Усі уроки української мови 10 клас І семестр Профіль — українська філологія - 2018 рік

ЛЕКСИКОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК УЧЕННЯ ПРО ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД

УРОК 42. СКЛАДАННЯ УСНОГО ТВОРУ

Мета: удосконалювати вміння школярів усно складати твори, викладати матеріал послідовно, логічно; розвивати комунікативні вміння створювати комбінований текст з елементами опису пейзажного портрета й міркування, користуючись засобами виразності; виховувати естетичні почуття, любов до краси рідного слова й українського живопису.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Обладнання: копії текстів, картини.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

· Пригадайте, що таке опис. Які види опису вам відомі?

· Що таке портрет? Що таке пейзаж?

· Назвіть кількох українських художників та їх твори.

· Перелічіть ознаки художнього стилю.

· Чим відрізняється художній стиль від інших стилів?

· Назвіть основні тропи. Наведіть приклади.

IV. ПІДГОТОВЧА РОБОТА ДО СКЛАДАННЯ УСНОГО ТВОРУ

1. Прочитайте елементи опису зовнішності літературних героїв. Як вони характеризують вдачу персонажа? Як автор ставиться до свого героя?

Текст № 1

На погребні любив спати дід.

У нас був дід дуже схожий на бога. Коли я молився богу, я завжди бачив на покуті портрет діда в старих срібнофольгових шатах, а сам дід лежав на печі і тихо кашляв, слухаючи своїх молитов.

Звали нашого діда, як я вже потім довідавсь, Семеном. Він був високий і худий, і чоло в нього високе, хвилясте довге волосся сиве, а борода біла. І була в нього велика грижа ще з молодих чумацьких літ. Пахнув дід теплою землею і трохи млином. Він був письменний по-церковному і в неділю любив урочисто читати псалтир.

Він був наш добрий дух лугу і риби. Гриби й ягоди збирав він у лісі краще за нас усіх і розмовляв з кіньми, з телятами, з травами, з старою грушею і дубом — з усім живим, що росло і рухалось навколо (За О. Довженком).

Текст № 2

З дверей виткнулось спершу відро до половини виповнене водою, далі русява голова дівчинки, нахилена в бік до відра, а далі права рука, піднята трохи дороги. В хату увійшла восьмилітня Харитя і поставила коло печі відро. Десь дуже тяжким видалось Хариті те відро з водою, бо, поставивши його на землю, хвилинку стояла нерухомо, спершись на припічок і важко дихаючи. Ліва рука від надзвичайної ваги зомліла, і Харитя не могла її зігнути. Але се була лиш одна хвилина. В другій — метнулась Харитя до мисника, легесенько, мов кізка, стрибнула на лаву, зняла з полиці горщик і поставила його коло відра.

Любо було глянути на її дрібненькі запечені на сонці рученята, що жваво бігали од одної роботи до другої. Великі сиві очі з-під довгих чорних вій дивилися пильно і розумно. Смугляве личенько розчервонілося, повні вуста розтулилися, вся увага її була звернена на роботу. Вона забула навіть і за нові червоні кісники, що двічі обмотували її русяву, аж білу головку (За М. Коцюбинським).

2. Прочитайте елементи опису природи. Які почуття прагне передати автор за допомогою змалювання пейзажу? Знайдіть засоби художньої виразності та визначте їх роль в поданих описах.

Текст № 1

Мої дні течуть серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом. Безконечні стежки, скриті, інтимні, наче для самих близьких, водять мене по нивах, а ниви котять та й котять зелені хвилі і хлюпають ними аж у краї неба. Я тепер маю окремий світ, він наче перлова скойка: стулилась краями дві половини — одна зелена, друга блакитна — й замкнули у собі сонце, немов перлину. А я там ходжу і шукаю спокою.

На небі сонце — серед нив я. Більше нікого. Гладжу рукою соболину шерсть ячменів, шовк колосистої хвилі. Тихо пливе блакитними річками льон. Так тихо, спокійно в зелених берегах, що хочеться сісти на човен й поплисти (За М. Коцюбинським).

Текст № 2

Серед темної ночі попереду несподівано піднялася багряна заграва, сягаючи хмар. Чим вище підіймались бійці, тим заграва перед ними ширшала, розросталась, поки, нарешті, стало видно, що горить високий міст над якоюсь гірською річкою. Полум’я билось у вітрі величезним червоним птахом. Похмурі відблиски лягали на гори, на сосни, на скелі (О. Гончар).

3. Доберіть епітети та порівняння до характеристики зовнішності людини: обличчя, очі, постава, руки.

4. Доберіть епітети та порівняння до характеристики природних описів.

5. Розгляньте картину Т. Шевченка «Катерина». Які враження викликає це полотно? Порівняйте свої думки з міркуваннями В. Іванишина, прочитавши текст.

Що ж зображено на цьому полотні?

Усі образи тут явно пов’язані між собою: опустивши очі, іде Катерина, услід їй осудливо дивиться селянин, холодно зиркає на неї москаль, тявкає собачка навздогін вершникові, а все це — на тлі чудового осонценого краєвиду. Отже, перед нами — жанрова, точніше — побутова сцена з життя українського села першої половини ХІХ ст. У цьому переконує і одяг селян, і типовий пейзаж з характерними деталями — вітряком на могилі та силуетом ще однієї могили в степу. Ми навіть можемо доволі істотно уточнити час дії — за одягом москаля. На ньому офіцерський мундир царської армії — уже не такий оздоблений, як за часів наполеонівської війни, але ще не спрощений так, як під час кримської кампанії. То ж дія відбувається десь у 20-30 роках ХІХ ст. І вже ніяк не пізніше 1842 року, яким сам автор датував картину.

Але чому таким драматизмом і тривогою віє від цього пронизаного сонцем полотна з його яскравими барвами? Що ж саме діється з персонажами твору? Що сталося? Чому таке безживне обличчя в Катерини? Яку вину бачить за нею селянин?..

І на ці питання картина дає вичерпні відповіді — досить тільки вдивитись у неї, у дії і взаємодію персонажів.

І Катерина, і москаль рухаються з одного пункту в різні боки: Катерина іде, а точніше — бреде, убита горем, повертаючись у село; москаль верхи скаче в безвість. Він вирушає в далекий похід, що інформує така деталь у його образі, як порожні піхви: для зручності офіцера важка шабля в такому випадку знаходилась у похідних саквах денщика. Отже, щойно тут, під дубом за селом (у селі ніхто куреня не ставить), вони попрощалися, а точніше — розлучились назавжди. Ми навіть знаємо, як відбулося це розставання — без ніжних слів і запевнень, без палких обіймів, без сліз... Той, хто відразу пустив коня з місця в кар’єр і кидає спідлоба такий колючий погляд вслід дівчині, навряд чи спромігся, прощаючись, бодай на тепле слово для неї. А Катерина? Вона навіть не плакала — усі сльози потай виплакано в розпачі безсонними ночами ще до того.

Дія відбувається у звичайний, трудовий день. Це підказують наступні художні деталі (мікрообрази). Он на кілку мотузка для прив’язування врубеля (щоб снопи по дорозі не падали) та вила і граблі, сперті на курінь, щоб були напохваті. Адже жнива: іде возовиця — звезення урожаю з поля. Он і свіжі, ще не запилені пшеничні колоски на дорозі, а поруч них — така ж гілка, яку зачепив і обламав високий віз зі снопами. А он сокира коло селянина в широкому брилі та білій буденній одежі, який в одній руці тримає гачкуватий різець, а в другій — недостругану ложку.

Он у правому верхньому кутку картини видніється така художня деталь (мікрообраз) пейзажу, як віття розлогого дуба. Він дає людям захист від спеки чи буревію, і не випадково курінь селянина — у його тіні. Але зараз він буквально нависає, як грозова хмара, над персонажами картини — усіма, за винятком москаля. Це саме від цього дуба відламалась вітка й відірвався листочок, на який, можливо, щойно мимохіть наступила Катерина, не звернувши уваги на цей символ своєї долі. Ця вітка й листочок ще зелені, не понівечені. Але проїдуть підводи, пройде череда, випадуть дощі, і не важко здогадатися, що буде з ними. Так, вони ще зеленіють, але їх доля вирішена.

Вище ми говорили про те, що чекає Катерину. І каратиме її саме громада. Он і на картині селянин — частка й уособлення громади — саме дівчині, а не москалеві осудливо дивиться вслід. Бо за тодішньою мораллю в таких випадках гріх був спільним, але головна вина і відповідальність падали на дівчину. І кара буде жорстока. її не тільки зганьблять перед усім селом: батьки неминуче виженуть її з дому, а громада — із села (За В. Іванишиним).

V. УСНЕ СКЛАДАННЯ ТВОРУ

1. Розгляньте картини К. Білокур та М. Пимоненка. З'ясуйте, що ви знаєте про авторів цих картин. Оберіть картину для опису.

2. Підготуйтеся до складання твору. Розгляньте картину. Складіть план твору. Зверніть увагу на такі параметри:

1) Який емоційний стан виразив художник у своїй картині?

2) Які риси характеру відображені в портреті?

3) Які художні деталі передають внутрішній стан героя картини?

4) Що прагнув підкреслити художник за допомогою змалювання пейзажу?

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Письмово оформити твір, складений усно на уроці.




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити