ЛЮДИНА І СВІТ. 11 клас.
РОЗРОБКИ УРОКІВ

Розділ ІХ. СВІТОГЛЯД ЯК НАЙВИЩА ФОРМА САМОУСВІДОМЛЕННЯ ЛЮДИНИ


Урок 61. Мораль як світогляд


Мета: розкрити поняття: «мораль», «світогляд», «риси моралі та світогляду»; виховувати повагу до інших людей; розвивати вміння аналізувати факти, робити висновки.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форма проведення: евристична бесіда.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент


ІІ. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Мораль формується в суспільстві і впливає на людину на рівні моральної норми. Мораль виступає як сукупність норм діяльності і поведінки.

Моральна норма (від лат. — правило, зразок) — норма поведінки, відтворена безліччю людей. Вона виступає як моральний закон для кожної людини окремо. У природній залежності людей одне від одного, в їхній постійній взаємодії виникає потреба, щоб за певних ситуацій люди діяли однотипно. Ця потреба реалізується за допомогою моральної норми.

У моральній нормі не міститься вказівок на досягнення конкретного результату в певній діяльності. У ній міститься вимога, заклик, яким повинна слідувати людина в будь-якій діяльності, за будь-яких обставин. Прикладом може служити одна з давніх моральних заповідей: «Чого в іншому не любиш, того сам не роби».

Письменник Володимир Корнілов у своїх роздумах про несправедливість записав: «Пригадую: коли двадцятирічним, покаліченим війною, я повернувся додому і безсонними ночами висушував себе думами про несправедливість життя, мовчки увійшла до мене, сіла на ліжко моя мама. Змучений я запитав:

— Мамо, скажи, звідки береться в житті зло?

Після тривалого мовчання почув її тихий голос:

— Не знаю, як відповісти тобі, синку. Одне знаю напевне: горе приходить від людей, які не вміють думати про інших...»

У думці матері письменника — одна з моральних норм: думай про інших, не завдавай шкоди іншому.

У моралі містяться норми поведінки та оцінні уявлення про добро і зло, про те, що є добрим, а що поганим, що є чеснотою, а що — вадою.

У багатовіковому житті людей разом зі змінами у формах власності, в політичному устрої держав змінювався і зміст моральних норм. Кожна соціальна група людей, кожний клас, партії та рухи виробляли і пропонували суспільству свої моральні норми, свою мораль. Тому в моральних нормах виражаються інтереси цих груп і класів, а також діячів, що захопили панування в економіці, політиці, культурі.

Водночас вироблялися і зберігалися і загальні моральні норми людського спільного життя. Сукупність добрих норм складає загальнолюдську мораль. Бути правдивим, виконувати обіцянки, допомагати людям і не заважати їм жити, не руйнувати того, що дано природою і створено людьми, не красти — ці та інші моральні норми потрібні в будь-якому суспільстві, у будь-якій діяльності. Тому такі моральні норми називаються загальнолюдськими цінностями. В усі часи так чи інакше засуджувалися жадібність, лицемірство, боягузтво, наклеп, жорстокість і високо цінувалися скромність, совість, честь. Український мислитель Г. Сковорода головною умовою справедливого суспільстві вважав моральне начало.

Моральні норми описані в популярній і науковій літературі і творах мистецтва. Але самі по собі вони не стають регуляторами поведінки. Для їх здійснення необхідно зрозуміти зміст норми, усвідомити їхню роль у житті, виявити волю. Важливо, щоб моральні норми ставали внутрішньою потребою, звичкою і виконувалися без зовнішнього примусу.


ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу

Бесіда з учнями

1. Що таке мораль і світогляд?

2. Назвати правила моралі школярів.

3. Чому потрібно чинити добре, а не зле?

4. Сформулюйте моральні правила, яких повинна дотримуватися людина.


IV. Підсумок уроку


V. Домашнє завдання

Підготувати повідомлення до наступного уроку.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити