Усі уроки української мови 10 клас І семестр Профіль — українська філологія - 2018 рік

ФОНЕТИКА УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ ЯК УЧЕННЯ ПРО ЇЇ ЗВУКОВУ СИСТЕМУ

УРОК 17. ЗМІНИ ПРИГОЛОСНИХ У МОВІ. АСИМІЛЯТИВНІ, ДИСИМІЛЯТИВНІ ПРОЦЕСИ. ЯВИЩЕ МЕТАТЕЗИ

Мета: ознайомити учнів з поняттям асиміляція, дисиміляція, метатеза; формувати уміння розпізнавати ці процеси в мовному потоці, визначати тип асимілятивних змін; розвивати інтерес до вивчення української мови.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: ксерокопії текстів, таблиця «Класифікація приголосних звуків української мови» (див. урок № 20).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ

IІІ. ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Коментар учителя. Учені-мовознавці, аналізуючи взаємодію звуків у мовному потоці, виявили, що на якість їх постійно впливає артикуляція сусідніх звуків. Внаслідок цього відбуваються комбінаторні зміни звуків. Одні з них пристосовуються до інших, інші уподібнюються, коли поряд стоять звуки однієї групи. Уподібнення називається латинським терміном — асиміляція. Протилежним за наслідком є фонетичне явище, яке називається дисиміляцією, коли при взаємодії однакових звуків один з них втрачає які-небудь спільні ознаки (З підручника).

1. Прочитайте текст. Які терміни для вас нові? Складіть план статті у вигляді запитань. Попрацюйте в парах: поставте запитання один одному та дайте на них повну відповідь.

Асиміляція в сучасній українській мові буває:

а) за дзвінкістю і глухістю приголосних;

б) за місцем і способом творення їх;

в) за м’якістю і твердістю вимови їх.

1. Асиміляція в групах приголосних за дзвінкістю і глухістю, тобто за участю голосу в їх творенні, полягає в тому, що дзвінкі приголосні перед глухими, уподібнюючись їм, втрачають голос і вимовляються як глухі, а глухі перед дзвінкими вимовляються дзвінко. Найважливіші наслідки такої асиміляції:

а) Префікс (і прийменник) з у позиції перед кореневим глухим приголосним звичайно асимілюється з цим приголосним і змінюється на с: зписати — списати, з хати — с хати.

б) Глухі приголосні майже послідовно асимілюються наступними шумними дзвінкими: боротьба, молотьба, просьба, вокзал (вимовляється бород’ба, молод’ба, проз’ба, вогзал).

2. Асиміляція в групах приголосних за місцем і способом творення дає такі найголовніші наслідки:

а) Зубні приголосні перед шиплячими змінюються на шиплячі: с + ш — шш: принісши — принішши; з + ш — жч — шш: без шуму — беижшуму — беишшуму; з + ж — жж: зжити — жжитие тощо.

б) Шиплячі перед зубними змінюються на зубні: ш + с’ — с’с’: купаjешся — купаjес’с’а; ч + с — ц’с’: не мучс’а — не муц’с’а.

в) Проривний т перед ч і ш змінюється на шиплячий: т + ч — чч: закві’тчатие — закві’ччатие.

г) Проривний т перед ц змінюється на ц: коритце — корицце.

3. Наслідком асиміляції є пом’якшення д, т, з, дз, с, ц, н, л у позиції перед іншим наступним пом’якшеним приголосним: д’н’і, ц’в’ах.

Дисиміляція, або розподібнення, спостерігається в фонетичній системі української мови значно рідше, ніж асиміляція. Найголовніші наслідки її такі:

1. Зміна приголосних кт на хт: къто — кто — хто. Приголосні к і т проривні. Внаслідок розподібнення звук кзмінився на фрикативний х, отже, спільна ознака в творенні цих звуків зникла.

2. Зміна чн на шн, що характерна для ряду давніх слів української мови: рушник, рушниця, мірошник, соняшник, сердешний. Розподібнившись з наступним н, звук ч втратив у цьому звукосполученні елемент проривності (За М. Жовтобрюхом).

2. Поясніть явище асиміляції. Визначте тип асиміляції у словах кожного рядка. За потреби скористайтеся таблицею «Класифікація приголосних звуків української мови».

1) Боротьба, вокзал, футбол, просьба.

2) Без жартів, з чорного, з джерела, відзначити.

3) Нігті, кігті, дьогтю, легко.

4) Сніг, щастя, повість, радістю.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Визначте асиміляцію звуків за дзвінкістю/глухістю.

Косьба, молотьба, просьба, анекдот, з саду, кігті, з поля, з коня, з хати, списати, безхмарний, скинути, вокзал, надкусити.

2. У поданих словах з'ясуйте вияв фонеми [з]. Поясніть причини.

Без чашки, без шуму, з життя, з шапки, з жаху, розцвітати, розписати.

3. Знайдіть у поданих словах асиміляцію звуків за місцем і способом творення. Запишіть слова фонетичною транскрипцією.

Журишся, Вітчизна, піщаний, Донеччина, здається, з жалем, з сумом, з честю, з чаєм, котишся, змагається, піщаний.

4. З наведених рядків у колонки випишіть слова, у яких спостерігається асиміляція: а) за твердістю/м'якістю; б) за дзвінкістю/глухістю; ) за способом творення.

1. І це було, немов колись в дитинстві. Свято. Дзвони. Ніжність відсвіжених водою лиць, розкритих у пташину тишу (І. Жиленко). 2. Минула довга ніч... Любов моя безкрая, Донеччино моя, весни вже час настав (В. Сосюра). 3. Ой зацвіла калинонька у темному лузі, Заквітчалась дівчинонька, а серденько в тузі (Народна творчість).

5. Змініть слова таким чином, щоб у них відбувалася асиміляція за м'якістю. Запишіть слова фонетичною транскрипцією.

Зразок. Столи [столи] — стіл [с’т’іл].

Сонце, весна, злий, розлогий, замислений.

6. У поданих словах знайдіть явище дисиміляції. Складіть з кількома словами текст.

Рушник, рушниця, сердешний, мірошник, соняшник, кращий, срібло, хто.

7. Випишіть з поданих речень слова, у яких наявна дисиміляція. Поясніть її причини. Який напрям дії дисиміляції поширеніший та як вона відбивається на правописі слів? Які групи приголосних найчастіше зазнають дисиміляції.

1. Холодне срібло з висоти з-за хмари лине (В. Сосюра). 2. І вже жоден рицар не має відваги до гри стать супроти такої звитяги (І. Франко). 3. Хвилювалися жита, цвіли соняшники (Ю. Яновський). 4. Тут багато чудових речей, кованого серебра, шовків (М. Коцюбинський). 5. Поміж рицарів блискучих, поміж дам препишно вбраних королівна йде поволі (Леся Українка).

Коментар учителя. До комбінаторних звуків належить також явище, що дістало назву метатеза. Метатезою називають зміну в слові менш зручних для вимови поєднань звуків більш зручними. Метатеза властива для маловідомих, етимологічно непрозорих, іншомовних слів.

8. Прочитайте текст про слово бондар. Про які причини метатези тут ідеться? Наведіть приклади метатези з власного досвіду.

Я походжу від слова «бодна», тобто «діжа, кадіб». Того, хто робив бодні, звали боднар. У діалектах подекуди ще зараз так говорять. Тільки ж вимовити «боднар» і справді нелегко. Тому що звуки «б» і «д» належать до шумних, а «н» та «р» — до сонорних. Отож мій предок ніби поділився на дві половини: шумну — «бод» та лунку — «нар». Такі комбінації звуків у словах, як правило, не приживаються. Якщо ж звуки «н» та «д» поміняти місцями, то слово звучатиме милозвучніше, легше вимовлятиметься. Так я з «боднаря» став «бондарем» (С. Караванський).

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Випишіть з текстів художньої літератури по 5 речень, де відбувалася б асиміляція, а також 5 речень, де простежується процес дисиміляції.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити