УСІ УРОКИ ХІМІЇ
9 клас
Тема 1
РОЗЧИНИ
Урок 19
Тема уроку. Узагальнення й систематизація знань з теми «Розчини»
Цілі уроку: узагальнити, систематизувати та скоригувати знання учнів з теми «Розчини»; з’ясувати рівень засвоєння знань, умінь і навичок про процеси, що протікають у розчинах, рівень розуміння основних понять, умінь використовувати їх на практиці.
Тип уроку: узагальнення й систематизації знань, умінь і навичок.
Форма роботи: гра-аукціон.
Обладнання: таблиця розчинності, періодична система, картки-завдання.
ХІД УРОКУ
I. Організація класу
II. Узагальнення й систематизація знань, умінь і навичок
Лот 1
1. Однорідна система, що складається з двох і більше компонентів. (Істинний розчин)
2. Електроліт, у процесі дисоціації якого в розчині утворюється один вид катіонів — H+. (Кислота)
3. Розчин, у якому кількість речовини за певної температури більше не розчиняється. (Насичений)
4. Процес розпаду електроліту на іони в розчині або розплаві. (Електролітична дисоціація)
5. Реакції взаємодії іонів у розчинах електролітів. (Реакції іонного обміну)
6. Процес взаємодії молекул розчиненої речовини з молекулами розчинника. (Сольватація)
7. Речовини, до складу яких входять молекули води, з’єднані з іонами металів. (Кристалогідрати)
8. Електроліт, у результаті дисоціації якого в розчині утворюється один вид іонів — гідроксигрупи. (Основа)
9. Дисперсна система, у якій дрібні часточки твердої речовини рівномірно розподілені в рідині. (Суспензії)
10. Дисоціація слабких електролітів у розчині відбувається... (Оборотно)
11. Відношення числа молекул, що продисоціювали, до загального числа молекул розчиненої речовини. (Ступінь дисоціації)
12. Дисперсна система, у якій часточки розчиненої речовини не помітні неозброєним оком, але які можна побачити з допомогою приладів. (Колоїдний розчин)
13. Процес розподілу молекул розчиненої речовини серед молекул розчинника. (Дифузія)
14. Реакція взаємодії між розчинами кислот і основ. (Нейтралізація)
15. Розчинник — це компонент розчину, що перебуває. (В агрегатному стані розчину)
16. Розчин з малим умістом розчиненої речовини. (Розведений)
17. Дисперсна система, у якій часточки рідини рівномірно розподілені в рідкому розчиннику. (Емульсія)
18. Розчинність твердої речовини у воді підвищується. (З підвищенням температури)
19. Електроліти, у процесі дисоціації яких утворюються катіони металів і аніони кислотних залишків. (Солі)
20. Дисперсні системи, у яких газоподібна речовина рівномірно розподілена в рідині. (Піни)
Лот 2 «Сім бід — один одвіт»
Заповніть порожнє поле речовинами, які необхідно додати до запропонованої речовини для здійснення реакції, що можна описати наведеним іонним рівнянням.
Команда 1
Х — AgNO3
Команда 2
Х — BaCl2
Команда 3
Х — K2SiO3
Команда 4
Х — H2SO4
Лот 3 «Поле чудес»
Заповніть порожні місця в таблиці. (Виграє той, хто швидше й правильно заповнить таблицю.)
|
ω |
m(реч.) |
M(H2O) |
M(розч.) |
1-й розчин |
15 % |
|
20 г |
|
2-й розчин |
|
40 г |
|
200 г |
3-й розчин |
|
70 г |
105 г |
|
1-й розчин + 2-й розчин |
|
|
|
|
2-й розчин + 3-й розчин |
|
|
|
|
1-й розчин + 3-й розчин |
|
|
|
|
Лот 4 «Один за всіх»
Розв’яжіть задачі.
1. На розчин натрій гідроксиду об’ємом 30 мл (ρ = 1,17 г/мл) з масовою часткою речовини 39,9 % подіяли надлишком розчину купрум(ІІ) хлориду. Обчисліть масу осаду.
2. На розчин нітратної кислоти об’ємом 40 мл (ρ = 1,12 г/мл) з масовою часткою кислоти 56,25 % подіяли надлишком розчину барій гідроксиду. Обчисліть масу солі.
3. Приготували насичений розчин калій нітрату масою 420 г (t = 60 °C). Обчисліть масу солі, що випаде в осад, якщо розчин остудити до 40 °С. Розчинність калій нітрату за температури 60 °C — 110 г, за 40 °C — 60 г.
4. Насичений за температури 100 °C розчин калій сульфату має масу 300 г. Обчисліть масу солі, що випаде в осад унаслідок охолодження до 45 °C. Розчинність калій сульфату за температури 100 °C — 25 г, за 45 °C — 20 г.
Лот 5 «Гонка за лідером»
Напишіть рівняння в іонній формі.
Команда 1
Команда 2
Команда 3
Команда 4
Записані на дошці рівняння перевіряють капітани команд-суперниць. Команда допомагає (за необхідності) своєму капітану.
Учитель повідомляє результати четвертого лоту, індивідуальні рейтинги кожного учня заносяться до протоколу й банку команди.
III. Підбиття підсумків уроку
Індивідуальний рейтинг кожного учня переводиться в оцінки за схемою:
✵ 1-4 Au — 3 бали
✵ 5-7 Au — 4 бали
✵ 8-10 Au — 5 балів
✵ 11-12 Au — 6 балів
✵ 13-14 Au — 7 балів
✵ 15-16 Au — 8 балів
✵ 17-18 Au — 9 балів
✵ 19 Au — 10 балів
✵ Понад 19 Au — 11-12 балів
Підбиваються особисті підсумки, оголошуються переможці (максимальний банк), присвоюються звання: «Кращий знавець теми «Розчини»», «Знавець теми « Розчини»», «Кандидат у знавці теми «Розчини»».
Після цього повідомляється командний результат і виставляються оцінки за урок.
IV. Домашнє завдання
Повторити матеріал теми, підготуватися до тематичного оцінювання з теми «Розчини».