УСІ УРОКИ ЕКОНОМІКИ
10 клас

Вступ


Глобальні зміни у світовій економіці, нова економічна ситуація в Україні потребують особливої уваги та новацій у викладанні економічних дисциплін у загальноосвітніх та вищих навчальних закладах. Адже вижити й пристосуватися до сучасних економічних умов неможливо без знання елементарних закономірностей ринкової економіки. Значна увага при цьому приділяється якісному рівню знань і вмінь, які формуються в процесі вивчення економіки в старших класах загальноосвітніх шкіл.

З 2010-2011 н. р. у загальноосвітніх школах України розпочинається викладання курсу «Економіка» за новою програмою для учнів 10, 11, 12 класів шкіл суспільно-гуманітарного профілю навчання. Програма курсу «Економіка» розрахована на 210 годин, які розподіляються по 70 годин у 10-му, 11-му та 12-му класах.

Особливими цілями вивчення економіки в класах суспільно-гуманітарного напрямку навчання є:

• засвоєння спеціальних знань, пов’язаних із вибором майбутньої сфери діяльності та професії;

• оволодіння деякими прийомами економічного аналізу;

• підготовка до навчання у вищих навчальних закладах економічного, соціологічного, правового профілів.

Зміст посібника складений відповідно до нової програми для профільного рівня, який оберуть учні 10 класу загальноосвітніх шкіл. Метою посібника є методична та практична допомога вчителеві у викладанні даного курсу.

Посібник є результатом досвіду викладання основ економіки провідними вчителями Волинської області.

Особливістю даного посібника є велика інформаційна насиченість, поєднання теоретичного і практичного матеріалу, а також великий та різноманітний арсенал методичних прийомів.

Основний матеріал посібника структуровано за типовою схемою проведення уроків. Особливу увагу приділено темам, викладання чи засвоєння яких викликає труднощі. У конспектах уроків подані різні технології навчання, які між собою логічно пов’язані та сприяють якісному засвоєнню знань, активізують і підтримують інтерес учнів до предмета, а також допомагають ефективному оволодінню практичними вміннями.


Така точна дисципліна, як економіка, не повинна бути ні нудною, ні важкою.

П. Семюельсон


Блочна система подачі матеріалу під час вивчення навчальної дисципліни

Одним із основних завдань сучасної освіти є формування в школярів об’єктивних усебічних знань про навколишній світ. Важливе місце тут посідають економічні знання. Економіці підліток навчається не за розкладом, а постійно, тому дана дисципліна здатна здійснювати вирішальний вплив на формування особистості школяра, його соціальну позицію.

Наш час, перенасичений різноманітною інформацією, ставить особливі вимоги до освіти і, звичайно, до вчителя. Ми повинні не тільки дати знання дітям і не тільки навчити застосовувати їх у життєвих ситуаціях, що дуже важливо, але й навчити дітей думати, аналізувати, учити відбирати необхідну інформацію. Підтримувати й розвивати інтерес до предмета складно, тому постійний пошук нових форм і методів приводить кожного педагога до найбільш ефективної системи викладання економіки.

Будь-який учитель спрямовує свої зусилля на вирішення однієї з основних задач — досягнення максимальних результатів при мінімумі навчального часу на вивчення великого обсягу навчального матеріалу.

Основним принципом під час укладання даного посібника було визначено блочну систему подачі навчального матеріалу. Адже блочна форма вивчення предмета надзвичайно ефективна та сприяє вихованню самостійності, зацікавленості в знаннях з боку учнів.

Блок — система взаємопов’язаного навчального матеріалу, змісту курсу, розділу, теми, яка поділяється на логічно пов’язаний матеріал.


Основні особливості блочної побудови теми

1. Провідна роль теоретичних знань.

2. Навчання на високому рівні (диференціація).

3. Навчання швидкими темпами.

4. Усвідомленість процесу навчання та засвоєння способу дії.

5. Створення умов для подальшого розвитку.

У блочній технології вивчення предмета є ряд переваг:

• під час побудови теми легко встановлюються причинно-наслідкові зв’язки, виділяється основна думка, ідея;

• технологія дозволяє регулярно вносити корективи в досліджуваний матеріал на основі постійного зворотного зв’язку на проміжних етапах вивчення теми, а також оптимально організувати залікові уроки теми;

• з’являється більше можливостей для організації індивідуальної роботи з учнями;

• вона привчає учнів до чіткості і систематичності, тому що вже з першого уроку перед учнями розкривається план усього блоку, вони наочно бачать увесь обсяг і терміни досліджуваного матеріалу;

• не витрачається час на повторення теоретичного матеріалу (достатньо переглянути лекційний матеріал);

• учні вчаться бути більш самостійними, уміють працювати з літературою, складати короткі конспекти, що так необхідно на перших курсах вищих навчальних закладів;

• учителеві надаються значні можливості для використання активних форм та методів навчання.

Загальна структура блочної побудови теми:

1) лекція;

2) семінарське заняття;

3) спільне розв’язання прикладів на уроках;

4) практичний залік;

5) урок-узагальнення (підсумковий урок);

6) контрольна робота;

7) резервний урок.

Жодна з цих форм не може бути визнана універсальною, здатною замінити інші. Форми навчального процесу знаходяться у взаємозв’язку, взаємообумовленості і логічній послідовності. Методика однієї форми роботи має суттєвий вплив на іншу.


Лекція

Як і раніше, актуальною залишається така форма усного спілкування вчителя з аудиторією з метою передачі наукових знань, як урок-лекція.

Сучасні навчальні лекції прийнято поділяти на 4 види:

1. Оглядова лекція спрямована на відновлення отриманих знань чи знайомство з новим невідомим матеріалом із метою формування цілісного знання.

2. Проблемна лекція подає матеріал як проблему або комплекс проблем, комплекс різних точок зору на ту чи іншу сторону навчального матеріалу. Конкретного вирішення ситуації немає, його потрібно знайти разом учителю і учням (метод конкретних ситуацій).

3. Предметна лекція є розділом або частиною досліджуваного теоретичного курсу. Вона цілком може містити в собі запитання і будь-яку оглядову інформацію.

4. Установча лекція, головне завдання якої полягає в систематизації наявних знань учнів, акцентуванні уваги на складних проблемах, наданні рекомендацій щодо самостійної роботи та інформації про використання наукової літератури.

Як би не відрізнялися навчальні лекції за формою і виглядом, їх об’єднують загальні вимоги, що висуваються до цього виду занять.

Лекція повинна:

• бути яскравою, переконливою та бездоганною в науковому плані;

• виходити за рамки навіть найновішого та найякіснішого підручника;

• учити мислити, а не складатися з готових відповідей і рецептів;

• бути грамотною та логічною.


Семінарські заняття

Специфіку і місце семінару як форми практичного заняття в системі навчального процесу можна визначити такими рамками:

• на семінарські, практичні заняття відводиться від 1/3 до 1/2 всього часу, що виділяється на вивчення економічної дисципліни;

• з усіх форм навчальної роботи семінари надають найбільш сприятливі можливості для поглибленого вивчення економічної теорії, вироблення самостійного творчого мислення в учнів;

• успіх семінару залежить не тільки і не стільки від викладачів, скільки від учнів.


Основні функції семінару (в порядку пріоритетності)

1. Навчально-пізнавальна функція — закріплення, розширення, поглиблення знань, отриманих на лекціях і в ході самостійної роботи.

2. Навчальна функція — школа публічного виступу, розвиток навичок відбору та узагальнення інформації.

3. Стимулююча функція мотивує до подальшої проби своїх творчих сил і підготовку до більш активної та цілеспрямованої роботи.

4. Виховна функція — формування світогляду і переконань, виховання самостійності, сміливості, наукового пошуку, змагальності.

5. Контролююча функція полягає в перевірці рівня знань і якості самостійної роботи учнів.


Найбільш поширені форми семінарських занять

1. Контрольно-навчальний семінар — заняття, у ході якого здійснюється фронтальне опитування, письмові класні контрольні роботи. Головна мета — максимальне охоплення учнів контролем.

2. Навчальний семінар — це заняття, на якому в центрі уваги — самостійні виступи учнів.

3. Творчий семінар — це заняття, яке максимально забезпечує творчу самостійність учнів у формі дискусії, прес-конференції, публічного захисту рефератів.

4. Практичне заняття. Воно може проводитися і як вивчення конкретного літературного джерела, і у вигляді ділової (рольової) гри, і як розв’язання задач із використанням ІКТ, екскурсії або зустрічі з науковцями, практиками, викладачами та учнями інших шкіл.


Самостійна робота

Роль викладача в організації та керівництві самостійною роботою включає в себе:

• навчання самостійної роботи під час лекцій, практичних, семінарських занять, на консультаціях;

• управління самостійною роботою: розробка та доведення завдань для самостійної роботи, надання допомоги в підвищенні ефективності та якості роботи;

• контроль за самостійною роботою: як безпосередній, так і опосередкований — через контрольно-перевірочні заходи;

• корекція самостійної роботи: групова та індивідуальна.

Використання структурно-логічних схем

Важливу роль в активізації пізнавальної та розумової діяльності учнів відіграють структурно-логічні схеми, які надають процесу викладання більшої конкретизації та організованості.


Вплив структурно-логічних схем на педагога й учня

Призначення структурно-логічної схеми:

• подання знань у вигляді семантичної мережі;

• полегшення процесу формування в учнів економічних понять;

• систематизація знань учнів;

• діагностика рівня підготовки з конкретної теми і ліквідація прогалин у цих знаннях;

• інтенсифікація навчальної праці;

• збільшення обсягу самостійної роботи на уроці;

• реалізація індивідуально-творчого підходу;

• розвиток в учнів логічного мислення, комунікаційної компетентності.


Функції вчителя:

• визначення оптимального обсягу структурно-логічної схеми;

• підготовка схеми (можливо, спільно з учнями);

• вибір оптимальної методики застосування схем.


Функції учня:

• осмислення;

• сприйняття;

• формулювання висновків.


Умови успішного застосування:

• відповідність віковим особливостям учнів;

• забезпечення кожного учня роздатковим матеріалом;

• точна узгодженість зі змістом досліджуваного матеріалу;

• залучення учнів до знаходження бажаної інформації в схемі;

• поєднання з іншими методами навчання.


Активні форми і методи навчання:

• перехід від навчання в умовах класу до навчання в малих групах. Учні працюють індивідуально, у парах або групах по 3-4 особи;

• церехід від повідомлення знань та їх запам’ятовування до самостійного пошуку і кооперування зусиль;

• контроль знань, який базується на тестуванні, може використовувати і результати роботи над проектом, і відстеження проміжних результатів;

• змагальний підхід замінюється кооперуванням, співпрацею;

• перехід від вербального мислення до інтеграції візуального та вербального мислення;

• навчання у творчій діяльності: розвиток через творчість, навчання через відкриття;

• використання прийомів евристичної діяльності: визначення типу задачі, з’ясування того, що являють собою невідоме, дані, умова; складання та здійснення плану; вивчення отриманого розв’язання;

• метод евристичних запитань. Евристичне запитання має стимулювати думку, але не підказувати ідею рішення для розвитку інтуїції і тренування логічної схеми в пошуку розв’язання завдань;

• метод інверсії. Для розв’язання творчої задачі використовуються протилежні процедури мислення для розвитку діалектики мислення учнів: аналіз і синтез, логічне та інтуїтивне, конкретне й абстрактне, роз’єднання та об’єднання;

• метод емпатії (метод особистої аналогії). Відбувається ототожнення особистості людини з особистістю іншого або з яким-небудь предметом, процесом, системою, що вимагає фантазії та уяви;

• проблемне навчання;

• технологія «навчання в діалозі»;

• метод проектів;

• метод відкриттів;

• перехід від традиційних до нетрадиційних форм і методів уроку.

Це може бути урок-аукціон, ділова гра, прес-конференція, диспут, громадський огляд знань, турнір, естафета, семінар, подорож, залік, гра та ін. Особливий інтерес представляють форми роботи з підручником: репродуктивно-пошукова (складання плану, схеми, конспекту), порівняльно-аналітична (таблиці, схеми, малюнки) і творча (тексти з помилками, тести, кросворди).

Блочна система — наочна, доступна, конкретна і керована.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити