Розробки уроків - Громадянська освіта - Інтегрований курс 10 клас І семестр - 2018

РОЗДІЛ І. ОСОБИСТІСТЬ ТА ЇЇ ІДЕНТИЧНІСТЬ

Урок 5. РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ. ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ ТА АВТОНОМІЯ ОСОБИСТОСТІ

Очікувані результати діяльності учнів:

Знання і розуміння: вільно оперує поняттями самореалізація, соціалізація; дискутує за темою особистої гідності, необхідності автономії особистості, ролі сім'ї у процесі формування людини та громадянина; демонструє навички критичного мислення щодо оцінки самого/самої себе; усвідомлює, що необхідне для більш повної реалізації людиною своїх задатків і можливостей.

Вміння і навички: вміє окреслити власні життєві пріоритети; усвідомлює необхідність збереження власної автономії та індивідуальності як важливої умови самореалізації особистості та формування різноманітного світу; усвідомлює свою ідентичність, поважає ідентичність інших; для аргументації власної позиції використовує інформацію з різних галузей знань; уміє окреслити власні життєві пріоритети.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та цілей уроку.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Інколи людське життя порівнюють із п’єсою, а людей — з акторами. Але хто автор цієї п’єси: природа, доля, Бог? І хто в ній ми? Чи ми просто сліпі виконавці чиєїсь чужої волі, чи хоча б її співавтори? І хто визначає, яку саме роль ми повинні грати в цій п’єсі? Чи маємо ми хоча б право вибору?

Запитання

· Чи існує призначення людини?

Висновок. Людина одночасно і може, і не може бути творцем і господарем власного життя. Те, наскільки людина може бути творцем свого життя, значною мірою залежить від самої людини: від її характеру, знань, вольових та інтелектуальних якостей, глибини розуміння сенсу життя і довкілля та соціальної дійсності, від її цілей та ідеалів, тобто від того, що формується нею завдяки власним зусиллям, у процесі її становлення. І чим швидше сформувалася людина, тим вищого рівня досягла вона у своєму розвитку, чим більше розуміє вона себе і навколишній світ, тим більшою мірою вона може впливати на своє життя, бути його архітектором.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Метод «Коло думок»

· Хто я? Що я можу і повинен зробити, щоб виправдати своє існування і щоб не минуло марно моє життя?

Висновок. Тільки самовизначившись, зайнявши якусь позицію, людина зможе правильно зрозуміти або визначити, як вона може досягти самореалізації. А це, у свою чергу, завжди залежить не тільки від самої людини, а й від умов, у яких вона перебуває та від певних обставин, які складаються в її житті.

Дебати

Японці стверджують, що у 10 років — кожна людина геній, у 15 — талант, а в 20 вона стає звичайною людиною.

· Чому стільки людей не можуть реалізувати свої можливості?

Міні-лекція «Умови і шляхи самореалізації людини»

· Слухаючи учителя, складіть тезисний план.

Орієнтовний вигляд тезисного плана

· Можливість людини легко задовольняти свої елементарні потреби;

- вільний час;

- незалежність від чиєїсь чужої волі й опіки;

- визнання за кожною людиною певних прав і свобод та їх забезпечення;

- право людини на вільний самовияв або самовираження;

- знання людиною своїх здібностей і того, як вона може або повинна їх розвивати й реалізовувати;

- кожна людина несе відповідальність за повноту своєї самореалізації.

Висновок. Особистість використовує різні інструменти, щоб зайняти свою нішу в житті, досягти результатів самореалізації і отримати суспільне визнання. Людина розкриває свої здібності через професійну діяльність, творчість, заняття спортом, наукові винаходи, реалізовує себе в сім’ї та дітях.

Формування понять

Професійна самореалізація — досягнення вагомих успіхів в обраній сфері трудової діяльності. Зокрема, може виражатися в обійманні бажаної посади, виконання приносять задоволення професійних обов’язків.

Соціальна самореалізація — досягнення успішності у взаєминах у суспільстві, причому саме в такій кількості і якості, які приносять відчуття щастя людині, а не обмежуються мірками, встановлюваними соціумом. Наприклад, людина може відчувати глибоке задоволення від своїх дій, надаючи добровільну допомогу сиротам у дитячому будинку. У той же час, така волонтерська діяльність для деяких членів суспільства може здаватися марною тратою часу і сил.

Самореалізація для жінок часто трактується як істинним, природно закладеним призначенням представниць слабкої статі. Успішне здійснення жінкою потенціалу: зустріти свою любов, створити сім’ю, відбутися як мати, для більшості жінок — це необхідний компонент для того, щоб почуватися щасливою особистістю.

Творча самореалізація — це розкриття талантів не тільки в сфері мистецтва та творчості, але й успішне застосування своїх здібностей і знань в науковій діяльності. Досягти видимих успіхів, зробити видатне відкриття, створити геніальний шедевр — життєво важлива мета творчих натур.

Міні-лекція

Учитель. Окрема характеристика будь-якого процесу, предмета або явища передбачає існування своєї діалектичної протилежності, тому первісний вибір напрямку самореалізації — це визначення власного положення між двома полярними характеристиками.

Полюси для позначення граничних варіантів самореалізації

1. Екстенсивна та інтенсивна самореалізація.

2. Оптимальна та неоптимальна самореалізація.

3. Стереотипна та новаторська самореалізація.

4. Зовнішньо- та внутрішньодетермінована самореалізація.

5. Зовнішньо- та внутрішньоорієнтована самореалізація.

6. Альтруїстична та егоїстична самореалізація.

7. Цілеспрямована та нецілеспрямована самореалізація.

8. Конкурентна та конформна самореалізація.

9. Гедоністична та прагматична самореалізація.

10. Ситуативна та консервативна самореалізація.

11. Життєстверджувальна та життєзаперечувальна самореалізація.

Запитання

Англійський письменник О. Хакслі, зауважив: «Те, що ти є, залежить від трьох чинників: що ти успадкував від предків, що твоє оточення зробило з тебе і що ти зробив з твого оточення і спадковості за своїм вільним вибором».

· Чи погоджуєтесь ви з цією думкою? Відповідь обґрунтуйте.

Формування поняття

Автономія особистості передбачає рівень володіння собою, здатність визначати власну долю, відповідати за свої дії і почуття, вільний вибір у даній ситуації. Це означає здатність приймати свідоме рішення щодо себе, попри спадковість і вплив оточення.

Учитель. Аналіз історичних типів відносин між особистістю та суспільством переконливо свідчить про те, що в умовах прискореного розвитку цивілізації роль особистості в суспільстві, рівень її свободи істотно зростають, у зв’язку з чим набуває актуальності проблема співвідношення свободи особи та її відповідальності перед іншими людьми і суспільством взагалі.

Метод «Шкала думок»

· Як співвідносяться категорії «свобода» і «відповідальність»?

Висновок

1. Особистість і суспільство — це дві взаємозалежні, взаємодоповнювальні сторони способу засвоєння дійсності людиною.

2. У кожну історичну епоху існує свій тип відносин між особистістю і суспільством.

3. Свобода і відповідальність — нероздільні поняття. Свобода неможлива без відповідальності й обов’язку людини перед світом, у якому вона існує. Відповідальність — це ціна свободи, плата за неї.

Учитель. Важливим питанням для розуміння співвідношення свободи і відповідальності є визначення межі свободи діяльності людини.

Свобода є фундаментальною цінністю для людини, але вона повинна мати певні межі, щоб не перетворитись на свавілля, насильство над іншими людьми, тобто на неволю. Таким чином, межами свободи є інтереси іншої людини, соціальних груп і суспільства загалом, а також природи як природної основи існування суспільства.

Метод «Мозковий штурм»

1. Як ви вважаєте, що таке цінність?

2. Якими є життєві цінності та чи можуть вони змінюватися?

Формування понять

Учитель. Філософське вчення про цінності та їхню природу називається аксіологією (від грецького axios — «цінність» і logos — «вчення»). Існує чимало визначень цього поняття.

• Цінність — це цілі, які стоять перед людиною, значимість тих чи інших факторів для особистості.

• Цінність — це поняття, яке вказує на культурне, суспільне й особистісне значення (значимість) явищ і фактів дійсності

• Цінність — це норма, яка має певну значимість для соціального суб’єкта. Протягом усього життя виникають чинники, здатні змінити погляд людини на речі і цим може спричинити зміни цінних раніше установок.

Метод «Шкала думок»

· Як змінити життєво важливі пріоритети?

Висновок. Життєві цінності людини — основні пріоритети для кожного. Життєві цінності відіграють велику роль у житті кожної людини. Це один з найважливіших інструментів, за допомогою якого ви зможете стати такою, якою ви хочете бути. Життєві цінності людини відіграють ключову роль в її долі, тому що від них залежить прийняття рішень, реалізація права вибору, здійснення життєвого призначення, взаємовідносини з іншими людьми.

Міні-лекція «Життєві цінності молоді початку ХХІ ст.»

Учитель. У процесі розвитку людина багато дізнається про світ, у якому живе. У неї виникають звички, переваги, несприйняття заборон, формуються фактори, які впливають на її поведінку, формується система цінностей і позицій. На відміну від звичок, побоювань, переваг і неприязні, які виникають переважно з власного досвіду, узагальненого підсвідомістю, цінність і позицію беруть від оточення. Дитина переймає їх спочатку від батьків, потім від учителів, товаришів, нарешті, утверджує їх у процесі роботи і суспільного життя. Є й інші опосередковані джерела. Ми формуємо та змінюємо систему цінностей і свою позицію під впливом засобів масової інформації. Великий тиск, особливо на дітей, здійснює телебачення. наші цінності і позиції формуються під впливом цих систем і позицій інших людей. Молодь переймає цінності тих, з ким ближче спілкується: однолітків, батьків, педагогів.

Робота в групах

1. Напишіть перелік відомих вам життєвих цінностей людини.

2. Розподіліть на категорії: духовні і матеріальні.

3. З них оберіть ті, які б ви прагнули застосовувати в житті. Поясніть, чому.

4. З усіх цінностей оберіть, на ваш розсуд, 1-3 найважливіші. Поясніть, чому.

Орієнтовний перелік: сім’я, здоров’я, краса, доброта, талант, життя, здатність, батьківщина, робота, довіра, гроші, кар’єра, розкіш, професія, престиж, рідні, активна життєва позиція, обізнаність, компетентність, справедливість, милосердя і т. д.

Формування понять

Адаптивність — це здатність людини пристосовуватися до мінливих обставин. Адаптивність висловлює інтелектуальні якості людини, завдяки яким індивід здатен змінювати напрямок своїх думок і всю свою інтелектуальну діяльність відповідно до поставлених завдань та умов їх розв’язання. Адаптивність відбувається на трьох рівнях — біологічному, соціальному і психологічному.

Креативність (лат. creatio — «створення») — творча, новаторська діяльність; термін, яким окреслено «творчі здібності індивіда, що характеризуються здатністю до продукування принципово нових ідей і що входять до структури обдарованості як незалежний фактор». Фактично креатив — це синонім слова «творчість».

Креативне мислення — це революційне і творче мислення, що носить конструктивний характер.

Висновок. Аналізуючи сучасні дослідження, можна зробити висновок, що не існує однозначної відповіді на запитання: чи існує взагалі креативність, чи вона є науковим конструктом, чи є процес креативності самостійним, чи креативність — це сума інших психічних процесів?

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Метод «Відкритий мікрофон»

1. Що ви розумієте під людським призначенням?

2. Чи може людина бути творцем власного життя?

3. Що означає реалізувати себе, свої можливості?

4. Яку роль відіграють у самореалізації людини зовнішні умови та обставини її життя?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника і додаткові інформаційні джерела.

2. Написати міні-твір «Що і як я хотів би реалізувати у своєму житті».

Сайти

1. http://edufuture.biz/index.php?

2. https://uk.wikipedia.org/wiki/

3. http://pidruchniki.com/1728092437619/filosofiya/problema





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити