Усі уроки української мови 10 клас І семестр Профіль — українська філологія - 2018 рік

ЛЕКСИКОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК УЧЕННЯ ПРО ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД

УРОК 37. УКРАЇНСЬКА ЛЕКСИКОЛОГІЯ ЯК УЧЕННЯ ПРО ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД МОВИ. СЛОВО ЯК ОСНОВНА ОДИНИЦЯ МОВИ. ОЗНАКИ СЛОВА. СЛОВО І ПОНЯТТЯ

Мета: подати відомості про лексикологію як учення про лексичний склад мови, про слово як основну одиницю мови; навчити розрізняти терміни слово і поняття; розвивати уміння визначати план змісту, вираження та функцію слова, класифікувати слова; виховувати любов до українського слова.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: копії текстів.

Слово — розум, думка, чуття,

які без нього не мали б ні значення, ні означення.

Маємо дорожити ним, тримати його в чистоті, оберігати.

М. Олійник

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ

ІІІ. ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ У ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

1. Порівняйте визначення слова різними вченими. Виділіть спільні й відмінні ознаки. Спробуйте дати своє визначення слова.

1. Слово — мінімальна змістова одиниця мови, що вільно відтворюється в мові й служить для побудови висловлювань (речень). (С. Єрмоленко). 2. Слово — найменша самостійна, вільно відтворювана в мовленні структурно-функціональна і значеннєва одиниця мови, що вказує на пізнані елементи дійсності (О. Бондар). 3. У слові слід вбачати самостійну значущу одиницю мови, яка втілює в собі єдність звучання та значення і виступає компонентом речення (С. Дорошенко). 4. Слово є засіб утворення поняття і прийому не зовнішній, не такий, якими є винайдені людиною засоби писати, рубати дрова та ін., а навіяний самою природою людини і незамінний (О. Потебня). 5. Слово — наше найзіркіше око, наймогутніша сила. Через слово людина пізнає те, що недоступно було (або залишається таким!) безпосередньому сприйманню. У цьому диводійному дзеркалі відображаються всі «айсберги» світу. У слові постають перед нашим зором сторінки давньої історії і здобутки майбутнього (І. Вихованець). 6. У сучасному мовознавстві слово вважається одиницею, яка тісно пов’язана з усіма рівнями мови (Л. Лисиченко). 7. У слові, як у краплі води океан, відображена вся система мови (С. Бархударов). 8. Слово — це найменша самостійна одиниця мови, що складається зрідка з одного звука, а частіше із граматично оформленого звукового комплексу, за яким суспільною практикою закріплене певне значення і якому властива відтворюваність у процесі мовлення (І. Білодід).

2. Прочитайте текст. Як слово пов'язується з різними мовними рівнями? Що таке лексикологія?

Слово, як відомо, є однією з найважливіших мовних одиниць, у якій фіксуються в узагальненому вигляді наслідки пізнавальної діяльності людини. Питання про місце слова у мові, про його функції, значення, семантичну структуру має тривалу історію, воно по- різному розв’язувалося в залежності від рівня розвитку мовознавства і суміжних із ним наук, від світоглядної позиції дослідника. Незважаючи на багатоманітність підходів до вивчення слова, воно на всіх етапах розвитку мовознавства, в усіх його напрямках вважалося одним з основних мовних елементів.

Слово є одиницею, яка тісно пов’язана з усіма рівнями мови і в кожному з них може бути предметом аналізу в окремому аспекті. З погляду фонетики, слово — це певна послідовність фонем, які перебувають у взаємодії, звуковий комплекс, за яким закріплене певне значення; з погляду словотворення воно є реалізацією певної словотворчої моделі у зв’язку з індивідуальним значенням; у граматиці вивчаються граматичні значення і засоби зв’язку слів у словосполученні і реченні; на лексико-семантичному рівні вивчаються значення слів і їх смислові зв’язки між собою.

Усі слова, наявні в мові, становлять її лексичний, або словниковий склад. Слова, як і одиниці інших рівнів мови (фонеми, морфеми, конструкції), зіставляються і протиставляються між собою за цілим рядом ознак, перебувають у взаємодії, вони певним чином організовані, тобто являють систему. Розділ мовознавства, у якому вивчається лексична система, називається лексикологією (За Л. Лисиченко).

Коментар учителя. У слові розрізняють план вираження (звукова організація слова, зовнішня сторона мовного знака) і план змісту (значення слова). Оскільки слово називає предмет, то воно виконує номінативну, або називну, функцію. Слово не тільки називає певне явище, але й виражає експресивну, емоціональну оцінку його, передає наше ставлення до предмета. Для слова характерна узагальнювальна функція. Це означає, що слово називає не кожний конкретний предмет, а цілий клас однотипних предметів (З посібника).

3. Укажіть план вираження, план змісту та функцію наведених слів.

Працьовитий, небо, веселий, школа, зелений, соняшник, тупий, хвалькуватий, дуб, мати, розхлябаний, книга.

Коментар учителя. В українській мові, як і в будь-якій іншій, слова щодо їх значення неоднакові, і їх можна поділити з цього погляду на дві великі групи — слова самостійні й слова службові, або несамостійні. До самостійних належать всі ті слова, які означають назви різноманітних явищ дійсності — назви предметів, речей, якості, кількості, дії, стану, ознаки дії або якості тощо: земля, школа, вулиця, червоний, молодий, летіти, допомагати. Найголовнішою ознакою самостійних слів є їх номінативна функція, вони обов’язково щось називають. Несамостійні, або ж службові, слова ніяких назв явищ дійсності не означають, номінативної функції зовсім не виконують, вони лише виражають різні відношення між словами в реченнях та словосполученнях, тобто виражають у мові відношення, що існують між предметами і явищами дійсності. До службових слів належать прийменники, сполучники, частки та дієслівні зв’язки.

Крім самостійних та службових слів в українській мові існує невелика група ще й таких слів, що не означають ніяких назв, отже, не несуть жодних номінативних функцій, і в той же час не виражають відношень між самостійними словами, а лише виявляють почуття людей. До цієї групи належать різні вигукові слова, як ох, ой, ех, ху, ха і под. (З підручника).

4. Прочитайте речення. Запишіть, розподіливши слова на самостійні й службові.

Цвітуть соняшники. Озвучені бджолами, вони чомусь схожі для мене на круглі кобзи, яких земля підняла зі свого лона на високих живих стеблах. Живе тіло кобз, пахуче, вкрите жовтим пилом, проросле пелюстками,— світиться й золотіє, щось промовляє своєю широкою, незгасаючою усмішкою. Скільки того сміху на городі — всі соняшники сміються, веселі, але водночас по-доброму замислені (Є. Гуцало).

► Усі повнозначні слова згрупуйте залежно від того, що вони означають (предмет, ознаку, кількість, дію, стан тощо). Серед слів із значенням предметності визначте ті, що позначають істоту/ неістоту, мають конкретне/абстрактне значення.

5. Прочитайте визначення терміну поняття. Назвіть ознаки слова, якими воно відрізняється від поняття.

1. Поняття — одна із форм мислення, результат узагальнення суттєвих ознак об’єкта дійсності. Поняття — розуміння кимсь чого-небудь, що склалося на основі якихось відомостей, власного досвіду (Словник української мови). 2. Поняття — це узагальнене відображення у свідомості властивостей предметів і явищ дійсності. Поняття виражається словом. Воно є основою лексичного значення слова (З посібника). 3. Поняття — категорія мислення. Воно виникає в свідомості (процесі відображення дійсності мозком людини як узагальнення об’єктивно існуючих однорідних предметів (С. Дорошенко).

► Поміркуйте, чи всі слова можуть виражати поняття. Розгляньте наведені нижче слова. Які з них не виражають поняття? Свою думку обґрунтуйте.

Зірка, Київ, той, здивування, ой, цей, ого, Тарас, доля.

6. Прочитайте. З'ясуйте, чи мають безпосередній зв'язок предмети і явища зі словами, які їх називають. Назвіть слова з конкретним і абстрактним значенням. Якими граматичними ознаками вони характеризуються? Укажіть, за допомогою яких суфіксів утворюються абстрактні слова.

Мозок людини разом із мозочком може складатися з 87 мільярдів клітин. Цікаво, що стільки ж зірок нараховується в Чумацькому Шляху, і так само, як вони пов’язані між собою, клітини головного мозку зв’язані з тисячами інших клітин. Уважається, що маса мозку сучасної людини становить близько півтора кілограма. Найбільший за масою мозок мали Іван Тургенєв, Джон Байрон і Олівер Кромвель. А ось Альберт Ейнштейн мав порівняно менший мозок, зате деякі його відділи містили велику кількість клітин «гліа», яким притаманні феноменальні якості, що зазвичай набуваються внаслідок тривалого тренування (І. Росоховатський).

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Бесіда з учнями. Дайте відповіді на питання.

· Що вивчає лексикологія?

· Чим відрізняється слово від інших мовних одиниць?

· Чим зумовлений поділ слів на повнозначні і службові?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Складіть схему «Слово як об’єкт вивчення».

Охарактеризуйте «життя слова» добрий на фонетичному, лексичному, словотвірному і лексико-синтаксичному рівнях (зробіть орфографічний аналіз, фонетичний розбір, визначте значення слова, будову слова, уведіть у речення).

► Заповніть таблицю, порівнявши слово з іншими мовними одиницями.

Слово

Фонема

Морфема



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити