Усі уроки української мови 10 клас І семестр Профіль — українська філологія - 2018 рік

ФОНЕТИКА УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ ЯК УЧЕННЯ ПРО ЇЇ ЗВУКОВУ СИСТЕМУ

УРОК 16. ЧЕРГУВАННЯ [О] ТА [Е] З [I], ЧЕРГУВАННЯ [О] ТА [Е] З НУЛЕМ ЗВУКА, ЧЕРГУВАННЯ [О] З [Е] ПІСЛЯ Ж, Ч, Ш, ДЖ ТА [Й]

Мета: ознайомити учнів з основними давніми чергуваннями в українській мові, пояснити причини таких змін; формування вміння визначати особливості найдавніших та давніх чергувань, знаходити слова з такими чергуваннями в тексті, аналізувати їх; розвивати творчі вміння; розширювати науковий світогляд десятикласників.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: ксерокопії текстів, таблиця «Чергування звуків».

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

IV. ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Розгляньте таблицю «Чергування звуків». Пригадайте, які чергування називаються позиційними, а які — історичними. Які чергування називаємо давніми, а які — найдавнішими?

Чергування звуків

Чергування — це постійні звукові зміни в межах однієї і тієї самої морфеми

Типи чергувань

Живі (позиційні)

Історичні

Залежать від позиції звука у слові і є варіантами однієї фонеми:

еисна] — [весн’и]

Зумовлені причинами, відсутніми в сучасній мові (діють при словотворенні і словозміні):

[збори] — [збір]

Найдавніші

Давні

Виникли в дослов’янський період, є наслідком фонетичних змін, що відбулися в індоєвропейській мові, наявні в багатьох слов’янських мовах:

[е] — [о]: брести — бродити;

[і] — [а]: сідати — садити;

[е] — [і]: мести — вимітати;

[о] — [а]: гонити — ганяти

Відбулися лише в українській мові [о], [е] з [і]: воля — вільний;

[о], [е] з нулем звука: день — дня;

[е] з [о] після шиплячих та [й]: вечеря — вечори

2. Прочитайте текст. Поясніть причини, які обумовлюють чергування о та е з і; о, е з нулем звука.

Чергування о та е з і є найпоширенішим у системі голосних сучасної української мови: вози — віз, гора — гірка, матері — матір.

Голосні о та е звичайно виступають у відкритому складі, а і — в закритому.

Явище чергування о, е з і розвинулось в українській мові у зв’язку з занепадом зредукованих ъ та ь, що існували в давньоруській мові до ХІІ століття включно. Звук ъвимовлявся невиразно й наближався до дуже короткого о, а звук ь — до дуже короткого е. У процесі розвитку давньоруської мови голосні зредуковані ъ та ь не збереглися: в сильній позиції (під наголосом, перед складом з слабким зредукованим і перед плавними р та л, за якими йшли приголосні) вони замінилися на голосні повного творення о й е, а в слабкій позиції (в абсолютному кінці слова і перед складом з голосним повного творення або сильним зредукованим) — зовсім перестали вимовлятися, зникли. Напр. рътъ — рот, львъ — лев.

Таким чином, в українській мові голосні о й е є подвійного походження: давні о та е (слово, село) і нові, що розвинулися з ъ та ь (сон, лоб, швець).

Зникнення зредукованих ъ та ь обумовило також зменшення кількості складів у слові, і відкриті склади, після яких занепадали ъ та ь, стали закритими. Наприклад, у слові сто-лъ було два склади й обидва відкриті, а після занепаду кінцевого ъ в ньому залишився лише один склад, який перетворився з відкритого на закритий (стіл). Давні о та е в новому закритому складі, що утворився з відкритого внаслідок занепаду зредукованого в наступному складі, змінився на і: снопъ — сніп, семь — сім, женъка — жінка.

Давні звуки о та е після яких у наступному складі не було зредукованого ъ або ь, на і не змінилися: коса, семи, радості.

Чергування о, е з нулем звука належить до поширених явищ в українській мові, як і в російській та білоруській: ставок — ставка, садок — садка, день — дня, пісень — пісня. Воно, як і чергування о, е з і, виникло у зв’язку з занепадом у давньоруській мові зредукованих голосних ъ та ь. Але якщо з і чергуються давні о, е, то з нулем звука — лише нові.

Виникнення цього чергування обумовлене тим, що у різних формах одного й того ж слова або в різних словах зі спільним коренем чи основою зредукований у давньоруській мові міг стояти в неоднаковій позиції: в одній позиції він міг бути сильний, а в другій — слабкий. У сильній позиції зредукований ъ змінився на о, а ь — на е: садъкъ — садок, дьнь — день. У слабкій позиції той самий зредукований занепадав: садъка — садка, дьня — дня.

У сучасній українській мові після шиплячих ж, ч, ш, дж (і орфографічного щ) та після j вживається як звук е, так і звук о: женити — жонатий, шести — шостий (За М. Жовтобрюхом).

Довідка. У деяких випадках чергування [о], [е] з [і] не відбувається:

а) у звукосполученнях -оро-, -оло-, -ере-, -еле-: город, перед, шелест;

б) у звукосполученнях -ор-, -ер-, -ов-: морква, жертва, вовк;

в) у словотворчих частинах: -вод, -воз, -нос, -роб, -ход: водовоз, водонос, землероб;

г) у суфіксах -енк-, -еньк-, -есеньк-, -ечк-, -тель-, -ер-, -ор-: річечка, маленька, Вітренко, учитель, оператор (З підручника).

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. До кожного з наведених слів знайдіть таку його форму, щоб у кожній парі простежувалося чергування фонем [о], [е] з [і]. Установіть, коли ці чергування відбуваються при словозміні, а коли — при словотворенні.

Ходити, шість, поле, надвечір’я, поклін, весільний, відомість, перешіптуватися, постіль, ввічливість.

2. До наведених слів доберіть такі їх форми, щоб у кожній парі було представлене чергування [о], [е] з нулем фонеми. За якою ознакою розрізняються випадні й вставні [о], [е]?

Зразок. Хлопець — хлопця (фонема [е] — випадна).

Вишня, вітер, вихор, сонце, крижинки, зерно, стежка, хмаринки, весна.

3. Вибірковий диктант. Запишіть у колонки пари слів за особливостями чергування: а) [о], [е] з [і]; б) [о], [е] з нулем звука; в) [е] з [о] після шиплячих та [й]; г) найдавніші чергування.

День-дня, стіл-стола, сон-сну, піч-печі, слово-слів, шість-шести, вогонь-вогню, вітер-вітру, молоток-молотка, кінь-коня, хід-ходу, летіти-літати, крапля-крапель, допомога-допомагати, пшоно-пшениця, клонитися-кланятися.

4. Знайдіть зайве слово (за чергуванням голосних). Поясніть свій вибір.

1. День, пень, лев, пес, орел. 2. Учора, його, учень, джерело, садок. 3. Лоб, мох, сон, рот, горб. 4. Сік, тік, рік, вік, бік. 5. Ніг, лебідь, ніженька, кисіль, віл.

5. Від поданих слів утворіть похідні, знайдіть голосні, що чергуються, визначте тип чергування та поясніть причини.

Мести, дерти, соколи, вечори, коні, воля, семи, овес, плести, осені, допомагати.

6. Перепишіть, уставляючи замість крапок о або е; поясніть чергування.

1. Їх душі — горіння і криця — у наш..му завжди гурті (О. Ольжич). 2. Бдж..ла жалить жалом, а ч..ловік словом. 3. Як мені пш.. ниця родила, то мене й родина любила (З народної творчості).

4. Тоді заблисне сніг, заш..потіють квіти і підповзуть, мов нитка провідна (Олена Теліга). 5. Жахнулася сарна й щ..зла в гущині, лишивши зелені сліди на синій від роси траві (М. Коцюбинський).

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Перепишіть, уставляючи пропущені о, е або і. Обґрунтуйте свій вибір правилами чергування [о], [е] з [і]. Підкресліть слова, у яких чергування не відбувається та поясніть ці випадки.

1. І л..тять вони полями в с..ла і міста, де проходила садами ос..нь золота (В. Стефаник). 2. Чути пісню, стук..т кол..с, хльоскання бат..га (У. Самчук). 3. У піднебессі тісно кол..рам (Ліна Костенко). 4. Сонце на літо, а зима на мор..з. 5. Тер..н, тер..н, та не хм..ль, прийшов милий, та не м..й (З народної творчості).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити