УКРАЇНСЬКА МОВА
Уроки для 10 класів

СТИЛІСТИКА МОВИ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОНЕТИКИ

 

Урок № 5

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗВУКОВОГО СКЛАДУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ ЗВУКОВІДТВОРЕННЯ В ХУДОЖНІХ ТЕКСТАХ

 

Мета: повторити загальну характеристику звукового складу української мови, навчити встановлювати роль звуковідтворення в художніх текстах, удосконалювати орфоепічні вміння учнів; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до краси рідної мови.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Орфоепія: читання поетичного твору з дотриманням орфоепічних норм.

Міжпредметні зв’язки:

Література: виразне читання поетичного тексту.

Тип уроку: урок повторення здобутих знань.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. Організаційний момент

 

II. Ознайомлення десятикласників із темою, метою і завданнями уроку

 

III. Актуалізація мотиваційних резервів десятикласників на основі повторення вивченого

Мовознавча вікторина

► Дати обґрунтовані відповіді на запропоновані запитання.

1. 3 якої кількості звуків складається звукова система української літературної мови?

2. Скільки голосних звуків в українській літературній мові? Назвіть їх основні характеристики.

3. На які групи поділяються приголосні звуки за участю голосу й шуму?

4. Які звуки утворюються за допомогою голосу й шуму?

5. Які приголосні характеризуються за глухістю-дзвінкістю?

6. За місцем творення приголосні поділяються на...

7. За способом творення приголосні української мови поділяються на...

8. На які групи поділяються приголосні звуки за твердістю-м’якістю?

 

Матеріал для вчителя

1. 38 звуків.

2. 6 голосних звуків. Характеризуються за способом творення (підняття і ряд), лабіалізацією, наголошеністю.

3. Шумні й сонорні.

4. Сонорні.

5. Шумні.

6. Губні, передньоязикові, середньоязикові, задньоязикові, глотковий.

7. Проривні, фрикативні, зімкнено-прохідні, африкати.

8. Тверді й м’які. М’які, у свою чергу, поділяються на м’які [д’], [т'], [н'], [л'], [й] та пом’якшені [а’], [с’], [ц’], [дз’], [р’]. Окремо позначаються напівпом’якшені [б’], [п’], [в’], [ф’], [м’], [ґ’], [к’], [х’], [г’], [ж’], [ш’], [дж’], [ч’].

 

Орфоепічний практикум.

Спостереження над мовним матеріалом

►   Прочитати виразно текст, визначити слова, що виконують емоційно-експресивну функцію. Виписати слова-звуковідтворення.

У кутку живе хіп-хап,

В нього безліч довгих лап, —

Ух!..

Тільки сутінь заляга,

Він лапища простяга,—

Ой!

Я хапаю за прута

Та по лапах, як кота, —

Бах!

А ніяких лан нема —

Тінь хитається сама...

Ха!..

(Т. Коломієць)

►   Підготуватися до виразного читання білого вірша.

РІДНА МОВА

В щільник чуттів і розуму зоря

Бджолою залітає; тихо

Завісу смутку розкриває пісня:

...Кру-кру,

Заки море перелечу —

Крилонька зітру...

О, рідна мово!

Причащаюсь

Біля твоїх джерел прозорих, чистих,

І набираюся п’янкої сили...

Твої багатства — невичерпні.

Пращур

І вепра полював, і печеніга

Відгонив за пороги. Біля ватри

Вирізьблюван, мов з кременю, слова —

Добірні і важучі.

Землю

Орав оратай непочату, піт

Котивсь на тирсу,— і на крилах пісні

Його думки до сьогодні долетіли.

Виходила древлянка із колиби,

Схилялася лозою біля плоту,

Бо доля нелегка її ламала,

І виривалося з грудей зітхання

Пекучим словом...

(Є. Гуцало)

►   Знайти випадки звуковідтворення й вказати їх стилістичну роль.

►   Записати текст фонетичною транскрипцією. Назвати наявні в ньому приголосні: за місцем творення; за способом творення; за участю глосу й шуму; за твердістю-м’якістю. Охарактеризувати приголосні звуки чотирьох виділених слів за всіма ознаками.

 

IV. Виконання системи завдань творчого характеру на основі повторення вивченого

Дослідження-відновлення

►   Прочитати фонетичний запис слів. Відновити їх, записавши орфографічно.

[музиека], [зйавйлос'а], [шчас’т'а], [л’ікуван:а], [двойеи], [вйрошчеина], [беиж:урн’іс’т'], [р’із'б’ар], [с’імйа], [йедн’іст'], [джеиреило], [запор’іж’:а], [веисеил’ац’:а], [над:н’іпр’аншчиена], [п’ірйіна], [розйізд], [круйіз], [л’:ец’:а], [йув’ілей], [г’іл’:ачка], [деил'ф’ін], [майстерн’іс’т'].

►   Назвати слова за поданою характеристикою звуків.

1. Голосний заднього ряду, високого піднесення, лабіалізований, ненаголошений; приголосний сонорний, передньоязиковий, дрижачий, твердий; голосний заднього ряду, середнього піднесення, лабіалізований, наголошений; приголосний шумний, глухий, задньоязиковий, проривний, твердий.

2. Приголосний сонорний, передньоязиковий, зубно-боковий, твердий; голосний переднього ряду, середнього піднесення, нелабіалізований, наголошений; приголосний шумний, глухий, задньоязиковий, проривний, твердий; приголосний шумний, глухий, передньоязиковий, африката свистяча, пом’якшений; голосний переднього ряду, високого (підвищеного) піднесення, нелабіалізований, ненаголошений; приголосний сонорний, середньоязиковий, щілинний, м’який; голосний заднього ряду, низького піднесення, нелабіалізований, ненаголошений. (Див. 1. урок 2. лекція.)

 

Вибіркова робота

►   Визначити звуки, що диференціюють лексичне значення поданих пар слів. Поділити пари слів на групи, в яких приголосні розрізняються за: а) участю голосу й шуму; б) місцем творення; в) способом творення; г) твердістю/м’якістю; д) кількома ознаками.

Туди — куди, голос — колос, колоти — полоти, полоти — пороти, день — пень, кігті — нігті, вибирати — випирати, куди — сюди, балка — палка, гадка — гатка, дрючок — крючок, дріт — дріб, рити — лити, злити — змити, жити — шити, лестити — пестити, поріг — доріг, рук — сук, мишка — пишка, ґава — кава, праля — краля, праля — прала, сон — сом, гілля — рілля, кілля — зілля, мороз — морозь, раз — рак, рад — ряд, вибирати — видирати, буває — буяє, зоря — моря, з’їхати — в’їхати.

 

Дослідження-аналіз

►   Знайти звукообрази, що досягаються внаслідок звуковідтворення, та пояснити їх.

1. Гігантське місто витискає штанги — гуп-гуп, гуп-гуп... (Л. Костенко). 2. Колишися, калинонько, колишися, зеленими листочками розпишися (М. Підгірянка). 3. Гуси крильми важкими лопочуть, на льоту між собою ґелґочуть (М. Пригара). 4. В нас є розбійник у дворі: он він цвірінькає вгорі (М. Пригара). 5. На галяві озерце — кришталеве люстерце (Т. Коломієць). 6. Лопотіли крилами й рожевим пір’ям, лоскотали марево золотим сузір’ям (В. Симоненко). 7. Жухне жах на ножах, на тривожних рубежах (І. Драч). 8. І він іде, і я собі іду. Йдемо удвох під вечір по стежині. А він мені дудукає: ду-ду! (Л. Костенко). 9. Тихше. Тихше — Хто це дише?.. (О. Олесь).

 

Фонетичний аналіз слів

►   Зробити фонетичний аналіз запропонованих слів за зразком.

Варіант 1: оновлюється, волелюбність, незбагненний, українська, агентство.

Варіант 2: зв’язаний, взаємність, нескінченний, велетенський, контрастний.

Зразок фонетичного розбору

Джмелі — джме-лі: 2 склади, відкриті [джмеил’і]

 — приголосний, дзвінкий, твердий, африката;

м — [м] — приголосний, сонорний, твердий, губний;

е — [еи] — голосний, ненаголошений, переднього ряду, підвищеного підняття;

л — [л’] — приголосний, сонорний, м’який, зубний;

і [і] — голосний, наголошений, переднього ряду, високого підняття.

6 букв, 5 звуків

 

V. Підсумок уроку

 

VI. Домашнє завдання

►   Знайти в художній літературі 5 прикладів звуковідтворення.

►   Зробити фонетичний аналіз слів: шістнадцять, шістсот.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити