Усі уроки хімії 8 клас - 2016 рік

ТЕМА 1. ПЕРІОДИЧНИЙ ЗАКОН І ПЕРІОДИЧНА СИСТЕМА ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ Д. І. МЕНДЕЛЄЄВА. БУДОВА АТОМА

УРОК 5 ПЕРІОДИЧНИЙ ЗАКОН І ПЕРІОДИЧНА СИСТЕМА ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ Д. І. МЕНДЕЛЄЄВА

Цілі:

- Формування ключових компетентностей:

- саморозвитку й самоосвіти — створення проблемних ситуацій;

- інформаційної — вміння роботи скорочені записи, висновки й узагальнення;

- комунікативної — вміння працювати в парі.

- Формування предметних компетентностей: ознайомити учнів з історією відкриття періодичного закону, показати на прикладі 18 елементів періодичне повторення властивостей елементів залежно від відносних атомних мас; формулювати періодичний закон і показати, що він є основою для створення періодичної системи; дати поняття «період», «група», «підгрупа»; вивчити зміну металічних і неметалічних властивостей у періодах; виховувати інтерес до вивчення хімії.

Обладнання: періодична система хімічних елементів (ПСХЕ).

Тип уроку: ВНМ(О).

Форми роботи: бесіда, лекція, прийом «Хімічний крос», робота в парах, робота з ПС, демонстрація.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. «Хімічний крос» за основними поняттями попереднього уроку

✓ Класифікація елементів.

✓ Природні групи елементів.

✓ Лужні метали.

✓ Галогени.

✓ Інертні елементи.

✓ Лужноземельні метали.

Під час уроку ці поняття доповнимо новими:

✓ Періодичний закон.

✓ Періодична система.

✓ Період.

✓ Група.

✓ Підгрупа.

✓ Зміна металічних (неметалічних) властивостей у періодах і групах.

2. Робота в парах для закріплення знань про природні групи елементів

Клас поділяємо на пари.

Завдання парам (чотири варіанти)

Варіант І

1. Назвіть лужні елементи.

2. Запишіть рівняння реакцій хлору з металами й Гідрогеном. Вкажіть валентність галогенів у сполуках з Гідрогеном і металами.

3. Запишіть формули оксидів і гідроксидів, утворених лужними металами Натрієм, Рубідієм. Який характер цих сполук (основний, кислотний, амфотерний)?

Варіант ІІ                                                           

1. Назвіть галогени.

2. Запишіть основні хімічні властивості лужних металів на прикладі Літію, Калію, Цезію. Чому вони мають таку назву?

3. Запишіть формули сполук галогенів з Гідрогеном. Який характер цих сполук у водних розчинах?

Варіант ІІІ                                                          

1. Назвіть інертні гази.

2. Запишіть рівняння реакцій взаємодії Брому з металами та Гідрогеном. Як змінюється активність галогенів зверху вниз?

3. Запишіть формули оксидів і відповідних їм гідроксидів Кальцію й Барію.

 Варіант IV                                                         

1. Назвіть лужноземельні елементи.

2. Запишіть рівняння реакцій Барію й Кальцію з водою, знаючи, що вони подібні до властивостей лужних металів. (Зверніть увагу на валентність цих елементів.)

3. Запишіть формули оксидів і відповідних їм гідроксидів Цезію та Францію. Як змінюється активність лужних металів зверху вниз?

Після закінчення роботи обговорюємо результати парної роботи за основними питаннями завдань.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Бесіда

▼ Що поклав в основу своєї роботи над періодичним законом Д. І. Менделєєв?

▼ Чому виникла необхідність створити більш досконалу класифікацію елементів?

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Лекція з елементами бесіди

Пояснення проводимо у формі лекції з елементами бесіди.

1) Для більш повного розуміння відкриття періодичного закону пропонуємо учням записати у рядок 18 елементів за збільшенням їхньої атомної маси.

2) Далі пропонуємо знайти елементи з подібними властивостями й підкреслити їх: лужні — однією рискою, галогени — двома, інертні гази — трьома рисками.

3) Звертаємо увагу учнів на те, що елементи з подібними властивостями повторюються через певні, однакові проміжки, тобто періодично.

4) Формулюємо періодичний закон.

5) Показуємо учням, як була побудована періодична система хімічних елементів. Демонструємо її форми — довгу та коротку.

6) Формулюємо поняття — період, група, підгрупа.

7) Показуємо зміну металічних (неметалічних) властивостей у періодах та групах (малюємо схему).

VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Що поклав в основу класифікації елементів Д. І. Менделєєв?

2. Сформулюйте періодичний закон.

3. Що є графічним відображенням періодичного закону?

4. Опишіть будову періодичної системи?

5. Що таке період?

6. Де розміщуються елементи з подібними властивостями?

7. Знайдіть елемент за координатами: ІV період, ІІІ група, головна підгрупа.

8. Учні наводять власні приклади одне одному за Періодичною системою.

VII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Захист навчального проекту «Форми періодичної системи хімічних елементів».

VIII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

МАТЕРІАЛИ ДО УРОКУ

Історія відкриття періодичного закону хімічних елементів

За легендою, думка про систему хімічних елементів прийшла до Менделєєва уві сні, проте відомо, що одного разу на запитання, як він відкрив періодичну систему, учений відповів: «Я над нею, можливо, двадцять років міркував, а ви думаєте: сидів, і раптом... готове». Написавши на картках основні властивості кожного елемента (їх у той час було відомо 63, з яких один — Дідім Di — опинився в подальшому сумішшю двох знову відкритих елементів — Празеодиму й Неодиму), Менделєєв починає багаторазово переставляти ці картки, складати з них ряди схожих за властивостями елементів, зіставляти ряди один з одним. Підсумком роботи став відправлений 1869 року в наукові установи Росії та інших країн перший варіант системи («Досвід системи елементів, заснованої на їхній атомній вазі й хімічній подібності»), в якому елементи були розставлені по дев’ятнадцяти горизонтальних рядах та по шести вертикальних стовпцях. 1870 року Менделєєв в «Основах хімії» публікує другий варіант системи («Природну систему елементів»), що має більш звичний для нас вигляд: горизонтальні стовпці елементів-аналогів перетворилися на вісім вертикально розташованих груп; шість вертикальних стовпців першого варіанта перетворилися на періоди. Кожен період був розбитий на два ряди; елементи різних рядів утворили підгрупи.

Сутність відкриття Менделєєва полягала в тому, що зі збільшенням атомної маси хімічних елементів їхні властивості змінюються не монотонно, а періодично. Після певної кількості різних за властивостями елементів, розташованих за збільшенням атомної ваги, властивості починають повторюватися. Наприклад, натрій схожий на калій, фтор схожий на хлор, а золото схоже на срібло й мідь. Зрозуміло, властивості не повторюються в точності, до них додаються і зміни.

Відмінністю роботи Менделєєва від робіт його попередників було те, що основ для класифікації елементів у Менделєєва була не одна, а дві — атомна маса й хімічна схожість. Для того щоб періодичність повністю дотримувалася, Менделєєв зробив дуже сміливі кроки: він виправив атомні маси деяких елементів; кілька елементів розмістив у своїй системі всупереч прийнятим у той час уявленням про їхню схожість з іншими (наприклад, талій, який вважали лужним металом, він помістив у третю групу згідно з його фактичною максимальною валентністю); залишив у таблиці порожні клітини, де повинні були розміститися поки не відкриті елементи. 1871 року на основі цих робіт Менделєєв сформулював Періодичний закон.

Наукова правдивість Періодичного закону і природність періодичної системи отримали підтвердження незабаром: у 1875-1886 роках були відкриті Галій (екаалюміній), Скандій (екабор) і Германій (екасиліцій), для яких Менделєєв, користуючись періодичною системою, передбачив не тільки можливість їх існування, але й, з разючою точністю, цілий ряд фізичних і хімічних властивостей.

На початку XX століття з відкриттям будови атома було встановлено, що періодичність зміни властивостей елементів визначається не атомною вагою, а зарядом ядра, рівним атомному номеру й числу електронів, розподіл яких за електронними оболонок атома елемента визначає його хімічні властивості.

Подальший розвиток періодичної системи пов’язаний із заповненням порожніх клітин таблиці, в які поміщалися нові елементи: шляхетні (благородні, інертні) гази, природні та штучно отримані радіоактивні елементи. Сьомий період періодичної системи до сьогодні не завершено, проблема нижньої межі таблиці Менделєєва залишається однією з найважливіших у сучасній теоретичній хімії.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити