УСІ УРОКИ ЕКОНОМІКИ
10 клас

УРОК № 14. ПРОБЛЕМА ОБМЕЖЕНОСТІ РЕСУРСІВ ТА ВИБОРУ ВИРОБНИЦТВА

 

Мета уроку: з’ясувати зміст і наслідки обмеженості виробничих ресурсів та шляхи зростання виробничих можливостей; навчити розрізняти повну та неповну зайнятість ресурсів і повний та неповний обсяг виробництва; розвивати логічність і послідовність у викладенні своєї думки; виховувати бережливе ставлення до ресурсів.

Основні поняття: обмеженість ресурсів, фактор виробництва, виробничий ресурс, відтворювані та невідтворювані ресурси, повна зайнятість, повний обсяг виробництва, розподільна і виробнича ефективність, проблема вибору, ціна вибору (альтернативна вартість).

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

 

II. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

 

III. Вивчення нового матеріалу

1. Лекція вчителя

Зміст обмеженості виробничих ресурсів

Основна економічна проблема, яка постає перед окремими людьми, групами людей і суспільством загалом, полягає в тому, що виробничі ресурси в природі та економічному обігу є обмеженими, а деякі з них узагалі вважаються рідкісними.

Обмеженість ресурсів означає незбалансованість між відносно необмеженими потребами і відносно обмеженими засобами, джерелами, що забезпечують задоволення цих потреб. Жодне суспільство не володіє достатніми ресурсами для виробництва такого обсягу товарів і послуг, якого воно бажає.

Для задоволення своїх потреб люди використовують необхідні засоби, які називаються економічними (виробничими) ресурсами, або факторами виробництва.

Поняття «фактор виробництва» та «виробничий ресурс» розглядають як тотожні, хоча між ними є певна відмінність.

Фактор (від лат. factor — той, що робить), або чинник, є рушієм певного процесу.

Ресурс (від франц. resource — цінність, запас, джерело засобів) потенційно може стати фактором, але стає ним не завжди.

Факторами виробництва, а отже, і виробничими ресурсами, є земля, праця, капітал, підприємницькі здібності.

Виробничі ресурси складаються з усього того, що необхідно для виробництва потрібних людям товарів і послуг. Це фабричні й сільськогосподарські будівлі і споруди, різне устаткування, інструменти, машини, засоби транспорту, зв’язку, праця, земля, найрізноманітніші корисні копалини тощо.

Земля як виробничий ресурс — це всі даровані блага природи, які застосовуються у виробництві, а саме: орні землі, пасовища, ліси, родовища корисних копалин, водні та інші види природних ресурсів, обмежені територією країни, особливостями геологічного складу її ґрунтів, географічним положенням, кліматичними особливостями та низкою інших чинників.

Обмеженість капітальних ресурсів (машини, інструменти, устаткування, будівлі, споруди, транспортні засоби тощо) визначена всім попереднім економічним розвитком кожної країни, досягнутим технологічним рівнем виробництва, наявними можливостями імпорту капітальних ресурсів. Звісно, можна побудувати нові фабрики та ферми, шосе й канали, виготовити обладнання. Проте для цього потрібен час і ресурси для їх створення.

Обмеженість трудових ресурсів зумовлена загальною кількістю населення країни і часткою працездатних людей у його складі; його віковим і статевим складом, ступенем фізичного здоров’я. Обмеженою є також кількість людей певної спеціальності та певного рівня кваліфікації, украй необхідних для виробництва суспільних благ.

Щодо обмеженості підприємницьких здібностей, то лише незначна частина працездатного населення країни, а це лише 5-7 %, можуть бути вдалими підприємцями. Безперечно, до країни можна запросити закордонних кваліфікованих менеджерів чи підготувати власні кваліфіковані кадри, проте це потребує часу і коштів.

 

Відтворювані та невідтворювані ресурси

До відтворюваних виробничих ресурсів належать ті, що створюються і відновлюються природою (водні басейни, ґрунт, флора, фауна) та суспільством (засоби виробництва). До відтворюваних одночасно і природою, і суспільством належать трудові ресурси: люди з’являються у світ як біологічні істоти і набувають у суспільстві необхідних знань і навичок для виробничої діяльності.

До невідтворюваних належать корисні копалини, що повністю споживаються як сировина. Крім того, час відтворення деяких ресурсів є таким тривалим, що їх можна віднести до невідтворюваних. Це, зокрема, знищені чорноземи, вирубані ліси, забруднені водойми. Для відтворення цих напівзнищених ресурсів потрібні загальнонаціональні зусилля і не одне століття.

Обмеженість певною мірою відносна, адже вона зумовлена рівнем потреб. Обмеживши потреби, можна відносно зменшити й обмеженість ресурсів.

Деякі види ресурсів, і насамперед невідтворювані, обмежені самою природою, отже, раніше чи пізніше настане час їхнього вичерпання. Учені вже підрахували загальні розміри нафти, газу, вугілля та інших корисних копалин і строки їхнього вичерпання. Обмеженими є площі чорноземів, водойм, річок, лісів тощо. Ці ресурси абсолютно обмежені.

Використання всіх наявних для виробництва ресурсів характеризує поняття «повна зайнятість». У суспільстві не повинно бути підприємств або капітального устаткування, що простоюють, землі, яка не обробляється, працівників, які вимушено залишаються без роботи.

Слід зазначити, що йдеться тільки про придатні для виробництва ресурси. Якщо взяти, наприклад, ресурс праці, то придатними до роботи є особи в працездатному віці, визначеному законодавством країни.

Суспільство також визначає придатність до використання таких ресурсів, як земля, виробничі фонди.

Скажімо, частина орних земель свідомо вилучається із сівозміни під пар. На деякий період може виникнути потреба в зупинці цеху для його технічної реконструкції тощо.

Проте, використання всіх наявних ресурсів не гарантує ефективного функціонування економіки. Слід ще забезпечити повний обсяг виробництва.

Повний обсяг виробництва означає, що ресурси використовуються так, що вони найповніше задовольняють потреби суспільства. Якщо економіка не досягає повного обсягу виробництва, то ресурси недовикористовуються.

Оскільки ресурси рідкісні, економіка за повної зайнятості та повного обсягу виробництва не може забезпечити необмеженого випуску товарів і послуг.

 

Виробничі можливості

Обмеженість виробничих ресурсів та багатоваріантність їх застосування привели до формування поняття «виробничі можливості».

Виробничі можливості — це можливості суспільства з виробництва економічних благ за умови повного й ефективного використання всіх наявних ресурсів за даного рівня розвитку технології.

2. Виконання завдання

Припустімо, після закінчення уроків у старшокласника залишається вісім годин вільного часу і він хоче його використати для виконання домашніх завдань і перегляду передач по телевізору. Як можна розподілити цей час?

Звісно, можна всі вісім годин дивитися телевізор або готувати уроки.

Але є й інші можливості, тобто можна зробити й одне, і друге. Можливі рішення представлені у вигляді таблиці (шкали виробничих можливостей).


Варіанти рішень

Час приготування уроків

Час перегляду телевізійних передач

А

8

0

Б

7

1

В

6

2

Г

5

3

Д

4

4

Е

3

5

Є

2

6

Ж

1

7

3

0

8


 

1) 3а даними таблиці побудуйте графік різних можливостей використання вільного часу старшокласника.

2) Визначте свій варіант використання вільного часу. Рішення обґрунтуйте.

І таблиця, і графік ілюструють різні можливості щодо використання вільного часу.

Схоже завдання слід розв’язати і суспільству, приймаючи рішення стосовно використання своїх обмежених ресурсів. Саме через обмеженість ресурсів актуальною стає проблема вибору.


Необхідність вибору як наслідок проблеми обмеженості

Проблема вибору — одна з найважливіших та найскладніших проблем для будь-якої людини чи суспільства. Проблема вибору полягає в тому, що внаслідок обмеженості ресурсів порівняно з масштабами людських потреб завжди доводиться вибирати, на що саме витрачати ці ресурси. Адже неможливо використати одні й ті самі ресурси двічі й одночасно. Вибір — це можливість отримати щось, але водночас це — необхідність відмовитись від іншого.

У реальному житті люди постійно здійснюють вибір. При цьому вони надають перевагу лише одному з можливих варіантів (альтернатив) і фактично втрачають можливість отримати щось інше. Оскільки економічні блага не можна отримати, не втративши чогось, не заплативши за них утраченою можливістю отримати щось інше. Вибір завжди має ціну, або альтернативну вартість (вартість втраченої можливості).

Якщо, наприклад, сільська громада здійснює вибір, що збудувати на вільній ділянці землі поблизу автостради: автостоянку, автозаправну станцію або магазин, — і вибір зроблено на користь автостоянки, то ціною такого вибору — відведення цієї землі під автостоянку — буде втрачена можливість мати об’єкт, другий за значенням після обраного (автозаправну станцію).

Таким чином, термін «ціна вибору» (або альтернативна вартість) стосується найбажанішої серед необраних альтернатив, або другої за значенням після обраного варіанту.

3. Вправа «Вибір»

Уявіть, що виграли в лотерею 1000 грн. Обговоріть з учнями, на що вони хотіли б витратити дану суму грошей. Запропонуйте їм записати свої пропозиції в зошит. Після того, як список стане досить великим, попросіть учнів виділити зірочкою найважливіше для них бажання, а кружечком обвести наступну за бажаністю потребу.

Розділіть дошку на дві частини. Одну частину назвіть «Вибір», іншу — «Вартість» (ціна вибору). Запропонуйте декільком учням записати свою відповідь у стовпці «Вибір». Друге за бажаністю рішення записати в стовпці «Вартість».

(Слід наголосити, що під час прийняття рішення є реальний вибір і друге за значенням рішення — ціна вибору, або альтернативна вартість).


IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів

Виконання практичних завдань

1. Спонсори запропонували вокально-інструментальному ансамблю вибрати один із наступних подарунків: синтезатор,

гітару або установку для кольорової музики. Учні оцінили корисність подарунків відповідно в 7,5 і 10 балів. За ціною найдорожчий синтезатор, потім — установка для кольорової музики, потім — гітара. Визначте вибір членів вокально- інструментального ансамблю і його альтернативну вартість. (Відповідь. Вибір — установка для кольорової музики, альтернативна вартість — синтезатор.)

2. Міський голова міста N вирішив використати незабудовані площі в центрі. Вони знаходяться між діловою частиною міста та великим кварталом, де ведеться житлове будівництво. Міська рада, яка приймає рішення, повинна розглянути дві пропозиції. Перша — побудувати дитячий ігровий майданчик, друга — спорудити стоянку для автомобілів. Перш ніж прийняти рішення, рада влаштувала громадські слухання з цього питання. Серед тих, хто мав намір виступити, були: власник магазину в центрі міста; батько дитини, який живе в центрі міста; батько дитини, який живе на околиці міста; людина, яка їздить на роботу в центр міста.

Як у кожному випадку розкривається «проблема вибору» й «ціна вибору»?

Запитання для обговорення

1. Що таке обмеженість ресурсів?

2. У чому полягає головна проблема економіки?

3. Чому суспільство має робити вибір?

Великий індійський гуманіст Махатма Ганді стверджував: «Світ достатньо великий, щоб задовольнити потреби будь-якої людини, проте надто малий, щоб задовольнити людську жадобу».

1) Яку загальну економічну проблему можна співвіднести з висловом М. Ганді?

2) Поясніть, чому «людська жадоба» (її можна трактувати як прагнення людини якомога повніше задовольнити свої матеріальні потреби) призводить до проблем із використанням наявних ресурсів.

3) Чи є потреби, задоволення яких не передбачає вичерпання ресурсів?


V. Підсумок уроку


VI. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника.


Додаток

Проблема вибору

 





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити