Наприклад:

• sp-гібридизація — у молекулах C2H2, BeH2, CO2 (лінійна будова);

• sp2-гібридизація — у молекулах C2H4, C6H6, BF3 (пласка трикутна форма);

• sp3-гібридизація — у молекулах CCl4, SiH4, CH4 (тетраедрична форма); NH3 (пірамідальна форма); H2O (кутова форма).

Назвіть особливості металевого зв’язку.

Металевий зв’язок — це хімічний зв’язок, утворений за рахунок усуспільнення валентних електронів усіх атомів металевого кристала, що зв’язуються. У результаті утворюється єдина електронна хмарина кристала, що легко зміщається під дією електричної напруги, звідси — висока електропровідність металів.

Металевий зв’язок утворюється в тому випадку, коли атоми, що зв’язуються, великі й тому схильні віддавати електрони. Прості речовини з металевим зв’язком — метали (Na, Ba, Al, Cu, Au та ін.), складні речовини — інтерметалеві сполуки (AlCr2, Ca2Cu, Cu5Zn8 та ін.).

Металевий зв’язок не має спрямованості й насичуваності. Він зберігається й у розплавах металів.

Який зв’язок називається водневим?

Водневий зв’язок — це міжмолекулярний зв’язок, утворений за рахунок взаємодії високоелектронегативного атома й атома Гідрогену з більшим позитивним частковим зарядом. Утворюється в тих випадках, коли в одній молекулі є атом з неподіленою парою електронів і високою електронегативністю (F, O, N), а в іншій — атом Гідрогену, зв’язаний дуже полярним зв’язком з одним з таких атомів.

Наведіть приклади міжмолекулярних водневих зв’язків:

H - O - H ... OH2

H - O - H ... NH3

H - O - H ... F - H

H - F ... H - F

Внутрішньо-молекулярні водневі зв’язки існують у молекулах поліпептидів, нуклеїнових кислот, білків тощо.

Мірою міцності будь-якого зв’язку є енергія зв’язку.

Енергія зв’язку — це енергія, необхідна для розриву певного хімічного зв’язку в 1 моль речовини. Одиниця вимірювання — 1 кДж/моль.

Енергії іонного й ковалентного зв’язків — одного порядку, енергія водневого зв’язку — на порядок менша.

2. Будова речовини

На які групи за типом будови поділяються всі речовини?

На молекулярні й немолекулярні. Серед органічних речовин переважають молекулярні речовини, серед неорганічних — немолекулярні.

За типом хімічного зв’язку речовини поділяються на речовини з ковалентним зв’язком, речовини з іонним зв’язком (йонні речовини) та речовини з металевим зв’язком (метали).

Речовини з ковалентним зв’язком можуть бути молекулярними й немолекулярними. Це істотно позначається на їхніх фізичних властивостях.

Наведіть приклади речовин молекулярної будови.

Молекулярні речовини складаються з молекул, зв’язаних між собою слабкими міжмолекулярними зв’язками, наприклад: H2, O2, N2, Cl2, Br2, S8, P4 та інші прості речовини; CO2, SO2, N2O5, H2O, HCl, HF, NH3, CH4, C2H5OH, органічні полімери й багато інших речовин. Ці речовини не характеризуються високою міцністю, мають низькі температури плавлення й кипіння, не проводять електричного струму, деякі з них розчиняються у воді або інших розчинниках.

Які властивості мають речовини немолекулярної будови?

Немолекулярні речовини з ковалентними зв’язками, або атомні речовини (алмаз, графіт, Si, SiO2, SiC та ін.), утворюють дуже міцні кристали (виняток — шаруватий графіт), вони нерозчинні у воді та інших розчинниках, мають високі температури плавлення й кипіння, більшість із них не проводить електричного струму (крім графіту, що виокремлюється електропровідністю, і напівпровідників — силіцію, германію та ін.)

Охарактеризуйте фізичні властивості іонних речовин.

Усі іонні речовини — тверді тугоплавкі речовини, розчини й розплави яких проводять електричний струм. Багато які з них розчиняються у воді. Слід зазначити, що в іонних речовинах, кристали яких складаються зі складних іонів, наявні й ковалентні зв’язки, наприклад: (Na+)2(SO42-), (К+)3(PO43-), (NH4+)(NO3-) тощо. Ковалентними зв’язками пов’язані атоми, з яких складаються складні іони.

Наведіть приклади фізичних властивостей речовин з металевим зв’язком.

Метали (речовини з металевим зв’язком) дуже різноманітні за своїми фізичними властивостями.

Характерними фізичними властивостями металів є їхня висока електропровідність (на відміну від напівпровідників, зменшується з підвищенням температури), висока теплоємність і пластичність (у чистих металів).

У твердому стані майже всі речовини складаються з кристалів. За типом будови й типом хімічного зв’язку кристали («кристалічні ґратки») поділяють на атомні (кристали немолекулярних речовин з ковалентним зв’язком), іонні (кристали іонних речовин), молекулярні (кристали молекулярних речовин з ковалентним зв’язком) і металеві (кристали речовин з металевим зв’язком).

III. Керована практика

На розсуд учителя й залежно від підготовленості класу завдання можна використовувати для фронтальної, групової або індивідуальної роботи.

Завдання 1. Наведіть приклади речовин, які мають іонну, атомну й молекулярну кристалічні ґратки. Яка з цих речовин матиме найнижчу температуру плавлення, а яка — найвищу? Чому?

Завдання 2. Оксиген утворює хімічні зв’язки з Натрієм, Хлором, Нітрогеном і Цинком. Запишіть формули цих сполук, укажіть вид хімічного зв’язку й тип кристалічної ґратки. Поясніть, який зв’язок буде найменш полярним.

Завдання 3. З огляду на положення Оксигену, Сульфуру й Селену в періодичній системі укажіть вид хімічного зв’язку й тип кристалічних ґраток у сполуках цих елементів з Гідрогеном. Поясніть, у якій з цих сполук зв’язок найменш полярний.

Завдання 4. Який з хімічних зв’язків є найбільш полярним?

H - Cl, H - Br, H - І, H - P, H - S.

Поясніть, чому. Укажіть вид хімічного зв’язку.

Завдання 5. Наведіть приклади речовин, у яких Флуор утворює іонний, ковалентні полярний та неполярний зв’язки, укажіть тип кристалічних ґраток у цих сполуках.

Завдання 6. Метал масою 4,5 г, що має ступінь окиснення в сполуках +3, прореагував із хлоридною кислотою. При цьому виділився водень об’ємом 5,6 л (н. у.). Назвіть метал.

Завдання 7. Деякий метал масою 1,22 г у результаті взаємодії з хлором утворює сполуку масою 4,75 г. Ступінь окиснення цього металу в хлориді +2. Назвіть метал.

Завдання 8. У результаті взаємодії деякого металу масою 0,92 г з хлором одержали хлорид металу масою 2,34 г. Назвіть метал, якщо його ступінь окиснення в хлориді дорівнює +1.

Завдання 9. У результаті взаємодії деякого металу з водою в процесі нагрівання утворився оксид зі ступенем окиснення металу +2. Маса оксиду, що утворився, дорівнює 16,2 г, утвореної води — 0,4 г. Визначте, який метал було взято для реакції з водою.

IV. Підбиття підсумків і висновки

Оцінюємо роботу учнів, оцінки виставляємо за бажанням учнів.

V. Домашнє завдання

Повторити теорію електролітичної дисоціації.

Додаток

Схема 2

 

Ковалентний полярний (Δχ) — ________________________________________________   

Ковалентний неполярний (Δχ) — ______________________________________________

Іонний (Δχ) — ______________________________________________________________

Металевий (Δχ) — __________________________________________________________

δ-зв’язок — ________________________________________________________________

π-зв’язок — ________________________________________________________________

Типи гібридизації

 

sp	sp2	sp3

Типи кристалічних ґраток

 

Тип кристалічної ґратки	Тип хімічного зв’язку	Фізичні властивості речовини	Приклади речовин
Молекулярний
Іонний
Атомний
Металевий