РОЗДІЛ ІІ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

 

ТЕМА 3. РЕЛЬЄФ. ГЕОМОРФОЛОГІЧНА БУДОВА

 

УРОК 14. ЗАГАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕЛЬЄФУ

 

Тема. Фізична карта України. Загальний план поверхні, простягання низовин, височин, гір. Закономірності поширення основних форм і типів рельєфу.

Навчальна мета: поглибити знання учнів про основні форми рельєфу, їх залежність від тектонічної і геологічної будови; сформувати в учнів образ рельєфу території України; вдосконалювати вміння характеризувати певні форми рельєфу, зіставляти й аналізувати дані, працювати з тематичними й контурними картами.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, фізична, тектонічна та геологічна карти України, контурні карти.

Опорні та базові поняття: рельєф, форми рельєфу, рівнина, низовина, височина, гори, гірські пасма, перевал.

Географічна номенклатура: низовини — Поліська, Придніпровська, Причорноморська, Закарпатська, Північнокримська; височини — Подільська, Придніпровська, Приазовська, Волинська, Хотинська, Донецька, Середньоросійська; кряжі — Словечансько-Овруцький, Мізоцький; Українські Карпати, Кримські гори; гори — Говерла, Роман-Кош, Берда, Камула, Могила-Мечетна, Бельмак-Могила.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

 

II. Перевірка домашнього завдання

1. Охарактеризуйте геологічну історію розвитку, набір переважних гірських порід і час їх утворення однієї тектонічної структури України (за вибором).

2. Поясніть складну геологічну будову території України і різноманітність складу гірських порід.

 

III. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів

•  Що називається рельєфом? Назвіть основні форми рельєфу.

• Внаслідок яких процесів утворюються нерівності поверхні Землі?

•  За якими ознаками можна класифікувати рівнини? гори?

 

IV. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Знання рельєфу місцевості має велике значення для будь-якої господарської діяльності людини. Рельєф визначає особливості будівництва споруд, прокладання трас, сільськогосподарського освоєння земель тощо.

 

V. Вивчення нового матеріалу

1. Основні форми рельєфу

2. Низовини

•  Поліська (південна частина) — складена льодовиковими відкладами і річковими наносами; переважні висоти 150—200 м, максимальна — 316 м Словечансько-Овруцький кряж; поверхня сприяє заболочуванню;

• Придніпровська — східцевий вигляд (у межах давніх Дніпровських терас); висоти 50—170 м, максимальна — 236 м; розповсюджені лісовидні суглинки;

• Причорноморська (з Північнокримською) — висоти 120—150 м, місцями нижче рівня моря; складена лісовидними суглинками, пісками, глинами, вапняками;

• Закарпатська (частина Середньодунайської) — загальний похил до р. Тиси, висоти 100—120 м; ускладнена Береговським горбогіррям з максимальною висотою 369 м; складена вулканічними породами, перекритими глинами, лісами.

3. Височини

• Волинська — висоти 220—250 м, максимальна 342 м (Мізоцький кряж); складена вапняками, вкрита лесами. Відповідає западині (Галицько-Волинській);

• Подільська — висоти 280—320 м, максимальна 471 м (г. Камула); складена окремими грядами (Гологори, Розточчя, Вороняки, Товтри, Кременецькі гори); вкрита лісовидними суглинками;

• Хотинська — висоти 350—400 м, максимальна 515 м (г. Берда — вища точка рівнинної частини України); складена вапняками, пісковиками, глинами, гіпсом;

• Придніпровська — висоти 150—240 м, максимальна 323 м (Канівські гори); вкрита піщано-глинистими породами, на поверхню виходять кристалічні породи;

• Приазовська — висоти 150—300 м, максимальна 324 м (г. Бельмак-Могила); кристалічні породи виходять на поверхню, або вкриті лісовидними суглинками та глинистими породами;

• Донецька — висоти 175—300 м, максимальна 367 м (Могила-Мечетна); складена зім’ятими внаслідок складчастих горотворних рухів вапняками, доломітами та іншими породами, вкрита лісами;

• Середньоросійська (відроги) — висоти 190—200 м, максимальна 236 м; похил на південь — південний захід; складена крейдовими, лісними породами.

4. Гори

• Українські Карпати — середньовисотні, максимальна висота 2061 м (г. Говерла); складені глинистими сланцями, пісковиками, алевролітами, вапняками; складаються з кількох паралельних пасом;

• Кримські — низькі і середньовисотні, максимальна висота 1545 м (г. Роман-Кош); складчасто-брилові; асиметричні схили; складені пісковиками, вапняками, глинистими породами, місцями виходять вулканічні; утворені трьома паралельними пасмами.

 

VI. Закріплення вивченого матеріалу

Назвіть та покажіть на карті орографічні одиниці території України

(низовини, височини, гірські пасма, найвищі точки рівнинної частини, Українських Карпат і Кримських гір, перевали).

 

VII. Підсумки уроку

 

VIІІ. Домашнє завдання

Опрацювати §___.