УКРАЇНСЬКА ГРАФІКА. УКРАЇНСЬКА ОРФОГРАФІЯ ЯК УЧЕННЯ ПРО СИСТЕМУ ЗАГАЛЬНОПРИЙНЯТИХ ПРАВИЛ НАПИСАННЯ СЛІВ

УРОК 34. НАПИСАННЯ ПЕРЕКАЗУ ІЗ ТВОРЧИМ ЗАВДАННЯМ

Мета: удосконалити вміння усвідомлювати тему й основну думку тексту, логіку викладу, тип і стиль мовлення, запам'ятовувати послідовність викладу матеріалу; формувати уміння письмово докладно відтворювати зміст прослуханого тексту та виконувати творчі завдання до нього; удосконалювати культуру усного й писемного мовлення; виховувати повагу до історії рідного народу.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Обладнання: текст для переказу, портрети Петра Могили, Феофана Прокоповича, Григорія Сковороди, зображення староакадемічного (мазепинського) корпусу національного університету «Києво-Могилянська академія».

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ

ІІІ. РОБОТА З ТЕКСТОМ

1. Перше прослуховування тексту.

Прослухайте уважно текст. Визначте, до якого стилю він належить. Доберіть заголовок та подумайте, що він виражає — тему чи основну думку?

ХVI — початок XVII ст.— період поширення книгодрукування, науки й освіти в Україні. Масово відкривалися братські школи, вищі навчальні заклади — колегіуми та академії. У Києві в 1615 р. була заснована вища школа при Києво-Братському монастирі на Подолі, в 1631 р. відкрита митрополитом Петром Могилою Лаврська школа. У 1632 р. обидві школи об’єдналися у Києво-Могилянську колегію (пізніше — академію). Вона стала осередком освіти й культури не тільки в Україні, вплив її поширювався на всі слов’янські землі все наступне століття. Випускники її ставали відомими церковними й політичними діячами, вченими, письменниками: Єпіфаній Славинецький, Феофан Прокопович, Іоаникій Галятовський, Інокентій Гізель, Григорій Сковорода.

В академії культивувалися усі типи давньої української мови — слов’яно-руська, слов’яно-українська і «проста» мова. Тут здобували гуманітарну освіту, вивчаючи поетику, риторику, діалектику (полеміку), грецьку і латинську мови. В риториці розвивався бароковий стиль з пошуками вибагливих пишномовних форм, символів, незвичних уподібнень, урочистих протиставлень, несподіваних персоніфікацій. Про ідеал поетичної краси й ораторство як стилістичну ознаку XVII-XVIII ст. можна судити з того, як учені — викладачі Києво-Могилянської академії озаглавлювали латиною свої навчальні посібники з поетики:

М. Довгалевський — «Сад поетичний, вирощений задля збирання квітів і плодів віршованого і прозового слова в Київській Могилянсько-Заборовській академії для більшої користі українському садівникові і його православній батьківщині біля Йорданського і Марійського морів у 1736 році»;

П. Конючкевич — «Правила правилам душ Аполлона, тобто структура поезії, піднесена на найвищі вершини Парнасу і передана для використання благородній руській молоді в рідних Афінах Києво-Могиляно-Зборовських з 1739 у рік 1740».

Будучи все ще гомілетикою (церковною), вітчизняна риторика все більше збагачувалася соціальними мотивами і мусила шукати простіші, доступніші форми вираження змісту проповідей. Найвидатнішими проповідниками і риторами-педагогами цього періоду були Інокентій Гізель, Лазар Баранович, Іоаникій Галятовський, Антоній Радивиловський.

Інокентій Гізель — архімандрит Києво-Печерської лаври, історик, ректор колегії, автор оригінального публіцистично-проповідницького підручника для духовенства «Мир з богом чоловіку» (1669 р.). Ця праця сповнена алегоріями, які, розкриваючи церковну мораль, виражали ідеї гуманізму. Соціальне зло (несправедливий суд, знущання над беззахисними) — це гріх. Інокентія Гізеля називають українським Арістотилем, він відзначився у багатьох галузях знань.

Інший відомий проповідник, ректор Києво-Могилянської колегії Лазар Баранович написав книгу «Меч духовний є глагол божий» (1666 р.), у якій 55 слів-проповідей, написаних за правилами шкільної гомілетики.

Баранович, будучи Чернігівським архімандритом, збудував друкарню, організував гурток українських письменників під назвою «Чернігівські Атени (Афіни)».

Учень Лазаря Барановича і також ректор Києво-Могилянської колегії, відомий український культурний діяч і письменник Іоаникій Галятовський, сам викладач риторики українською мовою, розробив теорію новомодного красномовства. У 1659 р. він видав книгу проповідей «Ключ разумінія», яка стала відомою науковою працею далеко за межами України (За Л. Мацько; 403 с.).

► Складіть план тексту.

2. Бесіда з учнями

· Пригадайте з історії, що таке «братські школи».

· Як і коли виникла Києво-Могилянська академія?

· Назвіть ректорів цього закладу.

3. Лексико-стилістична робота

· Поясніть лексичне значення слів гомілетика, риторика, гуманізм.

· Доберіть синоніми до слів полеміка, красномовство.

4. Лексико-орфографічна робота. Поясніть правопис власних назв

Києво-Братському монастирі, Поділ, Києво-Могилянська колегія, архімандрит Києво-Печерської лаври, митрополит Петро Могила, Чернігівський архімандрит, Іоаникій Галятовський, книга проповідей «Ключ разумінія».

► Обґрунтуйте написання слів разом та через дефіс: книгодрукування, публіцистично-проповідницький, ритори-педагоги.

5. Повторне прослуховування тексту

6. Виконайте творче завдання.

Доповніть переказ власними міркуваннями щодо значення Києво-Могилянської академії для розвитку української освіти.

IV. ПІДГОТОВКА ЧОРНОВОГО ВАРІАНТА ПЕРЕКАЗУ

Підготуйте докладний переказ прослуханого тексту, доповнюючи його власними думками.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Завершіть роботу над оформленням докладного письмового переказу із творчим завданням, розпочату на уроці.