Усі уроки української мови 10 клас І семестр Профіль — українська філологія - 2018 рік

УКРАЇНСЬКА ОРФОЕПІЯ ЯК УЧЕННЯ ПРО СИСТЕМУ ЗАГАЛЬНОПРИЙНЯТИХ ПРАВИЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ ВИМОВИ

УРОК 22. ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ВИМОВУ. ПРИЧИНИ ВІДХИЛЕННЯ ВІД ОРФОЕПІЧНИХ НОРМ. ІНТОНАЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОГО МОВЛЕННЯ

Мета: поглибити знання десятикласників про особливості вимови груп приголосних при уподібненні та спрощенні, ознайомити учнів з причинами відхилення від орфоепічних норм української мови; формувати вміння знаходити та виправляти орфоепічні помилки в усному мовленні; розвивати вміння характеризувати мовлення однокласників з метою виявлення орфоепічних відхилень, перекладати текст; виховувати пізнавальний інтерес до вивчення української мови.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Обладнання: ксерокопії текстів, орфоепічний словник, пам'ятка «вимова приголосних звуків української мови» (див. урок № 27), таблиця «вимова звукосполучень приголосних».

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ

ІІІ. ПЕРВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

IV. ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ В ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

1. Прочитайте текст. Назвіть основні причини відхилення від орфоепічних норм.

Орфоепія стосується насамперед усної форми мовлення, тобто вона вчить, як вимовляти ті чи інші звуки в певних фонетичних позиціях, сполученнях з іншими звуками, у граматичних формах, групах слів чи окремих словах. Орфоепія має практичний характер: вивчення правильної вимови спрямовується на подолання вимовних помилок (фонетичних та фонологічних), що підвищує загальну культуру українського літературного мовлення.

Фонологічні помилки зумовлюються незнанням фонемного складу сучасної української літературної мови і проявляються у заміні якоїсь фонеми іншою фонемою. Така заміна не тільки спотворює загальнонародну нормативну вимову, а й нерідко призводить до неправильного розуміння слова або речення. Наприклад, при заміні [з] на [с] слово казка сприймається як каска, везти як вести, газ як гас; при заміні [д] на [т] слово гадка звучить як гатка, привід — як привіт. Так само спотворюється зміст слова при заміні голосного [о] на голосний [а]: полити — палити, мостити — мастити.

Фонетичні помилки — це суто вимовні недогляди, що виявляються у вимові різних варіантів фонем. Звичайно, це порушення не завжди викликає зміну значення слова чи речення, однак веде до спотворення вимови.

Таке незначне для української вимови звучання фонем може пояснюватися діалектними впливами. Наприклад, пом’якшена вимова губних та шиплячих [груш’а, меиж’а], вимова [т’] з наближенням до [ц’], коли [т’] початковий [т’ц’іло], [т’ц’ікатие] тощо. Щоб уникнути помилок, треба добре засвоїти орфоепічні норми української літературної мови (З підручника).

► Які чинники впливають на вимову людини?

► Назвіть джерела нормативного мовлення.

► Яка роль родини в мовному вихованні особистості?

► Як впливають територіальні діалекти на правильність вимови?

2. Розгляньте таблицю «Вимова звукосполучень приголосних». Назвіть, яких змін зазнають свистячі перед шиплячими і навпаки. Як вимовляються ці звуки? Пригадайте, як називається така фонетична зміна приголосних.

Вимова звукосполучень приголосних

Зміни звуків

Приклади

[з] + [ж] — [ж:]

Безжалісний — [беиж: ал’існиj]

[з] + [ш] — [жш]

Безшумний — [беижшумниj]

[з] + [ш] — [ш:]

Зшити — [ш: ити]

[с] + [ш] — [ш:]

Віднісши — [в’ідніш: и]

[з] + [ч] — [жч]

Безчесний — [беижчесниj]

[з] + [ч] — [шч]

З часом — [шчасом]

[з] + [дж] — [ждж]

Їзджу — [йіжджу]

[ж] + [с] — [з’с’]

Зважся — [зваз’с’а]

[ш] + [с] — [с’:]

Мінишся — [мінис’: а]

[ч] + [с] — [ц’с’]

Не морочся — [неимороц’с’а]

[ж] + [ц] — [з’ц’]

Книжці — [книз’ц’і]

[ш] + [ц] — [с’ц’]

Дошці — [дос’ц’і]

[ч] + [ц] — [ц’:]

Водичці — [водиц’: і]

3. Виправте помилку у вимові. Поясніть, які це помилки: фонологічні чи фонетичні. Визначте, що призвело до появи таких помилок. За потреби скористайтеся пам'яткою «Вимова приголосних звуків української мови».

«Рідна страна», «митрополіт», «афорізм», «чяс», «Бацьківщина», «чєревики», «досиць», «робе», «любоф», «кроф», «двенадцять», «шепоче», «пісьня», «мавпьячий», «шо», «шока».

4. Поставте дієслова у 2-й, 3-й особі однини та 3-й особі множини теперішнього часу. Запишіть фонетичною транскрипцією. Визначте, який фонетичний процес відбувається у цих словах.

Боятися, сміятися, лікуватися, наближатися, обвітритися, крутитися, купатися, обертатися, дивитися.

5. Складіть діалог про важливість орфоепії. Простежте за правильністю вимови свого сусіда. Виправте помилки, з'ясуйте їх характер та причину.

Коментар учителя. У мовному потоці фрази вичленовуються інтонацією та паузами. Інтонація буває комунікативна — спрямована на увиразнення змісту висловлювання, й емоційна — призначена для передачі різних почуттів. Інтонація кожної мови своєрідна. Дуже важко, наприклад, вловити чужою мовою жарт, виразити різні відтінки здивування, невдоволення, презирства, поваги, які здебільшого передаються лише інтонацією. Інтонація є невід’ємною складовою частиною мови, адже за допомогою інтонації мовець може передати настрій, виділити важливе в повідомленні, привернути увагу слухачів до певної думки. Інтонаційний малюнок має свої усталені загальноприйняті норми, порушення яких призводить до неадекватного сприйняття висловлювання. Слід пам’ятати, що дуже швидке мовлення утруднює сприйняття, а надто повільна мова послаблює увагу слухача. Надто голосне мовлення — дратує, а тиха мова змушує напружуватися, щоб зрозуміти сказане. Інтонація української мови включає в себе:

1) підвищення й пониження тону (мелодику мовлення);

2) прискорення й сповільнення вимови (темп мовлення);

3) збільшення й зменшення сили голосу;

4) ритм мовлення;

5) виділення слова у фразі особливим наголосом — фразовим, логічним та емфатичним (З посібника).

6. Прочитайте тексти, дотримуючись правильної інтонації. Зверніть увагу на висоту голосу, його силу та темп. Вслухайтесь у вимову кожного слова: чи помітили ви порушення орфоепічних норм української мови?

Текст 1

Співці, не вгадуйте, ви, вчені, не шукайте,

Хто був той цар і як йому наймення:

З його могили утворила доля

Народу пам’ятник — хай згине цар!

Леся Українка

Текст 2

Все — із доброго чи злого —

починається з малого.

Листя виросте з листочка,

з нитки витчеться сорочка.

З пагінця чи бруньки — гілка,

з гілки — дудочка-сопілка.

Хліб — з маленької зернини,

дощ — із чистої краплини.

Навіть річечка-ріка

починається з струмка.

М. Сингаївський

Текст 3

Чого являєшся мені

У сні?

Чого звертаєш ти до мене

Чудові очі ті ясні,

Сумні,

Немов криниці дно студене?

Чому уста твої німі?

Який докір, яке страждання,

Яке несповнене бажання

На них, мов зарево червоне,

Займається і знову тоне

У тьмі?

Чого являєшся мені

У сні?

В житті ти мною згордувала,

Моє ти серце надірвала,

Із нього визвала одні

Оті ридання голосні —

Пісні.

І. Франко

► Випишіть слова, у яких відбувається уподібнення або спрощення чи подвоєння. Запишіть їх фонетичною транскрипцією.

7. Перекладіть українською мовою, дотримуючись правил орфоепічної вимови.

1. Никогда лес не бывает так красив, как осенью. 2. Незаметно и бесшумно исчезли славки, пеночки, соловьи. 3. Только чернеющий ручей и возвышающаяся над снегом желтая трава напоминают о том, что зима лишь начинается (Э.Н. Голованова, Ю. Б. Пукинский). 4. Наступал вечер, шел дождь, с севера порывисто дул ветер (М. Горький). 5. Я несколько раз выстрелил в воздух (В. Арсеньев). 6. Сумрачная ночь лежала над звездами, над чёрными стогами, над зарослями (К. Паустовский).

8. Прочитайте казку у групах. Визначте, як краще передати діалоги та мову автора. Підберіть відповідну інтонацію.

Один чоловік водив козу на торг та й не продав. От як вів він її додому, так прийшлось іти лісом. Ідуть вони лісом, коли дивляться, аж лежить неживий вовк. Чоловік підійшов до нього та й дума, що робить. На той час їхав поблизу пан із гостей. Він побачив козу й чоловіка та й питається:

— Що ти тут робиш?

— Та це коза моя піймала вовка, так я оце думаю, що з ним робить.

— Вот это хорошая коза, что и волков берет, продай ее мне!

— А що ви, пане, дасте за неї?

— Да сто рублів дам.

— То й давайте!

От пан узяв козу, повів у ліс та й прив’язав до дуба.

Коли це приходить один вовк та й став біля кози, а вона: «Мекеке!» Та й стоїть. Пан каже:

— Вот проклятая коза: однаго еще и не берет!

Коли це приходить і другий вовк, а коза все стоїть та: «Мекеке»! А пан:

— Вот коза — и двух не берет!

Коли як вискоче з лісу третій вовк, як ухопили всі три козу, так і розірвали! А пан стоїть та:

— Ну, проклятая коза! Двух не брала, а троих не одолела! (З народної творчості).

9. Перепишіть, дібравши з дужок потрібні слова.

Підняти (ся, сь) (в, у)гору, спустити (ся, сь) (з, із, зі) сходинок, здійснити (в, у)наслідок (в, у)течі, прокинутися (в, у)ночі (з, із, зі) страху, зайти (і, й) посміхнути (ся, сь) до (в, у)сіх, (в, у)горі прямо (над, наді)мною.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Проаналізувати мовлення дикторів українського радіо та телебачення з метою виявлення орфоепічних відхилень.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.