УКРАЇНСЬКА МОВА
Уроки для 10 класів

СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ

 

Урок № 38

ДІАЛЕКТНІ СЛОВА, СФЕРИ ЇХ УЖИВАННЯ ТА СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

 

Мета: повторити відомості про діалектні слова, сфери їх уживання та стилістичні особливості; навчити визначати її стилістичну роль у мовленні; удосконалювати вміння стилістично доцільно вживати лексичні засоби мови, уникати лексичних помилок у власному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до краси та багатства рідної мови.

Внутрішньонредметні зв’язки:

Орфоепія: читання поетичного твору з дотриманням орфоепічних норм.

Синтаксис: словосполучення, речення, текст.

Стилістика: стилістична роль діалектних слів.

Міжпредметні зв’язки:

Література: виразне читання художнього й поетичного тексту.

Тип уроку: урок повторення здобутих знань.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. Організаційний момент

 

II. Ознайомлення десятикласників із темою, метою і завданнями уроку.

 

III. Актуалізація мотиваційних резервів десятикласників

Спостереження над мовним матеріалом

►   Прочитати текст. Чи всі слова є зрозумілими? Пригадати, як називаються слова, що вживаються у певній місцевості. Чорні ворони вкрили тоді Буковину. І не зеленою вже була вона, а червоною. Од крові людської почервоніла. Бо турки і татари посікли народ, вогнем спалили його оселі. Котрі люди уціліли, у гори відступили. А там, у темних і дрімучих лісах, село заснували.

...І загули турки, що в горах є гуцульське царство-государство. І рушили шукати його.

Цілий ботей турків вийшов на зруб-кичеру. Там постояли, відтак пустилися на худібку, яку випасав Івасик і Маринка.

— Івасику, любий! Біжи хутко в село і дай знати,— сказала Маринка.— А я, мо, забаламучу турків, поки наша фантерія до боронися зрехтує.

І Маринка тутки забігала по стежечках, поплюскуючи ніжками. То зупиниться на хвильку, набере повні груди гірського повітря, нап’ється водиці, то знову злітає, бо від тої водиці немов крильця виростали і страх пропадав, і летів до верхів, до хмар, до сонця, аби лиш ворога зупинити.

Івасик борзенько через чагарники, через малинники вибрався на плай, а далі блискавицею полетів до свого села, аби донести якнайпрудкіше сумне віданєчко.

Заки Івасик біг, Маринка заманила турків у другий бік кичери.

— Веди, бестіє, на дорогу, — покрикували отамани-султани. Та Маринка їх вела туди, де найгустіші зарості, де найглибші вершеді і холодні води... («Легенди та перекази»).

► Дати характеристику діалектизмам та словам, що містять додаткове до основного емоційне забарвлення.

Куди гониш, бісноватий?! —

Світ вже смерком почорнів,

Сумненько пугач запів,

Ні там людей, ні там хати!

Блуд ту свище, туман грає,

В густі ліси заведе!..

Козак на се не зважає,

Гомонить си та й жене.

Станув, к землі припадає

Послухати, де дуднить,

Знов на верх ся вихопляє,

Бистрим соколом летить.

І щез стрілою в густій мряці,

Дудонь замовчає.

Може, ліг вже де в байраці.

Та й вовк доїдає.

(М. Шаиікевич)

 

IV. Виконання системи завдань творчого характеру на основі повторення вивченого

► Указати, які різновиди діалектизмів (лексичні, фонетичні', словотвірні) можна виділити серед поданих нижче українських назв картоплі.

Бульба, бараболя, буля, бульмани, мандибурка, крумплі, ріпа, біб, картоплі, карчохі, картофель, Картошка.

► Які діалектні назви на позначення продуктів харчування вживають у вашій місцевості?

 

Вибіркове письмо

►   Із наведених уривків виписати діалектизми (лексичні, фонетичні, словотвірні), пояснити їх значення. До виписаних діалектних слів, де можливо, дібрати синоніми з літературної мови.

Текст 1

Вийшов за село, глянув,— у млині світиться. Я на те світло й прямую. Ішов собі так, ішов, тільки став на гору бейкатися — глядь, а світло кудись униз сунеться, сунеться і зовсім щезло, наче його хто собі в кишеню заховав. Темно зробилося, як під кобеняком (кобеняк — вид чоловічого плаща), за два кроки поперед себе нічого не видко. Страх мене такий пройняв, що ногами з місця не зрушу (Г. Тютюнник).

Текст 2

Пита лукавець: — Як воно жиється?

— Нормально,— я підказую йому

(сказати «добре» — скаже «задається».,

сказать «погано» — поясняй чому).

Гріх у житті одлежуиать,

Жить хитро та облесно,

Бо хліб тоді не зле жувать,

Як він дістався чесно.

(Д. Білоус)

►   Із поданих речень виписати в колонку діалектні слова. З’ясувати їх значення, користуючись довідкою та одинадцятитомним «Словником української мови» й «Словарем української мови» Б. Грінченка. Десять із виписаних слів увести у такий контекст, який виявив би їх функціонування в іншому (аніж той, з якого вони виписані) функціональному стилі.

1. Леґінь був у червоних гачах, які носять гуцули у свято, у довгій домотканій сорочці. За широким чересом, оздобленим дорогими бляшками і прикрашеним дармовисами, стирчала різьблена мідна люлька, плечі закривав сердак, а в руках мав топірець з різьбленим топорищем (Ю. Федькович). 2. Мусимо так собі затямити: най буде спочатку важко, але маємо так робити, щоб швидко збудувати достатнє життє (Остап Вишня). 3. З тьмяно-золотястого туманного світла оселі до нього наближається хупава постать матері... принесла з городу прив’ялих чорнобривців, купчаків і паністки, розкидала по хаті... (М. Стельмах). 4. Тепер Іван був уже леґінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і пишну кресашо (М. Коцюбинський). 5. На старій, оброслій скрипухом березі зацокала вивірка. Ми повз вориння побігли до лісу (М. Стельмах). 6.         У мисливця одразу позимніли не тільки очі, а й усе візькувате обличчя (М. Стельмах). 7. Сонце над обрієм — у дві коцюби — ні тепло, ні зимно (В. Бабляк). 8. «На добридень, ти, моя голубко!» — «На добридень, мій коханий друже!» — «Що ж за диво снилось тобі, любко?» (Леся Українка). 9. Вдягалось найкраще лудінє, писані кептарі, череси і табаківки, багато набивані цвяхом дротяні запаски, черлені хустки шовкові і навіть пишна та білосніжна гугля, яку мати обережно несла на ціпку через плече (М. Коцюбинський). 10. Ага! От і скажи: чим прикривали своє грішне тіло Адам і Єва після іскушенія дияволом? Мій сусіда по парті, Гриць Вухналь, сьорбав носом, кліпав очима і нарешті бухнув: — Вони,— каже,— прикривалися рядном.— Олух царя небесного! Ступай в куток. Скажи ти! Це до мене. Я довго думав: — Лопухами! — кажу,— Бо мама казала, що ряден в раю не було (О. Ковінька). 11. От і братія сипнула у сенат писати (Т. Шевченко). 12. «Ну, чи з моєї теології і агрономії мала б ти корирть, то ще питання, але з філософи — певно!» — подумав собі вуйко (Т. Бордуляк). 13. — Ну, чорта з два,— кинув він і підвів з викликом голову.— Хай спробують. Он Грицько з партизанами забігав поза онту ніч, то казав: «Ми як турнемо німців, то але у Ірманії оглянуться» (А. Головко). 14. Вишневого кольору крислатий брилик набакир напрочуд личив їй, доповнював оте щось дитяче ще, хоч дівчині з лиця можна було дати двадцять три — двадцять чотири роки (І. Ле). 15. Еней в біді, як птичка в клітці, Запутався, мов рибка в сітку; Терявся в думах молодець (І. Котляревський). 16. Цієї зими я собі вишила дуже гарний ясик. Буде дитині під головку у колисочку.

Довідка. Леґінь — парубок, гачі — штани, черес — широкий шкіряний пояс, дармовис — підвіска, сердак — верхній теплий короткий сукняний одяг, хупава — красива, тендітна, чепурна, охайна, купчаки — повняки (трав’яниста декоративна рослина з запашними квітами жовтого або жовтогарячого кольору), кре- саня — капелюх, вивірка — білка, вориння — загорожа з довгих жердин, прибитих до стовпців, позимніти — схолонути, візькуватий — вузький, коцюба — кочерга, лудінє — одежа, кептар — хутряна безрукавка, запаска — фартух, черлений — темно-червоний, гугля — біла свита, вуйко — дядько, бриль — крислатий головний убір, набакир — з нахилом набік, зсунувши на одне вухо, ясик — маленька подушечка.

 

Стилістичне редагування

►   Встановити, чи вмотивоване використання діалектних слів у коясному з наведених речень. У яких випадках діалектизми створюють розмовний колорит? Пояснити значення виділених слів, навести їх відповідники у літературній мові.

►   Виправити речення й записати їх.

1. Збори триватимуть зо дві години, не менше. 2. Коли Шевченкові було дев’ять років, помер йому батько. 3. І так мені банно (шкода), що не можу з вами здибатися, поговорити — мушу роботу пантрувати (стежити, доглядати), аби зима не застала, 4. Почекай на мене пару хвилин, я зараз звільнюся. 5. Він не шкодував себе, щоб врятувати свого ліпшого друга. 6.. Тигр підскакував до дерева, щоб схопити хлопчика, який сховався міні гіллям. 7. Вчора був студений день, а сьогодні уже тепліше. 8. Тато їх робив складальником у друкарні, а мама була швачкою. 9. Аби ти знав, який цікавий фільм ми виділиі 10. Коли вбивали одного, на його місце ставав інший, аби вирвати з корінням бур’яни. 11. Село уже рихтувалося ночувати, а до будинку, що розливав із вікон яскраве світло, йшли люди. 12. Уперед вивчи вірш напам’ять, а тоді підеш гуляти!

 

V. Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок

Бесіда за питаннями

1. Дати визначення поняттю «діалектизм». Які є види діалектизмів?

2. Чи входять діалектизми до складу літературної мови?

3. У яких випадках доцільне вживання діалектної лексики?

4. У яких стилях неприпустиме використання діалектної лексики?

 

VI. Підсумок уроку

 

VII. Домашнє завдання

►   Записати 10 діалектних слів, що вживаються у вашій місцевості. Створюючи для колшого з них у відповідних стилях літературної мови контексти, виявити стилістичні функції цих слів.

Пам’ятайте: доброзичлива, вихована людина завжди впевнено почувається у будь-якому товаристві, обирає правильну поведінку між людьми.

Отже, людина, котра хоче бути успішною в спілкуванні, пам’ятає про правила і традиції, вона ввічлива, толерантна до інших, доброзичлива, прагне порозуміння (За О. Пометун).

Заслуховування й аналіз непідготовлених виступів

►   Уявіть, що ви знаходитесь на класних зборах. Зробіть непідготовлений виступ на 3-4 хвилини з теми «Яку професію слід обирати?»

►   Проаналізуйте виступи двох-трьох однокласників. До попередніх критеріїв аналізу виступу слід додати такі: манера викладення й уміння триматися перед аудиторією.

 

V. Підбиття підсумків уроку

Бесіда за питаннями

1. Як ви вважаєте, що таке риторика: наука чи мистецтво?

2. Поясніть слова Цицерона, що стали епіграфом сьогоднішнього уроку.

3. Що, на ваш погляд, найбільш важливе у виступі: зміст чи манера викладення?

4. Що характеризує непідготовлений виступ?

5. Що найскладніше у непідготовленому виступі?

 

VI. Домашнє завдання

►   Випишіть із будь-якого збірника афоризмів чи крилатих виразів висловлювання видатних людей про ораторське мистецтво.

►   Підготуйте виступ проблемного характеру на одну з літературних тем:

1. «Я маю в серці те, що не вмирає» (Леся Українка).

2. Проблема історичної пам’яті народу в поемі М. Вороного «Євшан-зілля».

3. Пузирі в нашому суспільстві (Актуальність п’єси І. Карпенка- Карого «Хазяїн»).

4. Моє ставлення до синів і невісток Омелька Кайдаша (І. Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я»).

5. Чи справді у Гриця Летючого не було виходу? (В. Стефаник «Новина»)

6. Хто такий Чіпка Варениченко: борець проти соціальної нерівності чи злодій і вбивця? (Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні»)

Примітка для вчителя. Протягом кількох наступних уроків потрібно заслухати і оцінити підготовлені виступи школярів.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити