Усі уроки української мови 10 клас І семестр Профіль — українська філологія - 2018 рік

СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА ЯК ВИЩА ФОРМА ІСНУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ МОВИ

УРОК 11. СТИЛІСТИЧНА СИСТЕМА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (СТИЛІ, ПІДСТИЛІ, СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ, СПОСОБИ І ПРИЙОМИ ОРГАНІЗАЦІЇ СТИЛІСТИЧНИХ ЗАСОБІВ У ТЕКСТІ)

Мета: поглибити відомості учнів про стилістичну систему української мови; розвивати логічне й образне мислення, спостережливість, творчі здібності; виховувати естетичні почуття.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Обладнання: ксерокопії текстів, таблиця «Стилістична система української мови», словник літературознавчих термінів, словник мовознавчих термінів.

Основним у стилістиці і вихідним для багатьох інших стилістичних понять є поняття стилю.

Як відомо, стилем давні греки називали дерев’яну загострену паличку для писання.

Вміння користуватися паличкою-стилем було одним із показників мовної культури.

Поступово поняття «стиль» асоціювалося з манерою письма та мовлення,

стало предметом наук — античної теорії стилю, риторики, поетики.

Л. Мацько

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

IІІ. ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Використовуючи таблицю «Стилістична система української мови», охарактеризуйте особливості функціональних стилів української мови за планом:

1. Сфера спілкування.

2. Мета спілкування.

3. Підстилі.

4. Жанри, у яких реалізується стиль.

5. Стильові ознаки.

2. Прочитайте висловлювання. Визначте основні способи і прийоми організації тексту.

1. Стилізація — це всеохоплююче, свідоме насичення тексту ознаками певного стилю і жанру для створення відповідного стильового враження у читача. 2. Стилістичний прийом створення звукового фону використовується в художньому творі як додатковий до понятійно-предметної семантики тексту засіб звукової виразності, що конкретизує для акустичного сприймання якесь одне явище або його ознаку. 3. Прийом стилістичної детермінації полягає в тому, що на фоні стилістично нейтральних одиниць використовується виразно стилістично маркований елемент високого або зниженого стилістичного тону, позитивної чи негативної характеристики, але такий, що надає відповідної конотації усьому тексту або висловленню (За Л. Мацько).

► Визначте, який зі стилістичних прийомів використано в таких реченнях:

1. Іноді дивно трапляється з нами: раз чи двічі зустрінеш випадково людину, поговорив з нею — і прихилишся до неї чи полюбиш на все життя. А особливо, коли це дівчина, що з першого погляду запала тобі в душу... Отак і Любава — несподівано ввійшла в Жданове життя ясною зорею і стала раптом такою рідною і дорогою, що без неї Ждан уже себе й не уявляв (В. Малик).

2. Пташина скочила до води. Верть-верть хвостиком. Верть-верть. Стрибнула на камінчик, повернулася туди-сюди, знову стрибнула. Дзьобнула водиці. Раз. Два. Задерла головоньку — і нараз пурхнула. Сіла на ближчу гілочку, цвірінькнула — і щезла в гущавині. Нема пташки. Лиш струмочок — жу-жу-жу. А сусідній — жу-жу-жу. А там далі — жу-жу-жу (Г. Хоткевич).

3. Та що ж то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, брівоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі прямесенький з горбочком, а губоньки як квіточки розцвітають і меж ними зубоньки, неначе жарнівки, як одна, на ниточці нанизані (Г. Квітка-Основ’яненко).

3. Прочитайте текст. Дайте визначення поняттю троп. Які тропи ви знаєте? Яка їх стилістична функція? Яка роль тропів в інтерпретації текстів? Дайте визначення кожного тропу (скористайтеся словником).

З античного світу вчення про тропи і фігури було успадковане риторами і стилістами національних мов.

Грецьке слово tropos означало зворот, вислів, зразок, форма, краса, а стосовно людей — звичай, характер, темперамент, здібність. Як відзначав Квінтіліан, троп є корисною зміною власного значення на інше, досконаліше в слові або виразі. Спочатку поняттям троп охоплювалися всі стилістичні засоби. Цицерон і Квінтіліан розділили їх на власне тропи і фігури. Тропи пропонувалося використовувати для того, щоб підкреслити, виділити основну думку, щоб приховати небажані і непристойні думки, для збагачення мови, для орнаментальних прикрас і для облагородження мови. У тропах і фігурах виявляється творча індивідуальність автора.

Загальним терміном тропи охоплюються слова, словосполучення і вирази (образи), що вживаються в переносному значенні і служать виразності мови. До тропів належать порівняння, метафора,метонімія, синекдоха, епітет, гіпербола, літота, оксюморон, перифраз, персоніфікація (За Л. Мацько).

4. Робота в парах

· Доберіть якомога більше означень-епітетів до слів: небо, хвоя, роса, вітер та уведіть утворені словосполучення в речення.

· Складіть метафоричні сполуки із словами зоря, хвиля, ніч, дивитись та уведіть утворені словосполучення в речення.

· Утворіть порівняння із словами очі, перлина, схід, море та складіть речення.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ, ВИРОБЛЕННЯ В УЧНІВ УМІНЬ І НАВИЧОК

1. Прочитайте речення. Знайдіть тропи, визначте їх функцію.

1. Падають зерна кришталевої музики. З глибин Вічності падають зерна в душу. Ліс мовчав у смутку, в чорному акорді. Буду вічно сам я, в чорному акорді (П. Тичина). 2. У цій же річці чаплі по коліно (Л. Костенко). 3. Вітре буйний, вітре буйний! Ти з морем говориш, збуди його, заграй ти з ним, спитай синє море (Т. Шевченко). 4. О семигори горя, цвинтар велій; Я — магма магми, голос болю, болю (В. Стус). 5. Сузір’я яблук світиться крізь листя (Л. Костенко). 6. А десь же є і степові кринички, і степові озеречка, і чайний жаль над ними (М. Стельмах). 7. Хтось ударив без жалю по серці моїм, — і забилося серце в огні золотім (О. Олесь). 8. Сплив вересень синій, як терен. Жовтень палає, червоний, як глід (О. Гончар). 9. На нашій славній Україні, На нашій не своїй землі... Сини отечества чужого (Т. Шевченко).

2. Порівняйте зразки різних стилів. Визначте стиль та підстиль висловлювання, вкажіть його характерні ознаки. Які стилістичні засоби та прийоми використано в наведених текстах?

Текст № 1

Державна мова — закріплена традицією або законодавством мова, уживання якої обов’язкове в органах державного управління та діловодства, громадських органах та організаціях, на підприємствах, у державних закладах освіти, науки, культури, у сферах зв’язку та інформатики. Термін з’явився у часи виникнення національних держав. В однонаціональних державах немає необхідності юридичного закріплення державної мови. В багатонаціональних країнах конституцією статус державної, як правило, закріплюється за мовою більшості населення. У деяких країнах відповідно до їхнього територіально-етнічного складу статус державних надано двом і більше мовам (наприклад, у Канаді — англійській і французькій) (З енциклопедії).

Текст № 2

Світлоярівці в своїй самозакоханості й самозасліпленні вважали, що поза Дніпром немає України, бо ж думалося: Дніпро — як мова. Мово наша і Ріко наша! Невичерпна, вічна, молода, як весняне листя. Райдуги купаються в Дніпрі, небо змарніє від птаства, червоновишневі зорі горять угорі, земля стогне від тяжкості хлібів, громи вигуркочують на просереддю Ріки, і садки вишневі коло хат, і хрущі над вишнями, і червоно в небо устає новий псалом залізу, а над усім мова гримить, і шепоче, і ніжно лащиться, і бунтується: «О люди, люди небораки...», і дух рве до бою, і діти просять «моні», а матері лебедіють над ними, і мружаться гаї, «леліє, віє, ласкавіє», і небо пахне сміхом. Мово вкраїнська, звідки прилетіла, як тут зросла, розцвіла й зарясніла? Чи пила ти воду з Дніпра, чи купалася в його ласкавих водах, чи злітала з його мільйоннокрилим птаством! Мова! Течеш вічно й вільно, як Ріка (П. Загребельний).

Текст № 3

Багато є таємниць у світі, і одна з найбільших з-поміж них — мова. Здається, ми знаємо якесь слово, немовби розуміємо його. Проте все, що закладено в нього упродовж віків, нерідко не можемо повною мірою видобути. Потрібно докласти чимало зусиль, щоб заховане у слові постало перед нами у всій красі, глибині і неповторності.

З раннього дитинства і до глибокої старості людина невіддільно пов’язана з мовою. Це єдине знаряддя, що вивищує людину над світом, робить її нездоланною в пошуках істини. Розпочинається прилучення дитини до краси рідної мови з милих бабусиних казок і материнської колискової пісні. Кожен день дає нам урок пізнання. І завжди і скрізь наш учитель — мова (І. Вихованець).

Текст № 4

В нашій мові — думки і мрії наших предків про волю і щастя, боротьба і звитяга, їхнє одвічне трудолюбство і мрійлива душа. Просте, рахманне слово несе людям Добро, Правду, Істину. Його не можна не любити, без нього не можна жити. Мова — це барвиста крайка, яка прослалася з глибини віків у майбуття, тримаючись за неї, ми долаємо перелоги і круті гори. Рідна мова слугує нам завжди. Словами щирими ми звіряємося в дружбі один одному й іншим народам, словами ніжними відкриваємо серце коханій, словом гострим і міцним, як криця, даємо відсіч ворогові (Ю. Мушетик. Виступ на святі рідної мови).

Текст № 5

Вельмишановний і дорогий товаришу!

Я чую, що Ви довідуєтесь від моїх родичем про мою адресу. Се ж, видно, Ви хочете подати мені слово привіту, невважаючи на те, що я була до краю неґречна до Вас і навіть не обізвалась ні словом подяки на Ваші товариські дарунки, хоч вони глибоко порушили мені серце.

Вірте мені, товаришу, коли, приїхавши восени з Буковини, знайшла в своїй київській хаті Ваші книжки, то здалось мені, що се Ви самі зустріли мене на порозі моєї хати і щиро стиснули мені руку (Л. Косач).

Текст № 6

— Та це ж ті каторжні Балаші! Хіба ж ви їх не знаєте? — кричала Мотря до людей.

— Та це ж ті іродові Довбиші! Хіба ж ви їх не знаєте? — репетувала баба Кайдашиха. — Це ж вона того вовчого заводу з чортячими хвостами.

— Та годі вам лаятися! — гукнув з-за тину один чоловік (І. Нечуй-Левицький).

2. Робота у групах. Складіть власне висловлювання оформлене:

1) в художньому стилі;

2) в науковому стилі;

3) в офіційно-діловому стилі;

4) в публіцистичному стилі;

5) в епістолярному стилі.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Виписати приклади художнього, наукового, офіційно-ділового, епістолярного стилів. Проаналізувати засоби мовної виразності.

ДОДАТОК

Стилістична система

Назви

стилів

Підстилі української

мови

Жанри

Основні ознаки стилів і жанрів мовлення

Мета мовлення

Сфера

використання

Форма реалізації

стилю

Мовні особливості стилів

РОЗМОВНИЙ

Розмовно-офіційний; Розмовно-побутовий

Спілкування

Обмін інформацією, думками, враженнями; прохання, виховний вплив

Повсякденне спілкування: побутові стосунки з рідними, друзями, знайомими

Діалог

□ Використання побутової лексики;

□ фразеологізми;

□ емоційно забарвлена лексика;

□ просторіччя;

□ звертання;

□ вставні слова;

□ вигуки;

□ неповні речення тощо

НАУКОВИЙ

Власне науковий; Науково-навчальний; Науково-популярний

Дисертація, монографія, стаття, підручник, лекція, рецензія, анотація, відгук

Обмін науковою інформацією, систематичний виклад певних знань

Наука, техніка, освіта

Монолог

□ Наявність термінології;

□ нейтральна лексика;

□ складні синтаксичні конструкції;

□ прямий порядок слів;

□ повні речення;

□ логічність;

□ точність;

□ обґрунтованість викладу;

□ відсутність метафорики;

□ відсутність емоційно-оцінних виразів

ОФІЦІЙНО-ДІЛОВИЙ

Власне законодавчий (мова законів); Дипломатичний (мова міжнародних документів); Канцелярський (мова ділових паперів)

Закон, кодекс, наказ, оголошення, доручення, автобіографія, протокол

Регулювання офіційно-ділових стосунків

Офіційно-ділові стосунки: стиль ділових паперів і спеціального спілкування в економічній, юридичній сферах, державних установах

Монолог чи діалог

□ Переважання стилістично нейтральних мовних засобів;

□ канцеляризми;

□ складні речення;

□ точність викладу;

□ відсутність емоційно забарвленої лексики

ПУБЛІЦИСТИЧНИЙ

Газетно-публіцистичний; Радіо- і теле-журналістський; Ораторський

Виступ на зборах, газетна чи журнальна стаття, памфлет, дискусія, фейлетон

Політичний вплив, агітація, обговорення, пропаганда важливих громадсько-політичних ідей

Суспільно-політична сфера життя

Монолог чи діалог

□ Наявність суспільно-політичної лексики;

□ емоційно забарвлених слів;

□ риторичних запитань;

□ вигуків;

□ повторів;

□ використання іронії, сарказму

ХУДОЖНІЙ

Епічні (епопея, казка, роман, повість, байка, новела); Ліричні (поезія, поема, балада, пісня); Драматичні (драма, трагедія, комедія, водевіль)

Створення художнього образу, вплив на думки і почуття людей

Твори художньої літератури

Монолог

□ Використання всіх мовних засобів

КОНФЕСІЙНИЙ

Канонічна література; Молитва; Літургіка; Катехитика; Церковна проповідь

Обслуговування релігійних потреб людини та суспільства, спілкування з Богом, проведення культових ритуалів

Спілкування в конфесіях, культових установах, релігійних громадах, духовних навчальних закладах

Монолог чи діалог

□ Урочистість та піднесеність;

□ символізм;

□ церковна термінологія;

□ мовні формули із сакральним значенням;

□ старослов’янізми;

□ значна кількість метафор, алегорій, порівнянь

ЕПІСТОЛЯРНИЙ

Лист, щоденник, мемуари, записник, нотатки, календарі

Тематика найрізноманітніша залежно від інтересів адресата

Спілкування в побуті, виробництво, політика, наука, мистецтво

Монолог

□ Наявність традиційних привітань та звертань;

□ дотримання норм етикету;

□ чітка структура листа;

□ шанобливі формули





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити