РОЗРОБКИ УРОКІВ ХІМІЇ ЗА ІНТЕГРАЛЬНОЮ ТЕХНОЛОГІЄЮ
11 КЛАС

УРОК 28

Тема. Органічні сполуки в побуті. Поняття про побутові хімікати. Загальні правила поводження з побутовими хімікатами


Цілі: дати поняття про органічні сполуки в побуті, їх різновиди, властивості, дію на організм людини, правила поводження з побутовими хімікатами; формувати вміння надавати першу медичну допомогу в разі отруєння побутовими хімікатами.

Обладнання: роздавальний матеріал, мультимедійний проектор, комп’ютер.

Тип уроку: ВНМ(О).

Форми роботи: бесіда, лекція з презентацією, лабораторний дослід.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

 

II. Аналіз контрольної роботи

 

III. Актуалізація опорних знань

Фронтальна бесіда

•     Які хімічні речовини вам трапляються в побуті?

•     Які правила їх застосування?

 

IV. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку

У побуті нам практично щоденно трапляються продукти хімічної промисловості й хімічні процеси. Це прання білизни, миття посуду, доглядання за підлогою та меблями, застосування клею, приготування їжі, умивання з милом, догляд за шкірою обличчя тощо.

Сучасний асортимент препаратів побутової хімії надзвичайно широкий. Він налічує близько 2000 різних видів і продовжує зростати. З допомогою цих препаратів у побуті можна виконувати понад 2000 різних робіт і операцій. Усе частіше зі сфери побуту вони «перекочовують» у сфери виробництва й обслуговування. Так, препаратами побутової хімії користуються у своїй роботі перукарі (шампуні для волосся, лаки та ін.), водії, технічний персонал пралень, хімічних чисток, готелів, їдалень та ін.

 

V. Вивчення нового матеріалу

У наш час у побуті використовуються різноманітні хімічні засоби для прання, миття посуду, виведення плям, догляду за меблями, дезінфекції, препарати для боротьби з комахами й тарганами, засоби підгодівлі рослин тощо.

У разі правильного використання препарати побутової хімії безпечні. Але невміле користування ними може стати джерелом лиха.

 

 

За ступенем небезпеки для людини засоби побутової хімії можуть бути розділені на чотири групи:

1. Безпечні. На упаковці відсутній застережний напис. Це синтетичні засоби для прання, підсинення, підфарбовування, чищення посуду тощо.

2. Відносно безпечні. На упаковці є застережний напис, наприклад: «Уникайте потрапляння в очі».

3. Отруйні. На упаковці є напис «Отруйно», «Отрута» тощо.

4. Вогненебезпечні. На упаковці є напис «Вогненебезпечно», «Не розпилювати біля відкритого вогню».

 

Демонстраційний дослід. Зразки побутових хімікатів

Аніонні поверхнево-активні речовини (А-ПАР), що входять до складу миючих і пральних засобів. Вони знижують імунітет, викликають алергію, уражають мозок, печінку, нирки, легені, здатні накопичуватись у організмі, порушують структуру нуклеопротеїдів.

Автокосметика й різноманітні розчинники містять ацетон, який пригнічує ферментативну функцію організму, змінює формулу крові (зниження рівня альбумінів та підвищення глобулінів), здатен накопичуватися в організмі й викликати хронічне отруєння.

Гліколь, що входить до складу засобів для чищення скла та мийних засобів, впливає головним чином на центральну нервову систему й нирки (судинна та протоплазматична отрута, викликає ацидоз).

Гідроген пероксид може входити до складу підбілювачів, засобів для миття, видалення плям. Перекис гідрогену викликає подразнення, опіки, запалення шкіри.

Синтетичні мускуси містяться в косметиці, милі, освіжувачах повітря, пральних порошках. Вони накопичуються у тканинах, порушують роботу імунної системи та гормональну функцію організму, здатні підсилювати дію інших хімічних речовин.

Соляна (хлоридна) кислота входить до складу засобів для видалення вапняного нальоту та іржі. Вона викликає першіння в горлі, сльози, кашель, головний біль, у разі тривалого контакту — катар верхніх дихальних шляхів, руйнацію зубів, виразку або прободіння носової перегородки.

Триклозан, що є складовою частиною мила, зубної пасти, кремів, здатний перетворюватися на діоксин, який накопичується в організмі.

Формальдегід (метаналь, мурашиний альдегід) — консервант в освіжувачах повітря — діє на центральну нервову систему, центри зору та сітківку очей, дезактивує ферменти в органах і тканинах, пригнічує синтез нуклеїнових кислот, порушує обмін вітаміну С, є мутагеном, канцерогеном.

Фосфати, складова частина пральних порошків, взаємодіючи з А-ПАР, утворюють токсичні й канцерогенні речовини, погіршуючи екологічну ситуацію, спричиняють зниження імунітету, порушення нормального ходу вагітності в жінок і різноманітні відхилення у новонароджених, утворення пухлин (у тому числі ракових) у шлунково-кишковому тракті.

Джерелами забруднення осель можуть бути паласи, лінолеум, синтетичні миючі засоби, різні поліетиленові та полімерні матеріали, що виділяють формальдегід, дибутилфталат, метанол, амоніак, бензеномісткі речовини. З повітрям увесь цей набір потрапляє до організму людини, руйнуючи імунну систему.

До складу деяких речовин (наприклад, «Антинакип», «Персоль») входять розчини кислот і лугів. Якщо помилково вживати їх усередину, неминуче трапиться опік травного тракту, а в деяких випадках — і дихальних шляхів.

Плямовивідники також можуть стати причиною дуже тяжких отруєнь. Переважно вони містять мурашину й щавелеву кислоти, що небезпечні не тільки через сильну опікову дію.

Усі лакофарбові препарати містять спиртові сполуки та інші токсичні речовини, що шкідливо впливають насамперед на печінку. У разі отруєння аніліновим барвником кров утрачає здатність транспортувати кисень до органів і тканин, що може призвести до смерті через кисневе голодування організму.

Препарати, які використовуються проти комах, містять диметилфталат, що в організмі перетворюється на метиловий спирт, який, у свою чергу, розкладається на досить токсичні для центральної нервової системи речовини — мурашину кислоту й формальдегід.

Тяжкі отруєння викликають поширені в побуті кислоти: 80% -й розчин оцтової кислоти (оцтова есенція), соляна кислота, що міститься в рідині для миття ванн, карболова та щавлева кислоти, що входять до складу засобів для знищення плям іржі. З лугів найбільш небезпечні каустична сода, нашатирний спирт (водний розчин амоніаку).

Усі ці речовини потрібно зберігати окремо від харчових продуктів.

За будь-яких побутових отруєнь слід негайно звернутися до лікаря. Але ще до його появи потрібно надати потерпілому першу допомогу. Головне завдання першої допомоги — виведення з організму отруйного продукту або його знешкодження.

Часто ефективним засобом для виведення отрути є промивання шлунка. Потерпілому необхідно дати випити кілька склянок води та викликати блювання. У воду можна додати сіль чи суху гірчицю (дві чайні ложки на склянку води), у разі отруєння фосфорорганічними речовинами, а також метиловим спиртом у воду додають питну соду (одна чайна ложка на склянку води), а у разі випадку отруєння отруйними рослинами — калій перманганат (розчин мусить мати слабкий рожевий колір). Необхідно зробити три-чотири промивання шлунка, а потім дати потерпілому проносне.

У разі отруєння нашатирним спиртом, каустичною содою та препаратами, що містять її, кислотами, оцтовою есенцією, препаратами із сильнодіючих кислот, а також органічними розчинниками, засобами для виведення плям, змивами фарб потерпілому слід випити дві-три склянки води. Добре діє розведений у воді розчин яєчних білків (шість білків на 0,5 л води), а також кисіль, желе, рисовий і вівсяний відвари. Молоко рекомендується тільки в разі отруєння кислотами чи препаратами, що їх містять.

 

VI. Осмислення знань

Лабораторний дослід. Ознайомлення зі змістом інструкцій до товарів побутової хімії

 

VII. Підсумок уроку

 

VIII. Домашнє завдання




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити