УРОК ГЕОГРАФІЇ, ЯКОГО ЧЕКАЮТЬ
Збірка нестандартних уроків

7 КЛАС

 

ЄВРАЗІЯ

 

Мета уроку: повторити й закріпити знання з теми „Євразія"; перевірити рівень сформованості основних навчальних умінь; розвивати уявну пам’ять і логічне мислення; виховувати інтерес до предмета, любов і дбайливе ставлення до природи.

Тип уроку: розширення й поглиблення знань.

Методи: репродуктивний, частково-пошуковий, дослідницький.

Обладнання: атлас, контурні карти, настінні карти, таблиці.

Девіз: «Світ, що нас оточує, — це світ географії, тож давайте його пізнавати!» «Лінощі проженіть, увагу зберіть, винахідливість, кмітливість запросіть!»

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Клас об’єднується в команди, які обирають свого капітана. Під час гри буде оцінюватися робота команди й кожного окремого учня.

Учитель. Приготуйте діагностичну карту «Самооцінка роботи учня на уроці», за якою ми працюємо з вами протягом вивчення теми.

 

Прізвище та ім’я учня

Відповідь учня на уроці (у балах)

усна відповідь

письмова відповідь

контурна карта

номенклатура

практичні роботи

доповнення

 

 

 

 

 

 

 

 

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Сьогодні у нас незвичайний урок — уявна подорож. Ми будемо мандрувати вже пройденими євразійськими стежками, робити зупинки, щоб повторити відоме й пізнати нове.

 

III. Актуалізація опорних знань учнів

Повторення основних понять, закономірностей, правил теми.

Учитель. Перш за все давайте потренуємо пам’ять: користуючись уявним мікрофоном, кожен учень називає один термін, пов’язаний із вивченням материка Євразія, але такий, що вирізняє його з-поміж інших материків.

Зупинка 1 «Географічне положення»

Учитель. Ми пливемо навколо материка Євразія. Наше завдання — нанести на контурну карту маршрут руху та позначити першими літерами об’єкти, що характеризують географічне положення материка. Починаймо нашу подорож!

1. Це своєрідні «морські ворота», що з’єднують Атлантичний океан із внутрішніми морями. Ширина цієї протоки в найвужчій частині досягає 14 км, а в найширшій — 44 км. У давнину цю протоку називали Геркулесові стовпи. (Ґібралтарська протока)

2. Крайня західна точка Євразії. Це мис. (Мис Рока)

3. Протока «рукав жіночого плаття», а далі ми прямуємо в іншу протоку, що має однакову назву із французьким містом. (Ла-Манш, Па-де-Кале)

4. Це найбільший півострів Європи, береги якого дуже порізані фіордами. (Скандинавський)

5. Далі наш шлях пролягатиме морем, названим на честь голландського мореплавця, який у XVI ст. намагався знайти шлях на Схід. (Баренцове море)

6. Найпівнічніша точка. (Мис Челюскін)

7. Найзахідніша точка. (Мис Дежньова)

8. Це острови, на яких розміщена країна Сходу Сонця. Символом її є вишневе дерево сакура й вулкан Фудзіяма. (Японські о-ви)

9. Огинаючи материк з півдня, зупинемося у крайній південній точці. (Мис Піай)

10. Це великий півострів, який викликає у багатьох людей такі асоціації: слони, чай, прянощі, особливі танці, прикраси зі слонової кістки, сарі. (Півострів Індостан)

11. Найбільший півострів материка, де можна подолати пустелю на верблюдах. (Аравійський пів-в)

12. Це найсолоніше море на Землі, солоність досягає 42 %0, із прекрасними підводними кораловими садами. (Червоне море) Учитель. Першу зупинку пройдено. Давайте перевіримо результат вашої роботи:

• обміняйтеся контурними картами із сусідом по парті;

• візьміть червону пасту для взаємоперевірки;

відмітьте відповіді, за правильну поставте «плюс», за помилкову «мінус»;

правильна відповідь має бути такою:

1) Ґ (Ґібралтарська протока);

2) Р (Рока мис);

3) Л (Ла-Манш), П (Па-де-Кале);

4) С (Скандинавський півострів);

5) Б (Баренцове море);

6) Ч (Челюскін мис);

7) Д (Дежньова мис);

8) Я (Японські острови);

9) П (Піай мис);

10) І (Індостан півострів);

11) А (Аравійський півострів);

12) Ч (Червоне море).

Учень перевіряє роботу сусіда, а потім повертає йому контурну карту. Власник карти самостійно виставляє оцінку, враховуючи кількість помилок, і робить відповідну позначку в карті самооцінки роботи учня в графі «Контурна карта».

 

Зупинка 2 «Історична»

Учитель. Друга зупинка вимагає від вас, шановні учні, не тільки знань з географії материків, а також з історії. Вам потрібно назвати імена мандрівників і дослідників Євразії та їх походження.

1. Євразію здавна називають Старим Світом, і це не дивно, оскільки відомості про материк містяться в працях античних географів та істориків. Яких саме? (Геродот, Птолемей — вихідці зі Стародавньої Греції)

2. 17 років прожив у Китаї. Досліджував географічні особливості і вивчав звичаї та традиції Азії. (Італієць Марко Поло — венеціанський купець)

3. Відкрив морський шлях до Індії через Атлантичний та Індійський океани. (Портуґальський мореплавець Васко да Ґама)

4. 50 років досліджували простори Сибіру від Уральських гір до Тихого океану. (Російські землепрохідці Семен Дежньов та Вітус Берінґ)

5. Досліджували північ материка й удостоєні честі — море названо їхнім прізвищем. (Російські дослідники брати Лаптєви, Олексій Чиріков)

6. Вивчали Центральну Азію, відкрили гори, озера. Один з мандрівників дослідив особливу породу коней, яких назвали на його честь.

Помер у Центральній Азії, похований на березі озера Іссик-Куль. (М. М. Пржевальський, П. П. Семенов-Тянь-Шанський — росіяни)

 

Зупинка 3 «Висотна»

1. Учитель пропонує учням підписати пропущені назви на схематичному малюнку:

 

 

2. Учні класу об’єднуються в п’ять груп для подальшої роботи. Кожна група повинна скласти сенкен — вірш, що має п’ять рядків і містить стислу інформацію та факти про гори Євразії. Наприклад:

Везувій.

Червоний, неспокійний.

Вирує, гуркоче, викидає.

Грізне явище природне.

Пекло.

 

Карпати.

Мальовничі, смерекові.

Відпочивають, вишивають, випасають.

Рекреаційний куточок природи.

Полонини.

 

Альпи.

Високі, засніжені.

Змагаються, відпочивають, збирають.

Мальовничий куточок природи.

Рай.

 

Гімалаї.

Стрімкі, високі.

Милуються, підкорюють, вклоняються.

Мало вивчений куточок природи.

Загадка.

 

Урал.

Витягнутий, низький.

Розділяє, захищає, дивує.

Кам’яний пояс природи.

Малахіт.

 

Крим.

Невисокі, вулканічні.

Загорають, штурмують, вивчають.

Спелеологічний куточок України.

Магнолія.

3. Використавши діаграму Венна, порівняти Карпатські й Кримські гори. Діаграма Венна будується на двох великих колах, які частково накладаються одне на одне так, що посередині утворюється спільний простір. Ми протиставляємо риси цих гір і посередині пишемо спільне.

 

 

4. Учитель. На материку Євразія є багато заповідників і національних парків. Про один із заповідників Асканія-Нова і дендрологічний заповідник «Софіївка», що на Черкащині, ваші однокласники підготували цікаві повідомлення. Надамо їм слово.

(Це завдання є додатковим, його можна виконати, якщо дозволяє час, оскільки воно не є перевірочним, а носить інформативний краєзнавчий характер.)

Питання. Як на вашу думку, чи потрібно створювати національні парки?

 

Зупинка 4 «Кліматична»

1. Учитель. Клімат Євразії дуже різноманітний. Це пояснюється впливом різних кліматотвірних чинників.

Протягом 3 хвилин вам потрібно записати в зошит кліматотвірні чинники.

1) Велика протяжність материка з півночі на південь зумовлює різницю у сонячній радіації, що потрапляє на материк.

2) Велика протяжність материка із заходу на схід сприяє формуванню континентального клімату в центрі Євразії.

3) Рельєф материка регулює рух повітряних мас (рівнини не перешкоджають, а гори затримують їхній рух).

4) Материк омивають океани і формують на узбережжях мусони.

5) Західне перенесення повітряних мас з Атлантики.

6) Океанічні течії впливають на клімат узбережжя.

Після закінчення учні обмінюються роботами і перевіряють правильність і повноту відповіді. Результати кожен заносить до карти самооцінки роботи учня.

2. Учитель. Використовуючи кліматичну карту, знайдіть на території Євразії «полюс холоду». Чим можна пояснити саме таке його розташування?

(Представник від кожної групи доводить свою думку.)

3. Учитель. Визначте, в якому напрямку збільшується континен- тальність клімату Євразії. Назвіть три причини цього факту.

4. Учитель. Хочу познайомити вас із дуже цікавою стратегією навчання — гронуванням, яка спонукає учнів вільно думати і відкрито висловлюватись з певної теми.

1) Покладіть перед собою чистий аркуш паперу.

2) Напишіть в центрі аркуша ключове слово чи фразу.

3) Навколо слова (фрази) записуйте слова та словосполучення, що першими спадають на думку щодо теми.

4) Коли всі слова записані, спробуйте встановити логічний зв’язок між ними і ключовим словом.

Наприклад

 

 

Зупинка 5 «Водна»

Учень однієї з груп. На материку Євразія дуже багато річок і озер. Найбільші річки — це Волґа, Дунай в Європі, Янцзи, Хуанхе, Єнісей, Лена, Об у Азії. Найбільше і найглибше озера світу теж знаходяться на цьому материку: це Байкал і Каспійське море-озеро.

Учитель. Наступне завдання дасть змогу перевірити ваші знання з питання «Річки Євразії».

1. У відповідну колонку таблиці на дошці вписати назви річок Євразії.

 

Північний Льодовитий океан

Атлантичний

Тихий

Індійський

 

 

 

 

 

У колонки учні заносять назви річок, що називає вчитель, відповідно до басейну океанів:

Печора, Дунай, Янцзи, Ґанґ, Об, Рейн, Амур, Інд, Єнісей, Ельба, Хуанхе, Тіґр, Лена, Меконґ, Євфрат.

2. Теоретичне питання

Поясніть поняття «басейн внутрішнього стоку».

Які з названих річок належать до такого басейну?

Опитування проводиться у формі роботи в парах з відповідними картками. На кожній парті розкладені комплекти карток з назвами річок: Меконґ, Волґа, Урал, Амудар’я, Амур, Сирдар’я, Інд, Тіґр, Дніпро.

Учитель дає сигнал, за яким учні за кожною партою розкладають картки з назвами річок у дві колонки: річки зовнішнього стоку і річки внутрішнього стоку. Завдання обмежене в часі: 1 хв. Після закінчення роботи одна з пар представляє результат.

За потреби учні класу можуть внести доповнення і зміни. Вчитель оцінює роботу в парах. Учні заносять бали до своїх карт самооцінки.

3. Завдання в групах.

Кожна група повинна використати свої поетичні здібності і скласти вірш-загадку про одну з річок материка або відгадати готові загадки. Наприклад:

Її як дівчину зовуть.

А води в океан течуть,

Що вкритий кригою віки.

Ви назву знаєте ріки?

(Лена)

 

В абетці — першою вона.

За нею — кам’яна стіна.

(А-мур)

 

Езоп та Глібов їх писав.

А ти їх в однині постав,

Ще літеру додай ти «Л» —

Ось вийде озеро тепер.

(Байка-Л)

 

Дарина якось сир зварила

Та миску раптом упустила.

Про це загадочка моя.

Спочатку сир, потім — Дар’я.

(Сир-дар’я)

 

Про що розкажуть мені дні?

Дні про життя твоє.

Ти річку називай мені —

На карті вона є.

(Дні-про)

 

Пливу рікою — забув весла.

Завдання, думаю, просте.

Не подолати цього плеса,

На «І» не замінивши «Е».

(В(е)ісла)

4. Конкурс капітанів команд

Робота з таблицею «Походження озер Євразії».

До дошки виходять капітани команд, учитель роздає кожному однаковий перелік озер. Учні-капітани повинні вибрати й записати у відповідну колонку таблиці ті назви озер, що відповідають походженню.

 

Залишкові

Тектонічні

Вулканічні

Загальні

Льодовикові

 

 

 

 

 

 

Перелік озер:

Каспійське, Байкал, Курильські, Севан, Ладозьке, Аральське, Балхаш, Онезьке, Іссик-Куль.

Учитель перевіряє правильність заповнення таблиці і виставляє відповідні бали капітанам кожної команди. Ці бали додаються до загальної кількості балів кожної команди під час підбиття підсумків.

5. Завдання на додатковий бал

Для тих учнів, які бажають покращити свої результати, вчитель підготував додаткові завдання, які виконуються біля карти Євразії.

1. Позначити на карті Європи перелічені об’єкти:

1) Севан; 2) Ільмень; 3) Онезьке; 4) Балхаш; 5) Женевське; 6) Меконґ; 7) Баскунчак; 8) Ялпуг; 9) Балатон; 10) Одер.

2. Із перелічених озер виберіть безстічні:

1) Каспійське море-озеро;

2) Байкал;

3) Мертве море;

4) Іссик-Куль;

5) Балхаш;

6) Аральське;

7) Онезьке;

8) Лобнор.

Учитель перевіряє правильність нанесення на карті відповідних об’єктів і оцінює учнів, які працювали над виконанням додаткових завдань. Кожен з них заносить у карту самооцінювання відповідну кількість балів.

 

IV. Підбиття підсумків уроку

Учитель. Наша подорож добігає кінця. Ми перевірили, наскільки якісно засвоїли тему „Євразія", поглибили свої знання про географічне положення і берегову лінію, рельєф материка, навчилися складати сенкен, провели гронування, складали вірші про річки, а також закріпили навички роботи з контурною картою.

Для остаточного підбиття підсумків вам необхідно здати мені карти самооцінювання, в яких ви відмічали свої навчальні успіхи під час вивчення теми і підсумкового уроку. Я також робила відповідні нотатки у своїй карті успіхів учнів, з якою пропоную вам ознайомитись. Остаточний результат буде виставлений у журнал з урахуванням усіх видів роботи.

 

V. Домашнє завдання

Підготуватися до тематичного оцінювання з теми.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити