Усі уроки української мови 10 клас І семестр Профіль — українська філологія - 2018 рік

ЛЕКСИКОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК УЧЕННЯ ПРО ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД

УРОК 47. ЗАПОЗИЧЕНА ЛЕКСИКА. ПРИЧИНИ І ДЖЕРЕЛА ЗАПОЗИЧЕНЬ. ЛАТИНСЬКІ Й ГРЕЦЬКІ ЕЛЕМЕНТИ. СЛОВА УКРАЇНСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ В ЛЕКСИЧНОМУ СКЛАДІ ІНШИХ МОВ (РОСІЙСЬКОЇ, БІЛОРУСЬКОЇ, ПОЛЬСЬКОЇ)

Мета: навчити учнів розрізняти лексику українського походження та запозичені слова, розмежовувати поняття «іншомовні» та «запозичені» слова; розширити відомості про причини та джерела запозичень слів; формувати комунікативні уміння правильно і доцільно вживати в мовленні запозичені слова; розвивати навички знаходити в текстах запозичені слова; виховувати любов та повагу до лексичного багатства рідної мови.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: копії текстів, таблиця «Причини запозичень», таблиця «найголовніші шари запозиченої лексики».

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Прочитайте текст про одного і того самого птаха. Визначте всі його назви. Як називаються такі слова? Які з цих назв «свої», а які — «чужі», запозичені?

Слово лелека зайшло до нас із південних країв з кримсько-татарської мови. Там ця назва звуконаслідувальна.

Назва чорногуз — давня українська. Вона вказує на колір птаха: біла шия, груди, взагалі вся передня частина тулуба, і чорний хвіст.

Назва бусол, боцян, бузько — це різновиди одного слова, що виступає в польській і словацькій мовах. Воно означає «тупати, дибати».

Назва гайстер поширена в західних областях України. Походить вона з німецької мови (За В. Русанівським).

► Поміркуйте, чим відрізняються поняття «запозичені» та «іншомовні» слова.

Коментар учителя. Іншомовними вважають слова, не освоєні повністю в мові, що їх запозичила, з погляду на їх формальну чужорідність та семантичну незрозумілість. Розкриття їх значень подають словники іншомовних слів.

Запозичені слова становлять цілком засвоєні лексичні одиниці, зрозумілі щодо форми і значення, а тому вони не сприймаються мовцями як чужорідні. За цією ознакою вони подаються в тлумачних словниках разом з питомою лексикою (За С. Дорошенком).

2. Відгадайте загадки (запозичені слова).

1. Висить на стіні і в той же час падає. 2. Дерево та дріт, а кричить на весь світ. 3. Бере билинку, а кидається мішками. 4. Стоїть на даху всіх димарів вище. 5. По дроту ходить, пітьму розводить (З підручника).

Ключ. Барометр, радіо, комбайн, антена, електричка.

ІV. ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

1. Розгляньте таблицю. Розкажіть про причини запозичень. Наведіть свої приклади.

Позалінгвістичні (зовнішні) причини

Внутрілінгвістичні (внутрішні) причини

□ Наявність економічних, політичних, наукових, культурних зв’язків між країнами: маркетинг, супермаркет;

□ Виникнення нового предмету чи поняття. Наприклад, поява музичного інструменту, розробленого італійським майстром Кристофері, зумовила збагачення лексичного складу багатьох країн італійським словом фортепіано

□ Намагання уникнути полісемії «свого» слова, тобто закріпити за «своїм» і «чужим» словом різні смислові відтінки: варення — «зварені в цукровому сиропі, меді чи патоці ягоди або фрукти», джем (з англ. jam) — «густе варення з фруктів або ягід, що має вигляд желеподібної маси»;

□ Прагнення замінити існуюче багаточленне найменування одночленним: вправний стрілець — снайпер

2. Розгляньте таблицю «Найголовніші шари запозиченої лексики». З яких мов найчастіше запозичуються слова? Визначте сфери функціонування цієї лексики (військова, технічна, одяг, предмети побуту, мистецтво, політика тощо).

Слова старогрецького походження

Слова латинського

походження

Слова тюркського походження

Слова німецького

походження

Слова англійського походження

Слова французького походження

Кедр, кипарис, лавр, мак, м’ята, мигдаль

Дедукція, реакція, формула, аргумент, меридіан

Гарбуз, ізюм, балик, кавун, кумис, лапша, урюк

Майстер, верстат, цех, шина, кран

Танк, трамвай, комбайн, тролейбус

Політика, прем’єр, дебати, бюрократ, парламент

Ікона, акафіст, ангел, демон, вівтар, ідол, монах, ладан

Адвокат, нотаріус, апеляція, прокуратура, юрист

Каблук, таз, казан, амбар, балаган, сарай, утюг, чарка

Бинт, пластир, лазарет, фельдшер, шприц

Спорт, спортсмен, футбол, бокс, чемпіон, фініш

Жанр, сюжет, мотив, романс, рояль, суфлер

Бібліотека, граматика, історія, філософія, драма, театр, синтаксис

Аудиторія, лекція, лектор, студент, екзамен, університет

Бугай, кізяк, буланий, отара, чабан, табун

Арфа, флейта, гастроль, мольберт, ландшафт

Піжама, светр, френч, смокінг

Гарнізон, міна, атака, каска, партизан, фронт

Крокодил, кит, єхидна

Ангіна, ампутація, ординатор, фурункул

Аршин, базар, таможня, бариш, казна

Галстук, футляр, фартух, бутерброд

Біфштекс, пудинг, ром, пунш

Костюм, пальто, жакет, вуаль, блуза

Андрій, Василь, Олексій, Олександр, Олена, Софія

Віктор, Віталій, Валерій, Павло, Юлія

Штаб, офіцер, солдат, юнкер, єфрейтор, фланг

Мітинг, бойкот, лідер, клуб, локаут

Пудра, абажур, одеколон, браслет, люстра, трюмо

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Прочитайте коротенькі нариси про запозичені слова. Знайдіть усі запозичені слова, які є в текстах.

Текст № 1

У стародавніх римлян слово канікула означало собачка. А в нас, як відомо, канікулами називається перерва в заняттях. Чи не дивно? Виявляється, що ні. Зоря в сузір’ї Великого Пса — Сіріус — у південних країнах найяскравіша від 22 липня до 23 серпня. У цей час там особлива спека, що викликало потребу зробити перерву у навчанні. В латинській мові така перерва не мала спеціальної назви, а в нас вона пов’язується із згаданим терміном (З кн. «Культура слова»).

Текст № 2

На столі у вчителя журнал. Не шукайте родичів цього слова серед наших слів, бо воно запозичене. Утворене воно від французького слова жур — «день». Виходить, що журнал — це щоденник, в якому щодня записують ваші добрі й не дуже добрі діла. За хорошу оцінку дома похвалять, за погану — перепаде «на горіхи», та все ж не так, як в Голландії. Там нещодавно ввели спеціальний податок, який мусять сплачувати батьки, якщо учень погано вчиться (За А. Коваль).

2. Простежте, з якої мови і через які мови примандрувало до нас слово папір. Зробіть висновок, чи завжди слово відразу (прямо) запозичується з іншої мови.

Слово папір прийшло до нас через польську мову з німецької і зустрічається в книжках, починаючи з XVI ст. Вимовлялося воно в усіх трьох мовах майже однаково: у німців — пáпір, у поляків — пáпієр, в українців — папíр. Німці взяли це слово з латинської мови (нею, як ви пам’ятаєте, розмовляли в Стародавньому Римі; в середні віки в Європі нею писали наукові праці). Римляни це слово, як і багато інших, узяли у греків, а греки — у єгиптян. Так ми дійшли з вами до прабатьківщини слова папір і до рослини, яка називалася папірусом (З тв. А. Коваль).

► Як ви розумієте слово прабатьківщина? Запозичене воно чи українське?

3. Проведіть лінгвістичне дослідження. Прочитайте слова. Згрупуйте їх за походженням: грецькі і латинські.

Академія, депресія, пленум, апостроф, ера, регрес, епоха, фізика, філологія, імміграція, реконструкція, радіус, олімпіада, демобілізація, піраміда, дикція, атеїст, алогізм, екскурсія, референдум, ультиматум, ультраконсервативний.

► Поміркуйте, які ознаки:

а) за звуковим оформленням;

б) за морфологічною будовою властиві запозиченим словам з грецької, а які — з латинської мови.

4. Продовжіть ряди слів, які б починалися грецькими і латинськими елементами.

1. Аеро... (грецьке «повітря») — ... 2. Біо... (грецьке «життя») — ... 3. Зоо... (грецьке «тварина») — ... 4. Інтер... (латинське «перебування поміж») — ... 5. Теле (грецьке «далеко») — ... 6. Лабор (латинське «труд») — ...

5. Прочитайте текст. Назвіть приклади українізмів в інших слов'янських мовах.

Збагачуючись за рахунок іншомовної лексики, українська мова також була джерелом для поповнення словника тих народів, з якими український народ має різні стосунки і взаємозв’язки.

Українські слова в різні часи засвоєні російською мовою: деякі з них в ХІХ столітті і ще раніше (бондарь, вареник, галушка, корж, кожух, хлопец, хлебороб, школяр, детвора, хутор), інші ж після Великої Жовтневої соціалістичної революції (девчата, селянство, незаможник, недобиток).

До запозичень з української мови належать також утворенні з суфіксом -щин (а) для назв власних географічних понять: Полтавщина, Чернігівщина, Звенигородщина.

До польської мови запозичено з української такі слова, як bohater, wataha, holota, czereda, czeremcha, Sobor і ін.

Починаючи з XVII століття, лексичними запозиченнями з української мови збагачується також словник французької мови. Серед слів, засвоєних з української мови, хоч вони й не всі з походження споконвічно українські: porog, cosaque, kourene, la Sietche, ataman, Haidamak, borsch тощо.

Лексика, запозичена з української мови, є і в білоруській, чеській, словацькій, румунській, угорській і в деяких інших мовах (За М. Жовтобрюхом).

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Проведіть лінгвістичне дослідження, дослідивши історію слів гривня, жито, університет, пшениця.


Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити