Усі уроки української мови 10 клас І семестр Профіль — українська філологія - 2018 рік

УКРАЇНСЬКА ОРФОЕПІЯ ЯК УЧЕННЯ ПРО СИСТЕМУ ЗАГАЛЬНОПРИЙНЯТИХ ПРАВИЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ ВИМОВИ

УРОК 23. НАГОЛОС В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ, ЙОГО ВИДИ ТА РОЛЬ В РОЗРІЗНЕННІ СЛІВ І ЇХНІХ ФОРМ

Мета: розширити знання школярів про види наголосу (емфатичний, фразовий, логічний) та його функції в українській мові, подати відомості про паралельне наголошення та семантико-граматичну диференціацію лексем за допомогою наголосу; формувати уміння правильно наголошувати слова, визначати роль наголосу у слові та реченні; виховувати любов до рідної мови.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Обладнання: ксерокопії текстів, орфоепічний словник, тлумачний словник української мови, картки для самостійної роботи.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

IV. ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ

1. Прочитайте текст. Розкажіть про особливості українського наголошування. Які ролі виконує наголос в українській мові? Наведіть приклади.

Наголос живе у слові, окрилює його мелодією. Надає слову неповторності. Правильне наголошування слів створює красу рідної мови, її музичну витонченість і легкість. Наголос в українській мові вільний. Він не закріплений у всіх словах за тим самим місцем. Наголос може в різних словах падати і на п’ятий, і на шостий, і на сьомий, і на інші склади: радіоамáтор, перекваліфікóвувати, перекваліфікувáти. Доречно назвати тут рідкісне слово, у якому наголос стоїть аж на одинадцятому складі: радіогідрометеорологічний. Вільний наголос властивий також російській і білоруській мовам. Є ж мови, де наголос закріплюється за певним місцем у слові. Наприклад, у чеській мові наголошеним є перший склад, у польській — передостанній, у французькій — останній.

Другу типову властивість українського наголосу становить нерухомість і рухомість. Нерухомий наголос буває тоді, коли не змінюється його місце при творенні граматичних форм: кімнáта, кімнáти, кімнáті, кімнáту, кімнáтою, (у) кімнáті, кімнáт, кімнáтам, кімнáтами, (у) кімнáтах. Рухомий наголос пересувається при словозміні з одного місця на інше: кнúжка — книжкú, моделювáти — моделюю, писáти — пишý.

Іноді наголос так посилюється, що навіть сам творить різні слова. Бо як вийдеш із становища, коли в цих словах однакові написання й ті самі звуки? Отут і запропонував наголос свої послуги. Через те в українській мові трапляються слова, що розрізняються тільки наголосом. Ось вони: уже відомі вам зáмок (укріплена споруда) і замóк (пристрій для замикання за допомогою ключа, застібка в намисті, браслеті тощо), мýзика (мистецтво) і музúка (музикант), óбід (зовнішня частина колеса) і обíд (їжа) та інші.

Окремим наголосам забажалося надміру вирізнитися. І задумали вони об’єднати у слові дві ролі: і його звичайне наголошення, і виділення цього слова підсилювальною інтонацією. Щоб показати, що в реченні воно найважливіше за смислом. Такий наголос називається логічним, або смисловим. Він може в реченні зробити будь-яке слово найголовнішим. Порівняйте: Дівчина посадила деревцé, Дівчинка посадúла деревце і Дíвчинка посадила деревце. Пересуваючи наголос з одного слова на інше, ми змінюємо смислову тональність речення, надаємо йому додаткового значення.

В українській мові є слова-чепуруни, які мають одяг і на будень, і на свято. Не знають, що вони завжди красиві. Словами-красенями стали прикметники веснянúй, волóшкóвий, калúнóвий, світáнкóвий і подібні. Тому їх часто стрічаємо в поезії. Ви помітили, що на кожному слові поставлено два наголоси. Вибирайте, який більше до вподоби. Подивіться, як використовують наголошення цих прикметників поети: Грає листя на веснянім сонці, А в душі — печаль, як небеса (Д. Павличко); Як надійшла щаслива доля, Збудила веснянý снагу, Моя душа, немов тополя, Зазеленіла на снігу (Д. Павличко). Це паралельне наголошування прикметників. Воно виникло від двох чинників. Прикметникам немовби хочеться то зберегти наголос іменників, від яких вони утворилися, то виробити власне наголошування. Порівняйте: веснá — весняний і веснянúй, волóшка — волóшковий і волошкóвий, калúна — калúновий і калинóвий.

Частини мови виявляють у наголошенні певні особливості й закономірності. Віддамо іменникам належне не тільки за їх чисельність, а за широке використання наголосу з граматичною метою. Він буває єдиним розрізнювачем граматичних значень. Ось вишикувалися слова гíлка, зíрка, кáзка, квíтка, пíсня, хмáрка, чýтка. У них наголос допомагає відрізнити форму родового відмінка однини (гíлки, зíрки, кáзки, піснí, хмáрки, чýтки) від називного іменника множини (гілкú, зіркú, казкú, піснí, хмаркú, чуткú). Щоправда, числівникам два, три, чотири не сподобалася непостійність наголошення. І вони у сполуках із цими іменниками в множині наголос переставляють. Нехай, мовляв, не відходить від наголосу в однині: гілкú, але дві гíлки, три гíлки, чотири гíлки.

А для іменників жіночого роду вербá, веснá, грозá, земля, зоря, косá, порá, росá, травá характерне інше розміщення наголосу: зóрі, але дві зорí, три зорí, чотири зорí.

Отож нема дива в тому, що правильне наголошення слова творить дивá. Воно проникає і в неприступні зáмки, і в маленькі замкú. Літературний наголос надає мовленню довершеності і разом з іншими мовними засобами робить його, за висловом Дмитра Павличка, чистим, глибоким, красивим, точним і гнучким:

На все впливає мови чистота:

Зір глибшає, і кращають уста,

Стає точнішим слух, а думка гнеться

Як вітром розколихані жита.

За І. Вихованцем

· Як впливає інтонаційний наголос на зміст висловлювання?

· Як правильно наголошувати іменники з числівниками два, три, чотири?

Коментар учителя. Окрім логічного наголосу в українській мові існують ще такі різновиди інтонаційного наголосу: фразовий — такий, що виділяє одне зі слів речення, підкреслюючи завершеність висловлювання і спонукаючи слухача до реакції: Я певен, що все буде добре: дивись, народ у нас як на підбір (О. Гончар); а також емфатичний наголос, який виділяє слово в реченні переважно подовженням наголошеного голосного, надаючи висловлюванню різних емоційних відтінків (поваги, здивування, невдоволення, презирства, недовіри, іронії тощо): Це справді знайшовся гарний давалець: роботи дає багато, а харч дає видавцем (І. Нечуй-Левицький).

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Прочитайте слова. Укажіть можливі варіанти вимови. Перевірте себе за орфоепічним словником. Поясніть значення виділених слів.

Алфавіт, адреса, бесіда, бурштиновий, бюрократія, вимога, адрес, гербовий, донька, дочка, доповідач, адресат, запитання, атлас, індустрія, кулінарія, легкий, афоризм, мережа, обіцянка, обмін, ознака, судовий, феномен.

2. Доповніть рядки слів та доведіть, що зміна наголосу може впливати на граматичне значення слова.

Зразок. Вéсни (ім. наз. відмінка мн.) — веснú (ім. род. відмінка одн.).

Вúкликав, пізнáю, сéла, рукá, вúміряти, розкúдати.

3. Уставте з дужок потрібне слово. Складіть із ними речення.

1. ... — такий, що його можна виправити; ... — призначений для виправлення кого-небудь (випрáвний — виправнúй). 2. ... — організація, товариство; ... — користь (вигóда — вúгода). 3. ... — пристрасність, запальність, азарт; ... — вибуховий пристрій, хвороба тварин (зáпал — запáл). 4. ... — якого не можна простити, вибачити; ... — якому щось не вибачили (непрóщений — непрощéнний).

4. Прочитайте подані речення, змінюючи місце логічного наголосу. Простежте, як при цьому змінюється зміст речення.

1. Мова є канвою, на якій людина вишиває узори свого життя (П. Панч). 2. Хто міцніший у рідній мові, той міцніший і у своїй вірі (І. Огієнко). 3. Розвиток — це постійна ознака життя мови (В. Русанівський). 4. Мова чутливо відгукується на кожне нововведення в житті суспільства (М. Панов). 5. Діалекти — свідки історії народу (Г. Хабургаєв).

5. Прочитайте речення. Поставте наголос у виділених словах. У яких словах можливе паралельне наголошування? Поставте фразовий, емфатичний та логічний наголос у реченні.

1. А голос був — із щирого срібла (П. Тичина). 2. Летять пташки шляхом надземним (М. Рильський). 3. Як надійшла щаслива доля, Збудила весняну снагу (Д. Павличко). 4. — Ма-амо! — жалібно скрикує Гринь (В. Винниченко). 5.— Ми не раби! Клас гудів грубо, незграбно (М. Хвильовий). 6. Пливти влітку Дніпром — це ж чудоово! 7. Щоб докладно обговорити це питання, нам треба зустрітися ще завтра (З мережі Інтернет).

6. Установіть, яку роль (семантичну чи граматичну) відіграє наголос у поданих парах слів. Користуйтесь словником.

Мáсла — маслá, бáтьків — батькíв, нікóго — нíкого, присúпав — присипáв, дорóга — дорогá, вáрений — варéний, зáводь — завóдь, бíлок — білóк, пізнáю — пізнаю, дíдíв — дідів, гóри — горú.

7. За словником української мови встановіть лексичне значення поданих слів. Складіть з ними речення.

Вíдомість — відóмість, óрган — оргáн, рéмінь — ремíнь, прáвило — правúло, заняття — заняття, жáлоба — жалóба, хрéщений — хрещéний.

8. Самостійна робота. Випишіть у два стовпчики

а) слова, які мають паралельне наголошування;

б) слова, які мають один наголос. Поставте наголос.

Картка № 1

Випадок, робота, шофер, розбір, договір, партер, алфавіт, дідуся, сантиметр, колія, низина, загадка.

Картка № 2

Рукопис, аркуш, дошка, посланець, зачин, доповідач, подруга, діалог, літопис, землезнавство, володар, кілометр.

Картка № 3

Живопис, завдання, читання, метеостанція, анапест, шляхом, козаченько, простий, приятель, сімдесят, бесіда, черговий.

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Підготувати реферат на тему: «Соціолінгвістичні чинники, що впливають на вимову людини».



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити