Усі уроки української мови 10 клас І семестр Профіль — українська філологія - 2018 рік

УКРАЇНСЬКА ОРФОЕПІЯ ЯК УЧЕННЯ ПРО СИСТЕМУ ЗАГАЛЬНОПРИЙНЯТИХ ПРАВИЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ ВИМОВИ

УРОК 25. ВИДИ ЧИТАННЯ: ПЕРЕГЛЯДОВЕ, ОЗНАЙОМЛЮВАЛЬНЕ, ВИВЧАЛЬНЕ, ОЗНАЙОМЛЮВАЛЬНО-ВИВЧАЛЬНЕ, ОЗНАЙОМЛЮВАЛЬНО-РЕФЕРАТИВНЕ. ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ ТЕКСТІВ РІЗНИХ СТИЛІВ ВІДПОВІДНО ДО ОРФОЕПІЧНИХ ТА ІНТОНАЦІЙНИХ ВИМОГ. КОНТРОЛЬ ЧИТАННЯ МОВЧКИ

Мета: повторити та поглибити відомості учнів про види читання, вдосконалювати виразне читання різних стилів з урахуванням орфоепічних норм; провести контроль читання мовчки, перевірити вміння школярів читати з достатньою швидкістю, розуміти та запам'ятовувати зміст; виховувати уважність, прагнення вивчати українську мову.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Обладнання: ксерокопії текстів, тести для читання мовчки.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ

ІІІ. ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ

1. Прочитайте текст. Заповніть таблицю, використовуючи текст вправи.

Надзвичайно важливим є вміння читати. Читання, як і аудіювання, є рецептивним видом діяльності. Як і процес аудіювання, процес читання складається з мотиваційного етапу (визначення мети), аналітико-синтетичного (сприймання, розуміння) та виконувального (прийняття рішення на основі здобутої інформації з наступним говорінням і письмом).

У процесі читання розв’язують різноманітні комунікативні завдання. їх можна зобразити у вигляді схеми.

Читати, щоб:

1) здобути знання;

2) навчитися виконувати певну роботу;

3) дістати естетичну насолоду.

Відповідно до цих завдань реалізують й різні види читання: ознайомлювальне, вивчальне та вибіркове.

Ознайомлювальне читання застосовують для попереднього ознайомлення з книжкою (статтею тощо). Переглянувши анотацію, передмову або зі змісту склавши попередню характеристику видання, читач має зробити висновки про цінність та корисність книжки.

Вивчальне читання називають ще поглибленим, аналітичним, критичним, творчим. У навчанні його вважають найдоцільнішим. Під час такого читання учень не просто сприймає інформацію, а з’ясовує незрозуміле, дає власне (перефразоване) трактування поданих положень та висновків, ставлячись до прочитаного творчо і критично. Це сприяє ефективному запам’ятовуванню прочитаного. До цього читання слід вдаватися, опрацьовуючи новий матеріал.

Вибіркове (переглядове) читання — це швидке читання, у процесі якого читач, охоплюючи текст загалом, акцентує увагу тільки на потрібних йому аспектах. Його застосовують для повторного перегляду книги, щоб знайти потрібне місце, яке читають поглиблено (З підручника).

Вид читання

Що потрібно визначити

Характер читання

Ознайомлювальне

Ознайомлювально-реферативне

Ознайомлювально-вивчальне

Вивчальне

Переглядове (вибіркове)

IV. ПІДГОТОВЧА РОБОТА

1. Пояснення нових та незрозумілих слів з тексту: риторика, архітектоніка, хроніка.

V. КОНТРОЛЬ ЧИТАННЯ МОВЧКИ

У Київській державі грецька міфологія й антична риторика стали відомими в ХІ ст. Сучасник князя Ярослава чернець Георгій Амартол («амартол» — грішник) уклав «Хроніку» на основі грецької міфології, скориставшись хронікою свого попередника, грекомовного письменника, історика Малали, що жив у Сирії у VI ст. З ХІ-ХІІ ст. у Київській Русі стає відомим «Еллінський літописець». Він увійшов складовою частиною в давньоруський літопис. Відтоді грецька міфологія і риторика широко входили у культуру наших предків, зокрема в поетику, художню прозу, прикладне мистецтво.

Першим великим християнським проповідником у Київській Русі був митрополит Іларіон. Виявляючи традиційну в Київській державі любов до гарного слова, Іларіон свою урочисту проповідь, виголошену у 1049 р. в храмі Святої Софії у Києві в присутності княжого роду і киян, називає «Слово про закон й благодать». У цьому творі виявився високий духовний талант Іларіона, володіння складними фігурами візантійської риторики, пишномовство та своя оригінальна архітектоніка проповіді: вступ, звертання, пояснення (іудейська віра — закон, а християнська — благодать), воздаяння хвали Володимиру за хрещення Русі, Ярославу Мудрому — за розквіт рідної землі. І знову звернення до Бога з вірою і молитвою від імені всієї землі і з проханням для неї благодаті. «Слово...» наповнене символами, високими епітетами, паралелізмом антитез, оригінальними метафорами.

Михайло Возняк зазначав, що «штуку красномовства опанував Іларіон блискуче». Про високу ораторську майстерність Іларіона, прозваного Київським, його знання і власний художній стиль свідчить такий мовний матеріал:

...спершу закон, а потім благодать, спершу тінь, а потім істина.

«Слово.» Іларіона складене високим експресивним стилем, густо орнаментоване стилістичними засобами. Протиставлення Старого і Нового Завітів виразилося через антитези образів: Старий Завіт — місяць, Новий Завіт — сонце, Старий Завіт — тінь, Новий Завіт — світло, Старий Завіт — нічний холод, Новий Завіт — сонячне тепло, закон — благодать.

З того, як побудоване «Слово про закон й благодать», які тропи і стилістичні фігури використано, можна судити про те, що вже були відомі київським авторам секрети античної риторики, очевидно, через переклади грецької богослужебної літератури. Одночасно можливо стверджувати й те, що наші предки вже мали самобутній розвинений поетичний фольклор, свою традиційну тропіку. «Слово...» Іларіона читалося по церквах в день пам’яті Святого Володимира.

До найдавніших пам’яток періоду Київської Русі належать «Ізборники Святослава» 1073 р. і 1076 р. Перший збірник (1073 р.) — це копія з болгарського оригіналу, який є перекладом з грецької мови. Зміст його енциклопедичний — статті церковно-догматичного, філософського, історичного, календарного характеру, повчання тощо. Особливий інтерес становить стаття Георгія Хуровська «О образах», у якій стисло називаються основні стилістичні засоби — тропи і риторичні фігури.

Хоча основна частина «Ізборників» є перекладною, проте вони відзначаються високою художністю (призначені для світської еліти) та стилізацією до східнослов’янського, зокрема київського, мовного ґрунту: «Слово про читання книг», «Слово одного батька до свого сина», «Поради для заможних», «Стословець», «Яка має бути людина» та ін. Тексти сповнені риторичними фігурами, прислів’ями, мудрими сентенціями, що стали чи могли стати афоризмами. Наприклад: ногами ступай тихо, а духом хутко до воріт небесних; не той багатий, хто багато має, а той, хто небагато потребує.

До проповідників та письменників давньоукраїнської доби належав і сам князь Володимир Мономах (1053-1125 рр.). Його «Повчання», звернені до власних дітей і молоді, а також молитви та лист до князя Олега Святославовича не втратили актуальності й нині, тому що в них сформульовані основні засади не стільки княжої, скільки народної моралі, про що свідчать такі поради з «Повчання»:

...Бога ради, не лінуйтесь, благаю вас...

Старих шануйте, як отця, а молодих — як братів.

Лінощі ж — усьому лихові мати: що людина вміє, те забуде, а чого не вміє — того не навчиться.

Глибока мудрість, точність і стислість виразу, мовне вміння зробили ці вислови афористичними. Вони свідчать про появу нового, живомовного народного начала у вітчизняній риториці.

До найвизначніших проповідників-ораторів належить і єпископ із Турова Кирило Туровський (1130-1182 рр.). Він є автором численних слів, повчань, послань, молитов, володів надзвичайним ораторським і поетичним талантом, за що у народі був прозваний другим Златоустом. У проповідях використовував яскраві образні засоби: епітети, метафори, паралельні порівняння, антитези, які, безперечно, збагачували давню українську книжну мову. Про характер образності творів Кирила Туровського дають уявлення такі рядки з його проповіді «Слова Кирила, недостойного монаха, по Великодню...», яка відома ще й під іншою назвою «Слово в новий тиждень після Пасхи»:

Нині сонце, красуючись, на висоту сходить і, радіючи, землю огріває,— сходить — бо нам од гробу праведне сонце Христос і всіх, хто вірить у нього, спасає.

Ніні місяць з вишнього зіступивши щабля, більшому світилу честь воздає; вже бо Старий Закон, як каже Святе Письмо, із суботами бути перестає, і пророки Христовому закону честь воздають.

Кирило Туровський був не тільки оратором та письменником, а й учителем риторики, радив бути уважним до слова, шукати відповідні слова у рідній мові для прикрашання достойних діянь.

Основним стилістичним прийомом Кирила Туровського була ритмізована антитеза, зокрема протиставлення божої і людської природи в образі Христа:

Пан наш Ісус Христос розп’ятий, як людина,— але як Бог — сонце затьмарив, місяць зробив кривавим, і було темно по всій землі. Як людина він віддав дух,— але як Бог — струсив землю, і каміння розпалося (За Л. Мацько; 791 слово).

► Дайте письмові відповіді на запитання.

Варіант І

1. Першим великим християнським проповідником Київської Русі був:

А Кирило Туровський.

Б Іларіон.

В Володимир Мономах.

Г Ярослав Мудрий.

2. Митрополит Іларіон є автором:

А «Повчання».

Б «Ізборників».

В «Слова про закон й благодать».

Г «Слова про Кирила, недостойного монаха, по Великодню...».

3. Енциклопедичний зміст: статті церковного, філософського, історичного та лінгвістичного характеру містяться у такому творі:

А «Повчання».

Б «Ізборник».

В «Слово про закон й благодать».

Г «Слово про Кирила, недостойного монаха, по Великодню...».

4. Основний стилістичний прийом Кирила Туровського:

А Оригінальна метафора.

Б Паралелізм антитез.

В Ритмізована антитеза.

Г Високі епітети.

5. Архітектоніка проповіді Іларіона містить:

А Вступ, звернення, пояснення, похвала.

Б Вступ, похвала, звернення, пояснення.

В Вступ, пояснення, звернення, похвала.

Г Вступ, звернення, похвала, пояснення.

6. Київський князь, який був проповідником та оратором:

А Ярослав Мудрий.

Б Олег Святославович.

В Володимир Мономах.

Г Кирило Туровський.

7. Основною ідеєю «Слова про закон й благодать» є протиставлення:

А Старого та Нового Заповітів.

Б Людської та божої природи Ісуса Христа.

В Людського та божого закону.

Г Людського закону та божої благодаті.

8. На риторику Київської Русі вплинула:

А Риторика Болгарії.

Б Грецька міфологія.

В Грецька міфологія та антична риторика.

Г Стилістика власне української книжної та фольклорної мови.

9. «Другим Златоустом» називали:

А Митрополита Іларіона.

Б Володимира Мономаха.

В Святослава.

Г Кирила Туровського

10. «Слово про закон й благодать» було виголошено у 1049 р. в:

А Храмі Святої Софії в Києві.

Б Свято-Успенській лаврі.

В Перед княжим родом у Києві.

Г У церквах у день пам’яті Святого Володимира.

11. Основні стилістичні засоби — тропи та риторичні фігури — названі у статті, яка вміщена в «Ізборнику» 1073 р. Автором цієї статті є:

А Георгій Хуровський.

Б Володимир Мономах.

В Святослав.

Г Невідомий автор.

12. У проповідях найчастіше використовуються такі стилістичні засоби:

А Метафора, епітет, антитеза, порівняння.

Б Метафора, епітет, протиріччя, персоніфікація.

В Гіпербола, епітет, метафора, алегорія.

Г Іронія, метонімія, алегорія.

Варіант ІІ

1. Антична риторика стала відома в Київській державі в:

А Х ст.

Б ХІ ст.

В ХІІ ст.

Г VI ст.

2. «Слово про закон й благодать» було написано:

А Митрополитом Іларіоном.

Б Володимиром Мономахом.

В Кирилом Туровським.

Г Святославом.

3. Перекладним твором є:

А «Слово про закон й благодать».

Б «Ізборнік Святослава».

В «Повчання».

Г «Слова Кирила, недостойного монаха, по Великодню...».

4. До «Ізборника» входять:

А Проповіді.

Б Звернення до дітей та молоді.

В Статті церковного, філософського, історичного характеру.

Г Навчальні статті зі стилістики та риторики.

5. Основний стилістичний прийом Кирила Туровського:

А Оригінальна метафора.

Б Паралелізм антитез.

В Ритмізована антитеза.

Г Високі епітети.

6. Дві назви має твір:

А Іларіона.

Б Святослава.

В Володимира Мономаха.

Г Кирила Туровського.

7. Основною ідеєю «Слова про закон й благодать» є протиставлення:

А Старого та Нового Заповітів.

Б Людської та божої природи Ісуса Христа.

В Людського та божого закону.

Г Людського закону та божої благодаті.

8. «Другим Златоустом» називали:

А Митрополита Іларіона.

Б Володимира Мономаха.

В Святослава.

Г Кирила Туровського.

9. Київський князь, який був оратором, це — ...

А Святослав.

Б Ярослав Мудрий.

В Володимир Мономах.

Г Митрополит Іларіон.

10. Хто уклав «Хроніку»?

А Митрополит Іларіон.

Б Кирило Туровський.

В Георгій Амартол.

Г Володимир Мономах.

11. Хто був першим християнським проповідником?

А Митрополит Іларіон

Б Кирило Туровський.

В Георгій Амартол.

Г Георгій Хуровський.

12. Ім’я Григорія Амартола означало:

А Святий.

Б Грішник.

В Митрополит.

Г Чернець.

► Творче завдання. Чому розвиток риторики важливий для розвитку культури держави?

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Дібрати тексти різних стилів для виразного читання вголос.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити