Розробки уроків - Математика 4 клас I семестр за підручником М. В. Богдановича - 2018
НУМЕРАЦІЯ БАГАТОЦИФРОВИХ ЧИСЕЛ. ВЕЛИЧИНИ
УРОК 35. АНАЛІЗ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ. ОДИНИЦІ ВИМІРЮВАННЯ ДОВЖИНИ: МІЛІМЕТР, САНТИМЕТР, ДЕЦИМЕТР, МЕТР, КІЛОМЕТР. СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖ ОДИНИЦЯМИ ВИМІРЮВАННЯ ДОВЖИНИ
Мета:
✵ формування предметних компетентностей: проаналізувати результати контрольної роботи, виявити типові помилки, організувати роботу над помилками; систематизувати знання учнів про основні одиниці вимірювання довжини; формувати обчислювальні й графічні навички, вміння розв'язувати задачі на знаходження четвертого пропорційного; розвивати критичне мислення, вміння виділяти головне;
✵ формування ключових компетентностей:
уміння вчитися: розвивати вміння організовувати своє робоче місце, планувати власні дії, оцінювати свою роботу та діяльність однокласників; розвивати пізнавальний інтерес;
комунікативної: розвивати математичне мовлення, вміння доводити власну думку, правильно формулювати висловлювання з використанням математичних термінів;
соціальної: розвивати вміння продуктивно працювати в парах, групах, виявляти ініціативу, докладати власних зусиль для досягнення спільного результату;
інформаційної: розширити знання учнів про твори українських поетів; громадянської: виховувати любов до поезії, до рідного слова.
Тип уроку: комбінований.
Основні терміни і поняття: величини.
Міжпредметні зв'язки: українська мова, літературне читання, мистецтво.
Обладнання: обчислювальні таблиці; картки для самостійної роботи.
ХІД УРОКУ
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА
1. Організація класу
Психологічна настанова
— Покладіть руки на парту, заплющте очі та промовляйте:
Я — учень (учениця)
Я — хочу знати
Я — думаю
Я — вмію
Я — знаю
Я — творча особистість
2. Актуалізація опорних знань
1) Усне опитування (фронтально з використанням прийому «Інтрига»).
Кажуть, мова — це душа народу. Скільки пісень і віршів складено про неї: рідну мову опоетизовують так само, як кохання, природу, рідний край...
а) Гра «Знайди другу половинку».
Хід гри
Присутні об’єднуються у дві команди. Виграє команда, у якої більше учнів не припустилися помилки.
1-ша команда
|
Для кожного його мова — |
✵ |
✵ вилетить — не спіймаєш. |
|
Слово до слова — |
✵ |
✵ а людину по мові. |
|
Слово — не горобець. |
✵ |
✵ на вітер. |
|
Не кидай слова |
✵ |
✵ найкраща й найсолодша. |
|
Птицю пізнати по пір’ю, |
✵ |
✵ зложиться мова. |
2-га команда
|
Від красних слів |
✵ |
✵ своєму слову. |
|
Будь господарем |
✵ |
✵ язик не відсохне. |
|
Красне слово — |
✵ |
✵ письмо — ґрунт. |
|
Слово — вітер, |
✵ |
✵ треба бути йому паном. |
|
Мовивши слово, |
✵ |
✵ золотий ключ. |
— З якою формою літературної творчості ви' зустрілися?
— Про що ці прислів’я?
— Солов’їна, барвінкова, калинова — якими ще епітетами можна «прикрасити» українську мову? Кожен народ цінує і дбає про материнську мову — ось чому про неї складено так багато прислів’їв і приказок.
Наші непосидючі фруктики на місці ніяк не можуть усидіти. їх поетична гра зацікавила. І нам хочуть загадати віршовану загадку...
б) Гра «Змалюй словами».
Книги — морська глибина:
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
І. Я. Франко
в) Інформаційна хвилинка. Робота зі словником (або інформація з Інтернету: матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії).
Слов’яни називали їх, як французи та німці, перлами — від латинського слова «пірула», що означає «маленька грушка».
Перли мають вигляд перламутрових зерен кулястої форми. Розміри перлів — від мікроскопічних до величини голубиного яйця. Колір білий, рожевий, жовтуватий, іноді — чорний. Розрізняють перли морські та річкові.
Видобуток перлів найпоширеніший у Червоному морі і Перській затоці, біля берегів Шрі-Ланки, Австралії, Японії, Таїті, Мексики, Венесуели.
2) Аналіз контрольної роботи.
✵ Повідомлення результатів виконання роботи.
✵ Колективна робота над типовими помилками.
✵ Індивідуальна робота над помилками, допущеними в контрольній роботі.
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Повідомлення теми та мети уроку (фронтально з використанням прийому «Мозковий штурм»)
— Виконайте завдання.
— Розташуйте у порядку зростання.
1 км; 1 мм; 1 дм; 1 м; 1 см.
— Як назвати одним словом?
Інформаційна хвилинка. Робота зі словником (або інформація з Інтернету: матеріал з Вікіпедії —вільної енциклопедії)
Одиниці вимірювання довжини з’явилися в процесі трудової діяльності людини. У давнину люди могли вимірювати і порівнювати довжини, не користуючись жодними предметами. Мірками довжини були частини тіла людини (пряма сажень — відстань між кінцями середніх пальців витягнутих горизонтально рук людини, лікоть — відстань від кінця середнього пальця до згину руки, чверть — найбільша відстань між кінцями розчепірених указівного і великого пальців і т. ін.). Різні народи мали свої одиниці вимірювання довжини. Але у зв’язку з розвитком торгівлі різні одиниці гальмували торговельні відносини між країнами, і природно виникла необхідність у якійсь спільній одиниці.
У 1792 році комісія Паризької академії наук запропонувала взяти за основу розміри Земної кулі. Нову одиницю довжини вона визначила як 1/10 000 000 — частина меридіана від полюса до екватора — та назвала її метр (від грецького слова metro — «міра»). На основі вимірювання довжини меридіана французькими вченими Т. Мешеном і Ж. Д’Аламбером була виготовлена лінійка з платини — архівний метр. Число 10 було взято за основу підрозділу метра. Ось чому метрична система мір пов’язана з десятковою системою числення.
У 1889 році було виготовлено кілька зразків, які затвердили як еталон — найточнішу міру метра.
— Яка тема нашого уроку?
2. Мотивація навчальної діяльності (з використанням прийому «Мікрофон»)
✵ Нам необхідні ці знання, бо...
3. Опрацювання навчального матеріалу
1) Робота за підручником (с. 51-53).
а) Перетворення одиниць вимірювання довжини — № 315 (фронтально з використанням прийому «Коментування»).
1 м : 1 см = 100 см : 1 см (у 100 разів);
1 м : 1 дм = 10 дм : 1 дм (у 10 разів);
1 м : 1 мм = 1000 мм : 1 мм (у 1000 разів).
б) Самостійне перетворення одиниць вимірювання довжини — № 316; 318 (з використанням прийому «Взаємоперевірка»).
Варіант 1
67 250 м = 67 км 250 м
3008 м = 3 км 8 м
5080 м = 5 км 80 м
15 788 м = 15 км 788 м
20 м 8 дм = 2080 см
20 м 8 дм = 208 дм
20 м 8 дм = 20 800 мм
Варіант 2
78 360 м = 78 км 360 м
4070 м = 4 км 70 м
30 м 9 дм = 3090 см
4009 м = 4 км 9 м
14 677 м = 14 км 677 м
30 м 9 дм = 309 дм
30 м 9 дм = 30 900 мм
в) Розв’язування задачі № 319 (робота в групах з використанням прийому «Навчаючи — вчусь»).
План розв’язання задачі
1) У скільки разів 12 кг більше, ніж 3 кг?
2) Скільки кілограмів смажених кавових зерен вийде із 12 кг сирих?
1) 12 : 3 = 4 (рази);
2) 2 ∙ 4 = 8 (кг);
2 ∙ (12 : 3) = 8 (кг)
г) Усне розв’язування задачі № 321 (з використанням прийому «Мозковий штурм»).
100 ∙ 13 = 1300 км — протяжність території України із Заходу на Схід;
100 ∙ 9 = 900 км — з Півночі на Південь.
ґ) Усне розв’язування задачі № 322 (з використанням прийому «Мозковий штурм»).
Умову задачі доцільно зобразити у вигляді креслення (графічно).
50 + 65 = 115 (км) — більше пролетів другий літак.
2) Фізкультхвилинка «Наша мова» (муз. І. Демаріна, сл. Ю. Рибчинського).
Мова, наша мова, мова кольорова,
В ній гроза травнева, тиша вечорова.
Мова наша, мова — літ минулих повість,
Вічно юна мудрість, сива наша совість. (Двічі)
Мова, наша мова — мрійнику — жар-птиця,
Грішнику — спокута, спраглому — криниця.
А для мене, мово, ти — як синє море,
У якому тоне і печаль, і горе. (Двічі)
3) Завдання з логічним навантаженням — № 324 (робота в міні-групах з використанням прийому «Навчаючи — вчусь»).
1 м = 100 см
1000 : 8 = 125 (см)
700 : 5 = 140 (см)
Відповідь: частини семиметрової колоди довші.
4) Робота в «Літературній» студії (фронтально з використанням прийому «Мозковий штурм»).
Поетичний практикум
— Визначте риму уривка вірша І. Я. Франка.
У долині село лежить,
понад селом туман дрижить,
а на горбі край села
стоїть кузня немала.
А в тій кузні коваль клепле,
а в коваля серце тепле,
а він клепле та співа,
всіх до кузні іззива.
— Письменник Михайло Коцюбинський так говорив про І. Я. Франка: «Скромно одягнений, тихий і непомітний, поки мовчить. А заговорить — і вас здивує, як ця невисока фігура росте й росте перед вами, мов у казці. Вам стане тепло і ясно од світла його очей, і його мова здається не словами, а сталлю, що б’є кремінь і сипле іскри».
— Що він мав на увазі?
— А завершимо наш урок такими рядочками із пісні...
Я без тебе, мово,— без зерна полова,
Соняшник без сонця, без птахів діброва.
Як вогонь, у серці я несу в майбутнє
Незгасиму мову, слово незабутнє.
III. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
1. Домашнє завдання
С. 53, № 325;326.
2. Рефлексія
✵ Яке завдання викликало у вас найбільшу зацікавленість? Чому?
✵ Як засвоїли навчальний матеріал? («Квітка засвоєння»)
Учні прикріплюють на дошці пелюстки квітки:
зелені — все зрозуміло;
сині — майже все зрозуміло;
жовті — зрозуміло наполовину;
оранжеві — дещо зрозуміло;
червоні — нічого не зрозуміло.
✵ Які правила множення на 10; 100; 1000 ви знаєте?
✵ Які правила ділення на 10; 100; 1000 запам’ятали?
✵ Що позначають літерами: м, дм, см, мм, км?
✵ Які основні одиниці вимірювання довжини ви знаєте?
3. Прощання
Інструкція: учні в парах беруться за руки й дарують одне одному усмішку: кожен повертається до свого сусіда і, сказавши йому те, що викликало в нього захоплення і побажавши йому чогось гарного, усміхається. Учитель дякує класу за роботу.