РОЗРОБКИ УРОКІВ ХІМІЇ ЗА ІНТЕГРАЛЬНОЮ ТЕХНОЛОГІЄЮ
11 КЛАС

УРОК 24

Тема. Поняття про синтетичні лікарські препарати (на прикладі аспірину)


Цілі: дати поняття про синтетичні лікарські препарати, розглянути дію на організм і властивості аспірину; формувати вміння користуватись інструкцією до застосування лікарських препаратів і приготування розчинів.

Обладнання: роздавальний матеріал, мультимедійний проектор, комп’ютер.

Тип уроку: ВНМ (Д).

Форми роботи: лекція з елементами бесіди та презентацією, прийом «Асоціативний кущ», робота в групах.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу


II. Оголошення теми й мети уроку


III. Актуалізація опорних знань

Фронтальна бесіда

•     Для чого застосовуються лікарські препарати?

Прийом «Асоціативний кущ»


image28

 

•     Який вигляд мають відомі вам лікарські препарати?


IV. Мотивація навчальної діяльності

Безпосередньо зі здоров’ям людини пов’язане таке поняття, як «лікарські препарати». На сьогоднішньому уроці ми з вами детальніше ознайомимося з такими препаратами.


V. Вивчення нового матеріалу

Лікувальні препарати, лікарські засоби, ліки або медикаменти — речовини або суміші речовин, що вживаються для профілактики, діагностики, лікування захворювань, запобігання вагітності, усунення болю. Їх отримують із крові, плазми крові, органів і тканин людини або тварин, рослин, мінералів, шляхом хімічного синтезу або із застосуванням біотехнологій.

Усі сучасні лікарські засоби групуються за такими принципами:

1. Терапевтичне використання (наприклад, препарати для лікування пухлин, зниження артеріального тиску, протимікробні).

2. Фармакологічна дія, тобто ефект, що викликається (вазоділататори — розширювачі судин, спазмолітики — усувають спазм судин, анальгетики — знижують больове подразнення).

3. Хімічна будова (групи лікарських препаратів, схожих за своєю будовою: наприклад, усі саліцилати отримані на основі ацетилсаліцилової кислоти, — аспірин, саліциламід, метилсаліцилат і так далі).

4. Нозологічний принцип (ряд різних ліків, уживаних для лікування суворо певної хвороби (наприклад, засоби для лікування інфаркту міокарда, бронхіальної астми тощо)).

За походженням лікарські засоби поділяються на рослинні, тваринні та синтетичні.

За лікарською формою лікарські препарати класифікуються так:

•     тверді лікарські форми: таблетки, драже, гранули, мікрокапсули, порошки, пудри, сухі екстракти, грязьові плівки і т. д.;

•     рідкі лікарські форми: настоянки, екстракти, емульсії, соки, сиропи, масла, розчини для ін’єкцій (в ампулах, флаконах, шприц-тюбиках і т. д.);

•     м’які лікарські форми: мазі, супозиторії, медичні мила, капсули, гірчичники і т. д.;

•     фармацевтичні аерозолі: суспензійні, пінні, клейонко-утворюючі тощо.

Лікарські препарати з рослин можна виготовити самостійно в домашніх умовах: у вигляді соків, відварів, витяжок з коренів, кори, насіння, порошку з висушених частин рослин.

Одним зі здавна відомих лікарських засобів є аспірин, або ацетилсаліцилова кислота.

Ацетилсаліцилова кислота (аспірин) — безбарвні голчасті кристали моноклінної структури. У чистому вигляді не має запаху, але у вологому середовищі (наприклад, у разі контакту з повітрям) набуває запаху оцтової кислоти. Одержують взаємодією оцтового ангідриду й саліцилової кислоти. Уживають як протизапальний, знеболюючий, жарознижувальний засіб.

Історія відкриття аспірину розпочинається ще 2500-3500 років тому. У Давньому Єгипті та Римі були відомі цілющі властивості вербової кори, природного джерела саліцилатів, як жарознижувального й болезаспокійливого засобу. На папірусах, датованих ІІ тисячоліттям до н. е. і знайдених німецьким єгиптологом Георгом Еберсом, серед інших 877 медичних рецептів описані рекомендації щодо використання листя мирту (також містять саліцилову кислоту) у разі ревматичного болю й радикуліту. Близько тисячі років по тому батько медицини Гіппократ у своїх настановах рекомендував використовувати відвар вербової кори в разі лихоманки й пологових мук. У середині ХVШ ст. преподобний Едмунд Стоун, сільський вікарій з Оксфордшира, представив президентові Лондонського королівського товариства звіт про зцілення лихоманки вербовою корою. Часто для знеболювання відвар кори верби застосовували в поєднанні з настоянкою маку (чим не сучасний комбінований препарат). У такому вигляді його використовували аж до середини XIX ст., коли розвиток хімії дозволив розпочати серйозні дослідження складу лікарських засобів з рослинної сировини.

Так, 1828 р. професор хімії Мюнхенського університету Йоганн Бюхнер виділив з кори верби активну субстанцію — гіркий на смак глікозид, названий ним саліцин (від лат. Salix — верба). Речовина справляла жарознижувальну дію й під час гідролізу давала глюкозу й саліциловий спирт.

1829 р. французький аптекар Анрі Леруа провів гідроліз саліцилового спирту. 1838 р. італійський хімік Рафаель Піріа розділив саліцин на дві частини, виявивши, що лікувальні властивості має його кисла складова. По суті, це було перше очищення субстанції для подальшої розробки препарату аспірину.

Аспірин виявляє жарознижувальну, аналгезуючу та протизапальну дію, а також зменшує агрегацію тромбоцитів. Усмоктування ацетилсаліцилової та саліцилової кислот у травному тракті відбувається швидко й повністю. Максимальний рівень концентрації в плазмі крові досягається через 10-20 (кислота ацетилсаліцилова) або 45-120 (загальний рівень саліцилатів) хвилин. Ступінь зв’язування кислот білками плазми залежить від концентрації та становить 49-70 % — для кислоти ацетилсаліцилової і 66-98 % — для саліцилової. 50 % уведеної дози препарату метаболізується під час первинного проходження через печінку.

Аспірин уживають перорально. Таблетки можна подрібнити перед прийомом або проковтувати цілими, запиваючи рідиною. Одноразова доза для дорослих становить 300-1000 мг. Повторний прийом можливий через 4-8 годин. Максимальна добова доза не має перевищувати 4 г.

Найчастіші побічні ефекти — нудота, анорексія, біль в епігастральній ділянці. Можливе передозування.


VI. Робота в групах

1. Вивчення інструкції до застосування аспірину.

2. Вивчення інструкції до застосування дімексиду.

3. Пояснити написане: для лікування застосовують 30%-й водний розчин дімексиду.


VII. Обговорення результатів роботи в групах

•     Які основні питання описані в інструкціях до застосування лікарських препаратів?

•     Як приготувати водний розчин лікарського препарату?


VIII. Підсумок уроку


IX. Домашнє завдання

Учні об’єднуються в три групи. Завдання: підготувати повідомлення та презентації про шкідливий вплив тютюну, алкоголю й наркотичних речовин на організм людини.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити