ГЕОГРАФІЯ МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ 7 КЛАС
РОЗРОБКИ УРОКІВ

УРОК 34. СВОЄРІДНІСТЬ ОРГАНІЧНОГО СВІТУ ПІВДЕННОЇ АМЕРИКИ. ПРИРОДНІ ЗОНИ. ВИСОТНА ПОЯСНІСТЬ В АНДАХ


Навчальна мета: ознайомити зі своєрідним органічним світом Південної Америки; сформувати знання про природну зональність та висотну поясність на материку, зміну природних комплексів людиною, сучасні екологічні проблеми; вдосконалювати уміння та навички порівнювати набір та розміщення природних зон Південної Америки, Африки та Австралії.

Обладнання: фізична карта Південної Америки, карта природних зон світу, ілюстративні (відео)матеріали природи материка, окремих тварин та рослин, підручники, атласи.

Основні поняття: сельва, савани та рідколісся, льянос, кампос, пампа, пустелі і напівпустелі, ліси помірного поясу, висотна поясність, антропогенний комплекс, заповідник, національний парк.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент


II. Актуалізація опорних знань та вмінь

• Як впливають рельєф і клімат на формування вод суходолу?

• Що є причинами повноводності річок Південної Америки?

• У яких кліматичних поясах розташована Південна Америка?

• Що таке природна зона?

• Які чинники можуть змінювати широтну протяжність природних зон?

• У яких районах материка проявляється висотна поясність?


III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

«Країною чудес» називав у своєму романі «Загублений світ» пишні ліси Південної Америки відомий письменник-фантаст А. Конан-Дойл. Однак «країною чудес» заслужено можна назвати не тільки ліси Амазонії, але й материк Південна Америка. Давайте краще дізнаємося про дивовижну природу материка. Проаналізуємо доповіді, які підготували учні.


IV. Вивчення нового матеріалу

Виступи учнів

1. Природні зони

На рівнинах Південної Америки чітко простежується широтна зональність природних зон. Переважання жаркого, постійно або перемінно вологого клімату на значних територіях Південної Америки стало причиною поширення лісів і порівняно малих площ, зайнятих пустелями та напівпустелями.

Зона вологих екваторіальних лісів у Південній Америці, як і в Африці, розташована по обидва боки від екватора. Вона займає Амазонську низовину, схили Анд, які прилягають до Ґвіанського та Бразільського плоскогір’їв, і північну частину Тихоокеанського узбережжя. Екваторіальні ліси в Південній Америці називають «сельвас», що в перекладі з портуґальської означає «ліс». Це найбільші вічнозелені ліси на Землі. Тільки в басейні Амазонки нараховується до 4     тис. видів дерев, що становить 1/4 від усіх існуючих у світі порід. Крони дерев, трави, чагарники розміщуються у 12 поверхів — ярусів, причому найвищі піднімаються над землею іноді на висоту до 100 м.

Вологі екваторіальні ліси поступово заступають перемінно-вологі ліси субекваторіального поясу. Це листопадні ліси, що ростуть на жовтих і червоно-жовтих фералітних ґрунтах. Дерева тут скидають листя з настанням сухого сезону.

Зменшення кількості опадів і збільшення тривалості сухого періоду призводять до зміни рослинного покриву більш сухостійкими видами.

Савани і рідколісся сформувалися на Орінокській низовині, більшій частині Ґвіанського і Бразільського плоскогір’їв. У більш вологих саванах Північної півкулі — льянос (від ісп. «льяно» — рівний), серед високих трав ростуть пальми й акації. У саванах Південної півкулі — кампос (від ісп. «кампо» — поле) — деревна рослинність бідніша, зустрічаються зарості чагарників, кактуси, мімоза, «пляшкові» дерева з бочкоподібними стовбурами.

На південь від саван простяглися субтропічні степи, які в Південній Америці називають пампою (у перекладі з мови індіанців означає «простір, позбавлений деревної рослинності»). Практично всі землі пампи розорані або обернені на пасовища, тому диких тварин майже не лишилося.

На крайньому південному заході материка в умовах вологого морського клімату ростуть вологолюбні багатоярусні змішані ліси з різними високостовбурними хвойними деревами й листяними породами (бук, магнолія). Багато папоротей, ліан, лишайників, мохів.

Пустеля Атакама сформувалася в умовах тропічного континентального клімату при бідному зволоженні.

2. Висотна поясність в Андах

Ділянки Анд, що лежать у різних широтах, відрізняються кількістю і складом висотних поясів. Найбільш повно висотна поясність виражена в області екватора. Тваринний світ Анд представлений багатьма ендемічними видами (лама, очковий медвідь, кондор).

3. Зміна природи материка під впливом господарської діяльності людини

Природа Південної Америки змінена в результаті господарської діяльності. Скорочуються площі лісів Амазонії, виснажуються родючі ґрунти пампи, скорочується видовий склад рослин і тварин. Площа ділянок, що охороняються, складає лише 11 % території материка. Створено близько 200 заповідників і національних парків.


V. Закріплення вивченого матеріалу

• Які природні зони в Південній Америці займають найбільшу площу? Чому?

• Чим пояснюється виняткове багатство і різноманітність органічного світу сельви? У чому полягає роль лісів Амазонії для газообміну атмосфери Землі?

• У чому полягають відмінності між саванами Північної і Південної півкуль на материку? Чим обумовлені ці відмінності?

• Які особливості природи берегових пустель Південної Америки?

• Яка природна зона Південної Америки, на ваш погляд, є найбільш сприятливою для життя людей?

• Від чого залежить кількість висотних поясів у горах?

• Зміна яких компонентів природи найбільш помітна в міру просування від підніж гір до вершин?

• У яких природних зонах Південної Америки найбільш помітні зміни, пов’язані з господарською діяльністю людей? Чим це обумовлено?


VІ. Підсумок уроку


VІІ. Домашнє завдання

• Опрацювати параграф...

• Використовуючи додаткову літературу, підготувати повідомлення за темою «національні парки та заповідники Південної Америки».

• Завдання для проведення дослідницького проекту: підготувати наукову статтю з теми «Сьогодення та майбутнє лісів Амазонії».



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити