Усі уроки курсу «Основи здоров’я» 8 клас - 2016

РОЗДІЛ 2. ФІЗИЧНА СКЛАДОВА ЗДОРОВ'Я (7 годин)

УРОК 12 ПРОФІЛАКТИКА ХАРЧОВИХ ОТРУЄНЬ. ПЕРША ДОПОМОГА В РАЗІ ХАРЧОВИХ ОТРУЄНЬ ТА КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ. ВІДПРАЦЮВАННЯ НАВИЧОК ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ В РАЗІ ХАРЧОВИХ ОТРУЄНЬ І КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ

Мета: систематизувати знання про профілактику харчових отруєнь, ознайомити з правилами надання першої допомого при харчових отруєннях та кишкових інфекціях; розвивати санітарно-гігієнічні навички, компетенції; виховувати здоров'язбережувальні звички.

Обладнання: ілюстративний матеріал, таблиця «Плюс, мінус, цікаво», схема-таблиця «Попередження харчових отруєнь», схема «Тема уроку в математичному прикладі», мультимедійні засоби та презентація.

Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

1. Привітання, встановлення позитивного настрою

2. Створення атмосфери довіри та доброзичливості

3. Забезпечення нормальної зовнішньої обстановки для роботи

4. Перевірка відвідування, стану робочих місць та зовнішнього вигляду учнів, організації уваги

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, НАВИЧОК І ВМІНЬ УЧНІВ

Вправа «Плюс, мінус, цікаво»

Учні записують у відповідні стовпчики таблиці факти, фрагменти матеріалу минулого уроку: «+» — ті, що особливо вразили; «-» — ті, що залишилися незрозумілими, не запам’яталися; «Цікаво» — те, про що хотілося б дізнатися з теми докладніше, що вважають найнеобхіднішим для формування здоров’язбережувальних життєвих навичок.

Таблиця 16

+

-

Цікаво

1. ...

1. ...

1. ...

2. ...

2. ...

2. ...

3. ...

3. ...

3. ...

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Причини харчових отруєнь:

□ байдуже ставлення до власного харчування;

□ безвідповідальність у виборі продуктів харчування;

□ недотримання умов і термінів їх зберігання тощо.

* Хто з вас може сказати, що ніколи не опиниться в ситуації, коли муситиме застосовувати життєві навички та знання про харчові отруєння?

* Хто з вас уважає, що навички надання першої допомоги в разі харчових отруєнь та кишкових інфекцій неважливі для сучасної людини?

IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ

1. Слухання та обговорення змісту притчі

ЯКА ЇЖА НАЙКОРИСНІША І НАЙБЕЗПЕЧНІША?

Якось до великого мудреця прийшли люди і почали питати його, яка їжа найкорисніша і найбезпечніша для здоров'я. Мудрець відповів:

— Добре, я скажу вам 8 ознак найкориснішої та найбезпечнішої їжі:

1) Вона приємна на смак і запах без приправ.

2) У неї немає нервової системи, вона не кричить і не тремтить від страху, коли її хочеться взяти, щоб з'їсти.

3) Вона повинна рости в Природі і мати збалансований набір мікро- і мікроелементів від Природи, інакше вона не буде повноцінно засвоюватися.

4) Ця їжа — зберігається і не гниє без холодильника більше 1-3-х днів.

5) У неї немає очей. Якщо в їжі є очі, значить, у ній є душа. А якщо є душа, то вона буде мститися кожному, хто вб'є її тіло.

6) У неї немає мами і тата, які будуть страждати від її загибелі.

7) Її неможливо вбити. Єдиний спосіб жити — це давати жити іншим. Тільки жива їжа може дати здорове життя. Убите — вбиває. Головний секрет духовного щастя — це робити щасливими всіх живих істот.

8) Вона не засмічує тіло відходами або чужими тканинами. Як холодильник можна перетворити на сад (із зелені) або на морг (із м'яса), так і тіло людини можна перетворити на чисте тіло або цвинтар. Вибір — за людиною.

— Звичайно, вибір системи харчування — справа індивідуальна. Та притча містить поради щодо профілактики харчових отруєнь. Назвіть їх.

— Сьогодні поговоримо про профілактику та першу допомогу при харчових отруєннях та кишкових інфекціях.

2. Епіграфи до уроку

Давня китайська приказка каже: «Свою хворобу шукай на дні тарілки!». Ця народна мудрість тисячі років визначала основні напрямки оздоровлення організму людини в східних країнах. Ще Авіценна (перський лікар, філософ, енциклопедист) казав: «Якщо людина захворіла, перше, що вона повинна зробити, — відмовитися від їжі. Друге — очищувальні процедури для кишківника. Третє — змінити характер харчування та промити «каналізаційні системи організму» (лімфатичну, сечовидільну та шлунково-кишковий тракт). І тільки тоді, коли це все допоможе, людина може звернутися до лікаря».

Для виникнення хвороби через неправильне або неякісне харчування є якнайменше чотири основні групи причин, про які ми поговоримо.

V. ОСМИСЛЕННЯ УЧНЯМИ ЗМІСТУ РОБОТИ ТА ПОСЛІДОВНОСТІ ДІЙ

1. Вступне слово

Приказки «Ми копаємо собі могилу ложкою і виделкою» та «Свою хворобу шукай на дні тарілки!» мають глибокий зміст. Ми практично припинили споживати «живі» продукти, необхідні нашому організму. До них належать свіжі овочі та фрукти, зелень, ягоди, молоко, сир домашнього приготування, свіже м’ясо, риба, соки, горіхи, злаки.

Згідно результатів статистичних досліджень, проведених міністерством охорони здоров’я, на сьогодні основною причиною виникнення інфекційних кишкових захворювань та харчових отруєнь є недотримання елементарних правил гігієни під час зберігання або приготування їжі.

2. Вправа «Асоціативний кущ»

— Що містить поняття «профілактика»?

Учні називають власні асоціації до поняття «профілактика».

3. Робота за схемою-таблицею «Попередження харчових отруєнь»

Якщо споживач, купуючи в магазинах свіжі, доброякісні продукти харчування, поводиться з ними неправильно або, купуючи продукти у приватних осіб, забуває про обережність, він ризикує власним здоров’ям і здоров’ям своїх близьких.

Лікарі часто кажуть: «Мий руки, перш ніж сядеш до столу, не пий сирої води і некип’яченого молока, не їж немиті фрукти, овочі». Здається, примітивно і набридливо. Справді, ці всім відомі і тому нудні істини. Але чи варто нехтувати ними? Адже одна з причин того, що харчові отруєння та кишкові інфекції знайомі, на жаль, усім без винятку, криється в забуванні цих прописних істин.

4. Інформаційне повідомлення «Кишкові інфекції: поняття,

ознаки, причини виникнення»

До гострих кишкових інфекцій відносять черевний тиф, паратифи А і В, дизентерію, холеру, інфекційний гепатит та інші захворювання шлунково-кишкового тракту.

Цій групі захворювань властиві однотипна локалізація збудника (кишківник), однакові шляхи зараження, подібні прояви (розлад функції кишківника), а також загальні принципи боротьби та профілактики. Джерелами інфекції є тільки хвора людина і бактеріоносій; за винятком паратифу В, джерелом якого, крім людини, можуть бути деякі тварини (велика рогата худоба, свині, птахи).

Особлива роль у поширенні кишкових інфекцій належить харчовому і водному шляхам, що пов’язано з тривалим уживанням збудників у воді та їжі.

Зазвичай харчові продукти інфікуються збудниками кишкових інфекцій через брудні руки носіїв або хворих подібними формами захворювань, найбільшу небезпеку становлять особи, які працюють на харчових підприємствах. Їжа може забруднюватися через заражену воду, якою миють харчові продукти, столовий і кухонний посуд.

Зараження харчових продуктів можливе також шляхом перенесення збудників кишкових інфекцій мухами і гризунами.

5. Прийом «Тема уроку в математичному прикладі»

Приємно з’їсти яблуко, свіжу морквину, поласувати виноградом. А чи вимиті вони? Треба пам’ятати, що від миття смак овочів і фруктів не погіршується, а небезпека захворіти значно зменшується.

Потрібно, щоб навички особистої та громадської гігієни увійшли в «плоть і кров» кожної людини, були невід’ємною рисою її поведінки.

Мікроби можуть потрапити в їжу не тільки від хворого, але також із рук здорової людини, з брудної тари, разом із пилом, нерідко їх заносять мухи, гризуни. У їжі мікроби за сприятливих для них умов — достатньої вологості, температури — швидко розмножуються і виділяють токсини. Особливо сприятливі умови «знаходять» мікроби у м’ясі, рибі, у вареній, ліверній і кров’яній ковбасі, сирі з непастеризованого молока, в кремах, некип’яченому молоці. Ці продукти найчастіше є причиною гострих кишкових захворювань.

Небезпека набагато збільшується, якщо їжа стоїть у теплі. Холод, навпаки, затримує розмноження мікробів. Кип’ятіння, сухий жар убивають мікробів і тим самим зберігають продукти від псування.

Для попередження кишкових захворювань дуже важливо забезпечити збереження чистоти продуктів, дотримуватися правил їх зберігання, не тримати їх занадто довго невикористаними, правильно з ними поводитися: все, що можна, слід промити проточною водою, добре проварити, просмажити або піддати іншій тепловій обробці. Особливо треба звертати увагу на збереження чистоти тих продуктів, які не промиваються і не обробляються перед уживанням.

Завдання класу:

— Складіть математичний приклад за поданим зразком, який би відображав щойно засвоєний матеріал.

Досвід вчить, що завжди можна запобігти харчовому отруєнню та кишковим інфекціям, якщо дотримувати основних правил зберігання і приготування їжі та особистої гігієни.

Відповідь: «Правила зберігання і приготування їжі + дотримання особистої гігієни = профілактика харчових отруєнь та кишкових інфекцій».

6. «НЕ у правилах профілактики харчових отруєнь та кишкових інфекцій». Перегляд мультимедійної презентації з коментуванням (або за ілюстративним матеріалом)

— Що ж головне в цих правилах?

- Перед приготуванням їжі та перед її вживанням ретельно мити руки з милом;

- м’ясо, рибу, молоко та інші продукти, що швидко псуються, НЕ можна зберігати в теплі;

- НЕ вживати напівсирих продуктів і страв, а ретельно їх просмажувати і проварювати;

- приготовлену їжу, що залишилася на наступний день, перед їжею кип’ятити або прожарювати;

- НЕ робити кисляку із сирого молока, використовувати для закваски кип’яченого молока препарат, що продають в аптеках, або додавати сметану.

Обробляння та зберігання харчових продуктів

□ Не можна готувати страви з пророслої або зеленої картоплі. Ці коренеплоди містять у собі отруйну речовину соланін.

□ Щоб бульба не проросла, зберігайте її в темному прохолодному місці.

□ Качан капусти багатший на вуглеводи, вітаміни й мікроелементи від капустяного листя. З нього готують салати.

□ Щоб очистити капусту від комах, опустіть її на кілька хвилин у солону воду.

□ Зелена цибуля, кріп, петрушка, селера — корисні та смачні приправи до різних страв.

□ Суху зелень слід потримати кілька хвилин у гарячій воді, щоб посилити її аромат.

□ Якщо вам потрібно очистити помідор від шкірки, наколіть його на виделку й опустіть на 3 секунди в окріп. Шкірочка лусне і легко відокремиться від м’якоті.

□ Щоб не плакати під час чищення цибулі, можна покласти цибулину в холодильник або постійно змочувати ніж холодною водою.

□ Щоб буряк під час варіння зберіг насичений колір, не слід повністю зрізати його корінь, щоб сік не витікав у окріп.

□ Щоб квасоля й боби швидко зварилися, їх попередньо замочують на кілька годин у холодній воді.

□ Перш ніж зварити компот із сухофруктів, їх слід промити в холодній, а не в гарячій воді.

□ Щоб лимон був пахучішим, його слід опустити в гарячу воду.

□ Щоб сушені гриби стали, як свіжі, замочіть їх на ніч у підсоленому молоці.

□ Щоб очищені гриби не почорніли, слід одразу після чищення залити їх холодною солоною водою.

□ Чим повільніший процес розморожування м’яса, тим менше поживних властивостей воно втрачає. Розморожуйте м’ясо в холодильнику, а не у воді, або в дуже теплому місці.

□ Будь-яка морська риба повинна пройти три етапи обробляння: очищення, підкислення, додавання солі.

Виходячи із загальних закономірностей поширення інфекційних хвороб, сучасна система боротьби з кишковими інфекціями містить заходи, спрямовані на знешкодження джерела інфекції, розрив шляхів поширення її та підвищення несприйнятливості населення. У профілактиці цих інфекцій найважливішими державними заходами є:

- санітарний благоустрій помешкань, підприємств, упорядкування водопостачання, видалення і знешкодження нечистот і сміттєвих відходів;

- своєчасне виявлення на харчових підприємствах та ізоляція бактеріоносіїв;

- суворе дотримання правил особистої гігієни працівниками цих підприємств, підвищення їхньої санітарної культури і грамотності;

- дотримання санітарно-гігієнічних вимог щодо тримання приміщень, обладнання, інвентарю, посуду, тари, систематичний контроль ефективності їх санітарної обробки;

- дотримання встановлених гігієнічних вимог на всіх етапах переробки, зберігання, реалізації харчових продуктів;

- систематична боротьба з гризунами та мухами;

- проведення профілактичних щеплень проти кишкових інфекцій за епідемічними показниками.

Що маємо робити ми для профілактики кишкових інфекцій?

Таблиця 17

5 основних правил профілактики харчових отруєнь та кишкових інфекцій

Правило

Конкретні дії

Навіщо?

Підтримання чистоти

Обов’язково мити руки після туалету, перед приготуванням їжі; ретельно вимивати всі робочі поверхні на кухні; боротьба з гризунами і комахами

Багато мікроорганізмів, що живуть у ґрунті, воді й організмах тварин і людей, небезпечні. Вони передаються через рукостискання, господарські ганчірки, кухонні предмети. Простий дотик здатен перенести їх у продукти і спричинити захворювання

Від’єднання сирого від готового

Зберігати сире м’ясо, птицю й морепродукти окремо від інших харчових продуктів. Для обробки сирих продуктів слід користуватися окремими ножами і дошками. Зберігати продукти треба в закритому посуді, відокремивши сирі від готових

У сирих продуктах, м’ясі, птиці і морських продуктах можуть бути небезпечні мікроорганізми, які потраплять під час приготування і зберігання продуктів на решту з них

Якісне прожарювання і проварювання продуктів

Ретельно піддавати термічній обробці продукти: прожарювати, проварювати. Розігріваючи перші страви (супи, борщі), слід доводити їх до кипіння

За ретельної теплової обробки (не нижче 70 °С) гинуть практично всі небезпечні мікроорганізми. Харчові продукти, на які необхідно звертати особливу увагу, — це м’ясний фарш, м’ясні рулети, великі шматки м’яса і цілі тушки птиці

Зберігання продуктів у холодильнику

Не залишати приготовану їжу за кімнатної температури більше 2-х годин. Прибирати всі приготовані і ті, що швидко псуються, страви в холодильник. Не зберігати їжу довго, навіть у холодильнику

За кімнатної температури мікроорганізми розмножуються дуже швидко. За температури нижче 5 °С або вище 60 °С процес їх розмноження сповільниться або припиниться. Деякі небезпечні мікроорганізми можуть розмножуватися і за температури нижче 5 °С

Вибір свіжої, якісної їжі

Вибирати свіжі продукти, без ознак псування. Мити фрукти і овочі чистою проточною водою. Для пиття використовувати тільки кип’ячену або бутильовану воду

Сирі продукти можуть містити небезпечні мікроорганізми.

У зіпсованих або покритих пліснявою продуктах можуть утворюватися токсини. Ретельно відібрані й добре вимиті або почищені продукти менш небезпечні для здоров’я

7. Робота за підручником. Перша допомога в разі харчових отруєнь та кишкових інфекцій

Допомога в разі харчового отруєння та кишкових інфекцій

Будь-яке отруєння чи кишкова інфекція, навіть звичайними несвіжими продуктами, вимагає серйозного ставлення і швидкого надання першої допомоги — шлунок і кишківник треба очищати від токсинів, інакше вони потраплять у кров, і тоді інтоксикація буде загальною, а впоратися з отруєнням буде набагато складніше.

Потрібно промити шлунок кілька разів. Найкраще це робити водою кімнатної температури. Потрібно її випити не менше 2-3 л одразу.

Можна також зробити клізму. Зазвичай дають активоване вугілля. Приймають його по таблетці на кожні 10 кілограм маси тіла, або навіть більше, і прийом повторюють через 2-3 години.

Потрібно обов’язково багато пити, але не все підряд: допомагає слабкий чай із лимоном, мінеральна вода без газу. Їжу ж не слід приймати, поки токсини не будуть виведені з організму повністю: слизова шлунка, як і робота кишківника — тонкого і товстого, повинна відновитися.

8. Оздоровлювальна вправа. Вправи для профілактики порушень постави

1. Вихідне положення — ноги на ширині плечей, руки в боки. Кругові рухи руками вперед і назад.

2. Вихідне положення — руки на плечі. Відставити праву ногу назад на носок, руки підняти вгору, прогнутися, подивитися на кисті рук, повернутися у вихідне положення. Те саме, починаючи з лівої ноги.

VI. САМОСТІЙНА РОБОТА УЧНІВ ПІД КОНТРОЛЕМ І З ДОПОМОГОЮ ВЧИТЕЛЯ

Робота у групах (4)

Завдання:

I група готує інформаційне повідомлення «Народні засоби в разі харчових отруєнь та кишкових інфекцій».

II група за допомогою ілюстративного матеріалу відтворює алгоритм надання першої допомоги в разі харчових отруєнь та кишкових інфекцій.

III група створює антипрофілактичний соціальний ролик «Хочеш отруїтися продуктами чи мати кишкову інфекцію? Запам’ятовуй!».

І група складає поради щодо харчування хворого при кишкових інфекціях чи харчових отруєннях.

Народні засоби в разі харчового отруєння та кишкових інфекцій

Лляне насіння

У разі проносу треба продовжувати виводити токсини — наприклад, їх добре виводить лляне насіння. Залий 1 склянкою окропу 2 ст. л. насіння, дай постояти 2 год, розімни набряклі насінини дерев’яним товкачем і випий 0,5 склянки цієї суміші, а через 6 год випий іншу половину.

Перстач

Зупинити безперервний кілька днів пронос допомагає корінь перстачу прямостоячого — можна використовувати суху або свіжу сировину. Завари склянкою окропу 1 ст. л. свіжого подрібненого кореня (сухого — 1,5 ст. л.), і 15 хвилин провари на малому вогні, дай настоятися годину, проціди, залишок відіжми, і додай кип’яченої води. Приймай 3-4 рази на день, по 1 ст. л. за 15-20 хвилин до їди. Відвари та настої цієї трави допомагають навіть за таких важких захворювань, як сальмонельоз і дизентерія, але використовувати їх слід як додатковий засіб до основного лікування, що призначить лікар.

Однак на початку, коли симптоми отруєння виражені гостро, препарати, що припиняють діарею, приймати не можна — це може посилити загальну інтоксикацію, оскільки токсини не зможуть виходити з організму.

Як харчуватися в разі харчового отруєння та кишкової інфекції

Незалежно від стану хворого, не слід нічого їсти приблизно добу — хіба що рідкий рисовий відвар, а ось пити треба якомога більше. Наступної доби можна починати їсти рідку кашу, киселі, пюре, сухарики і протерті супи. Закріплювальну дію має чорничний кисіль — його можна варити зі свіжої чорниці, сухих ягід або з чорничного варення. Крохмаль, що міститься в киселях, працює як ентеросорбент, а також оберігає слизову шлунку від подразнення, обволікає та сприяє її загоєнню.

У наступні два дні можна їсти парове м’ясо і рибу — фрикадельки, котлетки, потім — відварну курку без шкірки, густі каші і пюре.

Перша допомога у разі харчового отруєння

- Негайно викличте лікаря.

- Промийте постраждалому шлунок: дайте випити 5-6 склянок теплої води, натисніть на корінь язика, викличте блювання, повторіть процедуру декілька разів.

- Дайте постраждалому випити міцного несолодкого чаю.

- При проносі — поставте клізму.

- Дайте прийняти активоване вугілля (1 таблетку на 10 кг маси тіла).

- Якщо блювання в потерпілого проходить мимоволі, а він непритомний, поверніть його голову набік, стежте, щоб блювотні маси не потрапили в дихальні шляхи (вчасно видаляйте їх з ротової порожнини)

VII. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ УЧНІВ

Фронтальне опитування

Дайте відповіді на запитання:

* Чому за харчового отруєння чи кишкової інфекції не можна приймати їжу? (Щоб уникнути запальних захворювань органів травлення.)

* Навіщо викликати лікаря, якщо ви добре й самі знаєте, що робити в такій ситуації? (Самолікування може призвести до непоправних наслідків.)

* Чим небезпечний тривалий пронос і блювання? (Зневодненням організму)

* Чому рекомендована температура рідини для пиття хворого має бути наближена до температури тіла людини? (Щоб хворий організм не витрачав енергію на нагрівання абоохолодження рідини у шлунку. Рідина, наближена за своєю температурою до температури тіла людини, швидше всмокчеться слизовою оболонкою шлунку і потрапить до кров’яного потоку)

VII. КОНТРОЛЬ УЧИТЕЛЯ, САМОКОНТРОЛЬ І ВЗАЄМОКОНТРОЛЬ У ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ

Практична робота. Відпрацювання навичок першої допомоги за харчових отруєнь і кишкових інфекцій. Робота в парах

Учні, працюючи в парах, відтворюють алгоритм виклику лікаря, виконання конкретних дій до його приїзду. При цьому вони по черзі виконують ролі потерпілого, лікаря, людини, що надає допомогу.

VIII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Самоаналіз діяльності

1

На уроці я працював(ла)

активно/ пасивно

2

Своєю роботою на уроці я

задоволений(а) / не задоволений(а)

3

Урок для мене здався

коротким /довгим

4

За урок я

не втомився(лась) / втомився(лась)

5

Мій настрій

став кращим/став гіршим

6

Матеріал уроку мені був

зрозумілий / не зрозумілий / корисний / марний цікавий / нудний

7

Домашнє завдання мені здається

посильним / важким / цікавим / не цікавим

2. Самооцінювання

Учні називають бал, що, на їхню думку, відображає об’єктивну оцінку їхньої активності і якість роботи на уроці. Учитель коментує, за потреби коригує процес самооцінювання.

IX. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

* Обов’язкове:

- опрацювати матеріал підручника щодо вивченої теми (§______, с.___);

* додаткові (на вибір, за бажанням):

- підготувати буклет (або пам’ятку) «Профілактика харчових отруєнь»;

- намалювати (або створити в програмі Р) слайди соціального ролика (або мультимедійної презентації) «Перша допомога за харчових отруєнь та кишкових інфекцій»;

- скласти перелік можливих дій у ситуації, коли вдома є член сім’ї з харчовим отруєнням або кишковою інфекцією.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити