Усі уроки української мови 10 клас І семестр Профіль — українська філологія - 2018 рік

ЛЕКСИКОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК УЧЕННЯ ПРО ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД

УРОК 51. РОЗМОВНА, ПРОСТОРІЧНА, ЕМОЦІЙНО ЗАБАРВЛЕНА ЛЕКСИКА. СЛЕНГ. ЕКЗОТИЗМИ. ПУРИЗМИ. СТИЛІСТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ РОЗМОВНОЇ, ПРОСТОРІЧНОЇ ЛЕКСИКИ

Мета: поглибити відомості учнів про стилістичне розшарування лексики: нейтральну, розмовну, просторічну лексику, сленг та їх стилістичні функції; про екзотизми у складі української мови; формувати уміння визначати види лексики в текстах; збагачувати словниковий запас; розвивати комунікативні уміння; виховувати адекватне ставлення до пуристичних тенденцій в українській мові.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: копії текстів, тлумачний словник української мови, словник лінгвістичних термінів, таблиця «Стилістичне розшарування лексики», схема «Екзотизми».

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ

ІІІ. ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ В ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

1. Знайдіть у наведених уривках розмовно-просторічні слова, поясніть їх відмінності від загальновживаних. Який стилістичний ефект, на вашу думку, прагне створити автор, вживаючи таку лексику?

1. Ви скорчите кисло пику,

Коли повідомлю вас,

Що предок мій споконвіку

Хліб сіяв і свині пас.

Щоб жерли ви булки й сало,

Віками пер соху-плуг.

Хіба ж для історії мало

Оцих видатних заслуг?!

Я вами гордую, панове,

Бо я — знатніший од вас.

Звиняйте ж за грубе слово —

Я з вами свиней не пас.

В. Симоненко

2. Хотів лягти і спатоньки,

Як десь, як там, у матінки,

А в головах на весілля

Не подушка, а каміння.

Хотів лиха позбутися,

Додомоньку вернутися —

Стоїть муром ліс дрімучий,

А за лісом гори-кручі.

О. Олесь

3. — Як пішов я ото на Таврію, до пана вівці пасти... Хвейн — пан прозивався.

— Який, діду Матвію, Хвейн? Фальцфейн може?

— Ну да, Одівард Іванович. (Остап Вишня).

► Виберіть із тлумачного словника 5 слів з позначкою «розм.» (розмовне) або «прост.» (просторічне), складіть з ними речення.

2. У чому полягає відмінність термінів просторічна лексика та розмовна лексика? Розгляньте таблицю «Стилістичне розшарування лексики». Порівняйте свої відповіді з табличними даними.

Стилістично нейтральна лексика

Лексика стилістично забарвлена

Нейтральна лексика

Розмовна лексика

Просторічна лексика

Слова, що не закріплені за будь-яким стилем.

Вони вживаються у будь-якій ситуації спілкування: у підручнику, у виступі на нараді, конференції, художньому творі, невимушеній бесіді тощо

Це слова, що мають знижене (порівняно з нейтральною лексикою)стилістичне забарвлення і використовуються в усних різновидах мови — невимушеній бесіді, побутовій розмові тощо, як-от: рюмати, п'ятихвилинка, прочухан, резон, пузатий, роботяга, матуся, ніженьки, телепень. Розмовні слова надають мові неофіційного звучання, експресивно-емоційного забарвлення: позитивну чи негативну оцінку

До просторічної лексики відносять грубі, вульгарні слова: жерти, морда, паскуда, варнякати, товстопузий, свинюка, сволота; а також «неправильні», «перекручені» слова, які порушують норми літературної мови: охтобус, радіво, транвай, сюдою, ходють, просють, спінжак. Основною сферою функціонування просторіччя є усне мовлення малоосвічених людей

3. Запишіть подані слова у три колонки: спершу нейтральну лексику, а потім розмовну та просторічну.

П’ятихвилинка, резон, балаканина, математичка, ваза, твердий, продавати, шохвер, рівня, червономордий, осточортіти, вимогливість, вітер, замазура, спокійний, ледацюга, голосочок, дощ, дітлахи, блискавка, сестричка.

4. Пригадайте, що таке жаргон, арго та сленг. Виберіть із наведених уривків жаргонізми, арготизми та сленгові слова, зверніть увагу на їхні семантичні та емоційно-стилістичні особливості.

1. — Пахан у тебе є?

— Це хто?

— Ну, батько.

— Нема,— хрипко відповідав Марко.— Офіцери вбили.

— А паханша?

— І її.

— У мене теж нема. Паханша — з тифу, а пахан з польського фронту не повернувся.

— А лазить — це значить красти? — згодом спитав Марко.

— Натурально (З посібника).

2. Оце, думаю, клево! Годі сухмаї кусмарити, хоч ставлеників накурляю (Г. Хоткевич). 3. Якраз прислали до нас у Дачний училку молоду, щоб по-англійському шкетів мучила (А. Крижанівський). 4. Добридень, діду! — казали, місце в автобусі давали, а тепер, коли завів бороду, в автобусі доводиться стояти, а ті, що вітаються, кажуть: «Привіт, чувак!» (З газети). 5. — Погано живеться: боги чіпляються до мене, дражнять. Спати посилають «на грачівку» й їсти садовлять з «грачами». А хіба я дешевший за їх? Мій батько був ширмачем, і я ширмач (С. Васильченко). 6. Мене вже ця абітура заманала — через них до універу не підступишся (Зі словника). 7. Матрац хоч і убитий, та все ж не розсипчастий (І. Карпа).

Примітка. Ширмач — карманник, боги — старі злодії, грачі — новаки.

5. Навчальне аудіювання. Уважно прослухайте висловлювання. Визначте його стиль, тему й основну думку почутого. Дайте тлумачення поняттю пуризм. На вашу думку, це позитивне чи негативне явище?

Запозичення з інших мов — об’єктивний історичний процес, зумовлений постійними і різноманітними контактами між народами. Перенесені з іншої мови слова здебільшого входять до активного вжитку і посідають чільне місце в лексичному складі мови, що їх запозичила. Без них не уявляється склад будь-якої мови, адже з часом запозичені слова освоюються настільки, що стають «своїми» і мовці не уявляють рідної мови без них. Не без здивування вони дізнаються, наприклад, що слово української мови хліб запозичене з германських мов, хата — з давньоугорської, Іван— з івриту.

Звичайно, не всяке запозичення слів з інших мов виправдане. Тим більше, коли є «свої» загальнозрозумілі слова і замінювати їх іншомовними не доцільно.

З усвідомленням потреби обмежити вплив інших мов введенням нової лексики в історії багатьох народів раз у раз виникали і виникають вимоги розгортати боротьбу проти іншомовних впливів. Так з’являються пуристичні (від фр. purism з лат. purus — «чистий») тенденції в ставленні до слів іншомовного походження. Виявляється це в намаганні очистити мову передусім від чужомовних елементів. Сам же процес очищення мови прийнято називати пуризмом (а його прибічників — пуристами). Цей термін означає концепцію, тенденцію, напрямок, мета яких — боротися за чистоту мови, стійкість її норм, у тому числі й проти невиправданих запозичень. Так, становлення нової літературної російської мови супроводжувалося боротьбою з активним процесом витіснення російських слів іншомовною лексикою, викликаним штучним насадженням іноземних звичаїв, манер у XVIII ст. Були різні пропозиції протистояти цьому процесу. Так, передові діячі російської культури, науки, мистецтв виступали проти введення до російської мови замість слів победа, крепость, донесение іншомовних виктория, фортеция, реляция. Вони наполягали на відновленні тієї лексики рідної мови, яку необґрунтовано знехтувано і замінено чужомовною. Такі вимоги були справедливими. У них не було нігілістичного заперечення будь-яких іноземних слів взагалі. Ішлося про невиправдану заміну питомих слів чужомовними. Такий напрям пуризму слід визнати прогресивним.

Тим часом на початку ХІХ ст. в Росії лунали пуристичні рекомендації іншого змісту: очистити мову від уже узвичаєних запозичень на тій лише підставі, що вони прийшли з інших мов. Пропонувалося замінити, наприклад, слово эгоизм — ячеством, гимнастику — ловкосилием, галоши — мокроступами, атмосферу — колоземницей, климат — погодьем. Прагнення усунути з мови закріплені в ужитку запозичення і замінити їх на штучно утворені позбавлене здорового глузду.

Пуризм мав місце і в період формування системи літературної української мови в 20-ті роки ХХ ст. Прагнучи ствердити самобутність української мови і висловити непримириме ставлення до будь-яких запозичень, дехто з пуристів пропонував замінити, наприклад, давнозапозичені, усталені екватор на рівник, маятник на хитун, фільтр на цідило. У широкому сенсі пуризм розуміється як вияв надмірної турботи про чистоту літературної мови, що виявляється в оберіганні її від іноземних запозичень, від різного роду новотворів, а також у неприйнятті елементів нелитературного мовлення, що огрублює і спотворює мову (За С. Дорошенком).

6. Розгляньте схему «Екзотизми». Знайдіть екзотизми в поданих реченнях, з'ясуйте їх значення та тип. Визначте функцію екзотизмів.

1. Щодня приходили й відходили байдаки, вантажені рибою або різним крамом; майоріли турецькі фелюки і томбази, молдавські дуби, а іноді й італійські та далматські шхуни. 2. У перший день місяця збиралися жителі до мечеті і замовляли муллі одну благословенну фетиху за упокій душі померлого шейха, і сипали йому дрібні пара та акче, зароблені важкою надмірною працею (З. Тулуб). 3. Чурек і сакля — все твоє; Воно не прошене, не дане, Ніхто не возьме за своє, Не поведе тебе в кайданах. А в нас!..» (Т. Шевченко). 4. Поки червоний од задухи Джепар роздував у коминку жар та постукував рондельком, щоб вийшов добрий каймак. 5. Мемет, що не мав городу і, як комерсант, стояв вище партійних суперечок, усе шкандибав на кривих ногах од Нурли до юзбаша, зацитькував і мирив (М. Коцюбинський).

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► За допомогою словників дослідіть етимологію вживань 3 жаргонізмів або арготизмів.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити