Конспекти усіх уроків - Інформатика 9 клас - 2018

ТЕМА 6. ТАБЛИЧНІ ВЕЛИЧИНИ ТА АЛГОРИТМИ ЇХ ОПРАЦЮВАННЯ

Урок 25-26. АЛГОРИТМИ ОПРАЦЮВАННЯ ТАБЛИЧНИХ ВЕЛИЧИН: ЗНАХОДЖЕННЯ СУМИ ЗНАЧЕНЬ ЕЛЕМЕНТІВ; ЗНАХОДЖЕННЯ СУМИ АБО КІЛЬКОСТІ ЗНАЧЕНЬ ЕЛЕМЕНТІВ, ЩО ЗАДОВОЛЬНЯЮТЬ ЗАДАНІ УМОВИ; ПОШУК ЕЛЕМЕНТА З НАЙБІЛЬШИМ, НАЙМЕНШИМ ЗНАЧЕННЯМ, ПОШУК ЗАДАНОГО ЕЛЕМЕНТА

Мета уроку:

навчальна: формування первинних вмінь опрацювання табличних величин (одномірний масив), зокрема: знаходження суми, або кількості значень елементів; формування вмінь візуалізації на формах обробки табличних даних у візуальному програмному середовищі;

розвивальна: розвиток спрямованої уваги, мнемонічної культури та довготривалої пам'яті; розвиток логіко-алгоритмічного та практичного мислення, розвиток предметного та ціннісного сприйняття інформаційних об'єктів; розвиток творчої уяви;

виховна: виховання пізнавального інтересу до предмета; сприяння виховання поваги до спеціалістів комп'ютерних професій, зокрема програмістів; виховання працелюбності; виховання інформаційної культури; вміння співпрацювати та особисту відповідальність за результати роботи на уроці.

Очікувані результати: учні розуміють та можуть пояснити поняття «табличні величини», «масив», «одновимірний масив», описують властивості елементів заданих масивів; вміють здійснити опис введення та виведення елементів масиву; знають та можуть описати мовою програмування алгоритми знаходження суми або кількості значень елементів одновимірного масиву.

Обладнання та матеріали: зошити, підручники, комп'ютери, картки для гри «Що за команда?».

Програмне забезпечення: ОС Windows чи альтернативна, середовище візуального програмування Lazarus, заготовки розв'язків задач для демонстрування учням.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

Кращий спосіб у чомусь розібратися до кінця — це спробувати навчити цього комп’ютер.

Дональд Кнут, американський вчений у галузі інформатики, професор,

викладач і ідеолог програмування, автор багатьох книжок з програмування

Діяльність учителя

Діяльність учнів

І. Організаційний етап

1. Привітання, фіксація відсутніх.

2. Перевірка підготовки учнів до заняття, наявність робочих зошитів, підручників тощо.

3. Перевірка підготовки класного приміщення до заняття.

4. Організація уваги учнів.

Урок тільки розпочався, тому перш ніж ми будемо вивчати важливий матеріал, пропоную перевірити вашу уважність.

Гра «Що за команда?»

Учитель демонструє на слайдах презентації чи надруковані на аркуші команди мови програмування, деякі з них написані з помилками. Учитель приблизно 10 секунд демонструє картку, а потім учні (хто перший) розповідають про цю команду. Команди мови програмування, звичайно ж, даються тільки ті, які учням знайомі.

Приклади карток:

Учні, які найактивніше брали участь у грі, отримують додаткові бали до роботи на уроці

Учні вітаються з учителем, перевіряють готовність до уроку

Учні в грі повторюють команди мови програмування, зосереджують увагу, виявляючи помилки

II. Перевірка домашнього завдання

Перевіримо, як ви вдома відпрацювали нашу тему.

Спочатку перевіримо завдання за підручником та готуються ті, хто має виконане творче завдання — власне опитування та масив відповідей на нього.

Питання після обговорення одного з творчих домашніх завдань: які дії (операції, команди) ми можемо виконати з отриманою інформацією?

Діти обговорюють домашні завдання, коментують відповіді однокласників, демонструють творчі опитування, готують відповідь на питання

III. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів

Питання, що потребують запису, записують учні на дошці, не заважаючи опитуванню.

Інформатичний диктант

(Учитель диктує описи деяких масивів, а учні мають записати їх мовою програмування на окремих аркушах — взаємоперевірка.)

Вправа «Допиши програму»

Учням роздають вже створені коди програм та умови задач, які ці коди реалізують. Тільки один із етапів роботи з масивом не записаний. Ця вправа може бути диференційована: учням, яким достатньо оцінки 6 балів, пропонують текст програми, у якій пропущені етапи введення чи виведення елементів масиву, всім іншим — етап обробки. Приклад картки дивись у додатку.

Вибірковий аналіз відповідей учнів учителем та додавання балів до оцінки за урок

Учні дають відповіді на питання, показують знання минулої теми

Виконання завдань за картками

IV. Мотивація. Повідомлення теми та мети уроку

Перш ніж ми розпочнемо вивчення нової теми, відгадайте просту загадку

Загадка. Які із зображень можна назвати одновимірним масивом?

За якими обставинами зображені дані можна описати як масив? Спробуйте надати їм ім’я та здійснити їх словесний опис (у зошитах)

А тепер увага: я вдруге поставлю питання, яке вже звучало після перевірки домашнього завдання: які дії (операції, команди) ми можемо виконати з отриманою інформацією (з елементами масиву)?

Прогнозовані відповіді учнів: знайти суму значень, середнє значення, мінімальне, максимальне значення тощо.

— Так, ви маєте рацію! Саме це сьогодні ми й будемо робити! Оголошення учням епіграфа до уроку та інформування про автора висловлювання. У зв’язку з епіграфом — звернення до учнів.

— Як ви розумієте це висловлювання в рамках нашої теми?

— Звісно, саме спробувати навчити комп’ютер здійснювати обробку елементів масивів ми й здійснимо сьогодні.

Учні розмірковують над загадкою, пригадуючи матеріал минулого уроку, словесно записують опис масиву в зошит, не використовуючи команди мови програмування.

Учні відповідають на питання.

Учні вислуховують епіграф до уроку, висловлюють власні припущення щодо озвучених питань, роблять висновки

Запишемо тему уроку

Учні записують тему

V. Вивчення нового матеріалу

Лекція вчителя з опорою на підручник

План:

1. Нагадування учням, що будь-яка програма мовою програмування складається з опису змінних (та підготовки інтерфейсу), етапів введення, обробки та виведення. Етапи введення та виведення в задачах роботи з масивами завжди пишуться та виконують однаково, тому їх просто переписуємо щоразу з поправкою на розмір масиву. А етап обробки елементів масиву — завжди різний (адже різні завдання ©), але розпочинається він завжди однаково — зі встановлення початкових значень та циклу. Тому користувачеві залишається тільки розв’язати та записати правильні команди обробки в завданні та створити форму виведення результатів роботи програми.

2. Опис коду програми та показ форм завдань для знаходження суми, середнього значення, кількості значень елементів, що задовольняють задані умови; пошук заданого елемента

Учні ознайомлюються з алгоритмами обробки елементів масиву, здійснюють записи головних положень у зошит.

VI. Фізкультхвилинка

VII. Пробні та тренувальні вправи (Використання вивченого в стандартних умовах).

Практична робота учнів за ПК

— Пригадаємо правила безпечної роботи за комп’ютером (це допуск до виконання практичної роботи)

Учні формулюють правила безпечної роботи учнів за комп’ютерами та займають місця для виконання практичної роботи

Інструктаж учителя щодо завдання практичної роботи

Завдання:

• Тим, хто працює за підручником Бондаренко О. О., — реалізація проекту параграфа 32.

• Тим, хто працює за підручником Ривкінда Й. Я., — реалізація

в середовищі програмування обчислення суми значень та кількості певних елементів з опорою на підручник (але кожному комп’ютеру необхідно дати свій масив для обробки).

• Тим, хто працює за підручником Морзе Н. В., — реалізація в середовищі програмування алгоритмів знаходження суми чи кількості елементів одновимірного масиву Перевірка учителем результатів практичної роботи.

Перед виставленням оцінки за практичну роботу учитель може поставити питання із запропонованих (захист власної роботи).

Яку задачу виконували? Назвіть масив, з яким працювали. Вкажіть рядки коду програми, що відповідають за введення, виведення та обробку елементів масиву. Який алгоритм знаходження суми, кількості елементів? Який оператор допомагає вибрати тільки ті елементи, які відповідають умові задачі? Який оператор завжди супроводжує введення, виведення та обробку даних одновимірного масиву?

Аналіз учителем результатів практичної роботи, коментування взаємоперевірки учнів.

[Якщо є час, то творчі вправи: запропонувати учням самостійно спробувати скласти задачу з обробки елементів одновимірного масиву та визначити (записати) в такій задачі етап обробки]

Виконують завдання підручника, створюють форму та код програми у середовищі програмування

Відповідають на питання вчителя щодо власної роботи за комп’ютером

VII. Підсумки уроку та рефлексія

Вправа «Я знаю підручник»

Учитель пропонує учням показати олівцем чи просто пальцями в підручнику відповіді на питання. Питання мають бути такими, які мають текстову відповідь з тексту підручника. Наприклад:

— Знайдіть у підручнику та покажіть рядок опису елементів масиву.

— Знайдіть та покажіть у підручнику рядок коду програми знаходження кількості елементів масиву [суми, середнього значення, кількості значень елементів, що задовольняють задані умови; пошук заданого елемента].

— Знайдіть та покажіть у підручнику приклад форми для роботи з масивами. Опишіть (запишіть) елементи форми, які використано.

Вибіркове опитування за шаблонами:

— Я навчився...

— У мене вийшло...

— Тепер я знаю., тепер я можу...

— У мене на уроці не вийшло...

— Я зрозумів...

— Мені сподобалося...

— Я практично опрацював...

— Мене здивувало...

— Найбільш мені сподобалося...

— Вважаю найціннішим на уроку...

Оцінювання роботи учнів з корекцією (за потреби) та аргументацією оцінки вчителем

Учні мовчки, аналізуючи текст підручника, показують на його сторінках відповіді на питання вчителя

Учні обирають шаблон відповіді та доповнюють шаблон власними знаннями та враженнями

IX. Домашнє завдання

За підручником: ____________________________________

Творче: обрати в підручнику (або скласти самостійно) завдання на обробку одновимірних масивів та реалізувати задачу у програмному середовищі

Учні записують домашнє завдання, ставлять уточнювальні питання





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити