Усі уроки курсу «Основи здоров’я» 8 клас - 2016

РОЗДІЛ 4. СОЦІАЛЬНА СКЛАДОВА ЗДОРОВ'Я (16 годин)

Тема 2. Безпека в побуті й навколишньому середовищі

УРОК 33 ДИТЯЧА БЕЗПРИТУЛЬНІСТЬ І БЕЗДОГЛЯДНІСТЬ. НЕБЕЗПЕКА ЗАЛУЧЕННЯ ДО ДЕСТРУКТИВНИХ СОЦІАЛЬНИХ УГРУПОВАНЬ. ЗАГРОЗА ТЕРОРИЗМУ

Мета: формувати поняття про дитячу безпритульність і бездоглядність, систематизувати знання про небезпеку залучення до деструктивних соціальних угруповань; вчити діяти при загрозі тероризму; розвивати навички поведінки в умовах тиску, погроз; виховувати свідому потребу в дотриманні принципів соціального благополуччя.

Обладнання: ілюстративний матеріал до теми уроку, аркуші формату А5 (за кількістю учнів, музичний супровід (спокійна мелодія), мультимедійні засоби та презентація.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Привітання, створення позитивного настрою (музичний супровід)

II. ПЕРЕВІРКА ВИКОНАННЯ УЧНЯМИ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1. Вправа «Конкурс ерудитів»

— Складіть коротке формулювання термінів, що записані на дошці (самостійно, на окремих аркушах паперу):

а) самооборона;

б) до основних кримінальних загроз відносять...;

в) джерелами кримінальних небезпек можуть бути...

Поставте на аркуші своє прізвище та здайте на перевірку.

2. «Взаємоопитування»

Аркуші роздають у довільному порядку учням на перевірку. Учитель відкриває заздалегідь записані на дошці правильні відповіді.

Необхідно оцінити правильність виконання завдання та поставити «+» або «-» навпроти кожного терміна.

Потім учні отримують свої аркуші з результатом оцінювання.

3. Обговорення результатів

ІІІ. ПЕРЕВІРКА РАНІШЕ ЗАСВОЄНИХ ЗНАНЬ

1. Вправа «Мікрофон»

— Назвіть небезпеки соціального походження.

2. Робота за ілюстративним матеріалом

— Назвіть кримінальні небезпеки, що відображені на світлинах (крадіжка, шантаж).

* Які способи захисту від таких і їм подібних кримінальних небезпек ви знаєте?

* Яким може бути «правило обачливості» щодо їх уникнення? (Передбачати, уникати, діяти.)

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ УЧНІВ І ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ

Епіграф до уроку

Світ не зігрієш, світ не одягнеш,

Світ не нагодуєш,

Але не відпускай голодну дитину,

Не подавши їй шматка.

Не залишай голодну дитину —

Хоч рукою її прикрий,

Не кидай змерзлу дитину, не зігрівши її.

(Грузинська народна пісня)

* Прокоментуйте епіграф уроку, висловіть свою власну позицію щодо змісту рядків грузинської народної пісні.

* На яку соціальну проблему звернено увагу у грузинській народній пісні? Наскільки актуальною ця проблема є в нашій країні?

Висновок. У наш час дитяча безпритульність та бездоглядність — ганебне суспільне явище.

V. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУ УЧНІВ

Слухання та обговорення притчі

ЧОМУ ЛЮДИНА ЧИНИТЬ ЗЛО?

Підходить дитина до мудреця і питає:

— Чому проти мене люди чинять зло? Адже я за короткий вік не зробила нікому нічого поганого.

— Тому що вони зачаровані.

— Чим?

— Ілюзорним «Я», яким вони себе вважають.

— Як же припинити зло?

— Їм просто треба усвідомити, що «Я» не існує...

Запитання до учнів:

* Яке зло може чинити суспільство щодо дітей?

* Якими можуть бути його причини?

* Що треба зробити (змінити, сформувати) в соціумі, щоб проблеми дитинства звести нанівець?

VI. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ УЧНЯМИ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Інформаційне повідомлення «„Діти вулиці" як соціальне явище»

Незахищеною категорією в будь-якій країні є діти, члени сім’ї, що потребують допомоги від суспільства у вирішенні своїх проблем.

Більшість таких сімей перебувають у складному матеріальному, психологічному, емоційному становищі. Не бажаючи примиритися з реальністю, діти йдуть із рідних домівок. У значної частини з них фактично немає рідних сімей, оскільки батьки або пиячать, або перебувають у місцях позбавлення волі. Діти змушені проживати у чужих людей, у сім’ях родичів, в оточенні інших дітей, на вокзалах, у залишених будівлях, комунікаційних системах міст тощо.

За останніх 10-15 років кількість дітей, які більшу частину часу, зокрема й нічного, перебувають на вулиці, набула значного масштабу. З’явилася нова категорія дітей, яких звично називають «дітьми вулиці». У державних закладах про них говорять як про безпритульних соціальних сиріт, позбавлених батьківської опіки.

У Законі України «Про охорону дитинства» (2001 р.) визначені поняття «безпритульна дитина», «дитина-сирота».

В Україні спостерігається катастрофічне збільшення кількості дітей, позбавлених батьківського піклування. Із 80 тисяч дітей-сиріт, позбавлених батьківської опіки, лише близько 7 % — біологічні, тобто реально не мають батьків. Решта — діти, котрі стали сиротами при живих батьках. Частина таких дітей іде жити на «вулицю», і вулиця стає для них домівкою. Саме тому постала необхідність надання соціальної допомоги цим дітям, що дозволить їм повернутися (за можливості та доцільності) до рідної сім’ї, знайти інше постійне місце проживання (інтернат, опіку, прийомну сім’ю), розпочати повноцінне самостійне життя.

У 90-х роках минулого століття для вирішення порушеної проблеми в Україні була система державних і недержавних притулків. Однак більшість із них є закладами закритого типу, куди діти підліткового віку добровільно звертаються.

За визначенням ЮНІСЕФ, «діти вулиці» — це неповнолітні, для яких вулиця стала постійним місцем перебування. Безперечно, це визначення не охоплює велику кількість дітей, які з різних причин опинилися на вулиці. Адже є й такі, котрі мають домівку, батьків або близьких людей. Паралельно функціонують два поняття: «діти, які працюють на вулиці» і «діти, які живуть на вулиці разом зі своєю сім’єю».

За визначенням Дитячого Фонду Об’єднаних Націй, до «дітей вулиці» належать:

□ діти, які не спілкуються зі своїми сім’ями, живуть у тимчасових помешканнях (покинутих будинках тощо) або не мають узагалі постійного житла і щоразу ночують у новому місці; їхніми першочерговими потребами є фізіологічне виживання і пошук житла (безпритульні діти);

□ діти, які підтримують контакт із сім’єю, але через перенаселення житла, експлуатацію та різні види насилля (сексуальне, психічне) проводять більшу частину дня, а іноді й ночі на вулиці (бездоглядні діти);

□ діти — вихованці будинків інтернатів та притулків, які з різних причин втекли з них і перебувають на вулиці (діти, які перебувають під опікою держави).

Результати досліджень Державного інституту проблем сім’ї та молоді, проведених на замовлення Державного центру соціальних служб для молоді 2002 року, показали, що до «дітей вулиці» в Україні слід віднести наступні групи неповнолітніх:

- безпритульні діти — діти, які не мають постійного місця проживання через утрату батьків, асоціальну поведінку дорослих у сім’ї; діти, котрих вигнали з дому батьки;

- бездоглядні діти — діти, які мають визначене місце проживання, але вимушені перебувати на вулиці більшу частина дня, а іноді й ночі, у результаті неспроможності батьківабо опікунів (родичів, бабусь, дідусів) матеріально забезпечувати їх; наявності психічних захворювань у батьків, байдужого ставлення останніх до виховання дітей;

- діти-втікачі з навчально-виховних закладів — діти, яких не влаштовують умови життя й виховання в цих закладах, які зазнали психологічного, фізичного або сексуального насилля в закладах інтернатного типу або притулках;

- діти-втікачі із зовні благополучних сімей — діти з високим рівнем конфліктності, патохарактерологічними особливостями, відхиленнями у психічному й особистісному розвитку;

- діти, які за своїми психологічними ознаками схильні до постійного перебування на вулиці;

- діти, позбавлені систематичної батьківської турботи, аутсайдери шкільних колективів;

- діти з яскраво вираженими ознаками важковиховуваності, схильні до безцільного проведення часу.

У різних категорій дітей існує і різна мотивація виходу на вулицю. Ураховуючи багатоваріантність шляхів виходу дітей на вулицю, можна дати таке визначення суті поняття «діти вулиці»:

□ головною ознакою, за якою дитину можна віднести до «дітей вулиці», є та, що більшу частину часу вони проводять саме там;

□ «діти вулиці» — діти, які офіційно не визначені позбавленими батьківської опіки, але фактично можуть бути визнані соціальними сиротами, оскільки батьки з певних причин не займались належним їхнім вихованням.

Поняття «діти вулиці» об’єднує безпритульних і бездоглядних дітей. Починаючи з 1997 року, в Україні проводили низку досліджень з метою визначення основних характеристик «дітей вулиці», з’ясування їхнього стилю життя й потреб:

□ більшість «дітей вулиці» — діти підліткового віку;

□ хлопчиків на вулиці більше, ніж дівчаток;

□ більшість підлітків виховується в багатодітних сім’ях;

□ надто часто «діти вулиці» проживають у нетипових для України сім’ях: без батьків або тільки без матері чи без батька;

□ серед батьків таких дітей нерідко трапляються освічені люди, які мають постійну роботу;

□ значна частина «дітей вулиці» мають проблеми з найближчими родичами;

□ значний вплив на прискорення процесу переходу дитини до такого статусу має низьке матеріальне становище сім’ї;

□ значна частина «дітей вулиці» заробляють гроші самостійно, причому дуже часто «робота» дає гарні прибутки, але є асоціальною: крадіжка, жебракування, надання сексуальних послуг тощо;

□ «діти вулиці» часто зазнають експлуатації й насилля з боку ровесників і дорослих на вулиці та вдома;

□ діти нерегулярно харчуються, часто голодують;

□ «діти вулиці» вживають алкоголь, наркотики, нюхають клей, палять цигарки.

Причини появи соціального явища «діти вулиці»

Реальна ситуація в Україні свідчить, що проблема «дітей вулиці» з’явилася не вчора, але розвивалася по-різному. Іноді навіть важко пояснити, що спонукає дитину залишити родину, школу, близьких людей і йти на вулицю.

Як відзначають у матеріалах ЮНІСЕФ, феномен вуличних дітей є симптомом надзвичайного соціального й економічного неблагополуччя в країні, а потім і в сім’ї.

Соціально-економічні умови появи «дітей вулиці»:

□ погіршення матеріального становища значної частини населення України;

□ збільшення незайнятих дітей та підлітків; економічна експлуатація дорослими дитячої праці (залучення до жебракування, крадіжок, махінацій тощо);

□ послаблення відповідальності батьків за утримання і виховання дітей;

□ загострення розбіжностей і конфліктів між батьками та дітьми;

□ ослаблення роботи з організації дозвілля дітей за місцем їхнього проживання і навчання;

□ негативні тенденції в засобах ЗМІ, пропаганда насилля і легкого життя.

Довге перебування в стані безпритульності сприяє формуванню особливої психології в дітей чи підлітків уже через два місяці. Вони збиваються в стада, де панують інстинкти виживання, егоїзму і самозбереження, взаємопідтримки власної групи, вороже ставлення до груп конкурентів, недовіра до дорослих і владних закладів. Малим дітям легше отримати милостиню, їм частіше подають дорослі. Виникає небажання дорослішати і виробляти нові психологічні навички нового вікового періоду, брати на себе відповідальність. Входження в суспільство (соціалізація) безпритульних дітей та підлітків або запізнюється, або відсутнє. Стає неможливим розвиток інших здібностей, якщо вони не працюють на самозахист та виживання на вулиці. Дорослішання сприймається як катастрофа незахищеності і власної непотрібності, сприяє депресіям чи самогубству.

Перебування в непристосованих для життя умовах (дахи, покинуті домівки та руїни, тунелі, теплотраси) сприяють як втратам гігієнічних навичок, так і хворобам — шкіряним, паразитарним, інфекційним, венеричним. Контингент безпритульних дітей та підлітків випадає з-під медичних оглядів, необхідних обстежень і щеплення від інфекційних хвороб.

Позбавлені шкільного навчання, вони відстають у розумово-освітньому розвитку. Безпритульні підлітки не можуть розраховувати на фінансово успішну кар’єру через брак освіти чи її повну відсутність.

У безпритульності тільки негативні наслідки: зростання дитячої злочинності та бандитизму, зростання алкоголізму та наркоманії, проституції, занепаду моралі, зростання інфекційної захворюваності та напруженості і негараздів у суспільстві. Зростає і зміцнюється кримінальний сектор економіки.

2. Перегляд мультимедійної презентації «Небезпека залучення до деструктивних соціальних угруповань»

Додаткові інформаційні матеріали

Стережіться лжепророків, що приходять до вас в овечій одежі, а всередині хижі вовки (Мф. 7,15).

На сьогодні в нашому суспільстві різко зріс інтерес до релігії. Духовно-моральна і економічна кризи спричиняють у багатьох людей почуття невпевненості, незахищеності.

Нетрадиційна релігійність — нове духовне явище XX ст. — виявила себе в нашій країні в останнє десятиліття, стала його характерною ознакою. У США виникнення «нових релігій» зафіксовано з 50-60 років.

З кінця 50-х і до середини 80-х років там було започатковано стільки релігійним новацій, що вчені почали говорити про справжню епідемію. Американський релігійний бум був імпортований у Західну Європу. Наші країни відкрили свої кордони, коли цей процес в Америці і Європі згасав. На території України функціонують різні релігійні об’єднання, які принесли із собою безліч нових проблем.

ü Деструктивне релігійне об'єднання — це авторитарна ієрархічна організація будь-якої орієнтації, є руйнівною щодо природного гармонійного духовного, психічного і фізичного стану особистості, а так само і до творчих традицій і норм, сформованих соціальних структур культури, порядку і суспільства загалом, що практикує приховане психологічне насильство, яке виражене в цілеспрямованому встановленню окремою особою або групою осіб у своїх вузькоегоїстичних цілях незаконного контролю над свідомістю, поведінкою і життям інших особистостей без їхньої добровільної і усвідомленої згоди для формування та підтримки в них стану неприродної і протизаконної залежності і покірності доктрині і лідерам.

Псевдорелігійні неокульти багато дослідників відносять до деструктивних, оскільки вони не залишають за залученими жодного права, обрушуючи на них потік спеціальних прийомів, які завдають психічному здоров’ю їхніх членів непоправної шкоди, загрожують державі і суспільству руйнуванням і нестабільністю.

16 ознак тоталітарних сект

«Легше чинити опір спочатку, ніж у кінці» (Леонардо Да Вінчі).

Як же з перших слів зрозуміти, куди вас запрошують? Як уникнути небезпеки бути втягнутим туди, куди ти не прагнув?

Отже, ти повинен «брати ноги в руки» і бігти, якщо тебе зустріли люди, які стверджують, що:

1. У їхній групі ти знайдеш те, що досі марно шукав. Вони знають напевне, чого тобі не вистачає.

2. Уже перша зустріч із ними відкриває для тебе абсолютно новий погляд на речі.

3. Світогляд їхніх груп приголомшливо простий і пояснює будь- яку проблему.

У результаті:

4. Тобі важко скласти точну характеристику групи. Ти не повинен міркувати або перевіряти. Твої нові друзі кажуть: «Це неможливо пояснити. Ти повинен пережити це — підемо зараз із нами до нашого центру».

Тобі кажуть, що:

5. У групи є вчитель, медіум, вождь або гуру. Тільки він знає всю істину.

6. Учення групи вважають єдиним справжнім, вічно істинним знанням. При цьому традиційна наука, раціональне мислення, розум відкидаються, оскільки вони негативні, сатанинські, неосвічені.

7. Критика з боку людей, що не належать до групи, вважається доказом слушності її думки.

8. Світ котиться до катастрофи, і тільки група знає, як можна врятувати його.

9. Група — це еліта. Решту людства втрачено: адже воно не співпрацює з групою або не дозволяє їй рятувати себе.

10. Ти повинен стати членом групи.

У результаті:

11. Група обмежує себе від решти світу, наприклад, одягом, їжею, особливою мовою, чіткою регламентацією міжособистісних відносин.

12. Група бажає, щоб ти розірвав свої «старі відносини, бо вони перешкоджають твоєму розвитку».

13. Твої сексуальні відносини регламентовані ззовні. Наприклад, керівництво підбирає партнерів, наказує організувати груповий секс або, навпаки, повне утримання.

14. Група наповнює весь твій час завданнями: продажем книг або газет, вербуванням нових членів, відвідуванням курсів, медитаціями.

15. Тобі дуже проблемно залишатися одному, хтось із групи завжди поруч із тобою.

16. Якщо ти починаєш сумніватися, якщо обіцяний успіх не приходить, то винен завжди виявишся сам, оскільки ти нібито недостатньо старався, брав участь, діяв.

3. Оздоровлювальні вправи для формування правильної постави

1. Початкове положення (П. п.) — стоячи, ноги на ширині плечей, руки витягнуті вгору. Нахилитися вперед, руки торкаються землі якнайдалі за ногами. Повторити 5-6 разів.

2. П. п. — стоячи, ноги на ширині плечей, права рука на талії, ліва — над головою долонею усередину. Нахилити тулуб праворуч, одночасно відставляючи праву ногу в сторону на носок. Повернутися в п. п. Те саме виконати в напрямку ліворуч. Повторити 8-10 разів.

3. П. п. — стоячи, ноги на ширині плечей, руки витягнуті вгору. Виконувати обертання тулуба по максимальній амплітуді. Затримувати на кілька секунд положення максимального відхилення тулуба в кожну сторону. Повторити кілька разів у кожен бік.

4. П. п. — сидячи навприсідки, руки, зігнуті в ліктях, по можливості торкаються підлоги між широко розведеними в сторони колінами. Випрямити ноги і тулуб з одночасним стрибком уперед. Повторити 5-6 разів.

4. Робота за підручником (у парах). Загроза тероризму

* Опрацюйте в парах відповідний матеріал підручника. Поставте одне одному по 3 запитання за змістом статті «Загроза тероризму».

* Що для вас було новим?

* Яка інформація для вас особливо важлива?

VІІ. ОСМИСЛЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Робота в групах (2)

I група складає діалог відмови від залучення до деструктивних соціальних угруповань.

II група складає пам’ятку «Що треба знати про тероризм».

2. Вправа «Аукціон ідей»

— Висловіть ваші ідеї щодо профілактики дитячої безпритульності й бездоглядності.

VIІІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Вправа «Мікрофон»

* Де ми можемо застосувати знання та компетенції, систематизовані під час уроку?

2. Вправа «Незакінчене речення»

— Продовжте речення:

□ «Сьогодні я зрозумів (зрозуміла), що...»,

□ «Я буду...».

3. Ритуал прощання «Бажаю вам...»

Учні висловлюють свої побажання однокласникам щодо теми уроку.

IX. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

* Обов’язкове:

- опрацювати матеріал підручника щодо вивченої теми (§______,с._____);

* додаткові (на вибір, за бажанням):

- створити мультимедійну презентацію на одну з тем: «Безпритульних і бездоглядних дітей не має бути!», «Загроза тероризму»;

- скласти «портрет» соціально здорового підлітка.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити