УСІ УРОКИ ГЕОГРАФІЇ - 7 клас - 2015 рік

РОЗДІЛ І. ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДИ МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ

ТЕМА 2. МАТЕРИКИ ТА ОКЕАНИ — ВЕЛИКІ ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ ГЕОГРАФІЧНОЇ ОБОЛОНКИ

УРОК 5. ТЕКТОНІЧНІ СТРУКТУРИ. ЗАКОНОМІРНОСТІ ПОШИРЕННЯ ОСНОВНИХ ФОРМ РЕЛЬЄФУ НА МАТЕРИКАХ І ОКЕАНАХ

Мета:

·       актуалізувати, поглибити та систематизувати знання учнів про будову земної кори та рельєф; формувати вміння працювати з картами атласу та встановлювати відповідність між тектонічними структурами й основними формами рельєфу;

·       розвивати дослідницький підхід до вивчення об'єктів, уміння управляти своєю пізнавальною діяльністю;

·       виховувати самостійність, відповідальність за прийняття рішень.

Обладнання: фізична карта світу, карта «Будова земної кори», підручники, атласи, контурні карти, комп'ютер, мультимедійний проектор, мультимедійна презентація.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати: учні зможуть називати найбільші платформи та області складчастості; наводити приклади форм рельєфу на материках і в океанах, платформ і областей складчастості; пояснювати закономірності розміщення рівнин і гір на материках та в океанах.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Прийом «Бліцопитування»

·       Чим відрізняється будова материкової та океанічної земної кори?

·       Які спостереження навели на думку А. Вегенера про дрейф континентів? Чому гіпотезу Вегенера спочатку розкритикували?

·       Що, на думку сучасних учених, дереміщує літосферні плити?

·       Які види взаємодії літосферних плит вам відомі?

·       До яких наслідків це призводить?

Перевірка домашнього завдання

Обговорення, наведення доказів щодо прогнозів подальших змін у співвідношенні материків та океанів.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Практичність теорії»

З курсу географії шостого класу вам відомо, що будь-які нерівності земної поверхні називають рельєфом. Рельєф материків дуже неоднорідний: безкраї рівнини та гірські масиви, западини та плоскогір’я, долини річок, горби та яри тощо. Якщо зазирнути в океанічні глибини, то на дні також є численні нерівності. Які чинники обумовлюють формування такого розмаїття форм рельєфу?

(Відповіді учнів.)

Серед багатьох рельєфоутворювальних чинників за утворення найбільших та основних форм рельєфу земної поверхні «відповідають» внутрішні сили Землі. Для того щоб зрозуміти закономірності розташування основних форм рельєфу на материках та в океанах, потрібно знати особливості розташування структурних елементів земної кори — платформ та областей складчастості.

1. Тектонічні структури

Робота з картою «Будова земної кори»

Платформи — це давні, відносно стійкі та вирівняні ділянки земної кори.

Платформи мають двоярусну будову: фундамент, складений щільними метаморфічними та магматичними породами, та осадовий чохол з осадових порід більш пізнього віку.

У разі, коли гірські породи фундаменту виходять на поверхню, формуються щити. Ділянки, перекриті потужними товщами осадових порід, називають плитами платформ.

Більшість платформ утворилися дуже давно — понад декілька мільярдів років тому, в докембрії. Тому їх називають давніми докембрійськими платформами. Молоді платформи мають фундамент, складений з палеозойських порід.

Давні (докембрійські) і більш молоді (палеозойські) платформи становлять основу сучасних материків.

Завдання. За картою будова земної кори назвіть давні та молоді платформи.

На межах літосферних плит розміщуються рухомі пояси Землі. Там продовжується формування земної кори, багато активних вулканів, відбуваються землетруси. На суходолі внаслідок зіткнення літосферних плит гірські породи зминаються в складки. Так виникають області складчастості. Найбільшими та найактивнішими областями складчастості на сучасному етапі розвитку літосфери є Тихоокеанський і Середземноморсько-Гімалайський.

Висновок 1. Залежно від інтенсивності та режиму тектонічних рухів, у будові земної кори розрізняють платформи та пояси складчастості.

2. Рельєф материків

Найбільшими планетарними формами рельєфу — є виступи материків і западини океанів. Своїм походженням вони завдячують внутрішнім силам Землі, що лежать в основі утворення різних типів земної кори. Континентальному (материковому) типу земної кори відповідають материки. їхні окраїни затоплені водами океанів. Океанічному типу земної кори відповідає ложе океану.

У межах материків і океанів розрізняють дві основні форми рельєфу: гори та рівнини.

Робота з картами «Будова земної кори» та фізичною картою світу

Практична робота 1

Аналіз тектонічної та фізичної карт світу: виявлення зв’язків між тектонічною будовою і формами рельєфу.

Завдання 1. Зіставте карти «Будова земної кори» та «Фізична карта світу» й установіть, які форми рельєфу відповідають платформам.

Висновок 2. Відносно стійким ділянкам літосферних плит — платформам — відповідають рівнини.

Завдання 2. Зіставте карти «Будова земної кори» та «Фізична карта світу» й установіть, які форми рельєфу відповідають областям складчастості.

Висновок 3. В областях складчастості на межах зіткнення літосферних плит утворюються складчасті гори.

Висновок 4. Розташування крупних форм рельєфу в межах материків пов'язане з будовою та розташуванням основних структурних елементів земної кори — платформ та складчастих поясів.

3. Особливості рельєфу дна океанів

У рельєфі дна Світового океану виділяють шельф, материковий схил, ложе океану, серединно-океанічні хребти.

Континентальний шельф — затоплені водами океану частини материків із материковою земною корою, до глибин 200 м, місцями 350-400 м. Материковий схил — підводний уступ, що відокремлює шельф від глибоководної частини та опускається на глибину 3,5-4 км.

Основна частина дна Світового океану — ложе із земною корою океанічного типу. На ложі є пасма, плато, височини, які розділяють його на котловини, що відповідають океанічним платформам.

У центральних частинах океану пролягають серединно-океанічні хребти з глибокими розколинами завширшки в кілька десятків кілометрів, уздовж яких розходяться літосферні плити та піднімається розплавлена речовина мантії. Серединно-океанічним хребтам властива висока сейсмічність, тектонічна активність, інтенсивний вулканізм і підвищені потоки тепла з надр Землі.

Найглибші місця океані — жолоби, які утворюються там, де одна плита заходить під іншу, поринаючи в мантію.

Практична робота 1 (продовження)

Завдання. За фізичною картою наведіть приклади середино-океанічних хребтів, океанічних улоговин, глибоководних жолобів. За картою будова земної кори установіть закономірності їх розташування.

Висновок 5. Океанічні котловини сформувалися на океанічних платформах. Серединно-океанічні хребти утворюються на місці розходження літосферних плит. Глибоководні жолоби сформувалися в місцях взаємодії океанічних та материкових літосферних плит.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Картографічний практикум»

На контурній карті позначте (кольором): а) давні платформи; б) області альпійської складчастості. Підпишіть форми рельєфу, що їм відповідають.

V. ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ

Учні підбивають підсумки за допомогою учителя, відповідаючи на запитання: «Що нового ви дізналися та чого навчилися сьогодні на уроці?»

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Випереджальне: розглянути кліматичну карту світу, вивчити її легенду.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити