Календарне планування 7-й клас

сього 52 години, 1,5 год на тиждень, із них 5 год — резервних)

К-ть г-н

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

3

Вступ

     Хімія — природнича наука. Речовини та їх перетворення у навколишньому світі.

     Короткі відомості з історії хімії.

     Правила поведінки учнів у хімічному кабінеті. Ознайомлення з обладнанням кабінету хімії та лабораторним посудом.

Учень/учениця:

   називає основне обладнання кабінету хімії, лабораторний посуд;

   знає і розуміє правила безпеки під час роботи в хімічному кабінеті;  

висловлює судження про застосування хімічних знань та історію їхнього розвитку.

Демонстрації:
1. Взаємодія харчової соди (натрій гідрогенкарбонату) з оцтом (водним розчином етанової кислоти).

2. Зміна забарвлення індикаторів у різних середовищах.

Практичні роботи: 

1. Правила безпеки під час роботи в хімічному кабінеті. Прийоми поводження з лабораторним посудом, штативом і нагрівними приладами. Будова полум’я.

21

Тема 1. Початкові хімічні поняття

     Фізичні тіла. Матеріали. Речовини. Молекули. Атоми. Як вивчають речовини. Спостереження й експеримент у хімії.

     Фiзичні властивості речовин. Чисті речовини і суміші (однорідні, неоднорідні). Способи розділення сумішей.

     Атом, його склад. Хімічні елементи, їхні назви і символи. Періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва. Структура періодичної системи.

     Маса атома. Атомна одиниця маси. Відносні атомні маси хімічних елементів.

Хімічні формули речовин. Прості та складні речовини. Багатоманітність речовин.

     Метали й неметали. Металічні та неметалічні елементи, їх розміщення в періодичній системі.

     Валентність хімічних елементів. Складання формул бінарних сполук за валентністю елементів. Визначення валентності елементів за формулами бінарних сполук. Зв'язок між розміщенням елемента у періодичній системі та його валентністю.

     Відносна молекулярна маса, її обчислення за хімічною формулою.

     Масова частка елемента в складній речовині.

     Фізичні та хімічні явища. Хімічні реакції та явища, що їх супроводжують. Хімічні властивості речовин.

Учень/учениця:

   називає хімічні елементи (не менше 20-ти) за сучасною науковою українською номенклатурою, записує їхні символи;

   описує якісний і кількісний склад речовин за хімічними формулами, явища, які супроводжують хімічні реакції;

   наводить приклади металічних і неметалічних елементів, простих і складних речовин, хімічних явищ у природі та побуті;

   розрізняє фізичні тіла, речовини, матеріали, фізичні та хімічні явища, фізичні та хімічні властивості речовин, чисті речовини і суміші, прості й складні речовини, металічні та неметалічні елементи, метали й неметали, атоми, молекули;

   пояснює зміст хімічних формул;

   використовує періодичну систему як довідкову для визначення відносної атомної маси і  валентності елементів;

   складає формули бінарних сполук за валентністю елементів;

визначає валентність елементів за формулами бінарних сполук;

   обчислює відносну молекулярну масу речовини за її формулою, масову частку елемента в складній речовині;

   спостерігає хімічні явища й описує спостереження, формулює висновки;

   уміло поводиться з лабораторним обладнанням;

   дотримується інструкції щодо виконання хімічних дослідів та правил безпеки під час роботи в хімічному кабінеті;

   виконує найпростіші лабораторні операції з нагрівання речовин, розділення сумішей;

   висловлює судження про багатоманітність речовин.

Розрахункові задачі:
1. Обчислення відносної молекулярної маси речовини за її формулою.
2. Обчислення масової частки елемента в складній речовині.

Демонстрації:
3-7. Хімічні реакції, що супроводжуються виділенням газу, випаданням осаду, зміною забарвлення, появою запаху, тепловим ефектом.

8. Зразки металів і неметалів.

9. Періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва.

Лабораторні досліди:

1. Ознайомлення з фізичними властивостями речовин. Опис спостережень. Формулювання висновків.
2. Ознайомлення зі зразками простих і складних речовин.
3. Проведення хімічних реакцій.
Практичні роботи:  
2. Розділення неоднорідної суміші.

3. Дослідження фізичних і хімічних явищ.

Домашній експеримент:

1. Взаємодія харчової соди з соком квашеної капусти, лимонною кислотою, кефіром.

2. Очищення води від накипу фільтруванням після її кип’ятіння.

13

Тема 2. Кисень

     Повітря, його склад.

     Оксиген. Поширеність Оксигену в природі. Кисень, склад його молекули, поширеність у природі. Фізичні властивості кисню.

     Закон збереження маси речовин під час хімічних реакцій. Схема хімічної реакції. Хімічні рівняння.

     Добування кисню в лабораторії та промисловості. Реакція розкладу. Поняття про каталізатор. Способи збирання кисню. Доведення наявності кисню.

     Хімічні властивості кисню: взаємодія з простими речовинами (вуглець, водень, сірка, магній, залізо, мідь). Реакція сполучення.

     Поняття про оксиди, окиснення (горіння, повільне окиснення, дихання).

     Взаємодія кисню зі складними речовинами (повне окиснення метану, гідроген сульфіду, глюкози).

     Умови виникнення та припинення горіння.

     Маркування небезпечних речовин.

     Колообіг Оксигену в природі. Озон. Проблема чистого повітря. Застосування та біологічна роль кисню.

Учень/учениця:

   називає склад молекул кисню, оксидів, якісний та кількісний склад повітря;
   наводить приклади
оксидів, реакцій розкладу і сполучення; приклади   маркування небезпечних речовин;
   описує поширеність Оксигену у природі; історію відкриття кисню, його фізичні властивості;

   розрізняє процеси горіння, повільного окиснення, дихання, реакції розкладу і сполучення;

   характеризує хімічні властивості кисню;

   пояснює суть реакцій розкладу і сполучення, процесів окиснення, колообігу Оксигену; сутність закону збереження маси речовин, рівнянь хімічних реакцій   аналізує умови процесів горіння та повільного окиснення;

   обґрунтовує застосування кисню;

   складає рівняння реакцій: добування кисню з гідроген пероксиду; кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом;

   використовує лабораторний посуд для добування (з гідроген пероксиду) і збирання кисню;

   визначає наявність кисню дослідним шляхом;

   оцінює роль кисню в життєдіяльності організмів, роль озону в атмосфері, вплив діяльності людини на чистоту повітря;

   дотримується запобіжних заходів під час використання процесів горіння;

   дотримується інструкції щодо виконання хімічних дослідів та правил безпеки під час роботи в хімічному кабінеті.

Демонстрації:
10. Дослід, що ілюструє закон збереження маси речовин.

11. Добування кисню з гідроген пероксиду.
12. Збирання кисню витісненням повітря та витісненням води.

13. Доведення наявності кисню.
14. Спалювання простих і складних речовин.

15. Маркування небезпечних речовин.

Практичні роботи:

4. Добування кисню з гідроген пероксиду, збирання, доведення його наявності.  

Домашній експеримент:

3. Дія гідроген пероксиду на сирі та відварені овочі, м’ясо.

10

Тема 3. Вода

     Вода, склад її молекули, поширеність у природі, фізичні властивості. Вода – розчинник.

     Розчин і його компоненти: розчинник, розчинена речовина.

     Кількісний склад розчину. Масова частка розчиненої речовини. Виготовлення розчину.

     Взаємодія води з оксидами. Поняття про гідрати оксидів: кислоти й основи. Поняття про індикатори.

     Значення води і водних розчинів у природі та житті людини. Кислотні дощі. Проблема чистої води. Охорона водойм від забруднення. Очищення води на водоочисних станціях та в домашніх умовах.

Учень:

   називає склад молекули води;

   наводить приклади водних розчинів; формули кислот і основ;

   описує поширеність води у природі, фізичні властивості води;

   розрізняє розчинник і розчинену речовину;

   обґрунтовує значення розчинів у природі та житті людини;

   складає рівняння реакцій води з   кальцій оксидом, натрій оксидом, фосфор(V) оксидом, карбон(ІV) оксидом; 
   обчислює масову частку і масу розчиненої речовини в розчині;

   виготовляє розчини з певною масовою часткою розчиненої речовини;

   розпізнає дослідним шляхом кислоти і луги;

   оцінює роль води  в життєдіяльності організмів;

   висловлює судження про вплив діяльності людини на чистоту водойм та їх охорону від забруднень;

   використовує набуті знання та навички в побуті та для збереження довкілля.

Розрахункові задачі:

3. Обчислення масової частки і маси розчиненої речовини в розчині.

Демонстрації:

16. Виготовлення розчинів.

17. Взаємодія кальцій оксиду з водою. Дія водного розчину добутої речовини на індикатори.  

18. Взаємодія фосфор(V) оксиду з водою. Дія водного розчину добутої речовини на індикатори.  

Лабораторні досліди:

5. Виготовлення водних розчинів із заданими масовими частками розчинених речовин.

6. Випробування водних розчинів кислот і лугів індикаторами.

Домашній експеримент:

4. Виготовлення водного розчину кухонної солі.

5. Очищення води кипятінням і за допомогою побутового фільтру

Орієнтовні об’єкти екскурсій. Хімічні лабораторії промислових і сільськогосподарських підприємств, науково-дослідних інститутів, вищих навчальних закладів. Пожежне депо. Водоочисна станція.

 

 

 

Календарне планування 7-й клас

сього 52 години, 1,5 год на тиждень, із них 5 год — резервних)

№ уроку

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1

2

3

Вступ (3г)

     Хімія — природнича наука. Речовини та їх перетворення у навколишньому світі.

     Короткі відомості з історії хімії.

     Правила поведінки учнів у хімічному кабінеті. Ознайомлення з обладнанням кабінету хімії та лабораторним посудом.

Учень/учениця:

   називає основне обладнання кабінету хімії, лабораторний посуд;

   знає і розуміє правила безпеки під час роботи в хімічному кабінеті;  

висловлює судження про застосування хімічних знань та історію їхнього розвитку.

Демонстрації:
1. Взаємодія харчової соди (натрій гідрогенкарбонату) з оцтом (водним розчином етанової кислоти).

2. Зміна забарвлення індикаторів у різних середовищах.

Практичні роботи: 

1. Правила безпеки під час роботи в хімічному кабінеті. Прийоми поводження з лабораторним посудом, штативом і нагрівними приладами. Будова полум’я.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

Тема 1. Початкові хімічні поняття (21г)

     Фізичні тіла. Матеріали. Речовини. Молекули. Атоми. Як вивчають речовини.

Спостереження й експеримент у хімії.

     Фiзичні властивості речовин. Чисті речовини і суміші (однорідні, неоднорідні). Способи розділення сумішей.

Практична робота №1. Розділенн неоднорідних сумішей.

     Атом, його склад. Хімічні елементи, їхні назви і символи.

Періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва. Структура періодичної системи.

Узагальнення знань на знання ПС.

     Маса атома. Атомна одиниця маси. Відносні атомні маси хімічних елементів.

Хімічні формули речовин. Прості та складні речовини. Багатоманітність речовин.

     Метали й неметали. Металічні та неметалічні елементи, їх розміщення в періодичній системі.

Узагальнення знань.

Контроль рівня навчальних досягнень учнів.

     Валентність хімічних елементів. Складання формул бінарних сполук за валентністю елементів.

Визначення валентності елементів за формулами бінарних сполук. Зв'язок між розміщенням елемента у періодичній системі та його валентністю.

     Відносна молекулярна маса, її обчислення за хімічною формулою.

Розв язання задач.

     Масова частка елемента в складній речовині.

Розв язання задач.

     Фізичні та хімічні явища. Хімічні реакції та явища, що їх супроводжують. Хімічні властивості речовин.

Практична робота №2. Дослідження фізичних та хфмфчних досліджень.

Контроль рівня навчальних досягнень за  темою:«Початкові хімічні поняття»

Учень/учениця:

   називає хімічні елементи (не менше 20-ти) за сучасною науковою українською номенклатурою, записує їхні символи;

   описує якісний і кількісний склад речовин за хімічними формулами, явища, які супроводжують хімічні реакції;

   наводить приклади металічних і неметалічних елементів, простих і складних речовин, хімічних явищ у природі та побуті;

   розрізняє фізичні тіла, речовини, матеріали, фізичні та хімічні явища, фізичні та хімічні властивості речовин, чисті речовини і суміші, прості й складні речовини, металічні та неметалічні елементи, метали й неметали, атоми, молекули;

   пояснює зміст хімічних формул;

   використовує періодичну систему як довідкову для визначення відносної атомної маси і  валентності елементів;

   складає формули бінарних сполук за валентністю елементів;

визначає валентність елементів за формулами бінарних сполук;

   обчислює відносну молекулярну масу речовини за її формулою, масову частку елемента в складній речовині;

   спостерігає хімічні явища й описує спостереження, формулює висновки;

   уміло поводиться з лабораторним обладнанням;

   дотримується інструкції щодо виконання хімічних дослідів та правил безпеки під час роботи в хімічному кабінеті;

   виконує найпростіші лабораторні операції з нагрівання речовин, розділення сумішей;

   висловлює судження про багатоманітність речовин.

Розрахункові задачі:
1. Обчислення відносної молекулярної маси речовини за її формулою.
2. Обчислення масової частки елемента в складній речовині.

Демонстрації:
3-7. Хімічні реакції, що супроводжуються виділенням газу, випаданням осаду, зміною забарвлення, появою запаху, тепловим ефектом.

8. Зразки металів і неметалів.

9. Періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва.

Лабораторні досліди:

1. Ознайомлення з фізичними властивостями речовин. Опис спостережень. Формулювання висновків.
2. Ознайомлення зі зразками простих і складних речовин.
3. Проведення хімічних реакцій.
Практичні роботи:  
2. Розділення неоднорідної суміші.

3. Дослідження фізичних і хімічних явищ.

Домашній експеримент:

1. Взаємодія харчової соди з соком квашеної капусти, лимонною кислотою, кефіром.

2. Очищення води від накипу фільтруванням після її кип’ятіння.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Тема 2. Кисень (13 г)

     Повітря, його склад.

     Оксиген. Поширеність Оксигену в природі. Кисень, склад його молекули, поширеність у природі. Фізичні властивості кисню.

     Закон збереження маси речовин під час хімічних реакцій.

Схема хімічної реакції. Хімічні рівняння.

     Добування кисню в лабораторії та промисловості. Реакція розкладу. Поняття про каталізатор.

Способи збирання кисню. Доведення наявності кисню.

     Хімічні властивості кисню: взаємодія з простими речовинами (вуглець, водень, сірка, магній, залізо, мідь). Реакція сполучення.

     Поняття про оксиди, окиснення (горіння, повільне окиснення, дихання).

     Взаємодія кисню зі складними речовинами (повне окиснення метану, гідроген сульфіду, глюкози).

     Умови виникнення та припинення горіння.

     Маркування небезпечних речовин.

     Колообіг Оксигену в природі. Озон. Проблема чистого повітря. Застосування та біологічна роль кисню.

Контроль рівня навчальних досягнень за темою: «Оксиген. Кисень».

Учень/учениця:

   називає склад молекул кисню, оксидів, якісний та кількісний склад повітря;
   наводить приклади
оксидів, реакцій розкладу і сполучення; приклади   маркування небезпечних речовин;
   описує поширеність Оксигену у природі; історію відкриття кисню, його фізичні властивості;

   розрізняє процеси горіння, повільного окиснення, дихання, реакції розкладу і сполучення;

   характеризує хімічні властивості кисню;

   пояснює суть реакцій розкладу і сполучення, процесів окиснення, колообігу Оксигену; сутність закону збереження маси речовин, рівнянь хімічних реакцій   аналізує умови процесів горіння та повільного окиснення;

   обґрунтовує застосування кисню;

   складає рівняння реакцій: добування кисню з гідроген пероксиду; кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом;

   використовує лабораторний посуд для добування (з гідроген пероксиду) і збирання кисню;

   визначає наявність кисню дослідним шляхом;

   оцінює роль кисню в життєдіяльності організмів, роль озону в атмосфері, вплив діяльності людини на чистоту повітря;

   дотримується запобіжних заходів під час використання процесів горіння;

   дотримується інструкції щодо виконання хімічних дослідів та правил безпеки під час роботи в хімічному кабінеті.

Демонстрації:
10. Дослід, що ілюструє закон збереження маси речовин.

11. Добування кисню з гідроген пероксиду.
12. Збирання кисню витісненням повітря та витісненням води.

13. Доведення наявності кисню.
14. Спалювання простих і складних речовин.

15. Маркування небезпечних речовин.

Практичні роботи:

4. Добування кисню з гідроген пероксиду, збирання, доведення його наявності.  

Домашній експеримент:

3. Дія гідроген пероксиду на сирі та відварені овочі, м’ясо.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Тема 3. Вода (10 г)

     Вода, склад її молекули, поширеність у природі, фізичні властивості. Вода – розчинник.

     Розчин і його компоненти: розчинник, розчинена речовина.

     Кількісний склад розчину. Масова частка розчиненої речовини. Виготовлення розчину.

Розв язання задач на масову частку розчинної речовини.

     Взаємодія води з оксидами. Поняття про гідрати оксидів: кислоти й основи. Поняття про індикатори.

Узагальнення знань за темою «Вода».

Контроль рівня навчальних  знаннь учнів за темою Вода».

     Значення води і водних розчинів у природі та житті людини. Кислотні дощі. Проблема чистої води. Охорона водойм від забруднення. Очищення води на водоочисних станціях та в домашніх умовах.

Узагальнення заннь учнів за темами вивчених за рік.

Контрольна робота №2.

Учень:

   називає склад молекули води;

   наводить приклади водних розчинів; формули кислот і основ;

   описує поширеність води у природі, фізичні властивості води;

   розрізняє розчинник і розчинену речовину;

   обґрунтовує значення розчинів у природі та житті людини;

   складає рівняння реакцій води з   кальцій оксидом, натрій оксидом, фосфор(V) оксидом, карбон(ІV) оксидом; 
   обчислює масову частку і масу розчиненої речовини в розчині;

   виготовляє розчини з певною масовою часткою розчиненої речовини;

   розпізнає дослідним шляхом кислоти і луги;

   оцінює роль води  в життєдіяльності організмів;

   висловлює судження про вплив діяльності людини на чистоту водойм та їх охорону від забруднень;

   використовує набуті знання та навички в побуті та для збереження довкілля.

Розрахункові задачі:

3. Обчислення масової частки і маси розчиненої речовини в розчині.

Демонстрації:

16. Виготовлення розчинів.

17. Взаємодія кальцій оксиду з водою. Дія водного розчину добутої речовини на індикатори.  

18. Взаємодія фосфор(V) оксиду з водою. Дія водного розчину добутої речовини на індикатори.  

Лабораторні досліди:

5. Виготовлення водних розчинів із заданими масовими частками розчинених речовин.

6. Випробування водних розчинів кислот і лугів індикаторами.

Домашній експеримент:

4. Виготовлення водного розчину кухонної солі.

5. Очищення води кипятінням і за допомогою побутового фільтру

Орієнтовні об’єкти екскурсій. Хімічні лабораторії промислових і сільськогосподарських підприємств, науково-дослідних інститутів, вищих навчальних закладів. Пожежне депо. Водоочисна станція.

Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити